|
|
Скачати 3.81 Mb.
|
|
ЛИТЕРАТУРА 1. Ишмухаметов М.Г. Нетрадиционные средства оздоровления детей // Начальная школа. – 2005. – №1. – С. 91. 2. Карасева Т.В. Современные аспекты реализации здоровьесберегающих технологий // Начальная школа. – 2005. – №11. – С. 75. 3. Ковалько В.И. Здоровьесберегающие технологии. – М.: ВАКО. – 2004. 4. Митина Е.П. Здоровьесберегающие технологии сегодня и завтра // Начальная школа. – 2006. – №6. – С. 56. 5 Науменко Ю.В. Здоровьесберегающая деятельность школы // Педагогика. – 2005. – №6. – С. 37-44. 6. Севрук А.И. Здоровьесберегающий урок / А.И.Севрук, Е.А.Юнина // Школьные технологии. – 2004. – №2. – С. 200-207. Ірина Падалка, 6 курс соціально-педагогічного факультету. Наук. керівник: к.пед.н., доц. Н.А.Кот ВПЛИВ РИТМІЧНОЇ ГІМНАСТИКИ НА РОЗВИТОК ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ ДІТЕЙ 6-7 РОКІВ На сучасному етапі стало популярним використання в процесі фізичного виховання дітей різноманітних оздоровчих систем. Значної популярності набула й ритмічна гімнастика, яку впроваджують як форму роботи зі старшими дошкільниками. Змістом ритмічної гімнастики є різноманітні прості за технікою виконання вправи, що виконуються під емоційну ритмічну музику. Виходячи з недостатнього вивчення проблеми використання ритмічної гімнастики та потреб практики, ми визначили предметом нашого дослідження вплив ритмічної гімнастики на розвиток фізичних якостей дітей 6-7 років. Експериментальна робота проводилась на базі ЗОШ №15 в класах шестирічок, де був організований гурток із ритмічної гімнастики. Ми мали на меті з’ясувати – наскільки діти 6-7 років фізично підготовлені до занять ритмікою, та як ця робота вплине на розвиток фізичних якостей. На основі аналізу науково-методичної літератури, кращих здобутків практики нами було розроблено програму занять ритмічною гімнастикою, яка була спрямована на вирішення як загальних педагогічних завдань (гармонійний розвиток дитини, формування фізичного і духовного здоров’я), так і окремих: активізація сприйняття музичних образів та формування вмінь виражати їх рухом, узгоджувати рухи з характером музики та найбільш яскравими засобами музичної виразності; підвищення рухової активності дітей, розумової та фізичної працездатності, розвиток фізичних якостей – спритності, витривалості, сили, вміння орієнтуватися в просторі; розвиток культури рухів, формування гарної осанки, виразні та пластичні рухів, координації; оволодіння танцювальними рухами, танцювальним етикетом, вміннями погоджувати свої дії із партнером і з колективом, виробляючи тим самим навички культурного спілкування; розвивати уяву та творчість, уміння вигадувати “свій” ігровий образ, персонаж, “свій” танок, комбінуючи елементи вивчених рухів. Відомо, що для розвитку кожної психічної функції у дитячому віці є свій сенситивний період, своєчасне врахування якого суттєво впливає на рівень досягнень. Рівень розвитку функціональних можливостей дітей 6-го року життя уповільнюється в цілому. Однак завдяки удосконаленню функцій нервової системи, дитина більш чітко диференціює силові напруження і координує рухи, що помітно впливає на прояви спритності, швидкості, сили, окоміра та інших фізичних якостей. Виходячи з цього, в зміст програми було включено різні види вправ: фізичні (стройові, загальнорозвивальні вправи, основні рухи, рухливі ігри), хореографічні (елементи класичного, бального, народного, сучасного танців), а також елементи пантоміми та психогімнастики. Для вирішення завдань розвитку фізичних якостей та координаційних здібностей, ми використовували різні варіанти поєднань цих рухів, змінювали просторові та часові характеристики (зміна вихідного положення, місця виконання, атрибутів), добір музичних творів різного ритму та темпу. Заняття ритмічною гімнастикою проводились 2 рази на тиждень у другу половину дня по 30 хвилин, тому що вправи досить інтенсивні, виконуються під музику без великих пауз для відпочинку. За своєю структурою заняття поділяється на три частини: підготовчу (різні види ходьби, бігу, танцювальних кроків); основну, де йде інтенсивне навантаження на певні групи м’язів за рахунок виконання танцювальних вправ; заключну, яка спрямована на приведення організму в спокійний стан (елементи психогімнастики, музичних та рухливих ігор). Нами добирались також комплекси ігрового та сюжетному характеру, всі вправи які носили образний характер та вимагали вмінь виражати рухом різні музичні образи. Включена в діяльність фантазія, відчуття та рухи, завдяки механізму функціональної єдності, допомагали дитині виконувати вправу точно, а також швидко її запам’ятовувати та відтворювати. Порівняння показників розвитку фізичних якостей на етапі контрольного експерименту дає можливість зробити висновок відносно ефективності занять ритмікою: кількість дітей з високим рівнем збільшилась у двічі. Однак спостерігаються деякі відмінності у приростах показників хлопчиків та дівчаток: гнучкість, спритність, координація рухів краще розвинені в дівчаток, а сила, витривалість та окомір – у хлопчиків. ЛІТЕРАТУРА
Олена Кучерова, 6 курс факультету початкової освіти та практичної психології. Наук. керівник: к.пед.н., доц. О.В.Малицька ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ У низці психологічних і педагогічних досліджень вивчається проблема розвитку творчої особистості засобами мистецтва, яке має значний розвиваючий і виховний потенціал і активно впливає на сферу інтелекту, почуттів і здібностей людини [2; 4; 5; 6]. Педагогічний аспект художньо-творчого розвитку молодших школярів засобами мистецтва розглядається в сучасних дослідженнях Б.Юсова, Б.Неменського, Л.Масол, Г.Шевченко, Т.Очеретяної, В.Кардашова. Метою нашого дослідження є визначення умов, що сприяють ефективному розвитку творчої активності молодших школярів у процесі естетичного виховання. Інтеграція мистецтв в сучасній психолого-педагогічній науці розуміється як сполучення певних видів мистецтв, що сприяє вирішенню тих або інших завдань розвитку творчої активності й естетичного виховання особистості школяра. У результаті теоретичного аналізу досліджень у галузі філософії (В.Зінківський); педагогіки (А.Макаренко, В.Сухомлинський, К.Ушинський); теорії й методики естетичного виховання (Є.Квятковський, Б.Ліхачов, Л.Школяр, Б.Нєменський, О.Мєлік-Пашаєв, Б.Юсов) нами були виділені такі базові положення дослідження: 1) естетичне виховання трактується в дослідженнях як важливий фактор розвитку особистості; 2) мета естетичного виховання еволюціонувала залежно від епохи, конкретних соціально-економічних відносин, рівня розвитку філософської й педагогічної думки; 3) творчість у різних її проявах є неодмінним атрибутом існування земної цивілізації. У процесі теоретичного дослідження нами визначено педагогічні умови, за умови дотримання яких буде ефективно здійснюватися розвиток творчої активності дітей молодшого шкільного віку в процесі естетичного виховання: побудова художньо-творчої діяльності на основі суб’єктивного досвіду дітей; організація взаємодії дітей і дорослих на основі гуманістичного спілкування в спільній діяльності; організація естетичної діяльності дітей на основі інтеграції мистецтв, що створюють реальні можливості для розвитку інтересу, активізації активності дитини в оволодінні досвідом творчої діяльності; створення обстановки емоційного благополуччя на заняттях; здійснення регіонального підходу до відбору змісту творчої діяльності. Нами також було виявлені оптимально шляхи й засоби реалізації цих умов: поетапний характер організації дитячої творчості; широкий спектр творчих завдань і їхнє варіювання; раціональне сполучення індивідуальних, групових, колективних форм творчої діяльності; збагачення культури слухового й зорового сприйняття; опора на суміжні види мистецтва; стимулювання уяви; проблемно-ігрові методи навчання дітей; педагогічний такт у керівництві й оцінці творчої активності дітей. Теоретичне дослідження даної проблеми дозволило зробити такі висновки: 1) педагогічні умови, що забезпечують ефективність розвитку творчої активності дітей молодшого шкільного віку, включають ознайомлення з різноманітними видами естетичної діяльності, організованої на основі взаємодії образотворчої, музичної, художньо-мовної, святково-розважальної діяльності; 2) процес розвитку творчої активності дітей на основі взаємодії мистецтв вимагає наявності емоційно-естетичного сприйняття художніх творів, знань про їх жанрову специфіку, образний характер; 3) сутністю творчої активності дітей молодшого шкільного віку є реалізація потреби в нових знаннях й одержанні від них позитивних емоцій, а також здатність перетворювати, видозмінювати наявні знання й виражати власне ставлення до них у різних видах художньо-творчої діяльності. ЛІТЕРАТУРА
Виктория Прядко, 5 курс факультета педагогики и методики начального образования. Научн. руководитель: д.филол.н., проф. Г.Г.Инфантова (Таганрогский государственный педагогический институт) ФРАГМЕНТ РЕЧЕВОЙ КАРТИНЫ МИРА МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ: КОНЦЕПТ “ЗАПАХ” В последние десятилетия XX в. в науке, в том числе и в лингвистике, системоцентрический подход к объектам изучения начинает уступать антропоцентрическому подходу. Таким образом, все больший интерес начинает представлять и то, что касается функционирования языка, процесса становления речевых способностей человека. Антропоцентрическая парадигма включает в себя лингвокультурологическую и когнитивную лингвистику, одним из базовых понятий которых является концепт. “Концепт – это как бы сгусток культуры в сознании человека; то, в виде чего культура входит в ментальный мир человека” [4, с.40]. Концепт – это “оперативная единица памяти, ментального лексикона, концептуальной системы языка мозга (linqua mentalis), всей картины мира, отраженной в человеческой психике” [1, с.90]. Объектом изучения в данном исследовании является концепт “запах”, функционирующий в речи младших школьников. Концепт этот изучен пока еще недостаточно; анализ же его использования на материале речи детей определенного возраста (7-10 лет) позволяет внести свой вклад в такую проблему, как изучение речи в онтогенезе, которая привлекает в настоящее время большее внимание лингвистов. Всё это свидетельствует об актуальности данного исследования Цель исследования заключается в том, чтобы вскрыть специфику реализации концепта “запах” в речи младших школьников, т.е. в период, который очень важен для становления речевых способностей человека, и сформировать соответствующий фрагмент речевой картины мира детей 7-10 лет. Методы исследования: наблюдение, описание, сопоставление, эксперимент. В основу исследования было положено сопоставление того, как отражен концепт “запах” в языке (в данном случае в словарях и учебниках для начальной школы), с тем, как он функционирует в речи младших школьников (по результатам эксперимента). Анализ результатов реализации концепта “запах” в языке и в речи младших школьников, сопоставление этих результатов осуществлялось по разным параметрам. Основные параметры: оценка запаха как приятного/ неприятного (хороший/ плохой аромат, благоухание/вонь, душок, смрад); как привычного/ непривычного (знакомый/необычный); характеристика запаха по степени проявления (резкий/легкий, нежный), по источникам (запах коры, лимона, клубники), по средствам выражения: переносные значения слов, эпитеты, синонимы, антонимы. Установлена качественная и/или количественная специфика реализации концепта “запах” в речи младших школьников по всем проанализированным параметрам. Это касается, например, очень характерных для детей случаев типа пыльный запах (вместо запах пыли), грязный запах (вместо запах грязи), апельсиновый запах (вместо запах апельсина). Но наиболее яркая специфика детской речи заключается в отчетливо выраженной синестезии – в синтезе ощущений, который основан на синкретизме восприятия и ассоциаций чувственных ощущений [3, с.8]. Для младших школьников оказалось типичным сближение обонятельных ощущений с ощущениями вкусовыми и зрительными, например: вкусный запах розы; пахнет природой; я резал апельсин и пахло сладостью; пахнет улыбками детей; я проходила мимо и увидела запах роз и весны. ЛИТЕРАТУРА
Ніна Єрохіна, 5 курс факультету початкової освіти та практичної психології. Наук. керівник: к.пед.н., доц. Т.Ф.Потоцька CУЧАСНИЙ МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО РОБОТИ З ЛІТЕРАТУРНИМ ТВОРОМ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ Курс “Читання” є органічною складовою освітньої галузі “Мови і літератури”. Його мету визначають як формування в молодших школярів першооснов самостійної читацької діяльності, розвиток і виховання особистості учня засобами художнього слова [2; 5]. Відомий дидакт і методист О.