|
|
Скачати 1.27 Mb.
|
|
Підвищення кількості заліза в крові характерно для перніціозній анемії, посиленому гемолізі еритроцитів, сидероахрестичній анемії, еритремії, гемохроматозі, прийомі всередину препаратів заліза. Зниження рівня заліза в крові спостерігається при гіпохромній анемії, гострій і хронічній крововтраті, гнійних і септичних захворюваннях, деяких станах з підвищеною потребою в залозі (вагітності, гострих інфекційних захворюваннях). 8. Мідь бере участь у багатьох біохімічних процесах, у сироватці крові знаходиться у вільному стані (10 %) і в складі α2-глобулінового комплексу — церулоплазміна (11 — 22 мкмоль/л; 70—140 мкг%). Концентрація міді в сироватці плазмі крові чоловіків дорівнює 11—22 мкмоль/л (70— 140 мкг/100 мл), жінок — 13,4—24,4 мкмоль/л (85— 155 мкг/100 мл), немовлят — 3,1—9,4 мкмоль/л (20— 60 мкг/100 мл). В організмі мідь знаходиться в комплексі з білками. У печінці, еритроцитах, мозку мідь зв'язана з гепатокупреіном, еритрокупреіном, цереброкупреіном. Білки, що містять мідь, можуть виступати переносниками електронів. Основним біологічним значенням міді є участь у ферментативних процесах як активатора або як складену частину активного центра ферментів. Мідь відіграє роль у процесах еритропоеза — утворенні строми еритроцита, синтезі гема — сприяє включенню заліза в протопорфирин. Мідь виконує також наступні функції: стимулює всмоктування заліза в травному каналі і його мобілізації з тканин; впливає на обмін вуглеводів, сприяючи депонуванню глюкози в печінці і зниженню рівня цукру в крові; зменшує зміст фосфатів у крові; підсилює дію інсуліну, гіпофізарних гормонів; бере участь в імунних процесах організму. Мідь у вільному стані має окисну дію, аналогічно каталазі, оксидазі, пероксидазі. Іони міді інгібірують амілазу, ліпазу, Атф-азу. Збільшення змісту міді в крові (гіперкупремія) спостерігається в передменструальний період, при вагітності, тиреотоксикозі, захворюваннях печінки (гепатиті, цирозах, механічній жовтяниці), анемії, інфекційних хворобах, карциномі, лейкемії. Зменшення кількості міді в крові (гіпокупремія) відзначається при зниженні функції щитовидної залози, хронічних хімічних отруєннях (ртутному, свинцевому), нефротичному синдромі, у немовлят при гепатолентикулярній дегенерації печінки (хвороби Вільсона— Коновалова). 9. Цинк є одним з незамінних мікроелементів, входить до складу тканевых білків, ДНК, ферментів, інсуліну. У плазмі крові зміст цинку складає 46—61 мкмоль/л, в еритроцитах — 153—214 мкмоль/л. Цинк активує велику групу ферментів. У ферментах іони цинку можуть бути замінені іонами марганцю чи кобальту, при цьому істотного зниження активності ферменту не спостерігається. З цинком конкурує мідь і кадмій. Цинк активує деякі гормони — полові, тиреотропний, гона-дотропний, вазопресин, продовжує гіпоглікемічний ефект інсуліну. Підвищення змісту іонів цинку в крові відзначається при гемолізі еритроцитів, еозинофілії, еритроцитозі, артеріальнії гіпертензії, гіпертиреозі. Зниження кількості цинку в крові виявляється при гіпофизарній кахексії, анемії, лейкемії, злоякісних новотворах, гострих і хронічних нефритах, інфекційних захворюваннях, цирозі печінки. 10. Зміст кобальту в крові коливається від 0,67 до 6 мкмоль/л, у дітей воно вище, ніж у дорослих. Велика частина металу знаходиться в плазмі крові, менша— в еритроцитах. Кобальт входить до складу цианокобаламіна, ферментів, бере участь в обміні білків, синтезі РНК, ДНК, еритропоезі, стимулює нагромадження в організмі ретинолу, тіаміну, аскорбінової і нікотинової кислот. Стосовно ферментів кобальт відіграє роль як активатора, так і інгібітору. Кобальт стимулює імунні процеси в організмі, впливає на вуглеводний (у малих дозах викликає гіпогликемію, у великих — гіперглікемію) і мінеральний обміни. Підвищення змісту кобальту в крові визначається в людей, що довгостроково піддавалися впливу кобальтового пилу. Зниження рівня кобальту в крові спостерігається при вагітності, у немовлят, при гіпертонічній хворобі, лейкозах, нефритах, гастритах, виразковій хворобі. 11. Концентрація марганцю в крові складає 1,45— 1,8 мкмоль/л, у немовл вона вище цього рівня. У плазмі крові марганець представлений мінеральними й органічними сполуками (з різними білками). Він бере участь у ферментативних процесах, входить до складу металозалежних ферментів і регулює їхню активність. Марганець підсилює дію гормонів гіпофіза, статєвих гормонів, інсуліну, стимулює ріст організму, сприяє кровотворенню, підвищує катаболізм білків, попереджає відкладення холестерину в стінках судин. Виявлено взаємозв'язок між обміном марганцю і ретинолом, тіаміном, аскорбіновою кислотою, кальциферолом, токоферолом. Підвищення змісту марганцю в крові спостерігається при лейкозах, атеросклерозі, інфекційному гепатиті, туберкульозі легень, рахіті, ревматизмі. Зниження рівня марганцю в крові визначається при затримці окостеніння, деформації кістяка, дегенерації яєчників, яєчок, безплідності. 12. Зміст молібдену в організмі складає приблизно 208 мкмоль (20 мг). Концентрація металу в крові в середньому дорівнює 0,16 мкмоль/л. Молібден розподілений рівномірно між плазмою й еритроцитами і зв'язаний з білками. Молібден бере участь в азотистому, пуриновому обмінах, активує ряд окислювально-відновних ферментів, входить до складу активних центрів молібдензалежних ферментів: альдегідоксидази, ксантиноксидази, сульфітоксидази. Збільшення кількості молібдену в крові спостерігається при токсикозах, порушенні обміну речовин, затримці росту кіст, молібденовій подагрі. Прояву дефіциту молібдену в людини не описані. 13. Йод — життєво важливий елемент. Він входить у структуру гормону щитовидної залози — тироксину, впливає на синтез білків, жирів. Загальний зміст йоду в організмі складає приблизно 0,4 ммоль (50 мг), причому в щитовидній залозі знаходиться 30 % цієї кількості у виді органічних сполук і 1 % у виді неорганічних. Йод міститься також у наднирниках, печінці, нирках, яєчниках, шкірі. У крові визначається 550—1200 нмоль/л йоду у формі йодидів. Зміст білковозв`язаного йоду в плазмі крові складає 315,2—630,4 нммоль/л . Підвищення концентрації йоду в крові виявляється при гіперфункції щитовидної залози, лейкемії. Зниження рівня йоду в крові виявляється при гіпопротеінемії, нефротичному синдромі, дистрофії, гіпофункції щитовидної залози — ендемічному зобі, кретинізмі, мікседемі. Крім перерахованих вище хімічних елементів в організмі людини містяться і багато інших. Наприклад, у структуру кісткової тканини входить цезій і стронцій. У шкірі, хрящах знаходиться близько 0,01 % кремнію. Він входить до складу мукополісахаридів, що містять гепарина сульфат і хондроітина сульфат, у яких знаходиться 0,04 % кремнію. Фтор входить до складу дентину й емалі зубів, кісткової тканини, волосся і нігтів. При його недоліку розвиваються карієс зубів, ламкість нігтів і волосся. Бром міститься в гіпофізі, яєчниках, щитовидній залозі, мозковій речовині нирок. Він бере участь у регуляції процесів порушення і гальмування, стимулює активність коркової речовини наднирників. Тестові завдання для самоконтролю.
5. 20,5-28,1
7. Залізо крові в нормі складає ( в мкмоль/л):
8.Калій в плазмі крові складає ( в ммоль/л)
9. Натрій в плазмі крові складає ( в ммоль/л)
10. Хлоріди крові в нормі складають (в ммоль/л)
11. Сечовина крові в нормі складає ( в ммоль/л)
12. Креатинин крові в нормі складає ( в ммоль/л)
13. Лактатдегідрогеназа крові в нормі складає ( в мкмоль/ч*л):
14. АсАТ крові в нормі складає ( в ммоль/ч*л):
15. АлАТ крові в нормі складає ( в мкмоль/ч*л)
16. КФК крові в нормі складає ( в нкат/л)
17. Час згортання за Лі-Уайту складає (в хв.):
18. Час згортанняі за Дюке складає:
4.0-25 5. 8-10 ДОДАТОК Норми лабораторних біохімічних показників здорової людини
ЛІТЕРАТУРА, ЩО РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ Камышников В.С. – Методы клинических лабораторных исследований. Гоэтар- Медиа, 2011, - 752с. Кишкун А.А – Клиническая лабораторная диагностика. Гоэтар- Медиа, 2010, - 976с. Вялова С.С.- Диагностическое значение лабораторных исследований. Медпресс-информ, 2009, - 176с. Лифшиц В.М., Сидельникова В.И.- Биохимические анализы в клинике Медпресс-информ, 2009, - 216с. Егорова М.О.- Биохимическое обследование в клинической практике Медпресс-информ, 2008, - 144с Чиркин А.А.- Клинический анализ лабораторных данных. 2007, - 384с. Инькова А.Н.- О чем говорят анализы. Серия « Медицина для Вас».-Ростов н/Д: « Феникс», 2000.-96с. Козинец Г.И.- Интерпритация анализов крови и мочи и их клиническое значение. Триада-Х. 1998, - 111с. В.Г. Передерий, Ю.В. Хмелевский, Л.Ф. Коноплева, Л.Г. Сударикова, Л.Ю. Поляченко, Т.М. Галецкая.- Клиническая оценка биохимических показателей при заболеваниях внутренних органов. К.: «Здоров`я”, 1993г.-192с. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних... Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”.... |
| Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни... Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни «Біометрія» / Укладач: к б н., доцент Іванченко О.Є. ЁC Дніпропетровськ:... |
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної... Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів напряму підготовки 030509 «облік і аудит»... |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК Методичні рекомендації щодо оцінювання знань і практичних навичок слухачів, курсантів і студентів під час державної атестації / В.І.... |
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ... Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при... |
| ВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ... НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ “ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ” |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до практичних занять і самостійної роботи... Під загальною редакцією зав кафедри загальної гігієни з екологією, професора В.І. Федоренко |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний транспортний університет... Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного... |
Навчальні завдання та методичні рекомендації для практичних занять... Автори: Ісичко Л. В., асистент кафедри вищої математики та фізики Полтавського університету економіки і торгівлі |