Л. П. Унгурян Компетентнісний підхід до вивчення
|
|
Скачати 0.82 Mb.
|
|
Тема. Валер’ян Підмогильний – автор інтелектуально-історичної прози, перекладач. ТЛ: екзистенціалізм. Мета: Дидактична:
Розвиваюча:
Виховна:
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу; урок-портрет. Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, ілюстративні матеріали до біографії. Форми роботи: «Структурований огляд», «Ґронування», «Читання з позначками», «Лінія цінностей», «Твір-п’ятихвилинка»; самостійна робота, лекція вчителя, учнівські повідомлення, творчі завдання. Учні повинні знати:
Учні повинні вміти:
Словник уроку:
Визначний белетрист 1920-х років і неперевершений досі перекладач на українську мову класиків французької прози , письменник інтелектуал, твори якого подають чималий матеріал для пізнання психології людини часів революції і після неї. Ю. Лавріненко Дар правдивого спостереження життя, уміння заражати читача настроями, тримати його увагу напруженою протягом всього оповідання – становлять невід’ємну властивість творчості Валер’яна Підмогильного. Юрій Клен ХІД УРОКУ І. Організаційна частина ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми й мети уроку
Відомий український письменник Ю. Смолич писав: «Коли б хтось із читачів оцих моїх спогадів та запитав мене, кого з молодих українських письменників двадцятих – тридцятих років я вважаю найбільш інтелектуально заглибленим, душевно тонким або, по-простому кажучи, найбільш інтелігентним, то я б ні на хвилину не задумався і відказав: – Валер’яна Підмогильного». Ці його слова – не традиційна данина пошанування митця «розстріляного відродження». В. Підмогильний справді користувався високим авторитетом письменника-інтелектуала, вихованого у дусі національної та європейської класики, схильного до філософського осягнення світу й людини. Визначний белетрист 1920-х років, неперевершений переклад українською мовою французької класики, письменник, що тонко відчував час, у якому жив,був одним із перших у списку українських письменників, призначених на фізичне знищення і розстріляний на Соловках 1937р.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
У невеличкій автобіографічній замітці В.Підмогильний писав: «Очевидно, є люди, що своє життя можуть згадувати як суцільну смугу радості. Є люди, життя яких насичене і радостями, і печалями. Можливо, ці люди найщасливіші, бо справжнє щастя може відчути той, хто зазнав горя. Я оглядаюсь на пережите. Де мої радощі? Життя перейдене, мов шлях заболочений. Шлях, що ним не йдуть, а бредуть, повільно пересуваючи ноги, не в силі скинути важкий налип багна. Стомлений у першому кроці, знеможений у подальших, я шукаю світлої плями на пройденому шляху і не знаходжу...» Ці рядки окреслюють і навіть передбачають трагічну долю і самого письменника, і його творчого доробку, що його довгий час оцінювали з вульгарно-соціологічних позицій, піддавали критиці та шельмуванню.
Складання опорного конспекту (або тез) за опрацьованим матеріалом підручника та лекцією вчителя.
Світогляд Підмогильного формувався під впливом зарубіжної класики та філософії, зокрема творчості Шопенгауера, Фройда, Ніцше, Франса. Він був песимістом, проте у творчості відсутнє трагедійне начало, розпач, зневіра. Письменник по-філософськи спокійно сприймає драми й поразки, намагається їх пояснити та осмислити. Ранні твори – зразки екзистенціалізму, течії, що оформилася в 20-ті рр. в Німеччині та Франції. Основна категорія цієї філософської течії – вивчення і відображення існування людини та її переживань. Людина створює світ таким, яким хоче його бачити. Закинута у вир життя, вона шукає в ньому сенс. Суспільство для екзистенціалістів – щось чуже, яке руйнує внутрішній світ. Основна властивість екзистенції –стан свободи, обов'язковою умовою якої є можливість вибору. Необхідність робити вибір – найтяжче випробування, бо передбачає відповідальність перед собою і людством. Найголовніший вибір – між справжнім і несправжнім існуванням. Несправжнє існування – це тяжіння до побутового комфорту, тілесних