|
|
Скачати 1.28 Mb.
|
|
Висновки до І розділу Включення інноваційних технологій в традиційну систему навчання збагачує учнів, допомагає розкрити здібності, таланти; робить процес здобуття знань цікавим, захоплюючим, творчим; підвищується рівень навчальних досягнень; формуються моральні якості дитини: повага до друзів, одногрупників, дорослих, до країни, у якій вони живуть; забезпечується психолого – емоційна комфортність, подальша соціальна адаптованість та вміння реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності. Упровадження у практику навчання інноваційних технологій відбувається через подолання цілого ряду проблем і труднощів:
Зате рівень навчальних досягнень учнів має позитивну динаміку. Зростає читацька та творча активність учнів. Але позитивних результатів можна досягти лише при системній та систематичній інноваційній діяльності в навчально-виховній роботі всього педагогічного колективу закладу. Упровадження інновацій окремо взятим учителем – робота невдячна, енергозатратна і рідко дає дуже високі результати. Проте, самі найпрогресивніші новітні технології мають цінність лише тоді, коли вони допомагають людині стати гуманнішою, здобути твердий моральний грунт, а з усіх потреб своїх – найбільше відчути потребу щоденно творити добро. РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 2.1. Феномен гри на уроках світової літератури Я, як і кожний викладач, хочу, щоб уроки були цікавими, захоплюючими і такими, що запам’ятовуються. В інноваційних формах навчання мені більш всього до вподоби застосування на уроках різноманітних рольових ігор. Ще А. С. Макаренко говорив: «У дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну справу». Я також вважаю, що гра для учня є важливою, зрозумілою, злободенною, це частина його життєвого досвіду. Навчання у грі «відбувається непомітно для дитини, тому що вся її увага спрямована на гру, а не засвоєння знань, як це, буває під час навчання на уроках». Викладач, передаючи знання за допомогою гри, враховує не тільки майбутні інтереси учня, але й задовольняє сьогоднішні. Використовуючи гру, вчитель організує навчальну діяльність, виходячи із природних потреб дитини, а не свого (дорослого) розуміння зручності і порядку. Гра дозволяє зробити більш динамічним і цікавим процес сприйняття історичних фактів, імен, дат, назв географічних об’єктів, з якими пов’язана та чи інша історична подія. Вона виключає небажане заучування. У грі знання засвоюються через практику. Учні не просто вивчають матеріал, але розглядають його з різних боків, розкладають на різноманітні логічні ряди. Багато ігор не вимагають особливого реквізиту і досить прості у виконанні. За часом вони займають у середньому від 10 до 30 хв., тобто частину, а не весь урок. Таким чином, викладач може використовувати гру разом з іншими видами навчальної роботи. У процесі гри у дітей виникає три види цілей. Мета перша, найбільш загальна, – насолода, задоволення від гри, її можна висловити словами «хочу грати!». Ця мета являє собою настрій, певну готовність до будь-яких дій, пов’язаних із пропонованою грою. Друга мета – безпосередньо ігрове завдання, пов’язане з виконанням правил, розігрування сюжету, ролі. Особливості ігрового завдання полягають в тому, що воно відоме заздалегідь: погоджуючись грати, кожен автоматично приймає й ігрове завдання, що існує у вигляді правил, і керується ним у своїх діях. Друга мета ігрової діяльності викладена у вигляді словосполучення « потрібно грати». Третя мета безпосередньо пов’язана з процесом виконання ігрового завдання, тому завжди ставить перед особистістю творчі завдання. Саме у творчій суті ігрових дій криється внутрішня пружина, можна сказати, душа гри. У триступеневих цілях покладання гри «хочу! – треба! – можу!» криється основний механізм її впливу на особистість. Звідси можна вивести і відповідні напрямки педагогічного керівництва ігровою діяльністю: 1. Залучати дітей до гри, використовувати особливі прийоми, що збуджують грати – «хочу». 2. Допомогти дітям діяти відповідно до правил і вирішувати необхідні ігрові завдання – « треба ». 3. Розвивати творчий потенціал дитини в процесі гри – «можу». У людській практиці (за Г.Селевко) ігрова діяльність виконує такі функції:
Більшості ігор притаманні такі головні риси: вільна розвивальна діяльність, яка використовується лише за бажанням дитини; творчий, значною мірою імпровізаційний, дуже активний характер цієї діяльності, емоційна піднесеність, суперництво, змагання, конкуренція, наявність правил, що висвітлюють зміст гри, логічну та часову послідовність її розвитку. На них звертали увагу здавна. Так, всесвітньо відомий нідерландський мислитель Й.Герлінг ще на початку ХХ ст. відмічав такі ознаки гри, як умовний характер, який дозволяє абстрагуватися від реальної дійсності з її монотонністю й утилітаризмом; добровільний характер участі у грі; обмеженість часовими рамками; невизначеність розвитку і результатів; фіксованість ігрових дій системою правил і обов’язків; зацікавленість грою. Феномен гри полягає в тому, що, являючи собою по суті, розвагу, вона переростає у навчання, у творчість, лікувальний засіб, модель людських проявів та взаємовідносин. Гра починається не тоді, коли учні отримують завдання, а тоді, коли їм стає цікаво грати. Це означає,що гра викликає приємні емоції і дає роботу дитячому розуму. Останнє твердження обов’язково слід пам’ятати вчителеві, створюючи належну емоційну обстановку під час гри, вміло використовуючи різноманітні види емоційного стимулювання. В наш час головним завданням треба бачити активізацію і інтенсифікацію навчального процесу, ігрова діяльність повинна використовуватися:
На відміну від гри взагалі, педагогічна гра має істотну ознаку – чітко сформовану мету навчання. Ігрова робота занять створюється на уроці за допомогою ігрових прийомів та ситуацій, які виступають як засіб пробудження, стимулювання учнів до навчальної діяльності. Існує дуже багато прийомів як підвищити зацікавленість дітей до навчального матеріалу: 1-й прийом «Приваблива мета» «Здивуй». Наприклад, якщо мала дитина не хоче купатися, розумна мама скаже : «Ходімо не купатися, а помити іграшку-рибку!» 2 – прийом «Відтягнута відгадка » На початку уроку вчитель задає загадку, наводить цікавий факт. Відповідь на поставлене запитання буде знайдена під час роботи над новим матеріалом. Можна це зробити наприкінці уроку, щоб з цього розпочати наступне заняття. Прикладом цього прийому може служити твір Ф.Кафки «Перевтілення»; на початку уроку розкажіть про перевтілення, яке відбулося з головним героєм. 3 – прийом « Спіймай помилку » Пояснюючи новий матеріал, учитель навмисне припускається помилок, про що обов’язково заздалегідь попереджаються учні. Можна успішно використовувати і для письмових завдань. Цей прийом успішно використовується при вивченні біографії письменника або літературної теорії. 4 – прийом « Питання до тексту » Розпочинаючи роботу з текстом, поставити перед учнями завдання : скласти питання репродуктивного та розвиваючого характеру. Потім провести конкурс на найцікавіше питання. Гра Так – чи ні» Використовується для зацікавленості учнів, створення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає учнів слухати один одного, складати розрізнені факти у єдину картину, систематизувати вже наявну інформацію. Алгоритми дій : Учитель або загадує дещо (об’єкт, предмет, персонаж тощо). Учні намагаються здогадатися, про що йде мова за допомогою своїх запитань, на які вчитель може відповісти тільки « ТАК » чи « НІ ». Так, наприклад, загадуючи питання викладачу, дізнаються хто це. Дуже важливо використовувати педагогічні прийоми на різних етапах уроку: створити відповідний настрій на навчальну діяльність.
Якщо «посмішок » у кінці уроку стало більше – урок вийшов! Гра « Темна конячка ». На дошці висять портрети письменників або літературних героїв, закриті папером. Учні повинні вгадати, кого на них зображено, прослухавши підказки. Можна поділити учнів на дві групи. Одна дає словесний портрет, а також (при необхідності) підказки, які містять факти з життя і творчості письменника або літературного героя. Інша група повинна вгадати прізвище письменника або літературного героя. Вищий бал отримують ті, хто краще і точніше описує портрет або швидше вгадає прізвище. За таким принципом можна дати інше завдання: одна група описує портрет героя або зачитує цитати, інші повинні назвати героя, твір і автора. Завдання може бути ускладнене: за портретом героя спробувати дати характеристику. Виразними є портрети Гобсека з однойменної повісті О. де Бальзака, Сантьяго з повісті Е. Хемінгуея «Старий і море», Раскольникова з роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара», Чипполи з оповідання Т. Манна «Маріо і чарівник » і т. ін. У вигляді змагання можна провести наступну роботу, яка сприятиме розширенню лексичного запасу та розвитку зв'язного мовлення: команди повинні назвати максимальну кількість епітетів, які стосуються будь-якого літературного персонажа; з названих рис літературного героя виділити 2-3, які є визначальними для його характеру і обґрунтувати свій вибір. Гра – змагання може містити запитання такого характеру: хто більше знає творів одного автора, хто назве більше героїв одного твору і т. ін. Групам з трьох чоловік можна запропонувати завдання «Усуньте невідповідності» і провести його у вигляді лото. Один учень має картки з прізвищем письменника, інший – з назвами творів, у третього – картки з іменами героїв. Учні повинні з'єднати три відповідні картки в один ряд: *Ф.