М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний університет ЗБІРНИК ТЕЗ НАУКОВИХ ДОПОВІДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ


НазваМ ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний університет ЗБІРНИК ТЕЗ НАУКОВИХ ДОПОВІДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Сторінка6/32
Дата13.08.2013
Розмір3.81 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   32

ЛІТЕРАТУРА

1. Абраменкова В.В. Половая дифференциация и межличностные отношения в детской группе // Вопросы психологии. – 1987. – № 5. – С. 70.

2. Батькам про статеве виховання / Под ред. Т.В.Говорун, О.М.Шарган. – К.: Рад. Школа, 1990. – С. 3-64.

3. Мухоморина Л. Полоролевое воспитание детей дошкольного возраста. – Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2001. – 92 с.

4. Репина Т.А. Отношения между сверстниками в группе детского сада – М.: Просвещение, 1978. – 198 с.

5. Титаренко Т.М. Такие разные дети. – К., Рад. школа, 1989. – С. 54-79.

6. Титаренко Т.М. Хлопчики та дівчатка: психологія становлення індивідуальності. – К.: Тов.“Знання” УРСР, 1989. – 48 с.

7. Хрипкова А.Г., Колесов Д.В. В семье растут сын и дочь. – М.: Просвещение, 1985. – 240 с.

Анастасія Іванова,

2 курс соціально-гуманітарого факультету.

Наук. керівник: к.психол.н., доц. Л.Р.Кашкарьова
РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ УЯВИ ДІТЕЙ 5-6-РІЧНОГО ВІКУ
Навіщо дошкільнятам розвивати творчу уяву? Адже вона і так набагато яскравіша і оригінальніша від уяви дорослого. Це не зовсім так. Дослідження психологів показують, що уява дитини розвивається поступово з накопиченням нею певного досвіду. Усі образи уяви, якими б чудернацькими вони не були, засновані на тих уявленнях і враженнях, які ми отримуємо в реальному житті. Іншими словами, потенціал нашої уяви залежить від обсягу та різноманітності нашого досвіду. Саме тому уява дитини, в основному, бідніша за уяву дорослого. У неї життєвий досвід обмежений а, отже, менше матеріалу для фантазії. Менш різноманітні і комбінації, які вона будує. У житті малюка уява виконує іншу функцію, ніж у житті дорослого. Із її допомогою діти пізнають навколишній світ і самих себе [4, с.30].

Про розвиток творчої уяви дошкільників йдеться, зокрема, у роботах В.Артихович, В.Клименко, Е.Ничепорюк, Г.Посевіної, А.Симановського, Т.Шаповал, С.Якименко та інших психологів.

Для виявлення рівня розвитку творчої уяви теперішніх дошкільнят нами було застосовано методику “Домальовування фігур”. Експеримент проводився в дитячому садочку “Пізнайко”.

Мета методики “Домальовування фігур” визначення рівня розвитку уяви, здатності створювати оригінальні образи. Матеріал: 10 карток формату А5, на кожній з яких намальовані фігурки невизначеної форми, набір олівців.

Дитині кажуть: “Зараз ти почнеш домальовувати чарівні фігурки. Чарівні вони тому, що кожну фігурку можна домалювати так, що вийде картинка – будь-яка, яку ти захочеш”. Потім дають аркуш із фрагментами. Після того, як дитина домалює фігурку, треба запитати: “Як називається картинка? Що це?” Відповідь записують і дають ще один аркуш, послідовно пред’являючи всі 10 карток. Якщо малюк не приймає інструкцію (обводить фігурку, малює поруч щось своє), експериментатор може намалювати на аркуші паперу квадрат і показати, як його можна перетворити в будинок, портфель, вагон, машину, що їде по вулиці чи місту. Потім варто знову попросити дитину домалювати фігурку.

Для оцінки рівня виконання завдання кожною дитиною підраховують коефіцієнт оригінальності (КО) – кількість неповторюваних зображень. При низькому рівні діти фактично не розуміють завдання: вони або малюють поруч із заданою фігурою щось своє, або роблять безпредметне зображення. При середньому рівні діти домальовують більшість фігурок, однак всі малюнки – схематичні, без деталей. Завжди є малюнки повторювані – самим малюком або іншими дітьми групи. При високому рівні діти дають схематичні, іноді деталізовані, але, як правило, оригінальні малюнки [3, с.90].

