|
|
Скачати 0.8 Mb.
|
На етапі експерименту з метою ознайомлення учнів з класом, приміщенням та пристосуванням до нових умов ми спостерігали за дітьми в присутності батьків.Перші уроки відбувалися в присутності батьків в спеціально відведеному приміщені та мали ознайомчий характер. Час відведений для таких занять був присвячений знайомству учнів зі школою, класом, приладдям. Ми тільки спостерігав і не втручався в процес пізнання нового. В такі моменти виявлялися вподобання дітей, інтереси. Завдяки спостереженням за довільними діями учнів в незнайомому середовищі на заняттях - знайомствах фахівцю стають помітні проблеми дитини. Кімната класу поділена та обладнана таким чином, щоб надати можливість дітям вільно – пересуватись, бігати. Займатись рухливими вправами, або ж відпочивати в повному покої. Кімната умовно поділена на зони “ Навчальну зону “, “ Ігрову зону ”, “ Зону спокою ”. На перервах всі учні школи мають вільний доступ до цієї кімнати , а діти з вадами спокійно пересуваються у супроводі асистента вчителя або старших учнів коридорами школи і спілкуються з іншими дітьми та дорослими.На другому тижні навчання, ми скористалися діагностикою основних компонентів готовності до навчання у школі (Ю. З. Гільбух) (додаток А). Досліджувалися 4 учні (хлопчики). Нами була використана індивідуальна форма проведення діагностики. Протягом кількох днів по 30 хвилин знімали основні компоненти готовності до школи, виявляючи рівень розвитку фонематичного слуху, словникового розвитку, саморегуляції, короткочасної пам’яті, логічного мислення і розумової активності. Результати узагальнено у таблиці (додаток А), з відповідними рівнями визначення сформованості того чи іншого показника загальної готовності до школи. За даними таблиці, ми підрахували кількість учнів з освітніми особливими потребами на кожному з рівнів готовності до школи (таблиця 2. 1). Таблиця 2. 1 Рівні готовності дітей з освітніми особливими потребами до школи
Порівняльний аналіз діагностики основних компонентів готовності до навчання у школі свідчить, що 100% (4) учні не готові до шкільного навчання. Серед причин низької готовності: недостатній рівень загального розвитку: короткочасної памяті, здатності робити умовивід низький рівень розумової активності, батьківське ставлення. На шостому тижні навчання, протягом кількох днів ми визначили рівень адаптації дітей з освітніми особливими потребами до школи. За результатами опитування за методикою Л. Ковальової, Н.Тарасенко 100% (4) учні мають високий коефіцієнт дезадаптації. В цих дітей соціально-психологічна адаптація пов'язана із значними труднощами. Вони не засвоюють навчальну програму, у них відмічаються негативні форми поведінки, різкий прояв негативних емоцій. Найпоширенішими факторами дезадаптації є: ГС, ІНС, ПІД, НП, І, НМ, НШГ. Серед нихфактори дезадаптації:
За результатами проективної методики “Будиночки” 23 % (3) учнів мають низький ВК (вегетативний коефіцієнт), у межах 0, 51 – 0, 91, що свідчить про стан компенсаторної втоми, який забезпечується періодичним зниженням активності, хронічною перевтомою, виснаженням, низькою працездатністю. Цим учням необхідна оптимізація режиму праці і відпочинку, постійне зниження навантаження. Зробивши порівняльний аналіз проективної методики «Школа звірів» 75% (3) учні мають амбівалентне сприйняття процесу навчання, 25 % (1) учень має негативне ставлення до школи. 50% (2) учні - позитивне ставлення до вчителя, 50% (2) учні мають труднощі у відносинах з вчителем, та однокласниками. Також високий рівень мотивації отримало 1 учнь (25 %), 3 учні (75 %) мають низький рівень мотивації до школи (додаток Б). Отже, бачимо, що 100 % учнів мають низький рівень адаптації. Слід також зазначити наявність медичних показників захворюваності та медичних діагнозів, які також можуть впливати на процес адаптації. В дітей з освітніми особливими потребами вони наявні. Отримані данні свідчать про ряд проблем: низький рівень готовності до шкільного навчання, низька здатність організму до енерговитрат, повільність засвоєння способів і прийомів навчальної діяльності, емоційне сприйняття процесу навчання, наявність фізичних захворювань. На другому етапі експерименту дослідження успішної адаптації дітей з освітніми особливими потребами, ми провели діагностику пізнавальних процесів ( пам'ять, увага, мислення, сприймання, уява). Зіставлення результатів діагностики дало змогу визначити на якому рівні знаходиться розвиток пізнавальних процесів в дітей з освітніми особливими потребами. Порівняльний аналіз свідчить, що в 100 % ( 4) учнів розвиток пізнавальної сфери знаходиться на низькому рівні. Результати відповідей за кожним напрямком узагальнено у таблиці (додаток В). За даними таблиці, ми підрахували загальний рівень розвитку пізнавальної сфери в учнів з освітніми особливими потребами (таблиця 2. 2) Таблиця 2.2 Рівні розвитку пізнавальної сфери у дітей з освітніми особливими потребами
