АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСВІТНІМИ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ ЗАКЛАДІ ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ І НКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСВІТНІМИ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ ЗАКЛАДІ

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ  1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ…………………………………………………………………………………...…….8

1.2. Адаптація дітей з особливими потребами до навчання в початковій школі………………………………………………………………………………………….15

РОЗДІЛ 2. ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ ЯК ШЛЯХ ІНТЕГРАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСВІТНІМИ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ..........................................................................................23

2.1. Дослідження адаптації дітей та спроможності засвоєння дітьми з особливими потребами навчальної програми………………………………………………………23

2.2. Аналіз результатів експерименту………………………………………………..29

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………………….30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………....33

ДОДАТКИ………………………………………………………………………………35

ВСТУП

Однією із форм навчання дітей з особливими освітніми потребами є нова, однак визнана в багатьох країнах світу інклюзивна форма освіти, яка забезпечує безумовне право кожної дитини навчатися в загальноосвітньому закладі за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов.

У сучасній світовій освітній політиці за підтвердженням аналізу науково-педагогічних джерел та міжнародних нормативно - правових документів, розрізняють кілька підходів до надання освіти дітям з особливими потребами. Основні з них: інтеграція, інклюзія. В Україні модель інклюзивної освіти почала набувати значення переважно за ініціативи громадських організацій і в останні роки досить широко використовується. Відповідно до умов інклюзивного навчання усі учні є повноправними особистостями дитячого колективу, забезпечуються безперешкодним доступом, підтримкою, психолого - педагогічним супроводом.

Слід зазначити, що основоположні засади інклюзивного навчання викладено у Саламанкській декларації. У міжнародному документі наголошується, що «основним принципом інклюзивного навчання є те, що всі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це можливо, незважаючи на жодні труднощі чи відмінності між ними. Інклюзивні школи повинні визнавати й ураховувати різні потреби своїх учнів приведенням у відповідність методів та темпу навчання, а також забезпечувати якісну освіту для всіх, розробляючи відповідні навчальні плани, організаційні заходи, стратегії викладання, використовуючи ресурси та партнерські зв’язки громад, де проживають учні»

Актуальність інклюзивної системи навчання визнається різноманітністю дитячого колективу, освітні потреби задовольняються у дітей з особливими потребами за допомогою індивідуалізованих методів навчання, адаптованих навчальних програм, спеціально розроблених та підібраних допоміжних навчальних матеріалів, додаткових посібників тощо.

Інклюзивне освітнє середовище змінює роль педагога навчального закладу. Вчитель має сприймати учнів з особливими освітніми потребами, як і усіх дітей у класі; залучати їх до спільних видів діяльності, ставлячи дещо інші завдання, до колективних форм навчання та групового розв’язання завдань; використовувати різноманітні стратегії колективної участі спільні проекти.

У 2004 році в Україні було зареєстровано 135773 дитини з особливими потребами віком до 16 - ти років, що становить 1,8% відсотка від загальної кількості дітей в Україні. За даними Міністерства освіти і науки України у 2005-2006 навчальному році освіту у спеціально організованих умовах здобувають 54,1 тис. дітей, які потребують корекції фізичного чи інтелектуального розвитку у 396 - ти спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах. За даними Міністерства праці та соціальної політики України, у системі соціального захисту діють (на кінець 2004 року) 56 будинків-інтернатів для дітей з різними психофізичними проблемами, де перебуває 7716 дітей. У 2014 році було зареєстровано 2-3% усіх дітей інвалідів,-це діти-інваліди які мають ознаки інвалідності й підлягають постійному медикопедагогічному супроводу.

Серед наукових праць, які досліджують проблеми інклюзивної освіти, варто виокремити дослідження, які проводяться канадськими вченими університету Альберта, зокрема завідувачем Всеканадської кафедри інклюзії професором Дж. Лупарт. Особливо значущою для методології інклюзивного навчання є праця «The Inclusive Classroom: Educating Exceptional Children» («Інклюзивний клас: освіта особливих дітей»), яка дає змогу з’ясувати зміст термінологічних понять, таких, як інтеграція, інклюзія, оскільки у науковій, методичній, публіцистичній літературі вони трактуються досить вільно. Актуальність даної проблеми й зумовила вибір теми нашої наукової роботи: «Адаптація дітей з освітніми особливими потребами в загальноосвітньому закладі».

Об’єктом дослідження є діти з освітніми особливими потребами.

Предметом дослідження є рівень адаптації дітей з освітніми особливими потребами в загальноосвітньому закладі з можливостями інклюзії.

Гіпотеза: успішна адаптація дітей з освітніми особливими потребами в загальноосвітньому закладі з можливостями інклюзії.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні інклюзивного навчання в загальноосвітньому закладі та експериментальній перевірці можливостей інклюзивного навчання дітей з особливими потребами в Конотопській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів № 10.

Мета дослідження передбачає розв’язання наступних завдань:

• 
  виявити та опрацювати психолого-педагогічну літературу проблем інклюзивного навчання дітей з особливими потребами;
  
• 
  проаналізувати психолого - педагогічні аспекти інклюзивного навчання
  
• 
  визначити рівень адаптації та спроможності засвоєння дітьми з особливими потребами навчальної програми.
  

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи досліджень: принцип системності, узагальнення, порівняння, абстрагування,аналіз та синтез, спостереження, конкретизація, аналіз даних, систематизація.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначені науково-методичних засад впровадження інклюзивного навчання дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку.

Практичне значення результатів дослідження роботи полягає в тому, що розгляд цих питань сприяє створенню адаптації, покращення психологічного стану дітей з освітніми особливими потребами та сприяння більш повноцінній участі в житті суспільства. Отримані результати в процесі адаптації засвідчують позитивну динаміку ефективності розроблених методів та прийомів корекційно – розвиваючої роботи для успішної адаптації дітей з освітніми особливими потребами. Це дає змогу стверджувати, що при систематичній роботі з дітьми, які мають освітні особливі потреби, рівень адаптації, соціалізації та розвитку дітей можна значно збільшити. Тому дана робота, може бути корисною в кожному навчальному закладі, для практичного психолога, вчителів, батьків.

Особистий внесок автора: Дослідження успішної адаптації дітей з освітніми особливим потребами на базі Конотопської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 10.

Етапи дослідження:

1. 
   Вибір теми та визначення основних етапів роботи;
   
2. 
   Виявити та опрацювати психолого-педагогічну літературу проблем інклюзивного навчання дітей з особливими потребами;
   
3. 
   Кількісний та якісний опис отриманих в ході дослідження даних та та спроможності засвоєння дітьми з особливими потребами навчальної програми
   

Структура роботи: наукова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Список використаних джерел містить 22 найменування. Робота містить шість таблиць, що відображають основні положення та результати дослідження. Основний об’єм роботи складає 31 сторінку. Загальний об’єм роботи складає 60 сторінок, що включає 4 додатки.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