У результаті констатуючого експерименту нами було виявлено дітей із низьким рівнем творчої уяви. За підрахунками, такі діти склали 30% групи. Із цих дітей було створено експериментальну групу. Для них були підібрані розвивальні ігри: “Збери картинку” та “Звідки клаптик?”. Ці ігри призначені для розвитку вміння уявляти на основі сприйняття. Картинки підбиралися від найпростіших до складних.

Кілька днів із дітьми проводилися розвивальні заняття, після чого було проведено контрольний експеримент. Дітям експериментальної групи знову запропонували виконати завдання з методики “Домальовування фігур”. Дві третини дошкільнят (66%), які до розвивальних занять мали низький рівень розвитку творчої уяви, на цей раз впоралися із завданнями набагато краще, показавши середній рівень. Лише одна третина дітей (34%) не покращили показники і рівень розвитку їх творчої уяви залишився низьким.

Результати діагностики показали, що при додатковій роботі з дітьми (ігри, вправи) можна отримати гарний розвивальний ефект. Таким чином, можна зробити висновок, що в цілому рівень творчої уяви дітей на 5-6 році життя знаходиться на достатньому рівні, діти готові до навчання в школі. Творчу уяву потрібно розвивати з дошкільного віку, бо цей період є найбільш сприятливим. У п`ятирічної дитини вмикається механізм уяви, які є ключем до створення майбутньої реальної форми і змісту бажаного. Образ уяви – початок здійснення мети. Отже, дитині бажано мати розвинену уяву якомога раніше.
ЛІТЕРАТУРА

1. Артихович В. Сходинки творчого мислення // Психолог. – №13 (157). – 2005. – С. 6-7.

2. Клименко В. Психологічна підтримка творчості учня // Психолог. – №46-47 (46-47). – 2002. – С. 19-20.

3. Ничепорюк Е., Посевіна Г. Діагностика в дитячому садочку // К.: Фенікс, 2003. – С. 90-94.

4. Симановский А. Развитие творческого мышления детей // Академия развития. – 1996. – С. 30-56.

5. Шаповал Т. Творчість // Психолог. – №18-19 (258-259). – 2007. – С. 4-10.

6. Якименко С. Уява // Психолог. – №16 (164).– 2005. – С. 43-46.

Ганна Тристан,

3 курс cоціально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: к.пед.н., доц. Л.П.Гайдаржийська
ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ У ДІТЕЙ ІЗ ВИСОКИМ РІВНЕМ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Дошкільне дитинство – особливий період у розвитку дитини, коли в дітей розвиваються всі здібності, які необхідні будь-якій людині у будь-якій діяльності.

Одними з пріоритетних напрямів державної політики в розвитку дошкільної освіти в, ХХІ столітті є: її особистісна орієнтація, пріоритет інтересів дитини перед усіма іншими, заохочення дитини до розвитку здібностей загального, спеціального напрямків.

У психолого-педагогічних дослідженнях підкреслюється значення індивідуально-психологічних особливостей у розвитку дітей дошкільного віку, а у зв’язку з цим і важливість та необхідність індивідуалізації та диференціації навчання.

У 70-90 роках ХХ ст. здійснювались дослідження потенційних можливостей дошкільників у оволодінні знаннями, у тому числі й математичними, вміннями та засобами пізнавальної діяльності. Багато уваги в цей період приділялося розробці змісту методів і прийомів діагностики розумового й інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку, навчанню та вихованню обдарованих дітей .

Результати психолого-педагогічних досліджень дозволили визначити шляхи керування та організації навчальної діяльності на основі індивідуалізації та диференціації навчання як необхідної умови роботи як з високо інтелектуально розвиненими дітьми, так із дітьми, які відстають у психічному розвитку (Л.Венгер, Р.Буре, Т.Кондратенко, В.Котирло, Г.Костюк, С.Ладивір, М.Поддьяков, К.Щербакова та ін.). Проте, як у теорії навчання дітей дошкільного віку, так й у практиці роботи дошкільних навчальних закладів не достатньо уваги приділяється особливостям навчання дітей з високим рівнем інтелектуального розвитку.