Стендаль - « Мартін Іден » - Г.Замза *О. де Бальзак - « Портрет Доріана Грея » - гімназист *Ч.Діккенс - « Війна і мир » - Воланд *Ф Достоєвський - « Пригоди Олівера Твіста » - Сантьяго *Л.Толстой - « Гобсек » - Ван Тог *О.Уайльд - « Червоне і чорне » - Мануйлиха * Д.Лондон - « Злочин і кара » - Пелайо *К.Чапек - « Олеся » - Наташа Ростова *Ф.Кафка - « Війна з саламандрами» - Холден Колфілд *О Купрін - « Перевтілення » - Соня Мармеладова *М.Булгаков -« Над прірвою у житі » -Жульєн Сорель *Г.Белль - « Майстер і Маргарита» - адвокат Дервіль *Д.Селінджер - « Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» - Феджін *Е.Хемінгуей - « Стариган із крилами » - Безіл Холуорд *Г.Маркес - « Старий і море » - Рут Морз «Заняття - аукціон» є доцільним під час вивчення біографії письменника. Випереджальні завдання групі дають можливість підготувати цікавий матеріал.
Після вступного слова викладача починається саме аукціон. Попередньо треба установити ціну за кожний лот. Подобається учням і гра «Оціни сам». Кожний учень складає цікаве запитання по темі і записує його на аркуші, потім міняється з сусідом по парті і дає відповідь на запитання. Після цього міняється з сусідом позаду і дає невеличку рецензію на відповідь. Найвищий бал отримують автори найкращого запитання, найкращої відповіді та рецензії. «Літературознавча експертиза». Сутність її зводиться до того, що учні повинні визначити автора незнайомих фрагментів тексту і переконливо, з опорою на відомі їм особливості поетики даного митця, захистити свою гіпотезу. Так, на одній сторінці можна розмістити тексти пейзажних віршів поетів «срібного століття». Багровый и белый отброшен и скомкан, В зелёный бросали горстями дукаты, А чёрным ладоням сбежавшихся окон Раздали горящие жёлтые карты... В. Маяковський Сыплет черемуху снегом, Зелень в цвету и росе, В поле, склоняясь к побегам, Ходят грачи в полосе... С.Есенин Перед весною бывают дни такие: Под плотным снегом отдыхает луг, Шумят деревья весело-сухие, И теплый ветер нежен и упруг. А. Ахматова Белое солнце и низкие, низкие тучи, Вдоль огородов – за белой стеною – погост. И на песке вереницы соломенных чучел Под перекладинами в человеческий рост. М. Цветаева Вузькою різновидністю «літературознавчої експертизи» є прийом «впізнавання» героя прочитаного твору по якихось складових його образу: перелік деталей портрету, набір його речей, його вислови або вислови про нього. Вправа «Візитівка письменника» допоможе учням розвивати навички самостійного мислення та вміння узагальнювати вивчений матеріал. Зразок «візитівки»: «Ахматова Анна Андріївна (1889-1996). «Срібне століття» російської поезії. Акмеїзм. Збірки (1912-1922) «Вечір», «Чотки», «Біла зграя». Тема кохання випробувань. Поема « Реквієм ». Нет, и не под чуждым небосводом, И не под защитой чуждых крыл - Я тогда была с моим народом. Там, где мой народ, к несчастью, был... «Хемінгуей Ернест» (1899-1961), американський письменник – реаліст, лауреат Нобелівської премії 1954 року. Співець «втраченого покоління», творець «героя кодексу», письменник лаконічного художнього зображення з багатим емоційним і психологічним підтекстом («хемінгуеївський стиль»). «Людина створена не для того, щоб зазнавати поразки. Людину можна знищити, але перемогти неможливо». Сьогодні все більшого поширення набуває такий вид ігор – вправ, тестування. Тести доцільно використовувати в першу чергу в іграх на закріплення нового матеріалу вивченого на уроці. На початку стадії роботи із тестами їх укладачем виступає вчитель, коли учні добре зрозуміють сенс тестової роботи, вони самі залюбки залучаються до їх складання. Складання тестів – дуже корисна і цікава для учнів робота, бо під час складання вони ознайомляться із навчальною та науково – популярною літературою, вчаться добирати необхідний матеріал, набувають