|
Скачати 1.27 Mb.
|
ДУ « Луганський державний медичний університет » Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини Навчально-методичні рекомендації для студентів з лабораторних методів дослідження Луганськ 2012 ДУ « Луганський державний медичний університет » Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини методичні рекомендації до практичних занять з лабораторних методів дослідження для студентів ІІІ курсу Луганськ – 2012 УДК . Автори: д.мед.н., професор Іванова Л.М.,. к.м.н., доцент Пілієва О.В., Затверджено . .2012 г., на засіданні Вченої Ради ДЗ «ЛугДМУ», протокол № . Відповідальний за випуск: проректор з навчальної работи ДЗ «ЛугДМУ» д.м.н., професор В.В.Сімрок Рецензенти: Завідуючий кафедрою внутрішньої та сімейної медицини ДЗ «ЛугДМУ», д.мед.н., професор Бурмак Ю.Г. Завідуючий кафедрою пропедевтики дітячих хвороб ДЗ «ЛугДМУ», д.мед.н., професор Третьякевич З.М. , АНОТАЦІЯ В І розділі методичних рекомендацій надана методика проведення основних клініко-лабораторних досліджень у хворих; критерії нормальних показників сечі, крові, травних соків, калу; надано клінічну інтерпретацію результатів лабораторних досліджень при різних захворюваннях внутрішніх органів; наведено клініко-лабораторні задачі для самоконтролю і список літератури, що рекомендується. В ІІ розділі методичних рекомендацій наведено біохімічні показники аналізів крові у нормі та при захворюваннях різних систем органів. Дана клінічна оцінка білкового, ліпідного, вуглеводного, пігментного, мінерального обмінів, активності ферментів при захворюваннях внутрішніх органів, наведено клініко-лабораторні задачі для самоконтролю і список літератури, що рекомендується. Додаткові дослідження сприяють більш глибокому розумінню порушень різних органів і систем. Без додаткового дослідження неможливо встановити правильно діагноз захворювання, ступень його активності, стадії розвитку. Але, який би метод не застосовувався для визначення функціональних порушень органу, треба пам`ятати, що немає функціональних проб окремих органів, існують методи дослідження діяльності всього організму. Це поняття важливе для формування у лікаря клінічного мислення. ЗМІСТ І розділ сторінки 1. Алгоритм роботи з методичними 6 рекомендаціями 2. Загальний клінічний аналіз харкотиння 7 3. Дослідження плевральної рідини 14 4. Дослідження шлункового вмісту 20 5. Дослідження дуоденального вмісту 26 6. Загальний клінічний аналіз калу 32 7. Загальний клінічний аналіз сечі 40 8. Загальний клінічний аналіз крові 60 ІІ розділ 1.Білковий обмін 74 2.Небілкові азотисті компоненти крові 77 3. Система згортання крові 78 4.Ферментний склад крові 83 5.Пігментний обмін 87 6.Віглеводний обмін 89 7.Ліпідний обмін 91 8.Мінеральний обмін 94 9.Питання для самоконтролю. 103 10. .Додаток 106 11 Список літератури, що рекомендується 110 А Л Г О РИ Т М И РОБОТИ З НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИМИ РЕКОМЕНДАЦІЯМИ
РОЗДІЛ І Тема: Загальний аналіз харкотиння Загальноклінічне дослідження харкотиння включає: визначення зміни його кількості, фізичних властивостей, мікроскопічного і бактеріоскопічного дослідження. Об'єм і послідовність дослідження. 1. Збір і знезараження . харкотиння 2. Визначення фізичних властивостей (кількість, характер, кольор і консистенція запах, розподіл на шари). 3. Мікроскопічне дослідження: а) приготування нативних препаратів; б) вивчення і опис мікроскопічної картини. 4. Бактеріоскопічне дослідження: а) приготування і забарвлення препаратів. б) вивчення мікроскопічної картини. Порядок і методика забору харкотиння Свіжо виділене харкотиння, отримане шляхом відкашлювання, збирають в чистий, сухий посуд із широким горлечком. Харкотиння краще збирати з ранку до прийняття їжі. Перед відкашлюванням хворий повинен ретельно вичистити зуби, прополоскати рот і глотку водою. Збирати харкотиння впродовж доби і більш недоцільно, оскільки тривале його зберігання веде до аутолізу елементів. Якщо харкотиння не можна отримати шляхом відкашлювання, то беруть змиви з бронхів за допомогою спеціальних приладів. Знезараження харкотиння і посуду де воно було проводять за допомогою дезінфекційних розчинів (хлорамін, хлорне вапно). Експозиція - чотири години. Дослідження фізичних властивостей. (Макроскопічне дослідження) 1. Кількість. Діагностичне значення має як одноразова кількість харкотиння, так і виділене за добу. Кількість харкотиння залежить від характеру патологічного процесу в бронхах і легенях. Мізерне відділення харкотиння (одноразове до 2-5 мл), або добове до півстакана пов'язані з посиленням секреції слизової оболонки органів дихання (бронхіт, бронхіальна астма, осередкова пневмонія). Велика кількість харкотиння (одноразове до 200 мл) або добове ( до 1,5л) спостерігається при розплавленні тканини легені ( абсцес легені, бронхоектази, туберкульоз, рак легені ). 2. Характер. Харкотиння неоднорідне. В його склад входить слиз, гній, кров, серозна рідина, фібрин. Воно буває: слизисте, слизисто-гнійне, слизисто-гнійно-кров'яне, серозне, серозно-гнійне, кров'яно-слизисте та ін.. При описі прийнято переважаючий субстрат ставити на друге місце. 3. Ділення на шари спостерігається у разі виділення харкотиння при спорожненні великих порожнин в легені. Нижній шар (щільний) складається з гною, детриту; а верхній шар – рідкий. На поверхні його часто є третій шар – пінистий. 4. Кольор залежить від характеру харкотиння, або від кольору частинок з повітря. Сіруватий, жовтий або зеленуватий говорить про наявність гною. Іржавий, червоний, коричневий –про домішки крові і продуктів її розпаду. Сірий і чорний кольор додає харкотинню вугілля і пил; а білий – борошняний пил. 5.Консистенция залежить від складу харкотиння. За наявності слизу – в'язке, великої кількості фібрину – клейке, серозної рідини – рідке. 6. Запах. В більшості випадків харкотиння не має запаху. При розпаді тканини легені набуває смердючий або гнильний запах (абсцес, гангрена, розпад злоякісних пухлин, бронхоектазів) |
Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних... Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”.... |
Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни... Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни «Біометрія» / Укладач: к б н., доцент Іванченко О.Є. ЁC Дніпропетровськ:... |
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної... Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів напряму підготовки 030509 «облік і аудит»... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК Методичні рекомендації щодо оцінювання знань і практичних навичок слухачів, курсантів і студентів під час державної атестації / В.І.... |
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ... Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при... |
ВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ... НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ “ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ” |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до практичних занять і самостійної роботи... Під загальною редакцією зав кафедри загальної гігієни з екологією, професора В.І. Федоренко |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний транспортний університет... Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного... |
Навчальні завдання та методичні рекомендації для практичних занять... Автори: Ісичко Л. В., асистент кафедри вищої математики та фізики Полтавського університету економіки і торгівлі |