СПЕЦИФІКА СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТУ


Скачати 94.25 Kb.
НазваСПЕЦИФІКА СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТУ
Дата08.04.2013
Розмір94.25 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
УДК 37.013

Є. Дурманенко – доцент

Східноєвропейського національного

університету імені Лесі Українки;

Оксана Смалько – магістрантка

Педагогічного інституту

Східноєвропейського національного

університету імені Лесі Українки

СПЕЦИФІКА СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТУ
У статті аналізуються специфічні особливості соціалізації студентів з особливими потребами в навчально-виховному середовищі університету.

Ключові слова: людина з особливими потребами, навчально-виховне середовище університету, соціалізація, соціальна адаптація.
Постановка наукової проблеми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства важливого значення набуває проблема соціалізації людей з особливими потребами. Так, в Україні визнано рівність прав усіх людей на освіту та захист цих прав з боку держави, розроблено та введено в дію низку нормативних документів, які регулюють питання навчання та професійної підготовки людей з особливими потребами. Зокрема, Закон України “Про освіту” декларує доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, рівність умов для повної реалізації здібностей, таланту, різнобічного розвитку кожної людини. Більше того, існує стаття закону, яка присвячена закладам освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації.

Однак, як переконливо свідчить практика нашого сьогодення, суспільство ще не готове сприймати молодих людей з особливими потребами як рівних, а отже очевидною є суперечність між необхідністю подолання соціальної ізоляції молоді з особливими потребами та відсутністю відповідних для цього соціальних і педагогічних умов.

Актуалізується дана проблема, коли мова йде про соціалізацію студентської молоді в умовах навчально-виховного університетського середовища. Адже очевидним є той факт, що не належному рівні здійснюється профорієнтаційна діяльність і підготовка до вступу в університет школярів з особливими потребами; не налагоджено облік інвалідів – потенційних абітурієнтів університету; практично відсутніми є індивідуальні програми реабілітації після завершення навчання в середній школі тощо.

Аналіз останніх досліджень з проблеми. Теоретичною основою досліджуваної проблеми є напрацювання вітчизняних і зарубіжних учених таких, як: І.Бех, Л.Божович, Л.Виготський, В.Жуков, Б.Зейгарник, І.Іванова, М.Малофєєв, А.Мудрик, Р.Овчарова, Л.Тюптя. В розробці концепції соціально-педагогічної адаптації студентів з особливими потребами до навчально-виховного університетського середовища важливими є дослідження в галузі теорії і методології соціальної педагогіки та соціальної роботи і, передусім, праці І.Звєрєвої, А.Капської, Н.Краснової, Г.Лактіонової, С.Пальчевського, С.Харченко, Л.Харченко та ін. Актуальним у контексті нашого дослідження є також вивчення специфіки процесу навчання студентів з особливими потребами (В.Засенко, К.Кольченко, П.Таланчук, М.Томчук, А.Шевцов, І.Іванова та ін.).

Однак, одразу зауважимо, що проблема соціалізації студентів з особливими потребами в університетському освітньо-виховному просторі недостатньо досліджена. А тому метою нашої статті є аналіз специфічних особливостей соціалізації студентської молоді з особливими потребами в умовах університету.

Виклад основного матеріалу. Коротко зупинимось на основних тезах нашого дослідження. Насамперед, у своєму дослідженні ми виходимо з того, що студенти з особливими потребами володіють інтелектом, вони спроможні успішно опановувати більшість видів професійної діяльності, приносити користь державі та самовдосконалюватися. А тому, на нашу думку, найбільш прийнятним є саме термін „особи з особливими потребами». Хоча у літературі часто вживаються й інші терміни для визначення такої категорії людей. Зокрема, «інваліди», «неповноцінні», «неповносправні», «особи з функціональними обмеженнями» тощо. Так, терміну „люди з особливими потребами” дотримується П.Таланчук, уникаючи психологічно деструктивного терміну „інваліди”, що меншою мірою травмує психіку молодих людей, підвищує їх впевненість у собі, прискорює інтеграцію у відкритий соціум і адаптацію до умов нового середовища[4].

Соціалізацію ми визначаємо як процес творчо інтерпретованого засвоєння студентом певної системи знань, норм і цінностей, що дає йому змогу функціонувати як повноправному члену суспільства. Тому закономірно, що в процесі соціалізації особистості формується механізм адаптації: з одного боку, соціум впливає на особистість, яка вибірково сприймає і опрацьовує цей вплив відповідно до своєї внутрішньої природи, і з іншого, - особистість активно впливає на соціум. Іншими словами, соціальна адаптація постає як спосіб, інструмент соціалізації особистості і становлення індивідуальності.