насолод, багатства, слави. Людина, втягуючись у повсякденність буття, деградує. Проте кожен має шанс розпочати справжнє існування. До цього підштовхують кризові ситуації – хвороба, смерть рідних, життєві незгоди. Під впливом таких ситуацій людина усвідомлює всю марноту попереднього існування. Екзистенційні мотиви – це страх, самотність, страждання, смерть, шукання сенсу буття. Загальна характеристика прози митця «Дар правдивого спостереження життя, уміння заражати читача настроями, тримати його увагу напруженою протягом всього оповідання — становлять невід'ємну властивість творчості Валер'яна Підмогильного». Таку оцінку ще зовсім молодого В. Підмогильного дав Юрій Клен. В. Підмогильний увійшов у літературу зі своїм індивідуальним стилем. Його перші твори були принципово сюжетні, без лірики й зайвих прикрас. Це була проза, де традиції критичного та психологічного реалізму й імпресіонізму, як європейського, так і українського, органічно переплітались із власним мистецьким світовідчуттям автора. На становлення літературно-мистецького смаку В. Підмогильного великою мірою вплинула європейська література, зокрема французька, яку він любив, читав у оригіналі й багато перекладав українською мовою. Г. Костюк у творчості В. Підмогильного виділяє такі теми: • Зображення періоду революції й громадянської війни, боротьби українського народу проти загарбників (оповідання «Гайдамаки», «Військовий літун», повість «Остап Шаптала»). • Тема голоду в пореволюційні роки (найсильніші твори на цю тему в українській літературі — оповідання «Собака», «Син», «Проблема хліба»). • Доля й становище «колишніх людей», раніше привілейованої, а тепер розбитої революцією панівної верстви старого суспільства (оповідання «Військовий літун», «Історія пані Ївги»). • Проблема незалежності життя на землі від волі людини (оповідання «В епідемічному бараці»). • Тема дітей і дитинства (оповідання «Ваня»). • Проблема села й міста, завоювання міста українською стихією (роман «Місто»).
Короткий аналіз двох-трьох оповідань В. Підмогильного («Гайдамака», «Проблема хліба», «Історія пані Ївги», «Ваня»), визначення рис екзистенціалізму.
Отже, звернення В. Підмогильного на початку 30-х років XX ст. до екзистенційних питань було новаторським не лише для української літератури, а й для світової. V. Закріплення знань, умінь і навичок
За лекцією та поданим далі фактом змалюйте психологічний портрет В.Підмогильного. 24 травня 1925 року В. Підмогильний у великій залі Всенародної бібліотеки виступив перед представниками літературно-громадських організацій, вузівською молоддю, міською інтелігенцією на диспуті «Шляхи розвитку сучасної літератури»: «Коли б який-небудь товариш "спробував" написати сонату і сказав би, що це гарна соната, бо в неї гарна ідеологія, то ніхто не завагався б йому відповісти, що це музична нісенітниця, і ніхто б тієї сонати не слухав... У нас всякий твір, коли він абсолютно і категорично не відповідає вимогам офіційної ідеології, засуджують незалежно від того, чи гарний він, чи дійсний і чи потрібний».
Літературознавець Р. Мовчан роздумує над загадкою формування творчої особистості, таланту письменника: «Чому, скажімо, теж селянин, учень реального училища Ю. Яновський, ровесник Валер'яна Підмогильного, зустрів жовтневу революцію "широко відкритими", захопленими очима... І чому юного Валер'яна в пору революційних бур цікавить душа людини одинокої, малої, безпорадної, яка в собі, а не в розтривоженому, переплутаному світі шукає розгадок на вічні, "важкі питання" буття?»
Учні висловлюють власні думки. (Ця техніка передбачає висловлювання протилежних суджень, які могли б бути висновком уроку. Учитель, який зобов’язаний збудити протилежні думки вихованців висловлює думку, передбачаючи, що з нею ніхто не погодиться, адже технологія передбачає кардинально протилежні судження. За інших умов судження будуть, але не протилежні від заперечення.) VІ. Підсумки уроку
Сьогодні багато хто з вас відкрив для себе В.Підмогильного – одного з найколоритніших представників української літератури не тільки 20-х років, а й усього ХХ ст.