навичок самостійної роботи і навіть певною мірою опановують дар передбачення: намагаються заздалегідь передбачити ймовірні завдання суперників, щоб завчасно до них підготуватися. На основі тестів можна розробляти різні ігри. Практика доводить, що учні із цікавістю і задоволенням виконують оригінальні тестові завдання. Так, замість традиційних форм закріплення матеріалу на уроках узагальнення можна провести гру із використанням тестування – «Знайди зайвого». У запропонованому наборі матеріалів: подій, імен, назв, дат, визначень – декілька елементів відповідають темі, а ще декілька – підібрані випадково. Наприклад, працюючи над вивченням теми «Творчість О. Блока» учням потрібно визначити зайві поетичні цикли:
Знаходячи зайвих, учні повинні довести свою правоту конкретними доказами та прикладами. До завдань – вправ можна віднести також гру «Знайди помилку», – коли в описах подій чи трактуванні визначень є такі, які не відповідають дійсності. Учням потрібно знайти їх та виправити. Велике освітнє значення мають вікторини. Вікторина – одна з ігрових форм проведення уроку, яка полягає у змаганні учнів у відповідях на запропоновані запитання (запитання добираються так, щоб тему, яка вивчається, подати у зацікавлено – пізнавальному плані). Учні можуть бути поділені на команди або виступати індивідуально. Основна мета вікторини – в ігровій формі всебічно розглянути винесені на неї питання, дати можливість кожному учневі виявити активність, показати рівень своєї ерудиції. Правила гри
7. Якщо жодна з команд не змогла відповісти на запитання, до гри підключаються уболівальники. 8. У ході гри можна передбачити невеличкі тайм-аути, які можуть бути використані для консультацій з наставником команди або уболівальникам чи заповнені музичним супроводом, історичними віршами. Під час паузи можуть бути оголошені проміжні результати. Вікторини сприяють поглибленню знань з зарубіжної літератури, розвитку пам'яті, виявленню найбільш ерудованих учнів. Добре підготовлені вікторини є одночасно і засобом активного відпочинку від основних навчань. Вони, як правило, проходять за високої активності всіх учасників. До складання ігрових завдань вчитель може залучати і дітей. Підготовка до вікторини – це один із найважливіших кроків у розвитку мислення та пізнавальної активності студента. Головною умовою такої підготовки є те, що укладачі повинні брати матеріал не тільки із підручників. На перших етапах дозволяються будь-які літературні запитання з теми, але пізніше, коли навички складання завдань для спільного розв'язання вже напрацьовані, із запропонованих дітьми запитань слід залишити тільки такі, які потребують логічного мислення. Для цього вчителеві треба навчити дітей вибудовувати логічні ланцюжки взаємозв'язків. Дуже цінним є те, що учні добровільно і з великим бажанням студіюють вивчений матеріал, знаходячи в ньому цікаву деталь, яку можна використовувати для складання завдання: зіставляють факти, причини, наслідки, вчаться грамотно формулювати питання. Ще один цікавий факт: за допомогою такої діяльності діти вчаться одне в одного. Вислуховуючи чужі запитання учень починає знаходити в них щось цікаве, що для нього самого раніше залишилося непоміченим. У цьому й полягає головна цінність вікторини: у добровільному повторенні вивченого матеріалу, у захоплюючій ігровій формі та вмінні оперувати отриманими знаннями. Вікторину можна проводити в один або два тури. Оголошують її заздалегідь. В оголошенні вказується загальна тематика вікторини. Тому ті, хто бажає взяти в ній участь, матимуть час для підготовки. Підготовчий етап включає в себе такі кроки:
Гра естафета – це командне змагання, в якому на певному етапі гри одного учасника заступає інший. При цьому успіх в естафеті залежить від кожного гравця, від рівня знань, швидкості реакції, характеру взаємодії між членами команди. Такою естафетою слід вважати гру «Збери піраміду». На столі навпроти кожної команди три (або інша кількість, залежно від кількості команд) звичайних дитячих пірамід з різними за діаметром та кольором кільцями. Діаметр та колір у даному випадку мають значення, бо він означає складність завдань. На столі також кишеньки із завданнями (теж різнокольорові – колір кишеньки залежить від складності запитання і збігається з кольором кільця). У проріз кишеньки кладеться картка з правильною відповіддю. Хід гри, якщо грають від складного до простого: сильний учасник кожної команди за сигналом учителя підходить до столу і бере картку червоного кольору, записавши олівцем на картку свою відповідь. Потім учень витягає з кишені правильну відповідь і порівнює її зі своєю. Якщо відповіді збігаються, учень одягає на стрижень кільце і передає хід наступному учаснику. Виграє та команда, яка швидше збере піраміду. Вчитель та його помічник можуть перевірити, чи не порушували учасники правил гри, порівнюючи відповіді, записані олівцем, з тими, що були в кишені. На уроках світової літератури широко використовується гра „дебати". Мета учасника дебатів — переконати інших у тому, що саме його підхід до рішення проблеми правильний. Проведення дебатів є ефективним способом вироблення в учнів вміння зрозуміло й логічно сформулювати свою позицію, знаходити переконливі факти й аргументи на свою підтримку. Структуровані дебати можуть бути різними. На думку Андрола Кристодолу (Кіпр): «Дебатування більш формальне, ніж обговорення. Це – змагання між двома командами, де перевіряється рівень їхньої аргументації, щоб виграти підтримку аудиторії. Дебатування дотримується процедурних правил», іншими словами, обговорення безпосереднє і вільне тому, що структуровані дебати-гра, яка відбувається за правилами. Ми можемо навести інше розуміння цього методу, наприклад Майкла Вієнка (Німеччина): «Дебати інший демократичний спосіб повідомляти інформацію і знайти рішення проблеми». Характеризуючись суворими правилами і структурою, дебати змушують учасників ретельніше обмірковувати і планувати свій виступ. Учасники дебатів • Сторона, що підтримує припущення, називається підтверджуючою; сторона, що виступає проти – заперечуючою. • Кожна команда повинна готувати ретельно свої аргументи: вирішити, які пункти має наводити кожний із виступаючих, консультуватися з книгами, готувати примітки і бути готовим спростувати аргументи опонентів. • Мова кожного учасника дебатів повинна бути гарним прикладом якісного виступу. Порядок проведення дебатів • Голова повідомляє тему, представляє виступаючих, пояснює терміни і рамки виступів, оголошує рішення судді. • Учасники дебатів говорять у такому порядку: перший підтверджуючий; перший заперечуючий; другий підтверджуючий; другий заперечуючий; третій підтверджуючий; третій заперечуючий. • Перемога віддається стороні (команді), яка наводила більш переконливі аргументи і спростувала аргументи опонента. Методика проведення
|
|
Виконання певних дій у певній послідовності, проміжного контролю... Будь-який проект передбачає унікальність свого результату,якщо цей результат уже досягається іншими, такий проект не варто навіть... |
Комплекс №49 „Надія” Проект, спрямований на розвиток і реалізацію... Проект, спрямований на розвиток і реалізацію творчого потенціалу учнів у сфері дослідницької діяльності |
|
Конкурс «Марафон-проект» Проект у номінації «Духовність народжується від духовності» Дмитро Павличко – один із провідних сучасних українських поетів. Відтоді, як з’явилася перша його збірка поезій «Любов і ненависть»... |
Проект PR -Відділу Студентської Ради НТУУ «КПІ» Школа Ораторського Мистецтва – це проект PR-Відділу Студентської Ради НТУУ «КПІ», покликаний створити необхідні умови для студентів... |
|
Проект Ліги старшокласників «Сім духовних святинь малої Батьківщини» Батьківщини (надалі – проект) здійснюється під керівництвом Головного управління освіти і науки облдержадміністрації спільно з обласним... |
«ЗОШ І-ІІІ ступенів – дитячий садок» Екологічний проект Проект розробила... Теоретичні знання, отримані на уроках, повинні стати базою для самостійної оцінки, для проведення власних досліджень, спостережень,... |
|
М. Харків 12 січня 2006 року Були присутні: 7 чол. Голова зборів: Шапаренко С. О. Порядок денний Шлях у майбутнє", яка виконувалася громадською організацією ІСАР "Єднання" за фінансування Фонду Ч. С. Мотта (США) та фонду ДОЕН... |
ДПТНЗ «Житомирський професійний технологічний ліцей» Проект Автор... Улюблений колір відображається при виборі гардеробу, оформленні інтер’єру квартири. Я люблю білий колір, він мені приносить радість,... |
|
Інвестиційний проект Щорічний фестиваль «Весілля Нестора Махна і... Щорічний фестиваль «Весілля Нестора Махна і Галини Кузьменко» (проект Антошика М. М., Помічнянського міського голови) |
Управління освіти Ніжинської міської ради Ніжинська загальноосвітня... Не можна розраховувати на те, що можна залишитися здоровим, зовсім не докладаючи до цього ніяких зусиль. Здоров’я в усі часи вважалося... |