Розуміння взаємозв’язку та взаємозалежності процесів адаптації та соціалізації лягло в основу розробки М. Лукашевичем, І. Миговичем адаптивно-розвиваючої концепції соціалізації. Сутність цієї концепції полягає в розгляді соціалізації як взаємодії людини, що триває протягом усього її життя, з навколишнім середовищем шляхом (за допомогою) адаптації, що змінюють одна одну, у кожній зі сфер її життєдіяльності. Будь-яка адаптація як особлива діяльність людини, що пов’язана із засвоєнням чергової нової соціальної ситуації (суб’єктивно нової для конкретного індивіда), додає їй соціального досвіду (що об’єктивно існує як елемент культури цього суспільства) і тим самим підвищує рівень її соціалізації. Подальша адаптація індивіда, спираючись на новий вищий рівень його соціалізації, відбувається ефективніше, уможливлюючи його швидше підняти на чергову сходинку соціалізації. Під час сукупної взаємодії індивіда із соціальним середовищем (а отже, і впливу індивіда на суспільство в напрямі задоволення своїх соціальних потреб) здійснюються переміни в суспільстві в бік більшої орієнтації на людину, сукупність її соціальних інтересів. Отже, реалізується індивідом другий аспект неподільного процесу соціалізації – соціалізація суспільства. Очевидно, що соціальна адаптація і соціалізація – це нерозривні в своїй єдності процеси, що доповнюють один одного й мають у своїй основі (як і всяка взаємодія в природі) обмін інформацією, енергією та речовиною, проте різняться як змістовними, так і тимчасовими параметрами [3, с. 110-111].

Навчально-виховне середовище університету ми розглядаємо як складову цілісного освітньо-виховного простору, в якому формується соціальність особистості студента завдяки цілеспрямованій, науково-обґрунтованій і системній соціально-педагогічній діяльності задля ефективного соціального становлення майбутнього фахівця, активного перетворення молодої людини на суб’єкт соціального розвитку самої себе й соціуму Адже тільки через усвідомлення і можливий процес оволодіння складовими компонентами внутрішнього світу, тобто формування вихованця як суб’єкта власного життя. Також важливим виховним моментом є своєчасний перехід особистості студента від емоційного переживання „Який Я” до усвідомленого „Хто Я”. Причому такі почуття значною мірою ситуативні, а тому ми свідомо не акцентуємо увагу на тому, що йдеться про студентів з особливими потребами.

Важливою, на нашу думку, вимогою в організації навчально-виховного середовища університету є культивування в особистості студента цінності іншої людини. Саме студентські роки є сприятливими для виховання в людини такого фундаментального для її морального розвитку новоутворення, яким виступає здатність цінувати особистість людини. Розвинене позитивне ставлення до іншої людини як цінності означає, по-перше, прагнення і здатність індивіда співпереживати її радості й горю, по-друге, бажання її зрозуміти, по-третє, всіляко сприяти досягненню нею морально значущих цілей у повсякденній діяльності.

Дієвим є використання „ефекту присутності” у навчально-виховному середовищі університету. У західній гуманістичній психології вживається досить наукомістка, на нашу думку, категорія „присутність” як форма взаємин вихователя з вихованцем. Психологічний зміст цієї категорії доцільно визначати як здійснення впливу педагога на особистість своєю сутністю, своїми корінними духовними надбаннями. Бути присутнім - означає проявляти цілковиту сконцентрованість власних сутнісних сил і спрямованість їх на студента, цілком віддаватися своєму задуму. За цих умов присутність як виховний засіб педагога вимагає відповідного за якістю ставлення, контакту з людиною. Поважаючи суверенність студента як індивідуальності, викладач не тягне його силоміць до себе, не змушує бути „споживачем” його чеснот, а запрошує створювати разом і особистість студента, і свою власну.

Отже, за таких умов професійна підготовка в університеті постає як процес створення сприятливих умов для розвитку особистості студента з особливими потребами. Саме особистісно орієнтована професійна підготовка виступає метою організації навчально-виховного середовища в університеті. У зв’язку з цим, навчально-виховний процес в університеті спрямовується на гармонізацію розвитку особистості студента з особливими потребами, орієнтацію педагогічних працівників на пізнавальні, соціальні, професійні цінності його особистості, на гуманізацію процесу професійної підготовки, на врахування рівня підготовленості та реалізацію його здібностей.

У цьому ж контексті ми акцентуємо увагу на необхідності використання комп’ютерної техніки, яка може бути предметом вивчення і засобом підтримки навчальної діяльності студентів з особливими потребами. Використання комп’ютерно-орієнтованих форм, методів та засобів навчання на різних етапах педагогічного процесу вимагає глибокого аналізу основних і додаткових цілей навчання, іноді докорінної зміни його організації [2].

Надзвичайно актуальною сьогодні є також форма отримання освіти студентами з особливими потребами - дистанційне навчання як новий засіб реалізації процесу освіти, в основі якої – використання сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, що дозволяють навчатись на відстані без прямого, особистого контакту між викладачем і студентом [1].

Висновок. Інтеграція в суспільство осіб з особливими потребами, їх соціальний захист, психолого й соціально-педагогічна підтримка є одним із найбільш актуальних і пріоритетних напрямів соціально-освітньої політики кожної розвиненої країни світу. Подолання молодою людиною з особливими потребами власних комплексів, ізольованості, відчуженості, реалізація прав і здібностей, відчуття бути рівноправним та повноцінним членом суспільства можливі не тільки і не стільки за умов медичної, соціальної, психологічної підтримки, а завдяки формуванню у неї життєвого внутрішнього стрижня, що проявляється в її духовно-моральних цінностях та професійної готовності. Важливим чинником особистісно орієнтованої професійної підготовки майбутнього фахівця є навчально-виховне університетське середовще, яке ґрунтується на суб’єкт-суб’єктних стосунках і забезпечує здатність людини бути стратегом своєї діяльності, ставити й коригувати цілі, усвідомлювати мотиви, самостійно будувати плани в житті, що визначає ступінь свободи особистості, її гуманності, духовності, життєтворчості. Створення рівних можливостей у сфері освіти для молоді з особливими потребами є основним напрямом їх професійної реалізації, правової захищеності і життєвого самовизначення.

Список літератури

1.  Делик І. С. Дидактичні умови організації дистанційного навчання студентів з особливими потребами / І. С. Делик // Наук. записки Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія «Педагогіка і психологія» : зб. наук. пр. / ред. кол.: В. І. Шахов (голова) та ін. – Вінниця : ТОВ «Планер», 2010. – № 31. – С. 183–187.

2. Легкий О.М. Легкий О.М. Проблеми використання комп'ютерних технологій у спеціальній школі // Науково-методичний збірник “Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі”. – Київ. – 2000. – С.113-117.).

3.Лукашевич М. П. Теорія і методи соціальної роботи : навч. посібник / М. П. Лукашевич, І. І. Мигович. – 2-ге вид., допов. і випр. – К. : МАУП, 2003. – 168 с.

4. Томаржевська І.В. Методичні підходи до проблеми гуманізації професійної підготовки студентів-інвалідів. // Актуальні проблеми навчання і виховання людей з особливими потребами: Збірник наукових праць. – К.: Університет “Україна”, 2006.– № 2 (4) – С. 48 - 54.

5. Хорошайло О. С. Формування гуманістичних ціннісних орієнтацій студентської молоді з обмеженими фізичними можливостями в умовах сучасного українського суспільства // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна, 2006. – Вип. 21. – Ч. 1. – С. 296–302

Е.Дурманенко, О.Смалько. Специфика социализации студентов с особенными потребностями в условиях университета.

В статье анализируются специфические особенности социализации студентов с особенными потребностями в учебно-воспитательной среде университета.

Ключевые слова: человек с особенными потребностями, учебно- воспитательная среда университета, социализация, социальная адаптация.

E.Durmanenko, O. Smalko. Specificity of socialization of students with disabilities in the university.

This article analyzes the specific features of socialization of students with disabilities in the educational environment of the university.

Keywords: people with disabilities, educational environment of the university, socialization, social adaptation.

Схожі:

ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Анотація. У статті виділені і розглянуті соціально-психологічні аспекти розвитку особистості з особливими потребами. Розкриті особливості...
Методи ТРВЗ педагогіки в соціалізації дітей з особливими потребами до навколишнього середовища
Однією з актуальних проблем в сучасній педагогіці є увага до соціалізації дітей з обмеженими можливостями,її самореалізації, до захищеності...
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСВІТНІМИ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ...
РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Соціально психологічний супровід навчання і розвитку молоді з особливими...
...
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми
ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ У ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗІЇ
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
В статті розглянуто особливості адаптації дітей з особливими потребами до навчання в початковій школі
До проблеми формування соціальної компетентності у дітей з особливими потребами
У статті аналізуються теоретичні аспекти формування соціальної компетентності у дітей з особливими потребами
Управління освіти Чернівецької міської ради Центр практичної психології і соціальної роботи
Вашої думки про можливості організації навчання дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітніх навчальних закладах міста...
«Корекційна освіта: історія, сучасність та перспектива розвитку»
«Чернівецька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №4» про завершення підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи за...
ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка