|
|
Скачати 4.98 Mb.
|
|
Оснащення. Зоровий ряд: зображення архітектурних пам’яток (Кентерберійський собор, собор Паризької Богоматері, Ам’єнський собор, Міланський собор, Шенбрунн- ський палац, Чернінський палац, Смольний монастир, мечеть Аль-Харам, мечеть Ібн-Тулуна, мінарет аль-Мальвія, Блакитна мечеть, печерний комплекс Карласанатха, мавзолей Тадж-Махал, пагода в монастирі Пунхванса, Храм Луншань та ін.); портрети видатних архітекторів (Дж. Берніні, Б. Растреллі, Ле Корбюзьє, А. Ґауді); роздавальний матеріал (таблиця «Архітектура світу»; за кількістю учнів). Музичний ряд: фрагменти музичних творів композиторів класицизму, бароко й модерну («Добре темперований клавір» Й. С. Баха, «Пори року» А. Вівальді, «Прощальна симфонія» Й. Гайдна, «Арабески» К. Дебюссі та ін.). Обладнання: ТЗН. Тип уроку: засвоєння нових знань. Форма проведення уроку: усний журнал. Терміни й поняття: «романський стиль», «готика», «бароко», «класицизм », « модерн », « мавританське мистецтво ». Творчість в архітектурі сильніше, аніж в інших видах мистецтва, пов’язана із життям. О. В. Гусєв ХІД УРОКУ Прийом «Мікрофон» Завершіть речення.
Коментар. На початку уроку вчитель роздає учням таблиці «Архітектура світу», у яких заповнено початок першого рядка з характеристикою готичної архітектури. Завдання: упродовж уроку за сторінками усного журналу за-
Розповідь учителя (усний журнал) Сьогодні за допомогою усного журналу «Найвидатніші зразки світової архітектури» ми відповімо на запитання: «Якими здобутками позначився розвиток архітектури в Європі, на Далекому та Близькому Сході? ». В історії західноєвропейської середньовічної культури виокремлюють кілька визначних періодів, зокрема романський та готичний, що вирізнялися характерними рисами. Словникова робота. Романський стиль (від лат. готапиз — римський) — художній стиль, пов’язаний з античною культурою Риму. Набув поширення у країнах Західної та Центральної Європи у добу Раннього Середньовіччя (X—XIII ст.). Романський стиль об’єднав усі види мистецтва: монументальне малярство, скульптуру, декоративне мистецтво, що невід’ємно пов’язані з архітектурою. Але головним видом мистецтва цієї доби була архітектура, що вражала масивністю та строгістю споруд із чітко окресленими об’ємами та великими вежами. Основні форми — храм, монастир, замок. Романська архітектура є продовженням давньоримської архітектури. Термін «романський стиль» виник у І половині XIX ст., коли було виявлено зв’язок середньовічної архітектури з римською. Романські храми значною мірою підготували готику, що прийшла на зміну романському стилю у середині XIII ст. До відомих пам’яток романського зодчества належать: Бам- берзький (1004—1217) та Шпайєрський собори (1030—1061) у Німеччині; церква Св. Петра і Св. Павла (XIII ст.) у монастирі Клю- ні, церква Сен-Лазар (1112—1132) в Отені у Франції; базиліка Сан-Мікеле (1117—1155) в Італії. {Демонструються зображення зразків архітектури романського стилю.) Словникова робота. Готика — стиль західноєвропейського мистецтва (здебільшого архітектури) II половини XII — XV ст. (доби найвищого розквіту феодалізму та його занепаду). Названий за ім’ям німецьких племен — готів. Виник на підґрунті народних традицій німців, досягнень романської культури, здебільшого, архітектури та християнського світогляду. Проявився у будівництві кафедральних соборів та пов’язаному з ним мистецтві кам’яного та дерев’яного різьблення, скульптури, вітражів. Набув також поширення у малярстві. Термін «готика» (іт. доНсо — незвичний, варварський) було введено теоретиком мистецтва й архітектором Джорджо Вазарі й поширено італійськими гуманістами епохи Відродження як принизливу ознаку всього середньовічного мистецтва, що виникло не без впливу германських племен, яких уважали «варварськими». Від початку XIX ст., коли щодо мистецтва X—XII ст. почали застосовувати термін «романський стиль», було обмежено хронологічні межі готики, у якій, у свою чергу, почали виокремлювати ранню, зрілу (високу) та пізню фази. Історія мистецтва оперує також поняттями англійська, французька, німецька готика. Мистецтво готичного стилю характеризується пошуком синтезу між архітектурою, живописом і скульптурою. Гармонійний усесвіт романського стилю перетворився на динамічний, спрямований угору всесвіт готики. Пізньороманський стиль відтворив усі формальні передумови готики (стрілчаста арка, ребристе склепіння та ін.). У готичній архітектурі відобразилися процеси формування національних держав, зміцнення міст, розвиток світських рис у міській і лицарській культурі. Поширюючись Європою, готична архітектура відображувала також національні особливості кожної країни.
Готичний стиль спочатку поширився у північно-західній Франції. Головним архітектурним типом став міський собор: каркасна система готичної архітектури (стрілчасті арки спираються на стовпи) дозволила створити надзвичайно високі та місткі інтер’єри соборів. Також розвивалося міське будівництво (житлові будинки, ратуші, торговельні ряди та ін.). Ознаки готики — це характерне спрямування споруди вгору, що підкреслювалося стрілчастими шпилями, це вітражі (великі вікна із різнокольорового скла), найдавніші зразки яких збереглися у Великій Британії та Франції, а також численні арки, багатство скульптурного оздоблення. Принциповою і найтиповішою ознакою готики є те, що (на відміну від романтизму) у її монументальних спорудах навантаження від усіх конструкцій сприймають і передають на фундамент не товсті й важкі стіни, а порівняно легкий кам’яний каркас. Його винайшли не раптово — це була концентрація досвіду зведення романських будівель, а також ознайомлення впродовж хрестових походів із конструкціями візантійських, мусульманських та інших споруд. Отже, походи збудили і нові потреби, і бажання будувати храми, що за розмірами, місткістю та пишністю не поступалися б головному храму православного світу — Св. Софії у Константинополі. (Демонструються зображення зразків архітектурних споруд готичного стилю.) 1) Франція Найвидатнішими пам’ятками готичного стилю є собор Паризької Богоматері у Франції (Париж), Вестмінстерське абатство у Великій Британії (Лондон), Міланський собор в Італії (Мілан) та ін. Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі; 1163— 1345, арх. Жан де Шель, П’єр де Монтрей, Жуль Ардуен-Мансар та ін.) — сплав епохи, що об’єднала стійкість, матеріальність романських будівель із динамікою і легкістю готичних. Кафедральний собор Богоматері в Шартрі (Шартрський собор; 1194—1220), що належить до шедеврів готичної архітектури, є тринавною спорудою із хрестоподібним плануванням із невеликим трансептом і деамбулаторієм. Блискучий приклад зрілої французької готики — Реймський собор Богоматері (1211—1275 (головна частина); арх. Жан д’Орбе, Жан-ле-Лу, Гоше де Реймс, Бернар де Суассон) — місце коронації французьких королів і один із цілісних творів готики, що чудово синтезує архітектуру й скульптуру на площі у 6650 м2. Дві фасадних вежі заввишки 81,5 м, дзвіниця (вежа Ангела, 87 м), 3 вітражі (східний, північний і південний діаметром відповідно 12,5 та по 9,65 м), найбільша в Європі колекція скульптур (2303 екземпляри), зокрема статуя «Усміхненого ангела» (емблема міста Реймс) та статуя Цариці Савської, є типово готичними рисами Реймського собору. На висоті 50 м над землею, на східному фасаді, розташована «Галерея королів», у центрі якої зображено хрещення Хлодвіга. Попід нею зображено битву Давида із Голіафом та божественну коронацію Діви Марії (над великим порталом). Попри руйнування (XVIII ст.), у соборі до сьогодні збереглися вітражі XIII ст., розташовані над нефом, хорами та трансептом. Після Першої світової війни у соборі з’являються з різною періодичністю нові сучасні вітражі. Найбільший і найвищий собор Франції — собор Ам’енської Богоматері (Ам’єнський собор; 1220—1528, арх. Робер де Люзарш, Тома де Кормон, Рено де Кормон) заввишки 42,3 м, площа 7700 м2. Лише 1528 року було встановлено шпиль, що височіє над собором. Його верхівка здіймається над землею на 112,7 м. Ам’єнський собор часто називають готичним Парфеноном. Із готичних монастирів Франції найвідомішим є абатство Мон- Сен-Мішель (XI—XVI ст.) поблизу кордону Нормандії та Бретані, що розташоване на високій скелі як неприступна фортеця.
|
|
Книга перша Книга друга В змінених формах тіла. О боги,- бо ж од вас переміни,- 3] Задум співця надихніть: відтоді, коли світ народився |
Книга дзеркало життя. Книгу прочитав на крилах політав. Хто вчиться... Мета: Ознайомити з поняттями «каталог», «картотека». Розширити світогляд учнів. Стимулювати пізнавальну активність. Виховувати любов... |
|
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній,... Книга рекомендована до видання вченою радою Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського (протокол №11... |
Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)» Колесников А. Excel 2000 (русифицированная версия). – К.: Изд группа ВНУ, 1999. – 496 с |
|
Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)» Колесников А. Excel 2000 (русифицированная версия). – К.: Изд группа ВНУ, 1999. – 496 с |
Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)» Колесников А. Excel 2000 (русифицированная версия). – К.: Изд группа ВНУ, 1999. – 496 с |
|
Книга призначена науковцям, викладачам, аспірантам і студентам філологічних... ... |
Книга про Гайдамаччину ХХ століття Книга є збіркою радіопередач авторського циклу Романа Коваля “Отамани Гайдамацького краю”, який в 2000 – 2001 роках прозвучав на... |
|
Книга перша. Фарисеї за роботою Наводиться чимало маловідомих або і зовсім невідомих фактів щодо майже половини народних депутатів України від БЮТ та вождів цієї... |
Книга ключ до знань. Книги читати усе знати. З книгою подружишся... Країни Знань. Я загадаю вам загадку, якщо ви правильно її відгадаєте, то зрозумієте про якого друга йдеться |