Савченко зазначає, що сьогодні змінилася функція предмета “Читання”. Вона полягає у вихованні читача, який сприймає зміст прочитаного насамперед як художній твір, помічає його художні, образні особливості [6]. Сучасна методика читання спирається на дані літературознавчої науки (тема, ідея твору, сюжет і композиція, літературний персонаж, мова художнього твору, жанро-видові особливості творів тощо). Також для успішного розв’язання комплексу завдань предмета “Читання” вчителеві необхідно чітко усвідомлювати психологічні особливості читання як одного з видів мовленнєвої діяльності. Вони ґрунтовно досліджені такими відомими вченими-психологами, як Б.Баєв, Т.Єгоров, О.Никифорова, А.Соколов та ін. Досить цінними для методики читання є думки науковців щодо специфіки сприйняття молодшими школярами художньої літератури. Так, для них характерним є наївно-реалістичне сприйняття твору. Отже, завдання педагога допомогти учням зберегти безпосередність, емоційність, яскравість сприйняття конкретного змісту, але навчити їх розуміти більш глибокий смисл твору, втілений автором за допомогою образних засобів художньої літератури. Аналіз наукової літератури (І.Гудзик, О.Коваленко, М.Оморокова, О.Савченко, Н.Скрипченко, М.Явоненко та ін.) дозволяє зробити висновок про роль різних психічних процесів у розумінні тексту літературного твору. Йдеться про уяву, пам’ять, здатність дитини встановлювати різноманітні зв’язки під час сприймання тексту тощо. Отже, базисними для методики читання виступають літературознавство, педагогіка і психологія. Спираючись на концепції, провідні положення, понятійний апарат цих наукових дисциплін, методика розробляє теорію літературної освіти молодших школярів, сучасний підхід до опрацювання творів художньої літератури. Так, сьогодні цей підхід ґрунтується на таких методичних положеннях: 1) аналіз змісту твору і формування в учнів повноцінної навички читання мають зливатися в єдиний процес; 2) робота над ідейно-тематичною основою літературного твору, його образами, сюжетною лінією, композицією і мовними засобами має спрямовуватись як на загальний розвиток дитячої особистості, так і на розвиток мовлення молодших школярів; 3) передумовою свідомого сприйняття змісту твору і його правильного аналізу є опора на життєвий досвід учнів; 4) під час аналізу літературний твір не повинен втрачати своєї художньої краси; його логічний аналіз має поєднуватись з емоційно-художнім аналізом. У початковій школі практикується аналіз твору, оснований на повторному прочитанні й осмисленні найважливіших ідейно значущих епізодів. У такий спосіб учні усвідомлюють задум твору. Спостереження за уроками читання, проведеними вчителями початкових класів низки бердянських шкіл, дають підстави стверджувати, що молодші школярі не готові аналізувати літературний твір під кутом зору проблем, які порушує автор. Проблема – це складне, важливе й актуальне питання людського буття, яке вимагає осмислення, розв’язання, дослідження. Для проблемного аналізу тексту учням 3-4 класів бракує життєвого досвіду. Програмою з читання передбачено ознайомлення учнів з творами різних родів і жанрів. Епічні, ліричні і драматичні твори мають свої особливості, які необхідно враховувати у процесі їх аналізу. Було б грубою методичною помилкою вивчати казку так, як оповідання, чи аналізувати твори навіть одного й того ж жанру за однією схемою. Виробити в учнів звичку аналізувати художній твір з урахуванням його особливостей, навчити їх бачити жанрове розмаїття, художню неповторність літературних творів – одне з найважливіших завдань учителя, неодмінна умова вивчення твору в єдності змісту і форми. |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
ВІДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –... |
|
ДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
ЗБІРНИК наукових праць Бердянського державного педагогічного університету... Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №10 від 04. 05. 2012 р |
|
БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №5 від 01. 03. 2006 р |
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Сумський державний... Запрошуємо Вас взяти участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін... |
|
1 Реалізм Міністерство освіти і науки України ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет |
України ІНЖЕНЕРІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 2013 Тези доповідей міжнародної... Матеріали тез містять короткий зміст доповідей науково-дослідних робіт студентів та аспірантів |