VІІ. Домашнє завдання
 УРОК №2 Тема. В. Підмогильний. Роман «Місто». Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі. ТЛ: маргінальність, іронія. Мета: Дидактична:
Розвиваюча:
Виховна:
Тип уроку: вивчення нового матеріалу; урок-образ. Обладнання: тексти роману «Місто», критичні матеріали, виставка літератури (А.Франс. «Таїс», Оноре де Бальзак «Батько Горіо», Гі де Мопассан «Любий друг», М. Семенко «Твори», Ю.Яновський «Майстер корабля» та ін.), слайд-шоу «Київ 20-30-х років», репродукції картин Андрія Болякова «Андріївський узвіз» і Сухар Бера Рибака «Місто», дидактичні матеріали. Учні повинні знати:
Учні повинні вміти:
Словник уроку:
Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки… В. Підмогильний ХІД УРОКУ І. Організаційна частина ІІ. Актуалізація опорних знань
1. В. Підмогильний порівнював своє життя з: А покрученим шляхом; Б мокрим шляхом; В заболоченим шляхом ; Г зарослим шляхом. 2. В. Підмогильний став письменником у: А 17 років; Б 18 років; В 19 років; Г 20 років. 3. Митець входив до літературної групи: А МАРС; Б ВАПЛІТЕ; В «Плуг»; Г «Молодняк». 4. Перша збірка оповідань В. Підмогильного — це: А «Остап Шаптала»; Б «Проблема хліба»; В «Твори, том 1»; Г «Військовий літун». 5. Із перелічених творів В. Підмогильного повість — це: А «Остап Шаптала»; Б «Проблема хліба»; В «Невеличка драма»; Г «Військовий літун». 6. Із перелічених творів В. Підмогильного роман — це: А «Остап Шаптала»; Б «Проблема хліба»; В «Невеличка драма»; Г «Військовий літун».
А поеми; Б романи; В повісті; Г новели. 8. Найдовершенішими в українській літературі вважаються переклади В.Підмогильного з: А англійської мови; Б французької мови; В німецької мови; Г іспанської мови. 9. В. Підмогильний на початку своєї трудової діяльності працював: А агрономом; Б учителем; В перекладачем; Г редактором. 10. Із 1923 до 1930 рр. В. Підмогильний працював у редакції журналу: А «Час й революція»; Б «Україна й революція»; В «Народ й революція»; Г «Життя й революція». 11. Оповідання В. Підмогильного «Собака»,«Син», «Проблема хліба» об'єднані темою: А села й міста; Б громадянської війни; В голоду 1920—1922 рр. в Україні; Г пошуку свого місця в суспільстві. 12. Дата загибелі В. Підмогильного — це: А 1934 р.; Б 1937 р.; В 1939 р.; Г 1941 р.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми й мети уроку
Талановитий академік О. Білецький, що не зрадив високим естетичним ідеалам, з подивом писав у статті «Проза взагалі й наша проза 1925 року»: «Поруч шукання зовнішньої динаміки йшло відкидання "психологізму", що його так любила літера ХХ віку. Колись, щоб похвалити письменника, ...говорили: "Він великий психолог». Тепер настали часи, коли психологія аналізу стала річчю, гідною осуду. Мимоволі находить сумнів: чи не тому психологізм засуджено, що це скидає з письменників багато труднощів, для них неподоланих?» У масовій радянській літературі оспівувалося людство, майбутнє суспільство, ідея, а індивідуальність приносилася в жертву «потребам народу», реальне життя конкретної людини нехтувалося заради «світлої будучності», любов до ближнього викорінювалася в ім’я любові прийдешніх поколінь. В.Підмогильний так писати не міг і не хотів. Тонкий психолог, він чудово розумів, що людина, яка не вміє по-справжньому любити ближнього свого, не може любити й людство в цілому, майбутні покоління.
Учні заповнюють «Картку очікувань»: «Я хочу…», «Я можу…», «Буду сьогодні…». 3.Перегляд слайд-шоу «Київ 20-30-х років» (Додаток №1)
4. Пошуково-дослідницька робота в парах
Михайль Семенко Місто Осте сте пахка бі бо пахітоска бу дим синій візники – люди чорний ди трамваї – люди м автомобілібілі пускають бігорухрухобіги бензин рухливобіги чаду жить berceusкару чаду благать селі кохатькахикать елі життєдать лілі життєрух пути велетні життєбе- диму сталь нзин палять авто пах трам. Уривок з роману Валеріана Підмогильного «Місто» Він озирнувся – і вперше побачив місто вночі. Він навіть спинився. Блискучі вогні, гуркіт і дзвінки трамваїв, що схрещувались тут і розбігались, хрипке виття автобусів, що легко котились громіздкими тушами, пронизливі викрики дрібний авто й гукання візників разом з глухим гомоном людської хвилі раптом урвали його заглибленість. На цій широкій вулиці він здибався з містом віч-на-віч. прихилившись до муру, притискуваний нахабними накотами юрби, хлопець стояв і дивився, блукаючи очима вздовж вулиці й не знаходячи її меж. І. Запитання для аналізу поезії М.Семенка «Місто».
ІІ. Запитання для аналізу уривку з роману В. Підмогильного «Місто».
(Для узагальнення спільного й відмінного в описі міста складаємо діаграму Вена.) Опис міста М.Семенко В.Підмогильний Використання рис футуризму та імпресіонізму: - деструкція слова; - відсутність розділових знаків; - нове словотворення; - звуки відображають поспіх, шум, гамір. Елементи екзистенціалізму: - зображення почуттів, переживань героя в новому середовищі: «вперше побачив місто вночі», «він навіть спинився»; пронизливі гуркітливі звуки міста «раптом урвали його заглибле- ність»; «здибався з містом віч-на-віч»; «стояв і дивив-ся, блукаючи очима вздовж вулиць»; - метафоричність мови». Суєта великого міста: візники, трамваї, автомобілі, юрба людей
ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
2. Постановка проблемного питання
(Відповіді учнів.)
Офіційна критика оцінила його як твір «ідеологічно хибний», «ворожий пролетаріату», в якому село протиставляється місту. У тодішній прозі маргінальні проблеми розглядалися найчастіше одностайно, без психологічного заглиблення у взаємини міста й села.
Маргінальність, маргінальний (від лат. marginales – той, що знаходиться на краю, межі) – знаходження в межовій ситуації, пограничному стані (уже не селянин, але ще й не справжній житель міста).
В. Підмогильний так пояснював свій задум: «Написав "Місто", бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній, і коли мені частина критики закидає «хуторянську ворожість до міста», то я собі можу закинути тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами, щоб лишатись романтиками їх».
Завдання №1 Група І. Дослідіть, як письменник зображує красу Києва в різні пори року (природа, архітектура, пам’ятні місця). Яким постає перед нами Київ 20-х рр.? зачитайте описи міста. Група ІІ. Дослідіть життя міста і міщан у період непу (будинки, магазини, вулиці, заняття міщан). В чому полягає контрастність зображення? Зачитайте відповідні уривки. Група ІІІ. Дослідіть літературне та культурне життя міста. Визначте роль іронії в описі літературної вечірки, на яку потрапив Радченко. Як Підмогильний схарактеризував київське мистецьке середовище 20-х рр.?
«Місто» недаремно вважали першим в українській літературі урбаністичним романом. Київ у романі не лише необхідне тло для еволюції головного героя, а й повноцінний художній образ, що має свою долю, власне обличчя, живе напруженим, повнокровним життям. Завдання №2 Група І. Зіставте образ міста на початку роману та в кінці. Чим зумовлена така еволюція світосприймання Степана? Чи свідчить це про остаточну перемогу Степана над містом? Текст №1 Степан скрутив з махорки цигарку й закурив… Все навкруги було дивне й чуже. Він бачив тир, де стріляли з духових рушниць, ятки з морозивом, пивом та квасом, перекупок з булками, насінням, хлопчаків з ірисками, дівчат з кошиками абрикос і морелей. Повз нього пропливали сотні облич, веселих, серйозних і заклопотаних, десь голосила обікрадена жінка, кричали, граючись, пацани. Так звичайно тут є, так було, коли його нога ступала ще м’якою курявою села, так буде й надалі. І всьому цьому він був чужий. Текст №2 Ніколи не почував він ще такої могутності самопочуття. Земля, здавалось, пливла йому під ногами оксамитовим килимом, і дахи будинків вітали його, як велетенські капелюхи… Не чекаючи ліфта, хлопець притьмом збіг на шостий поверх і, до кімнати ввійшовши, розчинив вікна в темну безодню міста. Воно покірно лежало внизу хвилястими брилами скель, позначене вогняними крапками, і простягало йому з пітьми горбів гострі кам’яні пальці. Він завмер від сласного споглядання цієї величі нової стихії і раптом широким рухом зронив униз зачудований поцілунок. Група ІІ. Розгляньте картини Андрія Болякова «Андріївський узвіз» і Сухер Бера Рибака «Місто». Що спільного у змалюванні образу міста художниками і письменником?   Андрій Боляков «Андріївський узвіз» Сухер Бер Рибак «Місто» Група ІІІ. Прочитайте уривки з фіналу роману Гі де Мопассана «Любий друг» та В. Підмогильного «Місто». Які мотиви в них перегукуються? Текст №1 В церкві було багато людей, - всі повернулись на свої місця, щоб побачити, як пройдуть молодята. Дю Руа йшов повільно, впевненим кроком, високо піднявши голову і пильно дивлячись в сяючий прохід церковних дверей. Його тіло лихоманило від безмежного щастя. Він нікого не помічав. Він думав тільки про себе. Коли він підійшов до виходу, то побачив, що зібрався натовп, темний, гомінливий натовп, який прийшов сюди заради нього, заради Жоржа Дю Руа. Увесь Париж дивився на нього і заздрив. Потім, піднявши очі, він розпізнав удалині, за площею Згоди, палату депутатів. І йому здалося, що він одним стрибком здатний перескочити від дверей церкви Мадлен до дверей Бурбонівського палацу. Текст №2 Ніколи не почував він ще такої могутності самопочуття. Земля, здавалось, пливла йому під ногами оксамитовим килимом, і дахи будинків вітали його, як велетенські капелюхи… Не чекаючи ліфта, хлопець притьмом збіг на шостий поверх і, до кімнати ввійшовши, розчинив вікна в темну безодню міста. Воно покірно лежало внизу хвилястими брилами скель, позначене вогняними крапками, і простягало йому з пітьми горбів гострі кам’яні пальці. Він завмер від сласного споглядання цієї величі нової стихії і раптом широким рухом зронив униз зачудований поцілунок.
У романі «Місто» В. Підмогильний із властивою йому схильністю психологічного аналізу звертається до теми, що здавна цікавила світову літературу, яка так виразно й оригінально звучить у творах А. Франса, Гі де Мопассана, Оноре де Бальзака, - внутрішній світ людини і можлива його несумісність із оточуючим зовнішнім середовищем.
В. Підмогильний зробив значний внесок у розвиток національної літератури, який «полягав насамперед у його намаганні пізнати модерну українську людину, свого сучасника – типового вихідця з села, простежити і проаналізувати його поведінку в нових суспільних умовах, які виявились екзистенційно випробувальними» - Р. Мовчан.) V. Підсумки уроку 1. Міні-диспут
2. «Очікувані результати».
VІ. Домашнє завдання.
 Урок №3 |
Схожі:
|
О. В. Варецька КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД – КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ Ключові слова: компетентнісний підхід, компетентнісна освіта, освітня компетентність, компетентність, компетенція, діяльнісний підхід,... |
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У ВИКЛАДАННІ Головний критерій якісної освіти на сьогодні це рівень освіченості випускника, який є |
|
Урок навчання гра моти. 1 клас Л. А. Козиренко. Альбер Камю. «Чума» Заняття №1. Підготовка проекту «Компетентнісний підхід в системі особистісно орієнтованого навчання» |
«Компетентнісний підхід в освітній діяльності вищої школи» Гуревич Роман Семенович – доктор педагогічних наук, професор, директор інституту математики, фізики і технологічної освіти Вінницького... |
|
4. Особливості тексту наукового стилю Використовується також форма викладу від третьої особи (Автор вважає ). Аналогічну функцію виконує речення з пасивними дієприкметниками... |
РОЗУМІННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ – ЗАПОРУКА УДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ... Практичних професійних та життєвих проблем, до активної участі в житті суспільства, до подальшого всебічного розвитку. Компетентнісний... |
|
РОЗВИТОК КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЯКІСНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ В ОБЛАСТІ Однією із основних освітніх реформ сьогодення являється компетентнісний підхід до навчання з перенесенням акцентів зі знань і вмінь... |
Пахомова Т. Г., Савицька Г.І, методисти ОІПОПП Шляхи удосконалення... Цією стратегією є комунікативний підхід, який зумовлює практичну мету навчання й вивчення іноземних мов, а саме: оволодіння оволодіння... |
|
Урок навчання грамоти 1 клас Тема Тема: закріплення звуків [з],[з'], вивчення букви З. Формуванння аудіатив них умінь за текстом М. Павленко. Звуко-буквені зіставлення.... |
Відділ освіти Канівського міськвиконкому Попко Ольга Юхимівна, вчитель математики Канівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №6 з поглибленим вивченням іноземних мов,... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua