|
|
Скачати 1.44 Mb.
|
|
Висновки Письменницька публіцистика характеризується високим ступенем інтенсифікації авторського «Я» та залученням художніх структур і стратегій, спрямованих на успішне здійснення комунікативного акту, порозуміння з читачем. Це і створення атмосфери сповідальності, і цікавий добір фактажу, художньо-поетичні елементи. Автор у публіцистиці О. Забужко має ряд ознак. Це філософічність, національна окресленість, інтелектуалізм, створення ситуації щирості, апелювання до власного письменницького досвіду, співавторство з читачем. Якщо в публіцистиці О. Забужко на перший план виступає все ж аналітика, інтелектуалізм, а літературний наратив виступає у ролі фактажу, то для Ю. Андруховича художня творчість, художність є визначальною. У Т. Прохаська на перший план виступають ліризм і самоіронія. Есеїстика В. Медведя презентує його стиль «потоку свідомості», а також філософічність оповіді. Публіцистична література є діалогічною, бо передбачає непряме або й пряме спілкування автора з читачем, тому відкритість автора, його постійна присутність у творі накладають на публіциста значну відповідальність. Особистість автора-митця визначається тяжінням до щирості й відкритості, вболівання за проблеми часу, а письменницький публіцистичний текст позначений соціальним, психологічним, науковим і, насамперед, художньо-мистецьким досвідом. Література 1. Андрухович Ю. Диявол ховається в сирі. – К.: Критика, 2006. – 318 с. 2. Энштейн М. На перекрестке образа и понятий: эссеизм в культуре Нового времени // Красная книга культуры. – 1994. – С. 131-147. 3. Квіт С. Основи герменевтики. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2003. – 192 с. 4. Медвідь В. Аки обри. Доба приниження. Філософія страху, або Проклятий нарід // Українські проблеми. – 1994. – № 3. – С.25-32; № 4-5. – С.97-110; 1995. – №1. – С.81-101. 5. Медвідь В. «Я спостерігаю небезпечну тенденцію уніфікації свідомості» // Книжковий клуб плюс. – 2006. – №5. – С.26-28. 6. Прохасько Т. FМ «Галичина». – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001. – 52 с. 7. Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства). – К.: Правда Ярославичів, 1997. – 448 с. 8. Штонь Г. Література українська і література як покликання і фах // Слово і час. – 2001. – №8. – С.33-36. Питання для самоконтролю:
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ Інивідуальна робота студентів з курсу полягає у написанні матеріалу будь-якого публіцистичного жанру суспільно важливої тематики. Важливо виявити вміння і навички, які студенти засвоїли під час опанування теоретичним матеріалом та досвідом українських публіцистів. Адже не кожен публіцист є журналістом, але кожен журналіст має прагнути стати публіцистом. Для виконання індивідуальних завдань студентам слід запропонувати власну актуальну тему, визначитись із жанром твору і аргументаційно-фактологічною основою і написати власний публіцистичний твір. Він також має бути опублікований у ЗМІ. Власний твір треба проаналізувати за схемою: 1.Тема, ідея, мета. 2.Структура, композиція, жанр. 3.Образ автора. 4.Образ героя. 5.Поетикальний рівень. Орієнтовний список тем для написання публіцистичного твору:
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНУ Цей перелік питань є орієнтовним. Викладач може замінювати запропоновані питання іншими, змінювати інтерпретацію та змістове наповнення окремих питань. Перелік запропонованих питань відповідає програмі курсу. 1. Історичні витоки публіцистики. 2. Публіцистика і публіцистичність. 3. Публіцистика як вид творчості. 3. Теоретичне осмислення публіцистики. 5. Функції публіцистики. 6. Образ автора як центральний елемент поетики публіцистичного твору. Типи авторської оповіді. 7. Образ автора і особистість публіциста. 8. Аргументація в публіцистиці. 9. Структура публіцистичного тексту. 10. Композиція і сюжет публіцистичного твору. 11. Дієвість і ефективність публіцистики. Фактори впливу на аудиторію. 12. Види полеміки. Полеміка і полемічність. Полемічні традиції. 13. Прийоми полеміки. 14.Стиль і засоби публіцистичної полеміки. 15. Психологічні засоби переконання в публіцистиці. 16. Інтерпретація як спосіб переконання у публіцистиці. 17. Навіювання як спосіб переконання в публіцистиці. 18. Констатація як вид інтерпретуючого переконання в публіцистиці. 19. Роль факту в публіцистиці. 20. Рід, вид, жанр публіцистичних творів. 21. Проблеми класифікації публіцистичних жанрів. 22. Виражально-зображальні особливості публіцистики. 23. Загальна характеристика художньо-публіцистичних жанрів. 24. Публіцистика в парадигмі сучасної журналістики. 25. Світоглядна публіцистика в системі інформаційного суспільства. 26. Поетика публіцистичного твору. 27. Сучасні тенденції розвитку публіцистики. 28. Специфіка телевізійної публіцистики. 29. Особливості радіопубліцистики. 30. Визначні українські публіцисти ХІХ – ХХ ст.. і українська національна ідея. 31. Цільова аудиторія публіцистики і схема побутування публіцистичного твору. 32. Риси публіцистичності як виражальної якості і способу відображення. 33. Особистість публіциста. 34. Нарис як жанр публіцистики. 35. Есе як жанр публіцистики. 36. Поняття «концепт» та «концепт-вартості» в структурі публіцистичного тексту. 37. Інтертекст в публіцистичному тексті. 38. Методи ведення дискусії. 39. Полемічна відповідь як тип полемічного тексту. 40. Аналітичні жанри в публіцистиці. 41. Публіцистика і журналістика: спільне й відмінне. 42. Медіаекологія та світоглядна публіцистика. 43. Публіцистика в системі глобалізаційних тенденцій. 44. Антиглобалізаційна тематика сучасної української публіцистики. 46. Світоглядна та концептуальна публіцистика: проблеми дефініцій. 47. Поняття національної ідеї та здійснення націєтворчої функції у ЗМІ. 48. Публіцистика Д. Павличка. 50. Проблематика публіцистики сучасних авторів (О. Забужко, Ю. Андрухович або інші автори на вибір). 51. Публіцистична творчість запорізьких авторів Юрія Василенка, Пилипа Юрика, Леоніда Сосницького (Романовичов), Володимира Москаленка та ін. 52. Публіцистика письменників України кінця ХІХ – початку ХХ ст.. 53. Провідна тематика публіцистики межі ХІХ-ХХ ст.. 54. Проблемно-тематичний діапазон публіцистичних передач українського радіо. 55. Публіцистика Миколи Хвильового. 56. Осмислення дійсності у публіцистиці О. Гончара. 57. «Інтернаціоналізм і русифікація» Івана Дзюби. 58. Теми, проблеми, форми публіцистичних передач на ТБ. 59. Публіцистика Івана Багряного. 60. Специфіка публіцистики 60-80-х років ХХ ст.. 61. Публіцистика Д. Мейса. 62. Публіцистика В. Яворівського 63. Публіцистична спадщина М. Костомарова. 64. Публіцистичні праці М. Драгоманова. 65. Публіцистика на сторінках газет «Літературна Україна», «Українське слово», «День». 66. Публіцистика В.Чорновола. 67. Публіцистика Валерія Марченка. 68. Публіцистика Л. Костенко. 69. Публіцистика в альманасі «Хортиця». 70. Публіцистика на сторінках часописів «Київ», «Сучасність». 71. Публіцистика О. Забужко. 72. Публіцистика О. Пахльовської. 73. Образ інтелігента в українській публіцистиці ХІХ-ХХ ст.. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Основна: 1. Аргументація в публицистическом тексте.- Свердловськ, 1992. – 244 с. 2. Вартанов Г. Засоби масової інформації. Короткий словник термінів і понять. – К.: Грамота, 2005. – 64 с. 3. Здоровега В. Пошуки істини, утвердження перспектив: Деякі гносеологічні та психологічні проблеми публіцистики. – Львів: Вища школа, 1975. – 175 с. 4. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості. – Львів: ПАІС, 2000. – 180 с. 5. Дмитровський З. Телевізійна журналістика. – Львів., 2006. – 208 с. 6. Карасёв П. Проблемы теории публицистики. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1973. – 40 с. 7. Качкан В. Про публіцистику. Літературно-критичний нарис. – К., 1982. – 174 с. 8. Лось Й. Публіцистика і тенденції розвитку світу. – Л.: Видавничий центр ЛНУ ім.І.Франка, 2007. – 356 с. 9. Михайлин І. Журналістика як всесвіт. – Харків: Прапор, 2008. – 512 с. 10. Парцей М. Авторський фактор у публіцистиці. – Львів, 1990. – 200 с. 11. Скуленко М. Убеждающее воздействие публицистики (основы теории). – К., 1986. – 176 с. 12. Солганик Г. О поэтике публицистики // Функциональная стилистика: теория стилей и их языковая реализация. – Пермь, 1986. – С.128-134. 13. Стрельцов Б. Основы публицистики. Жанры. – Мн., 1990. – 240 с. 14. Титаренко М. Світоглядна публіцистика: спроба полемічного дискурсу// Вісник Львівського університету. Серія журналістика. – 2006. – Вип..28. – С.118-134. 15. Черепахов М. Проблеми теории публицистики. – М, 1971. – 191 с. Додаткова: 1. Бажан О. Інтелектуальний опір в Україні (кінець 50-80-ті роки) // Сучасність. – 2006. - № 2. – С.83-95. 2. Балда Т. Публіцистика – авангард духу // Вісник Львівського університету. Серія журналістика. – 2004. – Вип..25. – С.149-154. 3. Грабовський В. Сумління інтелігента // Сучасність. – 2006. - № 2. – С.120-132. 4. Гришина С. Українська публіцистика 60-90-х ХХ ст.. в контексті національного відродження. Автореферат… К., 2004. – 20 с. 5. Бутиріна М. Комунікативні фактори функціонування публіцистичних текстів. Автореф. к.ф.н. – К., 2001. – 16 с. 6. Гайда Ст.. Проблемы жанра // Функциональная стилистика: теория стилей и их языковая реализация. – Пермь, 1986. – С.22-28. 7. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К.: Либідь, 2001. – 488 с. 8. Дубовик В., Жарко В. Современные исследования о публицистике // Вестник Московского университета. Журналистика. – 1968. – № 2. – С. 31-41. 9. Еремина Л. Диалогизация как способ построения публицистического текста (К типологии публицистического жанра) // Функциональная стилістика: теорія стилів и их языковая реализация. – Пермь, 1986. – С.119-128. 10. Ермоленко С. Семантико-синтаксическая доминанта функционального стиля // Функциональная стилістика: теорія стилів и их языковая реализация. – Пермь, 1986. – С.29-34. 11. Зарецький О. Публіцистичний дискурс в Україні 1960-1980-х років: проблеми аналізу на макро- та мікрорівнях // СІЧ. – 2001. - № 6. – С.64-71. 12. Ильин И. Постмодернизм. Словарь терминов. – М., 2001. – 384 с. 13. Кащей И. Интертекст в публицистике // Вісник ХНУ. Серія Філологія Вип..33. – Х., 2001. – С.220-223. 14. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці, 2001. – 636 с. 15. Мямліна А. Міфологічне мислення і публіцистика // Держава і регіони. Серія. Гуманітарні науки. – 2007. - № 2. 16. Павличко Д. Українська національна ідея. – К., 2002. 17. Полянський І. Світоглядна і розслідувальна публіцистика України: концептуальний погляд на їх функціональну спроможність // Вісник Львівського університету. Серія журналістика. – 2004. – Вип..25. – С.130-135. 18. Потятиник Б. Медіа: ключі до розуміння. Серія: Медіакритика. – Львів: ПАІС, 2004. – 312 с. 18. Прилюк Д. Теорія і практика журналістської творчості. – К., 1973. 19. Прохоров Е. Теория публицистики: итоги, проблемы, перспективы // Вестник Московского университета. Журналистика. – 1968. – № 2. – С. 15-30. 20. Серажим К. Текст як комунікаційне вираження дискурсу // Вісник ЗДУ. Серія філологічні науки. – 2001. - №1. – С.109-115. 21. Серажим К. Структура публіцистичного тексту: загальні підходи до текстологічного аналізу // Наукові записки Інституту журналістики. – Т.1. – С.103-114. Навчальне видання (українською мовою) Чернявська Людмила Віталіївна ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ПУБЛІЦИСТИКИ Навчальний посібник для студентів магістратури факультету журналістики Рецензент В. Ф. Шевченко Відповідальний за випуск Л. В.Чернявська Коректор О.Єременко |
| ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ Питання до курсового екзамену Місце напряму “Соціальні комунікації” в системі наукових досліджень. Історія виникнення галузі науки та навчальної дисципліни |
ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ Дописемні комунікації: звичаї, традиції, фольклор, мистецтво, їхня роль та призначення |
| Відомі українські математики Діапазон наукової творчості Остроградського надзвичайно широкий: диференціальне та інтегральне числення, алгебра, теорія чисел, диференціальна... |
МЕТОДОЛОГІЯ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ. ФІЛОСОФІЯ ПРАВА. ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА П. С. Пацурківський Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙГУМАНІТАРНИЙУНІВЕРСИТЕТ... Україні, а також виходячи з необхідності закріплення ідеї пріоритету права в юридичній діяльності вивчення навчальної дисципліни... |
Мазурок [3], Т. Панюк [6], Т. Ружеловіч [4], Г. Чепурко [7], Ю. Чернявська... ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ |
| Історія держави і права України Теорія права та держави |
С. В. Копилова, Т. А. Чернявська У курсу напрямів підготовки: 130102 Соціальна робота, 010105 Соціальна педагогіка |
| 2. Етику почали розглядати як науку що вивчає мораль Метою етики Емпірична, або описова етика. Нормативна етика як зведення вимог, теорія морального виховання, або педагогічна етика, Професійна... |
Спеціальність “Економіка підприємства”, “Фінанси”,“Облік і аудит”,“маркетинг” Основи економічних знань ” належить до гуманітарних при підготовці фахівців економічного профілю. Курс посідає важливе місце у навчальному... |