Актуальність дослідження обумовлена концептуальними положеннями сучасної теорії дошкільної педагогіки, що спрямовані на своєчасне використання потенційно неповторних можливостей розвитку кожної особистості, формування індивідуально-творчих задатків вже в період дошкільного дитинства, бо саме від народження до 6-7 років закладаються основи подальшого розвитку дитини.
У зв’язку з цим особливе значення має “Базовий компонент дошкільної освіти в Україні”, який визначає необхідність впровадження особистісно-орієнтованого підходу до навчання та виховання кожної дитини, розвитку її таланту та неповторності.

Мета нашого дослідження – виявити та експериментально дослідити особливості та умови навчання математиці дітей шестирічного віку з високим рівнем інтелектуального розвитку.

Завданням дослідження є: вивчити проблему індивідуалізації та диференціації навчання дітей дошкільного віку в психолого-педагогічній літературі, виділити рівні формування елементарних математичних уявлень та особливості розвитку проявів набутих вмінь у обдарованих дітей, виявити найбільш ефективні умови навчання дітей із високим рівнем інтелектуального розвитку, визначити зміст, форми та методи навчання обдарованих дітей шостого року життя.

В експериментальному дослідженні була використана методика ідентифікації обдарованих дошкільників (С.Коробко, О.Коробко), у створенні якої, використано ідеї і практичні розробки вітчизняних і зарубіжних дослідників дитячої обдарованості. На першому етапі проводилося комплексне масове обстеження за допомогою анкетування вихователів та батьків, їх спостережень за дітьми. Другий етап – орієнтований на уточнення та конкретизацію інформації, отриманої раніше. Акцент робився на безпосередніх діагностичних заняттях з дітьми. Запропонована методика експериментальної роботи дозволила нам визначити оптимальні умови для інтелектуального розвитку дошкільників, якими є забезпечення індивідуалізації та диференціації у організації занять та окремих завдань, створення емоційної насиченості завдань, поступове ускладнення завдань на розвиток логічного мислення, забезпечення сприятливих умов для спілкування з однолітками в процесі ігор із математичним змістом.

Таким чином, організація навчання з урахуванням індивідуальних особливостей дітей із використанням різноманітних методів забезпечить достатньо високий результат інтелектуального розвитку.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Венгер Л.А. Возможности образовательной работы с одарёнными дошкольниками 5-7 лет // Дошкольное воспитание. – 1995. – №3. – С. 24-29.

  2. Содержание и методы умственного воспитания дошкольников / Под. ред. Н.Н.Поддьякова. – М.: Педагогика, 1980. – 216 с.

  3. Щербакова К.Й. Методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників: Навчальний посібник. – К.: Вища шк.,1996. – 240 с.



Вікторія Каліновська,

6 курс соціально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: к.пед.н., доц. Л.І.Казанцева
РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

ЗАСОБАМИ ДОСЛІДНИЦЬКОГО НАВЧАННЯ
Сучасні тенденції розвитку суспільства і виробництва такі, що творчий, дослідницький пошук стає органічною частиною будь-якої діяльності або професії. Здібність до творчої поведінки сьогодні розглядається не як вузькоспеціалізована діяльність, а як невід’ємна характеристика особистості, як стиль життя.

Психологи зазначають, що здібність до дослідження не виникає з роками, якщо її спеціально не стимулювати, а скоріш, навпаки – знижається. Чим раніше навчити дітей організовувати власну дослідницьку діяльність, тим вищими будуть результати (В.Кудрявцев, С.Ладивір, Н.Лейтес, О.Матюшкін, М.Поддьяков).

Досвід роботи з обдарованими дітьми та звичайними школярами показує, що дослідницьке навчання розвиває когнітивні здібності: високий рівень розвитку логічного мислення, підвищений інтерес до “дивергентних” задач, продуктивність, оригінальність і гнучкість мислення, здатність до прогнозування (Д.Богоявленська, В.Дружинін, Н.Лейтес, В.Петровський, О.Савєнков).