Порівняльний аналіз діагностики свідчить, що всі 4 учні мають низький рівень розвитку пізнавальної сфери. Таким, чином можна зробити висновки, що діти з освітніми особливими потребами потребують в навчально – виховному процесі постійної підвищеної уваги, контролю та систематичності. Тому ми вважаємо необхідним провести корекційно – розвиваючу роботу. Наступним кроком успішній адаптації та спроможності засвоєння дітьми з освітніми особливими потребами навчальних програм, та проходження процесу соціалізації ми провели корекційно – розвивальну роботу за програмою Горбатько, для роботи з розумово відсталими дітьми та дітьми з затримкою психічного розвитку. Програма має на меті розвиток пізнавальної діальності, емоційно – вольової сфери, моторики, удосконалення розумових операцій, узагальнення та комунікативних навичок у дітей з вадами розумового розвитку, затримкою психічного розвитку в умовах шкільного навчання. Програма розрахована на 50 занять, 1 раз на тиждень, протягом 2013 – 2014 та 2014 – 2015 навчальних років (додаток Г). Головні аспекти, на які ми звертали увагу – це участь кожної дитини в кожній грічи вправі, жодна дитина не була обділена увагою. Під час виконання завдань ми завжди знаходили за, що можна було б похвалити учнів: активність, старанність. І тільки постійна стимуляція пізнавальної активності та створення умов для пізнавальної діяльності дітей з освітніми особливими потребами та забезпечує в подальшому успішну інтеграцію таких дітей в суспільство. Аналізуючи результативність проведеної корекційно – розвиваючої роботи хочемо відмітити, що ми побачили видимий прогрес в адаптації дітей з освітніми особливими потребами. Учнів, що були малоактивними на початку занять, повністю змінили свою поведінку: стали ініціативними, допитливими, життєрадісними. Намагаються виконувати всі завдання та вправи самостійно, хоча не завжди все вдало виходить. Увага стала більш стійкою. Рівень самоконтролю та саморегуляції майже в усіх учнів знаходиться на середньому рівні, тільки в одного учня на низькому. В дитини часті бурхливі прояви емоцій, відволікання. 2.2. Аналіз результатів експерименту Для з'ясування ефективності та результативності проведеної роботи, ми здійснили повторне дослідження пізнавальних процесів (пам'ять, мислення, увага, сприймання, уява), емоційно – вольової та мотиваційної сфери в 2014 – 2015 навчальному році. Аналіз отриманих результатів дав змогу виявити, що в учнів з освітніми особливими потребами значно збільшився рівень розвитку пізнавальної, мотиваційної та емоційно – вольової сфер. Наведемо зведену таблицю динаміки зміни в розвитку пізнавальної, емоційно - вольової та мотиваційної сфери (таблиця 2.3). Таблиця 2.3 Порівняльна характеристика рівнів реалізації роботи до й після експерименту
Отже, як видно з таблиці, показники значно підвищилися, в 1 учнЯ почали наближатися до середнього рівня розвитку, 2 ученЫ відповідать середньому рівню розвитку, 1 учень має високий рівень розвитку. Висновки : Отже, аналіз отриманих результатів засвідчив позитивну динаміку ефективності розроблених методів та прийомів корекційно – розвиваючої роботи. Дані результати доводять гіпотезу нашого дослідження. У результаті цього діти долучаються до всіх соціальних систем, структур, соціальних зв’язків, беруть активну участь в основних сферах життя і діяльності суспільства, готуються до повноцінного дорослого життя, самореалізації та розкриття як особистості. |
|
Управління освіти Чернівецької міської ради Центр практичної психології і соціальної роботи Вашої думки про можливості організації навчання дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітніх навчальних закладах міста... |
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ В статті розглянуто особливості адаптації дітей з особливими потребами до навчання в початковій школі |
|
Л.І. Тихончук на конференції педагогічних Розділ ІV. Забезпечення психологічного супроводу процесу адаптації дітей до нових умов навчання, робота з дітьми з особливими освітніми... |
Соціально психологічний супровід навчання і розвитку молоді з особливими... ... |
|
ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ Анотація. У статті виділені і розглянуті соціально-психологічні аспекти розвитку особистості з особливими потребами. Розкриті особливості... |
До проблеми формування соціальної компетентності у дітей з особливими потребами У статті аналізуються теоретичні аспекти формування соціальної компетентності у дітей з особливими потребами |
|
СТВОРЕННЯ УМОВ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ Інклюзивне навчання Т. П. Момоток, завідувач кабінету з інклюзивного та інтегрованого навчання ЧОІПОПП ЧОР |
СПЕЦИФІКА СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТУ ... |
|
Управління освіти Чернівецької міської ради Центр практичної психології і соціальної роботи Шановні педагоги! Дане дослідження проводиться з метою вивчення Вашої думки про можливості впровадження інклюзивної освіти в закладах... |
Соціально-психологічна та педагогічна реабілітація дітей з особливими потребами Проблема соціально-педагогічної підтримки дітей з різними вадами фізичного і психічного розвитку в нашій країні є актуальною |