|
|
Скачати 1.27 Mb.
|
Визначення кількості еритроцитівметодом підрахунку в рахунковій камері Принцип методу: під мікроскопом підраховують кількість еритроцитів в строго певному об'ємі камери, а потім проводять перерахунок отриманого результату на 1 мм3 (мкл) крові або 1 л. Для підрахунку еритроцитів кров розводять в 200 (при різко виражених анеміях в 100) разів 3% розчином куховарської солі. Розведення крові проводиться в меланжері (змішувач), або у пробірках по методу, запропонованому Н.М.Николаєвим. Техніка. В суху чисту хімічну пробірку точно відмірюють піпеткою 4 мл 3% розчину хлористого натрію і обережно видувають в неї узяті за допомогою капілярної піпетки від гемометра Салі 0.02 мл крові. Суспензію ретельно перемішують і потім заповнюють камеру. Звичайно користуються камерою з двома сітками Горяєва, що складаються з 225 великих квадратів, які розділені вертикальними і горизонтальними лініями на 16 малих квадратиків. Еритроцити рахують під малим збільшенням мікроскопа в 5 великих (80 малих) квадратах, розташованих по діагоналі. Щоб не рахувати двічі одні і ті ж клітки, користуються наступним правилом: рахунку підлягають всі клітки усередині малого квадрата і ті, що лежать на прикордонних лініях, якщо ці клітки більшою своєю половиною заходять всередину даного квадрата. Одиницею підрахунку служить малий квадрат, об'єм якого рівний 1/4000 мкл.( мм3 ) Підрахунком кількості еритроцитів в 1 мкл крові проводять таким чином; підраховану кількість еритроцитів в 5-ти великих (80 малих квадратах) ділять на 80, множать на 4000 і на 200 (ступінь розведення). Так, наприклад, якщо при підрахунку знайдено 380 еритроцитів, то їх кількість в 1 мкл крові буде рівна: 380 х 4000 х 200 80 = 3,8000000( 3,8 х 106),тобто 3,8 х 1012в 1 літрі крові. При дотриманні вказаних умов розведення і підрахунку можна кожного разу не проводити вказаний розрахунок, а просто до підрахованої кількості еритроцитів в 5-ти великих (80 малих) квадратах прописати чотири нулі. Клінічне значення. В нормі 1 л крові у дорослих чоловіків містить 4-5 млн. еритроцитів (4 х 1012 – 5 х 1012 в 1 л ); жінок – відповідно 3,9-4,5 млн. в 1 мкл (3,9 х 1012 в 1 л ) крові. Збільшення кількості еритроцитів (поліцитемія. еритроцитоз) спостерігається у новонароджених, при посиленому потовиділенні, голодуванні, підйомах на велику висоту, при зниженні парціального тиску кисню у повітрі. Патологічні еритроцитози ділять на відносні, вторинні і абсолютні. Відносні поліцитемії обумовлені згущуванням крові, тобто зменшенням об'єму плазми. Вони можуть виникати при тривалій блювоті, рясних проносах (холера, гострий гастроентерит), при швидкому наростанні набряків або об'єму асцитичної рідини, шоці, набряку легенів, в деяких випадках при неврозах (так звані стрес-еритроцитози). Причиною абсолютних поліцитемій є реактивне роздратування еритропоеза із збільшенням кількості циркулюючих в крові еритроцитів. Абсолютні еритроцитози спостерігаються при гіпоксичних станах, природжених вадах серця (звуження гирла легеневої артерії), при деяких придбаних захворюваннях серцево-судинної системи і органів дихання ( митральний стеноз, склероз легеневої артерії і її гілок, злипливий перикардит, емфізема легенів, дифузний пневмосклероз). Крім того, еритроцитози зустрічаються при ожирінні, деяких пухлинах нирки (гіпернефроїдний рак), кіркового шару надниркових залоз, аденомі гіпофіза. Від симптоматичних слід відрізнити поліцитемію (еритремію) – самостійне захворювання, основним проявом якого є підвищення в крові кількості еритроцитів (до 9х1012– 10х1012 в 1 л.). Зменшення кількості еритроцитів в одиниці об'єму (еритроцитопенія) з'являється при важких виснажуючих захворюваннях, інтоксикаціях, а також при різних анеміях (унаслідок крововтрат, дефіциту заліза, вітаміну В12, фолієвої кислоти, гемолізу, еритроцитів), лейкозі, злоякісних новоутвореннях, захворюваннях нирок (нефрит). Обчислення кольорового показника Кольоровий показник (індекс, коефіцієнт) – це відносна величина, яка відображує ступінь насичення гемоглобіном кожного еритроцита. По кольоровому показнику (КП) судять про відповідність між кількістю гемоглобіну і числом еритроцитів в крові досліджуваної особи. Для розрахунку КП користуються формулою: Нв у г/л х 3 . перші 3 цифри еритроцитів Клінічне значення. У фізіологічних умовах у здорових людей КП коливається від 0,8 до 1,1. Його зміни відбуваються при порушенні звичайних співвідношень між кількістю гемоглобіну і еритроцитів. Підвищення КП (гіперхромія) спостерігається при В12 – дефіцитних ( перш за все перниціозній) і деяких гемолітичних анеміях. Зниження КП ( нижче 0,8) – гіпохромія – може наступити в результаті зменшення об'єму еритроцитів або зниження насиченості їх гемоглобіном. Гіпохромія зустрічається при залізодефіцитних анеміях, а також анеміях, обумовлених хронічними крововтратами, наприклад при фібромі матки, геморої, що кровоточить. Визначення кількості лейкоцитів методом підрахунку в камері Принцип методу не відрізняється від такого при підрахунку еритроцитів. Для підрахунку лейкоцитів треба провести розведення крові в 20, або рідше (при виражених лейкопеніях) в 10 разів. У пробірку Відаля вносять 0,4 мл. 3% розчину оцетової кислоти і додають 0,02 мл крові (місткість капіляра від гемометра Салі), чим досягають розведення у 20 разів. Оцетова кислота визиває лізис еритроцитів, а лейкоцити не ушкоджує. Пробірку з розведеною кров'ю ретельно струшують так, щоб формені елементи рівномірно розподілялися у рідині, після чого заповнюють камеру Горяєва. Підрахунок робиться в 100 великих квадратах. Розрахунок кількості лейкоцитів на 1 мкл (мм3) крові аналогічний методу розрахунку еритроцитів: число лейкоцитів, підраховане в 100 великих квадратах, ділять на 100, множать на 250 і на 20(ступінь розведення). Так наприклад. якщо в 100 великих квадратах знайдено 130 лейкоцитів, то їх кількість в 1 мкл крові буде рівна 130 х 250 х 20
або 6,5х109 у 1 л. Звичайно на практиці кількість лейкоцитів визначають шляхом множення числа підрахованих клітин в 100 великих квадратах на 50. Такий варіант розрахунку можливий завдяки скороченню постійних цифр в наведеній вище формулі. Клінічне значення. В нормі 1 мм3 крові дорослих людей 4000-9000 лейкоцитів (4х109– 9х109 у 1 л.). У новонароджених кількість лейкоцитів складає 12х109– 15х109, а з 10 років встановлюється на тому ж рівні, що і у дорослих. Кількість лейкоцитів схильна до коливань як у фізіологічних, так і в патологічних умовах. Збільшення кількості лейкоцитів в певному об'ємі крові називається лейкоцитозом (вище 9х109 у 1 л.), зменшення – лейкопенією (нижче 4х109 в 1 л.). Лейкоцитоз може визначатися у здорових людей (фізіологічний лейкоцитоз): залежно від часу доби (у вечірні години); після їжи, особливо багатої білком; при м'язовій роботі, сильному емоційному збудженні; при прийомі гарячих або холодних ванн; при менструаціях і вагітності. Лейкоцитоз може з'являтися після введення в організм гормональних препаратів (АКТГ, кортикостероїди, адреналін). Важливе діагностичне і прогностичне значення має лейкоцитоз при патологічних станах. Підвищена кількість лейкоцитів (істинний, патологічний лейкоцитоз) зустрічається при наступних захворюваннях:
Зниження кількості лейкоцитів може також з'являтися при деяких фізіологічних станах і патологічний процесах в організмі. Схильність до лейкопенії буває у окремих здорових людей і нерідко носить спадково-сімейний характер; може виникати під впливом нейро-вегетативних розладів, сонячної радіації, при голодуванні, виснаженні, під час глибокого сну. Лейкопенієй супроводжуються деякі інфекційні і вірусні захворювання: черевний тиф, бруцельоз, грип, кір, краснуха. вірусний гепатит В. Коли з'являється лейкопенія при інфекційних захворюваннях, які звичайно супроводжуються лейкоцитозом, це свідчить про зниження імунітету організму. Лейкопенія з'являється також у випадках важкого перебігу інфекційно- запальних захворювань і гнійно-септичних процесів. Крім того, лейкопенія зустрічається при системному червоному вовчаку, агранулоцитозі, спленомегалії, при променевій хворобі, при отруєнні бензолом, при прийомі великих доз амідоперину або бутадіону, а також сульфаніламідних препаратів, при дії іонізуючої радіації. |
| Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних... Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”.... |
| Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни... Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни «Біометрія» / Укладач: к б н., доцент Іванченко О.Є. ЁC Дніпропетровськ:... |
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної... Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів напряму підготовки 030509 «облік і аудит»... |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК Методичні рекомендації щодо оцінювання знань і практичних навичок слухачів, курсантів і студентів під час державної атестації / В.І.... |
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ... Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при... |
| ВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ... НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ “ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ” |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до практичних занять і самостійної роботи... Під загальною редакцією зав кафедри загальної гігієни з екологією, професора В.І. Федоренко |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний транспортний університет... Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного... |
Навчальні завдання та методичні рекомендації для практичних занять... Автори: Ісичко Л. В., асистент кафедри вищої математики та фізики Полтавського університету економіки і торгівлі |