Мислення – вища форма пізнавальної діяльності, центральний психічний процес – це встановлений наукою факт. Головна суперечність у поглядах науковців полягає в тому, чи є мислення виключно продуктивним, чи містить крім продуктивних і репродуктивні елементи. На думку С.Рубінштейна, Г.Мінської, Л.Путляєвої, мислення виробляє обов’язково новий продукт – ідею, нове рішення, інші додають до нього і репродуктивні етапи (П.Гальперін, Д.Ельконін, Г.Костюк, Г.Люблінська). В умовах дослідницького навчання дитина завжди відкриває для себе нове в результаті самостійної мисленнєвої діяльності. Вчені вбачають у самостійній пошуково-дослідницькій діяльності реалізацію моделі саморозвитку дитини. Процес розвитку мислення традиційно розглядається як рух від незнання до знання, від незрозумілого до зрозумілого. Сучасне розуміння цього процесу представляє не лише прямий, а й зворотній рух – від знання – до незнання. І це, на думку М.Поддьякова, природній і справжній процес мислення. Дана наукова позиція підтверджена низкою досліджень (А.Говоркова, С.Ніколаєва, Л.Обухова, Л.Парамонова, С. Фабрі).

Процес мислення аналогічний до структури дослідницької діяльності: а) виокремлення протиріччя; б) усвідомлення проблеми і виникнення бажання її розв’язати; в) пошук рішення, тобто висування гіпотез; г) момент знаходження рішення; ґ) перевірка рішення. Така схожість уможливлює використання пошуково-дослідницької діяльності як ефективного засобу розвитку мислення.

Останнім часом активні наукові розвідки ведуться навколо питань організації пошуково-дослідницької діяльності дошкільників (О.Савєнков, О.Поддьяков, І.Стеценко). Виокремлена М.Поддьяковим як проблема організації дитячого експериментування, вона набула деталізації у питаннях методики ознайомлення дітей із природою (М.Манєвцова, Л.Олветисян, І.Фрейдкін), екологічного виховання (О.Білан, Н.Лисенко, С.Ніколаєва, Н.Рижова, З.Плохій).

Аналіз стану практики в дошкільних закладах засвідчує, що педагоги переважно не обізнані з дослідницькими методами навчання дітей, обмежують самостійність й ініціативу дітей, застосовують інформаційно-рецептурні методи пізнавальної діяльності, а дитяче самостійне експериментування підміняють проведенням демонстраційних дослідів.

Метою нашого дослідження було обґрунтування й апробація методики ефективного розвитку мислення старших дошкільників дослідницькими методами навчання. Умовами розвитку мислення дослідницькими методами стали такі: – створення спеціальних або використання реальних суперечливих (проблемних) ситуацій, які виступають спонукою до мисленнєвого акту; – створення позитивного емоційного тла пошукової діяльності, в якій би діти відчували ситуацію успіху і радість відкриття нових знань; – ознайомлення дітей зі структурою дослідницької діяльності та пошуковими методами, які забезпечують свідоме, дисципліноване метою мислення.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Поддьяков Н.Н. Новые подходы к исследованию мышления дошкольников // Вопросы психологии. – 1985. – № 2. – С. 103-117.

  2. Поддьяков Н.Н. Исследовательское поведение. Стратегия познания, противодействие, конфликт. – М., 2000. – 321 с.

  3. Путляева Л. О развитии мышления // Дошкольное воспитание. – 2006. – № 5. – С. 17-19.

  4. Савенков А.Н. Психологические основы исследовательского подхода к обучению. – М.: Ось-89. – 2006. – 480 с.



Карина Плачінта,

6 курс соціально-педагогічного факультету.

Наук. керівник: к.пед.н., доц. Л.І.Казанцева
РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ

У ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Проблема формування пізнавальної активності висвітлюється в контексті розмовного розвитку дитини. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні під новим кутом зору визначає проблему розумового розвитку дитини, а саме: “формування вміння виділяти проблему, аналізувати її, встановлювати зв’язок причин і наслідків, знаходити засоби її розв’язання, приймати конструктивні рішення, обґрунтовувати й відстоювати їх, переносити набуті знання в нові умови”.

Розумовий розвиток дошкільника відбувається через творче опанування “науки життя”, набуття компетентності за таких умов навчання, в яких знання не передаються, а формуються здібності до самостійного засвоєння нових способів пізнавальної діяльності. Для цього потрібні нові освітні технології, серед яких особливе місце займають пошуково-дослідницькі методи організації пізнавальної діяльності дітей.

