|
Скачати 0.82 Mb.
|
Тема. Григорій Косинка. Трагічна доля митця. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі. ТЛ: поглиблення поняття про імпресіонізм. Мета: Дидактична:
Розвиваюча:
Виховна:
Обладнання: портрет письменника, видання творів, вислови літературних критиків про творчий доробок митця, ілюстративні матеріали художників О.Мурашка, М.Бурачека, мелодія легкої музики. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу; урок-знайомство з письменником. Форми роботи: «Асоціації», «Структурований огляд», «Крісло автора», «Працюємо в парах – узагальнюємо в парах», «Ситуативне моделювання», «Займи позицію», проблемно-пошукові методи. Учні повинні знати:
Учні повинні вміти:
Словник уроку:
Не приймав ти підлості нітрохи, Прогримів, немов весняний грім, І стоїть засмучена епоха Над безсмертним іменем твоїм... А.Малишко ХІД УРОКУ І. Організаційна частина ІІ. Актуалізація опорних знань
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-Х РОКІВ ХХ СТ. Національне відродження, розвиток модернізму, пошуки нових стилів та форм творчості Літературні угруповання («Гарт», «Плуг», «Молодняк», «МАРС», «ВАПЛІТЕ» та ін. «Розстріляне відродження» М.Хвильовий, М.Куліш, Лесь Курбас, Григорій Косинка, М.Зеров, М.Драй-Хмара, Михайль Семенко та ін. Розвиток драматургії і театру М.Куліш, В.Винниченко, І.Кочерга, Лесь Курбас Художні обрії прози М.Хвильовий, Ю.Яновський, В.Підмогильний, Остап Вишня Новаторство поезії П.Тичина, Михайль Семенко, поети-неокласики, Є.Плужник
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми й мети уроку
Григорій Косинка… Середній на зріст. Обличчя натхненне, привітна усмішка, лагідні й пильні блакитні очі, глибокі й променисті,— вони передусім привертали до себе увагу. Ходив бадьоро, швидко, з піднятою, ніби закинутою головою й здавався вищим, ніж був. А був кремезний, присадкуватий. Волосся світло-русяве, хвилясте. За характером — доброзичливий, прямодушний, м’який. У вчинках і діях відчувалася впевненість, і тоді проступали риси вольової вдачі. Таким пам’ятають письменника його сучасники. Літературознавець Григорій Костюк згадував, що свої твори Косинка читав, не маючи в руках ні книжки, ні будь-якої записки: «Я таке побачив уперше. Я нікого з письменників більше й пізніше не знав, щоб свою прозову річ міг читати напам’ять. Та ще й як читати! З таким природним перевтіленням у характери, в психологічні нюанси героїв… Публіка сиділа, як загіпнотизована». Так само захоплено вітали сучасники кожен новий твір Григорія Косинки. Новеліст зі світовим іменем Василь Стефаник назвав молодого автора своїм «сином з Дівич-гори». Найсильнішим у жанрі новели вважав Косинку М. Рильський. Письменник, як і інші члени «Ланки», хоч не був виразником більшовицьких ідей, проте відкрито ніколи не протестував проти них, навпаки, у творах підкреслював свою позаідеологічність. Однак 5 листопада 1934 року Григорія Косинку було заарештовано, а вже 18 грудня митця розстріляли.
ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
(Підготовлений учень від імені Григорія Косинки розповість фрагменти автобіографії письменника.) Я з роду чумацького, але батькові моєму довелося вже чумакувати з торбою по наймах… Зубожів славний рід чумака Павла Стрільця – прадіда мого. Батьки мої жили вбого, бо мало землі мали – 1/8 десятини, батько, як пам’ятаю, по весні щороку ходив на заробітки – косар був добрий… Змалку – така вже доля всіх селянських дітей – я пас влітку скот, а взимку ходив до земської школи – в сусіднє село Красне… Краснянська школа – мій перший університет. У вільний час я дуже любив читати книжки, отож завжди надокучав батькові, щоб купили мені в Києві яку-небудь книжку. Батько бувало привозили на цілий злотий книжок тих – Шерлок Холмс, Нат Пінкертон, Бова Королевич - багато всякого мотлоху… Я не читав їх, а буквально пив… Пам’ятаю, привіз раз батько дивну книжку – «Конотопську відьму» Грицька Квітки; я сміявся з прізвища автора – Грицько Квітка, чому не Півонія, не Деревій, а просто Квітка? «Конотопська відьма» - перша книжка українською мовою писана, що потрапила мені до рук; Квітчина повість мене дуже вразила й здивувала: є, виходить, люди, що пишуть по-простому, по-мужицькому… Року 1913-го батько одвели мене до сусіднього села Трипілля у волость… Довго пам’ятаю, вони просили волосного писаря, щоб той узяв мене за «мальчика» - копії службові переписувати. Волость залишив я року 1914-го. Вирішив їхати на заробітки до Києва. Я там чистив черевики, а коли прийшли одвідати мене батько, я, пам’ятаю, розплакався з жалю: хіба таки не можна знайти щось краще, аніж черевики?.. Писати почав я року 1919-го, коли газета «Боротьба» видрукувала перше моє оповідання «На буряки», писав я свої твори легко: за два-три вечори, не маючи жодного уявлення про техніку прози, стиль, - все це прийшло до мене пізніше. Мої вчителі – Винниченко, Стефаник, Кнут Гамсун, Васильченко. Мрію написати колись бодай одну повість та десятків зо два оповідань, написати їх так, щоб авторові не соромно було говорити в імені української літератури, не соромно носити почесне ім’я письменника: цього імені, на мою думку, я ще не заслужив…
Літературна спадщини Косинки За життя Григорій Косинка опублікував більше тридцяти творів, здебільшого оповідань і новел. У центрі уваги його творів – доля і внутрішній світ селянина, життя і психологію якого Косинка знав і розумів так глибоко, як і Стефаник. косинка бачив світ недосконалим, але по-своєму прекрасним. Він поклонявся людині такій, якою вона була, не ідеалізував її, також не нав’язував своїх поглядів, був гуманістом. Ранні твори Косинки позначені великим впливом імпресіонізму. оповідь переважно фрагментарна, дуже велика роль відводиться кольоровій гамі. У пізніших творах переважає реалістична манера. Популярними за життя письменника стали його збірки новел «На золотих богів» (1922), «В житах» (1926), «Політика» (1927), «Серце» (1933). Вибір псевдоніма можна пояснити ніжною, тонкою натурою письменника, який зізнавався: «Чогось мені найбільше припала до душі квітка, яку називають червоними косинцями… Зірвеш – вони поволі бліднуть, певне, від болю…». Косинка – один із найкращих новелістів ХХ ст.
Г. Костюк згадував комічний випадок, який трапився з Косинкою, коли той навчався в інституті і був автором новел, які широко обговорювалися в студентських аудиторіях: «На запитання Зерова про особливість новели як жанру правильно відповісти не зміг. Професор оцінки принципово не поставив, за студентом так і залишився борг…». Потім Косинка дасть власне визначення новели: «Новела тільки тоді буде істинно художнім твором, коли її коротка, кидькома подана образна оповідь здатна викликати уявлення і поглибити почуття у читача». - Чи відповідають твори Косинки авторському визначенню? Щоб відповісти на це запитання, розглянемо окремі з них.
1-ий учень переказує й аналізує новелу «Мати». 2-ий учень – «Серце». 3-ій учень – «Фавст».
Ю. Лавріненко зазначав: «…Косинка зовсім не був таким елементарним, як його селянські герої, і старанно плекав свою літературну культуру; улюбленою лектурою його були Бодлер, Екклезіаст, Байрон, Гейне, перша частина “Фауста” Ґете тощо. Косинка досконало знав дотогочасну українську літературу, в якій його учителями (крім Шевченка і Франка) були Коцюбинський, Васильченко, ранній Стефаник; їхню високу школу імпресіоністичної новели він блискуче засвоїв, щоб зробити свій власний внесок у цю лінію стилю та намітити перехід до нового щабля української прози».
Учень розповідає про основні ознаки імпресіонізму, демонструє репродукції картин українських художників-імпресіоністів Миколи Бурачека та Олександра Мурашка. О.Мурашко «Благовіщення», 1909 О.Мурашко «Жінка в чорному», 1917 О. Мурашко «Прачка», 1911 М. Бурачек «Натюрморт», поч. ХХ ст.
(Сталінському режимові не потрібно було ні таланту, ні лояльності, ні позаідеологічного гуманізму, а покірним співцем влади Косинка бути не міг. Українськість Косинки була поза сумнівом.) V. Закріплення знань, умінь і навичок
«Хай простять мені смугляві берези!.. Вони в селі Чорному стоять над ставом, мов соромливі дівчата, що вийшли купатись, роздяглися і опустили до колін свої білі сорочки; їх ноги миє зелена вода ставу, стан обіймають сосни, а кучеряве гілля цілують вечорами зорі, ранками — сонце; тоді берези ще більше соромляться, закривають засмаженими руками — гіллям краєчки своїх очей і от-от пирснуть зо сміху,— але на їх суворо дивиться дуб, гладить вітрами лисину осокор, сумно хитає головою стара верба, і поговір шумить борами… Соромом горять тоді берези: немає де сховатись, присісти; стоять розперезані, а сонце січе над ними червоний оксамит…»
ви? Окресліть стиль і зміст майбутньої передмови. VІ. Домашнє завдання
VІІ. Підсумки уроку
Не приймав ти підлості нітрохи, Прогримів, немов весняний грім, І стоїть засмучена епоха Над безсмертним іменем твоїм... Урок №2 Тема. Григорій Косинка. Новела «В житах» - зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість Мета: Дидактична:
Розвиваюча:
Виховна:
Обладнання: портрет письменника, тексти новели, учнівська презентація до новели. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу; урок-психологічне дослідження. Форми роботи: «Анкета письменника», «Методика взаємних запитань», «Порушена послідовність», «Ситуативне моделювання», «Драматичні ролі», «Мозковий штурм», «Складання Т-схеми», «Незакінчене речення», робота в групах, робота в парах, пошуково-дослідницький метод. Учні повинні знати:
Учні повинні вміти:
Словник уроку:
Як густо-психологічно «замішувана» ця Косинчина проза. У ньому – і вражаючий потік свідомості… У них – і плетиво«химерно-фольклорного», … і потужна жилавість слова… В. Яворівський Лови летючу мить життя… Олександр Олесь ХІД УРОКУ І. Організаційна частина ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Прізвище, ім’я, по батькові: Григорій Михайлович Косинка (Стрілець). 2. Дата і місце народження: 29 листопада 1899 рік, село Щербанівка Обухівського району на Київщині. 3. Походження: бідна селянська родина. 4. Освіта: земська школа, вечірні гімназійні курси, три курси Київського інституту народної освіти. 5. Місце мешкання: Київ, Харків. 6. Літературні вчителі: В.Винниченко, В. Стефаник, Кнут Гамсун, С. Васильченко. 7. Початок літературної діяльності: 1919 рік – перше оповідання «На буряки». 8. Участь у літературних угрупованнях: «Гроно», «Ланка». 9. Особливості творчої манери (жанр, літературний стиль, основна тематика творів): оповідання, новели; ранні твори – імпресіоністичні, у пізніших переважає реалістична манера; тема громадянської війни, життя селян (доля і внутрішній світ селянина), зображення образу матері. 10. Основні твори, збірки: оповідання «На буряки», «Гармонія»; новели «За земельку», «Мати», «Фавст»; збірки «На золотих богів», «В житах», «Політика», «Серце». 11. Дата смерті: 17 грудня 1934 р. Григорія Косинку розстріляли.
Учні по черзі ставлять один одному питання за темою минулого уроку, дають на них відповіді. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми й мети уроку.
Час довів, що головним «злочином» Г. Косинки, із творчістю якого ми буття. І розкрити мовою динамічного лаконізму, за допомогою такого об’ємного афористичного слова, яке ніби вихоплене з уст народу»,— читаємо в «Історії української літератури ХХ століття» про Г. Косинку. Чи це так — поміркуємо на уроці.
Дай щоб старість і смерть оминули мене.
ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
Учні отримують картки з фрагментами тексту. Необхідно відтворити з пропонованих частин текст, якомога ближче до авторського варіанту й переказати його один одному. 3. Іду знайомими стежками: широкий Розділ зустріне мене пшеницями, Темник привітає житами, а коло Гординої могили – крайкована синіми льонами плахта з вівса, ячменю і п’яних гречок. Все так просто, ясно… 1. – Ну, ну… вже й цілуватися лізе! Кажу це до сонця, бо воно безцеремонно грається волосинками на моїй нозі, любовно оглядає забрьохану колошу на штанях і сміється з мене крильцями бджіл: «Дізік, дізік…». 6. Я поклав голову на її коліна і слухав, бо це була загублена в житах моя доля… 4. Степ зустрічає низькими поклонами пашні вітер, а він проходить полями – теплий, ніжний, смикає за вуса горду пшеницю, моргає до вівса й довго, довго цілує кучеряві голови гречок – п’є меди степові. Я киваю йому головою своє «не знаю», сам хочу думати про Киянчука, але якимсь напруженням волі встаю і зразу ж присідаю, бо на дорозі майорить під вітром червона хустка… 7. Але ти не знаєш, ні, ти не знаєш, що я, Корній Дізік, п’яний сьогодні в житах, а? П’яні жита, розступіться! Плювать на смерть Гострого, я співать хочу, чуєш, степе?! 2. – В жита! … Одкрасувались – наливаються, через тиждень-другий – копи, а зараз догоряють; у мене почали дзвонити коси, серпи, а важкий колос схилявся до землі, але в цю хвилину старий чорногуз поважно пройшов травою до болота, поклонився на всі чотири сторони, піймав необережну жабу і під глухий клекіт сполохав на ставищі дику качку… 5. – Здорова будь, Уляно! –хотів посміхнутись і не міг: вона довго дивилась на мене, видно, думала, а коли її око впало на моє дране коліно, де спокійно лазила божа корівка, - соромливо засміялась, тільки губи якось по-дитячому затремтіли, на колосок покотилася непомітно сльоза…
Кільце замкнуте, бо для кожного з них мета має різний рівень досяжності. Уляна мріє про велике щастя, а Корній мріє про те, як би задовольнити свої потреби сьогодні. І тільки після зустрічі в полі з коханою задумується над спільною для них обох метою.
Григорій Косинка показує миттєвість людського щастя на тлі суворих реалій дійсності. Герой відчуває одночасно гармонію й дисгармонію зі світом і самим собою. Гармонія – це та мить щастя, дисгармонія у тому, що воно швидкоплинне, а дійсність не сприяє оптимізму.
Група І. «Природа у новелі «В житах»
Група ІІ. «Роль художньої деталі у сцені зустрічі Корнія з Уляною»
Отже, зупинена мить – це імпресіонізм. «В житах» - імпресіоністична новела, адже письменник передає мінливі враження героя та його відчуття; загальна картина складається з фрагментів-мозаїк. «Я» автора й героя зливаються воєдино. Неповні речення допомагають передати плин думок і почуттів. Душа героя співзвучна з тим, що відбувається навколо. Кожній барві відповідає певний відтінок настрою Корнія. Імпресіоністичний пейзаж Косинки – це поєднання кольору, звуку й запаху. «Нагадування про вічну мінливість світу, даного нам через наш чуттєвий досвід, є одним із мотивів імпресіоністичної творчості» (В.Агеєва).
На відміну від багатьох інших творів Косинки, новела «В житах» пройнята духом вітаїзму. Історія дезертира Корнія – «апофеоз гармонійної, щасливої злитості прекрасної у своїх почуттях людини з чудовою навколишньою природою» (В. Агеєва). Слова Олександра Олеся «Лови летючу мить життя» близькі Григорію Косинці та його героєві. Ця мить щастя між нелегким дезертирським життям сприймається як авторський ідеал у пошуках порушеної світової гармонії. V. Закріплення знань, умінь і навичок
- Випишіть художні образи й деталі, відтворені в презентації. Чи вдалося їх передати так, як зображує Григорій Косинка? VІ. Підсумки уроку
VІІ. Домашнє завдання Написати твір-мініатюру на тему «Як би склалося життя героя, якби він не став дезертиром». УРОК №1 |
О. В. Варецька КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД – КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ Ключові слова: компетентнісний підхід, компетентнісна освіта, освітня компетентність, компетентність, компетенція, діяльнісний підхід,... |
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У ВИКЛАДАННІ Головний критерій якісної освіти на сьогодні це рівень освіченості випускника, який є |
Урок навчання гра моти. 1 клас Л. А. Козиренко. Альбер Камю. «Чума» Заняття №1. Підготовка проекту «Компетентнісний підхід в системі особистісно орієнтованого навчання» |
«Компетентнісний підхід в освітній діяльності вищої школи» Гуревич Роман Семенович – доктор педагогічних наук, професор, директор інституту математики, фізики і технологічної освіти Вінницького... |
4. Особливості тексту наукового стилю Використовується також форма викладу від третьої особи (Автор вважає ). Аналогічну функцію виконує речення з пасивними дієприкметниками... |
РОЗУМІННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ – ЗАПОРУКА УДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ... Практичних професійних та життєвих проблем, до активної участі в житті суспільства, до подальшого всебічного розвитку. Компетентнісний... |
РОЗВИТОК КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЯКІСНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ В ОБЛАСТІ Однією із основних освітніх реформ сьогодення являється компетентнісний підхід до навчання з перенесенням акцентів зі знань і вмінь... |
Пахомова Т. Г., Савицька Г.І, методисти ОІПОПП Шляхи удосконалення... Цією стратегією є комунікативний підхід, який зумовлює практичну мету навчання й вивчення іноземних мов, а саме: оволодіння оволодіння... |
Урок навчання грамоти 1 клас Тема Тема: закріплення звуків [з],[з'], вивчення букви З. Формуванння аудіатив них умінь за текстом М. Павленко. Звуко-буквені зіставлення.... |
Відділ освіти Канівського міськвиконкому Попко Ольга Юхимівна, вчитель математики Канівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №6 з поглибленим вивченням іноземних мов,... |