|
|
Скачати 1.45 Mb.
|
|
Тема: Як відкриття Харківського університету сприяло розвитку української культури Мета: на прикладі діяльності викладачів та випускників Харківського університету схарактеризувати його вплив на українську культуру та освіту; розвинути навички роботи з джерелами інформації, вміння давати характеристику діяльності історичного діяча; викликати зацікавленість учнів до історичних подій тогочасного періоду. Обладнання: О.І. Пометун, І.А. Костюк, Ю.Б. Малієнко. Історія України (Вступ до історії). — К.: Видавничій дім «Освіта»; ілюстрації. Тип уроку: комбінований; Поняття та терміни: університет. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:
ХІД УРОКУ І. Організаційний момент Повідомлення теми та мети уроку. ІІ. Актуалізація опорних знань Як ви розумієте поняття «освіта»? Які споріднені слова ви можете назвати? ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Харківський національний університет — один із найстаріших університетів Східної Європи. Його було засновано у листопаді 1804 року. Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав багато яскравих сторінок в історію українського національного відродження ХІХ–ХХ ст., створив умови для перетворення Харкова на провідний науковий і культурний центр, освітянську столицю України. ІV. Вивчення нового матеріалу 1. Що таке університет а) Поставте однокласникам одне-два запитання кожного абзацу тексту. Університет (з латинської — «сукупність, спільнота») — вищий навчальний заклад, до спільноти якого належать студенти та викладачі. б) На основі зображень С. 109 опишіть, як виглядали студенти та як відбувалося навчання. 2. Завдяки кому розпочалася діяльність Харківського університету. а) Учні опрацьовують текст підручника та складають план до тексту. б)Розгляньте меморіальну дошку, що розміщена на стіні Харківського університету. Наведіть два-три міркування на користь присвоєння Харківському університету імені Василя Назаровича Каразіна. Дозвіл на відкриття в Україні модерного європейського університету дістав Василь Каразин, що був у добрих відносинах з імператором Олександром І. Розробляючи у Петербурзі план для створення міністерства освіти (до речі, перше на той час у світі!), Каразин в особистій розмові з молодим імператором навесні 1802 р. дістав від нього згоду на ідею створення університету в Харкові, який "гідний був би називатися центром освіти Південної Росії". Василь Каразин (1773-1842), шляхтич Слобідської України, по матері з українського старшинського роду, громадський діяч ліберальних поглядів, добре ознайомлений зі системою західноєвропейських університетів. Він належав до того типу українських патріотів, які вміли органічно і постійно поєднувати свої інтелектуальні таланти європейця з інтересами свого суспільства. Каразин склав ряд ліберальних проектів перебудови державного управління і господарства Російської імперії на конституційну монархію. Як учений і винахідник, зробив багато важливих відкриттів у ділянці парового опалення, агрономії і метеорології тощо. І власне йому, як молодому ще науковцеві, вдалося дістати дозвіл на відкриття університету у Харкові. Новозаснований університет у Харкові, столиці Слобідської України, допоміг згуртувати українських учених, професорів і студентів, завдяки цьому Харків став центром українського руху, а в парі з тим й українського національного відродження. Першим його ректором став російський літературознавець і філософ Іван Рижський. Тут у цьому ж університеті працював спершу як викладач, опісля професор історії, український письменник Петро Гулак-Артемовський, який у 1841-1849 pp. був також ректором університету. Крім Гулака-Артемовського, тут працював цілий ряд діячів на полі української літератури, історії та етнографії. У 1816 р. при університеті засновано журнал "Украинскій Вестнік", що його редагували Євграф Філомафітський, Гонорський Розумник і Григорій Квітка-Основ'яненко. Це був перший в Україні літературно-мистецький, науковий і громадсько-політичний місячник, хоча і друкований переважно російською мовою, але своєю тематикою він був повністю український. У цьому журналі П. Гулак-Артемовський і П.Квітка-Основ'яненко вперше друкували свої твори українською мовою. Завдяки тому тут же в Харкові заіснував український літературний рух, який очолив Григорій Квітка-Основ'яненко. Але в 1819р. місцева влада заборонила видавати, цей журнал. У процесі українського національного відродження немалу роль відіграла перша збірка українських історичних дум, яка появилася у 1819р. під назвою "Спроба зібрання старовинних малоросійських пісень" (Опыт собрания старинних малороссійскіх песен), які зібрав і видав дослідник українського фольклору князь Микола Цертелєв. У вступній статті до цього збірника Цертелєв назвав українські думи "пам'ятками народного генія", що містять у собі "силу вислову і чарівність гармонії". Своїми працями Цертелєв привернув увагу до народної поезії багатьох українських письменників, діячів культури і науки. Збірка ліричних народних пісень Михайла Максимовича з'явилася друком у 1827 p., а 1832-1838 pp. на сторінках збірників "Запорожская Старина" друкуються перекази, думи та матеріали до історії козаччини, які видавав у Харкові визначний російський філолог і славіст Ізмаїл Срезневський. Отже, підвалини під українське національне відродження дало українське дворянство, яке одиноке мало на те матеріальні засоби й відповідну освіту. 3. У чому значення діяльності Харківського університету а) Працюючи з матеріалом пункту параграфа, учні виписують назви наукових напрямів, які розвивалися в Харківському університеті. б) Ознайомтеся з думкою відомого українського діяча Миколи Міхновського про те, як змінилися форми боротьби українців. До чого це призвело? Країну цю — колишнє Дике поле, оселили й культивували предки. З шаблею в одній руці, з чепігою в другій — зміцнили вони своє опанування цією землею. їх енергією повстав Харків. Як змінилися способи боротьби, то й предки наші змінили шаблю на перо, а тоді Харків зробився осередком розумового життя й українського культурного руху ... З початку XIX віку Харків був огнищем українства. З часопису «Сніп», 1912 р. V. Закріплення знань учнів. Бесіда 1. Чи хотіли б ви навчатися в Харківському університеті? Яку спеціальність ви б обрали і чому? 2. Яку роль відігравав Харківський університет у період занепаду українського національного життя? 3. Назвіть дату заснування та ініціатора відкриття Харківського університету. 4. Назвіть найбільші здобутки Харківського університету. Метод «Мозковий штурм» Яку роль відіграв Харківський університет для розвитку освіти в Україні? VІ. Домашнє завдання
Тема: Які події називаються Українською революцією Мета: познайомити учнів з подіями в Україні під час Першої світової війни 1914–1918 рр., показати героїзм українських січових стрільців; дати уявлення про перебіг подій в Україні протягом 1917–1920 рр., пояснити причини виникнення Центральної Ради; розвивати вміння встановлювати хронологічну послідовність історичних подій, виділяти головне, ставити запитання до тексту. Обладнання: О.І. Пометун, І.А. Костюк, Ю.Б. Малієнко Історія України (Вступ до історії). — К.: Видавничій дім «Освіта»; ілюстрації. Тип уроку: комбінований; Поняття та терміни: Перша світова війна, революція, автономія, республіка, Універсал Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:
ХІД УРОКУ І. Організаційний момент Повідомлення теми та мети уроку. ІІ. Актуалізація опорних знань Заслуховування повідомлень учнів про важливість отримання освіти. Бесіда 1. Пригадайте, коли на українських землях існувала власна держава. 2. Чому українські землі так приваблювали чужинців? ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Як ви думаєте, що може спонукати багатьох людей одночасно прагнути змін? Початок ХХ ст. було ознаменовано для українського народу карколомними змінами: Перша світова війна, боротьба за українську державність, перемога більшовицької влади. Як ці події вплинули на життя українців, що здобули і що втратили вони за цей час — ось про що ми будемо говорити на цьому уроці. ІV. Вивчення нового матеріалу 1. Чому розпочалась революція в Україні а) Учні виписують із тексту нові поняття. Складають речення з кожним із них. Пояснюють, чому розпочалась Українська революція. Робота з термінами Революція (в перекладі з лат. «поворот, зміна») — швидка зміна встановленого політичного, соціального чи економічного порядку в суспільстві. Республіка (з латинської — «спільна справа») — держава, в якій влада належить представникам народу, обраним на певний час. Що зображено на фотографії с.114? Що може об’єднувати таку велику кількість людей? Чого вони можуть вимагати? б) Прочитайте вірш «На майдані коло церкви...» Поясніть, як у поезії пов’язані слова «революція» і «воля»? Який настрій створює автор? На майдані коло церкви революція гуде. — Хай чабан — усі гукнули, — за отамана буде! Прощавайте, ждіте волі, — гей, на коні, всі у путь! Закипіло, зашуміло — тільки прапори цвітуть... Павло Тичина, 1918 р. 2. Як розгорталися події Української революції Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня 1866 року в українському містечку Холм (нині на території Польщі, має назву Хелм). Батько, Сергій Федорович Грушевський, на той час працював викладачем у греко-католицькій гімназії. За сімейною традицією Сергій Федорович здобув духовну освіту, проте все життя пропрацював на педагогічній ниві: викладав у Переяславській і Київській семінаріях, працював директором народних шкіл на Кавказі, був автором відомого у дореволюційній Росії підручника з церковнослов'янської мови. Мати, Глафіра Захарівна Опокова походила із сім'ї священнослужителів з містечка Сестринівка. У 17-річному віці вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії 30-річного Сергія Грушевського. Михайло Сергійович Грушевський, згадував своїх батьків, як справжніх патріотів України, які зуміли виховати «тепле прив'язання до всього українського — мови, пісні, традиції» та пробудити в своїх дітях національне почуття. 4 березня 1917 в Києві засновується Українська Центральна Рада. 20(07) березня 1917 УЦР у Києві заочно обрала Грушевського головою (одностайно обраний 19(06) квітня 1917 на Всеукраїнському національному конгресі). Грушевський приєднався до Української партії соціалістів-революціонерів. Викликаний телеграмою, 26(13) березня він повертається із Москви до Києва. У Києві намагався надати стихійному українському рухові організованості, ставив питання про культурне відродження українського суспільства (заснування національних шкіл, політичних товариств). 27(14) березня виступив на Київському кооперативному з’їзді з вимогою національно-територіальної автономії України у федеративній Російській республіці, вважаючи це найближчим шляхом до самостійності України. 23(10) червня 1917 року, Грушевський брав участь у проголошенні I Універсалу УЦР. Звернувся до всіх українців із закликом самостійно організовуватися та братися до негайного закладення підвалин автономності. Як голова УЦР добивався від Тимчасового уряду поступок Україні. 7 листопада (25 жовтня) 1917 збройний переворот більшовиків у Петрограді і невизнання ними УЦР поклали край сподіванням Грушевського про перетворення Росії на федеративну республіку. 20(07) листопада 1917 УЦР під головуванням Грушевського III Універсалом проголосила Українську Народну Республіку. Наступ більшовиків на Київ викликав появу IV Універсалу УЦР. 22(09) січня 1918 (фактично 24(11) січня 1918) на засіданні УЦР під головуванням та на пропозицію Грушевського УЦР проголосила УНР самостійною, вільною і суверенною державою українського народу. 7 лютого (25 січня) 1918 року разом з урядом УНР Грушевський залишив Київ, а 10 лютого (28 січня) 1918 року прибув до Житомира, де добивався ратифікації мирного договору з Німеччиною та надання УНР військової допомоги у боротьбі з більшовиками. На пропозицію Грушевського 25(12) лютого 1918 року на засіданні Малої ради в Коростені гербом УНР був затверджений тризуб. 9 березня 1918 Грушевський вернувся до Києва. а) Робота з таблицею Події Української революції
б) Знайдіть у тексті імена історичних діячів, пов’язаних з перебігом Української революції. в) Які події революції відображено на фотографіях с.117? г) Робота з історичним джерелом. Зі спогадів Михайла Грушевського «Пробув я головою Центральної ради тринадцять місяців, до кінця її існування. Тяжке й відповідальне було те становище. Вороги українства, які і давніше пеклом на мене дихали, у своєму засліпленні вважали мене і автором українського руху, і винахідником української мови, тепер особливо всіли на мене своїми лайками й погрозами. А найтяжче ставало, коли не було згоди й між своїми. При тім же, хоч усяку відповідальність валили на мене, в дійсності мав я дуже обмежений вплив і то моральний тільки: юридично моя роль була чисто формальна, як голова Центральної ради я проводив її збори та представляв її на зовні. Рішала у всяких справах більшість…» Запитання а. Якою, за свідченням джерел, була роль Михайла Грушевського в Українській революції? б. Як сучасник оцінював вплив М. Грушевського? Чи належав він до його прихильників? Як про це сказано в джерелі? в. Як сам М. Грушевський оцінював свою роль? Як можна пояснити таку оцінку? 3. Як зберігається Українська революція в пам’яті народу Весна - початок літа 1917 р. ознаменувалися поглибленням Української національно-демократичної революції. 17-21 квітня у Києві проходив Український Національний Конгрес, котрий розглянув принципове питання про автономію України. Соціально-економічних питань Конгрес майже не торкався. Резолюція Конгресу вимагала автономії України у федеративній Росії. Конгрес обрав новий склад Центральної Ради. Президію Ради було обрано у складі: Михайло Грушевський - голова, Володимир Винниченко і Сергій Єфремов - заступники. Другою після М. Грушевського особою в Центральній Раді став ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ ВИННИЧЕНКО(26.07.1880-6.03.1951pp.). В результаті ухвалення ІІІ Універсалу Української Центральної Ради 7 листопада 1917 р. була проголошена Українська Народна Республіка, до складу якої увійшло 9 українських губерній. Під впливом цих подій в жовтні 1918 р. у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду, а 19 жовтня того ж року було проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Відтоді між урядами УНР і ЗУНР велися переговори про втілення ідеї соборності. 1 грудня 1918 р. у Фастові був підписаний «Передвступний договір» про об'єднання УНР і ЗУНР, у якому було заявлено про непохитний намір в найкоротший строк створити єдину державу. Восени 1918 року після перемоги революції в Австро-Угорщині, на уламках монархії утворилися незалежні держави: Австрія, Угорщина, Польща, Чехословаччина, Югославія, а також (як наслідок збройного повстання 1 листопада 1918 року у Львові та інших містах цього краю) Західноукраїнська Народна Республіка. Уряд Західноукраїнської Народної Республіки — Державний секретаріат — у своїй зовнішній політиці під тиском народних мас та Галицької армії на перше місце поставив питання державного об'єднання з Наддніпрянською Україною. Досягнення державного об'єднання розглядалося, по-перше, як втілення в життя вікового прагнення українського народу до державної єдності, а, по-друге, як засіб об'єднати сили в боротьбі проти зазіхання Польщі на українські землі. Проте голова Української Національної Ради Євген Петрушевич застерігав, що об'єднуватися з гетьманською Україною на даному етапі недоцільно, бо в «14 пунктах», оголошених американським президентом Вудро Вільсоном, народам Австро-Угорщини забезпечувалося право самовизначення, а Росія в той час розглядалася як єдиний народ. Отже, злука з гетьманською Україною загрожувала б Східній Галичині також опинитися в складі «єдиної Росії». В умовах політичної і дипломатичної ізоляції уряд Західноукраїнської Народної Республіки звернувся за допомогою до демократичних утворень на східних землях України. 21 січня 1919 р. в Хусті Всенародні збори ухвалили приєднати до Української Народної Республіки Закарпаття. Наступного дня у Києві в урочистостях з нагоди свята Злуки брала участь делегація — тридцять шість чоловік — Західної області УНР. Проголошення злуки було призначено на 12:00 годину 22 січня 1919 року, тобто першу річницю проголошення четвертого універсалу про повну незалежність України. 22 січня було проголошено всенародним і державним святом. День видався погідний та гарний, з легким морозом. Київ був прикрашений національними синьо-жовтими прапорами, гербами. О 9:00 годині ранку в усіх церквах відправляли богослужіння. Головні торжества проголошення злуки проходили на Софійській площі. а) Порівняйте проекти Державного герба та Державної печатки, створені художником на прохання Центральної Ради у 1917-1918 роках, із сучасними символами України. Про що свідчить збіг у державній символіці часів Української революції та періоду незалежності? б) Чому в сучасних містах є пам’ятники, присвячені діячам революції в Україні 1917-1921 років? V. Закріплення знань учнів. Історичний диктант 1. Революція в Україні розпочалася … року та завершилася наприкінці … року (1914 р., 1917 р., 1918 р., 1920 р., 1924 р.). 2. Українська Центральна рада була утворена … (1914 р.; 1917 р.; 1919р.). 3. Українська Центральна рада була утворена в місті … (Вінниця, Львів, Київ, Одеса, Харків). 4. Українську Центральну раду очолював … (Володимир Винниченко, Сергій Єфремов, Симон Петлюра, Михайло Грушевський). Відповідь: 1 — 1917,1920 р.; 2 — 1917 р.; 3 — Київ; 4 — Михайло Грушевський. Бесіда 1. Чому 22 січня 1919 р. українці називають Днем соборності? 2. Чому Українська революція зазнала поразки? VІ. Домашнє завдання
|
| Рекомендації по використанню Інтернет ресурсів для підтримки уроків... Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №24 ММР ЗО Курінської Тетяною Степанівною було здійснено підбір Інтернет ресурсів... |
Навчально-методичний посібник Суми Медична генетика: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ / В. Е. Маркевич, М. П. Загородній, І. Е. Зайцев, А. М. Лобода,... |
| Навчально-методичний посібник для практичних занять Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно... |
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Соціологія” (відповідно до вимог... |
| НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Провадження у справі до судового... |
О.І. Месевря, завідувач лабораторії Учителі 5 класів із 1 вересня розпочнуть роботу за новим Державним стандартом, тому на них теж лежить велика відповідальність. У... |
| Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до... |
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 2... |
| Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 1... |
Навчально-методичний посібник для практичних занять Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно... |