На думку вчених (В.Кудрявцева, Н.Лейтеса, М.Поддьякова, О.Савєнкова), дослідницькі методи містять величезний потенціал для розумового і пізнавального розвитку дошкільників. Пошуково-дослідницька діяльність – це шлях до знання крізь власний творчий, дослідницький досвід. Її основні компоненти, вважають Н.Лисенко, М.Манєвцова, М.Поддьяков, О.Стеценко, такі, як і в дослідницькій діяльності дорослих – виявлення проблеми, постановка гіпотези, спостереження, досліди і сформульовані судження та висновки.

Провідною рисою дослідницького навчання є висока пошукова активність дитини, у результаті якої не лише здобуваються нові знання про світ, а й виробляються самостійні способи пізнання довкілля, формуються пізнавальні потреби, самостійне і продуктивне мислення.

Поняття “пошукова активність” і “пізнавальна активність” мають спільний знаменник. Ним є готовність до перетворювальних (реальних та уявних) дій по відношенню до оточуючих об’єктів і явищ із метою відтворення їх багатосторонніх виявів. Пошукова і пізнавальна активність для дитини – це завжди відкриття суб’єктивно нового для себе. Пізнавальна активність визначається рівнем мисленнєвої активності, яка містить у собі елементи творчості (К.Щербакова), високими показниками самостійності на всіх етапах пізнання (О.Савєнков, І.Стеценко). Пізнавальна активність розуміється в психології як стан готовності до пізнавальної діяльності, що випереджає діяльність та породжує її (М.Лісіна); це прагнення будувати “образ світу шляхом орієнтовно-дослідницької діяльності” (Д.Годовікова). Розвиток пізнавальної активності полягає в збагаченні кола об’єктів, на який вона спрямовується, та відбувається “вдосконалення її регуляції” (С.Ладивір).

Активність у навчанні розглядається в педагогіці як дидактичний принцип, що вимагає від педагога такої організації навчального процесу, який сприяє розвитку самостійності, ініціативності, креативності, міцному засвоєнню знань, виробленню необхідних умінь і навичок, спостережливості, мислення, здібностей (Дж.Брунер).

Психолого-педагогічні дослідження (Д.Годовікова, Г.Костюк, Л.Венгер, Г.Леушина, О.Запорожець, Н.Менчинська, Д.Ельконін) доводять, що продуктивність пізнавальної діяльності та розумовий розвиток підвищується за умов інтеграції репродуктивного викладання та самостійності, творчої активності дошкільника. Саме самостійність і пізнавальна активність формують знання і вміння не формальні, а глибоко усвідомлені, що сприяє їх гнучкості й довільності.

У своєму дослідженні ми керувалися такими теоретичними положеннями: пізнавальна активність формується в пізнавальній діяльності і виступає її провідними чинником; рушійною силою розвитку пізнавальної активності є пізнавальна потреба, яка стимулюється протиріччями і проблемними ситуаціями; умовами формування пізнавальної активності є знання, вміння дітей та позитивне емоційне тло пізнавальної діяльності; реалізується пізнавальна активність у самостійних і цілеспрямованих діях.

Мета дослідження: виявити ефективні педагогічні засоби керівництва пошуково-дослідницькою діяльністю старших дошкільників з метою розвитку їх пізнавальної активності. У результаті виявлені такі умови організації пошуково-дослідницької діяльності як засобу розвитку пізнавальної активності: створення суперечливих (проблемних) ситуацій; ознайомлення з новими способами пізнання та алгоритмом пошукової діяльності; підтримка позитивного емоційного стану в процесі діяльності.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   32

Схожі:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний...
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний...
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний...
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –...
ВІДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ...
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –...
ДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ...
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
ЗБІРНИК наукових праць Бердянського державного педагогічного університету...
Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №10 від 04. 05. 2012 р
БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №5 від 01. 03. 2006 р
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Сумський державний...
Запрошуємо Вас взяти участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін...
1 Реалізм
Міністерство освіти і науки України ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
України ІНЖЕНЕРІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 2013 Тези доповідей міжнародної...
Матеріали тез містять короткий зміст доповідей науково-дослідних робіт студентів та аспірантів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка