|
Скачати 1.45 Mb.
|
Відділ освіти Уманської районної державної адміністрації Методичний кабінет відділу освіти Навчально-методичний посібник «Особливості планування уроків історії для 5 класу за новим Державним стандартом» Творча група вчителів історії Умань 2014 Розділ виставки: шляхи реалізації Концепції розвитку освіти та впровадження нових державних стандартів Укладач: Драга Наталія Дмитрівна, методист районного методичного кабінету відділу освіти, ІІ кваліфікаційна категорія, керівник творчої групи вчителів історії Члени творчої групи: Роїк Л.В., учитель історії Полянецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, вища кваліфікаційна категорія; Моцна Н.В., учитель історії Старобабанівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, ІІ кваліфікаційна категорія Панасевич М.П., учитель історії Городецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, ІІ кваліфікаційна категорія; Мельник Н.О., учитель історії Краснопільського НВК І-ІІ ступенів, кваліфікаційна категорія «спеціаліст»; Негодуйко Н.С., учитель історії Паланської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, кваліфікаційна категорія «спеціаліст» Матеріали схвалені радою методичного кабінету Протокол № 2 від 14.03. 2014 Анотація : У посібнику репрезентовано всі уроки історії України для 5 класу відповідно до нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Дана розробка містить розробки всіх уроків для 5 класу відповідно до Програми з історії та презентації до кожного уроку. Посібник був створений з метою полегшення роботи вчителя-предметника, його використання дає можливість вивільнити час для творчого росту і самоосвіти. Матеріали посібника розраховані на вчителів історії загальноосвітніх шкіл, студентів вищих навчальних закладів. Зміст Вступ……………………………………………………………………..4 Розділ І. Звідки і як історики довідуються про минуле……………... Тема : Історія як наука. Українські вчені – історики………………….7 Тема : Історія і час ………………………………………………………12 Тема: Історична карта…………………………………………………..19 Тема: Писемні джерела. Архіви………………………………………...24 Тема: Мова як джерело знань про минуле. Фольклор…………………28 Тема: Речові історичні джерела. Музеї…………………………………35 Тема: Географічні назви в історичній науці……………………………40 Тема: Практичне заняття №1. Про що можна дізнатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево…………………………………………..45 Тема: Практичне заняття №2. Які назви у моєму місті (селі) нагадують про минуле………………………………………………………………49 Тема: Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Звідки і як історики довідуються про минуле………………………52 Розділ ІІ. Про що і про кого розповідає історія………………………….. Тема: Про кого розповідає історія……………………………………56 Тема: Що називають історичними подіями та явищами…………….61 Тема: Як жили давні мешканці України………………………………65 Тема: Чим уславилися князі Київської Русі…………………………..71 Тема: Як українське козацтво прославилось у битвах і походах…..89 Тема: Якими були місто і село в Україні у XVІІ – XVІІІ століттях…96 Тема: Як відкриття Харківського університету сприяло розвитку української культури……………………………………………………100 Тема: Які події називаються Українською революцією……………….105 Тема: Чому війна залишається в пам’яті українського народу………..113 Тема: Коли і як утворилась сучасна Українська держава………………117 Тема: Практичне заняття №3. Про кого і про що розповідає історія рідного краю………………………………………………………………120 Розділ ІІІ. Що історичні пам’ятки розповідають про минуле………….. Тема: Парки і сади. «Софіївка» в Умані та заповідник «Качанівка» на Чернігівщині……………………………………………………………….123 Тема: Вулиці та площі. Вулиця Хрещатик у Києві. Площа Ринок у Львові………………………………………………………………………128 Тема: Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець – Подільська фортеці, Бахчисарайський та Маріїнський палаци………………………………..133 Тема: Практичне заняття №4. Моя уявна подорож історичними місцями України……………………………………………………………………138 Тема: Тематичне оцінювання. Що історичні пам’ятки розповідають про минуле……………………………………………………………………..142 Тема: Узагальнення до курсу: Роль громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого України…………………………………146 Презентації до уроків……………………………………………………….. Список використаної літератури…………………………………………151 Вступ У 5 класі школярі починають знайомитися з предметом «Історія України. Вступ до історії». Навчання носить пропедевтичний характер. Спочатку для учнів може видатися проблемним запам’ятати нагромадження термінології, нових понять та фактів, засвоїти хронометрію історичних подій. З цією метою в посібнику підібрано цікавий матеріал, який сприятиме підтриманню пізнавальної активності учнів в ході уроків, сприятиме формуванню стійкого інтересу до предмету. Крім того, до окремих уроків підготовлено демонстраційні матеріали: таблиці, портрети, схеми, картки. Тобто створено умови для оптимізації робочого часу вчителя і вивільнення можливостей для реалізації творчих планів та саморозвитку. Матеріали даного посібника розташовані відповідно до розділів програми предмету «Історія України. Вступ до історії». Тобто ідуть в такій послідовності: Розділ І. Звідки і як історики довідуються про минуле. Розділ ІІ. Про що і про кого розповідає історія. Розділ ІІІ. Що історичні пам’ятки розповідають про минуле. Посібник пропонує детальні конспекти уроків відповідно до вимог чинної програми для 5-го класу з повним навчально-методичним забезпеченням. В кінці вивчення розділу пропонуються шаблони проведення практичних занять та матеріали проведення уроків тематичного оцінювання до кожної теми. У сучасних умовах реформування освітньої парадигми освіта в нашій державі переживає непростий етап переходу до нового якісного стану. Сьогодні освіта - це гнучка, незаформалізована ланка, яка здатна оперативно реагувати на суспільні зміни й запити соціокультурних потреб дітей. Стратегічні завдання та напрями реформування системи освіти, вимагають удосконалення та реформування підходів до навчання і виховання учнів, основний наголос робиться на формуванні активної і креативної особистості, здатної до творчого саморозвитку, лабільної до квапких темпів сьогодення. Завдання вчителя полягає не тільки в тому щоб навчити, а і щоб прищепити учням стійкий інтерес до отримання інформації, бажання володіти нею, аналізувати і оперувати самостійно. Виходячи з вищевказаного, історія як наука, розглядається не тільки як навчальних предмет, в ході вивчення якого діти отримують знання про історичні факти минулого, вона стає на нову сходинку. Тобто трансформується в навчальний предмет, що займає одну з передових позицій в системі наук і має важливе значення для формування активної життєвої та громадської позиції сучасного громадянина. Формування в учнів правильного уявлення про історичні події та явища, прищеплення інтересу до минулого свого народу забезпечує свідоме ставлення до свого майбутнього. З цією метою до конспектів уроків пропонуються презентації з цікавими завданнями, що стимулюватимуть пізнавальний інтерес учнів, спонукатимуть їх до пошуку. До окремих уроків підібрано дидактичні та роздаткові матеріали, демонстраційну наочність. Конспектами передбачено проведення різних форм організації роботи, щоб пробуджувати учнівський інтерес, методи та прийомі сучасності чергуються з традиційними, що забезпечує якісне викладання предмета. Матеріали підібрані таким чином, щоб забезпечити належне засвоєння термінології та хронометрії, оволодіти знаннями з даного предмета та навчити учнів не тільки сприймати отриману інформацію і відтворювати її, а й підводити їх до аналізу подій та явищ, вчити встановлювати зв’язки між причинами і наслідками подій. Розділ І. Звідки і як історики довідуються про минуле Тема уроку: Історія як наука. Українські вчені – історики Мета: учити дітей висловлювати власне ставлення до навчального предмету, розкрити зміст поняття «історія», «історичні джерела»; охарактеризувати процес становлення перетворення історії на науку і розкрити роль істориків у дослідження минулого нашої країни і світу; розвивати вміння працювати з підручником, як джерелом інформації, складати текстові таблиці; виховувати інтерес до історії як науки Обладнання: підручники, портрети вчених – істориків ( М. Грушевський, В. Хвойка, Геродот), схеми, презентація, комп’ютер Тип уроку: комбінований Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Мотивація навчальної діяльності: Сьогодні ви розпочинаєте вивчення нового для вас предмета, який називається «історія». Предмет для вас новий, але слово, я сподіваюся, ви чули у своєму житті не раз. Давайте спробуємо назвати свої асоціації, коли чуємо слово «історія». Скажіть, на яких уроках у початковій школі вам траплялося слово «історія»? Діти називають свої асоціації, вчитель записує їх на дошці.(слайд 3) ІІІ. Вивчення нового матеріалу: постановка теми і мети уроку. План:
Історія не тільки цікава, але й одна з найскладніших наук. А допоможе нам у вивчення історії підручник. Пропоную учням ознайомитись з підручником, його умовними позначками і структурою. Наш підручник складається з 3 розділів. В кінці вивчення кожного розділу ми будемо закріплювати вивчений матеріал і перевіряти знання, які ви отримали на попередніх уроках. Це будуть уроки узагальнення та тематичного оцінювання. Як ви вже мабуть звернули увагу в кожному розділі є практичні роботи. На практичних уроках ми будемо працювати з різними джерелами інформації - текстовими матеріалами, інтернет – ресурсами, місцевими історичними памятками, які будемо оглядати під час екскурсій. В кожному параграфі є умовні позначки, завдання, які потрібно виконати на початку уроку, завдання, які виконуються під час або після прочитання пункту параграфа; зав ждання для самостійної роботи і домашнє завдання. Ще вміщено рубрику для допитливих та рубрика історична мозаїка.
Словникова робота: Історія - наука, яка вивчає минуле людства. Слово «історія» з грецької означає «дослідження», «повідомлення», «оповідь про події». Історію називають вчителькою життя. (Учитель пропонує учням висловити свої думки про те, як вони розуміють цей вислів.)
Разом з учнями вчитель заповнює таблицю 2. Історичні джерела
Всі ці речі в історії називаються історичними джерелами. Робота над поняттям: Історичні джерела - будь-які засоби інформації, які безпосередньо відображають історичний процес і дають можливість вивчати минуле людського суспільства. Історія відповідає на запитання: Де? Коли? Як жили? Що робили люди? Людство не може жити без пам’яті. І ця пам’ять допомагає нам зрозуміти, звідки людина родом, чому так розуміє навколишній світ. Першими збирачами розповідей про минуле були мандрівні співці. Вони часто подорожували і в своїх піснях прославляли події, свідками яких були вони самі або про які дізналися від інших. Оскільки писемності тоді не було, то ці відомості до нас дійшли в усній формі, передавались вони з покоління в покоління. Ці твори увійшли до усної народної творчості. Робота з підручником: Опрацювати розділ «Історична мозаїка» ст.11 і скласти іменний покажчик богів. Перевірка виконання завдання. Згодом люди почали записувати відомості про події. Значна частина цих записів до нас дійшла у вигляді літописів, мемуарів, листів. Поступово писемні відомості про минуле нагромаджувались,збільшувались і систематизувались. З них виникла окрема галузь знань – історична наука. Інша частина сторичних джерел – це речі, які залишили після себе люди. Досліджують ці речі археологи, а наука, яка їх вивчає називається археологія. Сьогодні історія вивчає різні події та періоди минулого, вивчає минуле окремих сіл, міст, країн і людства в цілому та життя визначних людей. Крім того історія вивчає і розвиток культури, різних галузей науки. 3. Хто такі історики Людей, які вивчає минуле називають істориками. «Батьком історії» вважають Геродота, який подорожуючи країнами стародавнього світу, записував побачене і розповіді учасників різних подій. Свої розповіді він назвав «історіями». Всі його записи були складені у 9 книг і містять опис історії держав стародавнього світу – Греції, Єгипту, Вавилонії і ін. Саме завдяки «Історії» Геродота ми можемо дізнатися про стародавні держави,пам’ятки культури, війни і інші події, відомості про які не збереглися до нашого часу. Самостійна робота: опрацювати п 3 § 1. Читаючи текст виписати імена учених – істориків і що вони досліджували.
IV. Закріплення вивченого матеріалу: історичний диктант (усний)
V. Домашнє завдання:
Тема уроку: Історія і час Мета: сформувати початкові знання про історичний час, історичний простір та одиниці його вимірювання; знайомити учнів у загальному вигляді з поняттями хронологія, дата, лінія часу, легенда карти; розвивати хронологічні просторові вміння; формувати історичну свідомість; прищеплювати відчуття причетності до минулого України, бажання більше дізнатися про нього Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь. Обладнання: кросворд, презентація, ілюстрації до теми. Поняття: «хронологія», «дата», «лінія часу», «легенда карти» Хід уроку: І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань учнів: (слайд 2) Розвязуваня кросворду
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Відгадайте загадки (слайд 3)
Як ви вже зрозуміли сьогодні ми на уроці проаналізуємо як повязані історія і час. ІV. Вивчення нового матеріалу: постановка теми і мети уроку. (слайд 4 План уроку:
1. Чому історію називають наукою у часі Вивчаючи минуле історики раз по раз змушені відповідати на запитання: коли сталася та чи та подія? Визначити точний час певної події, тобто її дату, допомагає хронологія - наука, що вивчає способи обчислення часу. Кожна з історичних подій має свою дату – рік, місяць, число. Щоб краще розуміти минуле люди запам’ятовували або записували події в хронологічній послідовності - послідовність подій за роком. Наприклад, коли розпочалася якась подія і коли вона закінчилася, що відбувалося напередодні цієї події і що по завершенню (слайд 5) Дата вашого народження - це історичний факт, який належить до минулого. Будь-який історичний факт відбувся в певному місці або у просторі. Дата нашого народження — це початок вашої історії. День, місяць і рік нашого народження — це час, а місце вашого народження — це простір. Історія містить розповіді істориків про дії людей, як вони жили і діяли в певному часі й просторі. Історичний час рухається лише вперед, від минуло до майбутнього. Його не можна повернути назад. Французький історик Марк Блок писав , що історія є «наукою про людей у часі» (слайд 6)
2. Як люди вимірювали час.
Час в давнину вимірювався не так, як тепер. Найдавнішими одиницями виміру часу є доба (день і ніч разом), тиждень, місяць, рік. Люди почали їх застосовувати, спостерігаючи за явищами природи, рухом Сонця, Місяця, зірок (слайд 7) Робота з лінією часу до н.е наша ера 200 100 0 100 200 2013 Час від першого року до теперішніх днів називають нашою ерою. Кожні сто років називають століттям, або віком. Тисяча років - це тисячоліття. Щоб уявити плин часу, намалюймо пряму лінію. На ній позначатимемо один за одним різні роки. Праворуч розташуємо рік, у якому ми живемо, ліворуч - попередні роки або століття. Оскільки хронологія — наука про час, то основою цієї науки є конкретні дати. Дата — це точний час певної події. (Записати визначення поняття в зошити). Назвіть по одній даті зі свого життя. (слайд 8) Великі проміжки часу лічать століттями — 100 років, тисячоліттями — 1000 років. Наша ера бере свій початок від дати народження Ісуса Христа. Отже, зараз 2014 рік від Різдва Христового, 2014 років нашої ери. Час до народження Ісуса Христа – це період до нашої ери (слайд 9) Працюємо зі стрічкою часу (слайд 10) Упорядкувати події і відобразити їх послідовність допоможе стрічка часу. (Учитель креслить її на дошці). Це пряма лінія, поділена поперечними рисками на відрізки, які відповідають певній кількості років.
Використовуючи наведену таблицю, учитель пояснює, як визначаються століття за роками. Якщо в чотирицифровому числі після перших двох цифр стоять два нулі, то перші дві цифри відповідають століттю: 1200 рік — 12 століття, 1300 рік — 13 століття. Але якщо замість нулів буде будь-яка інша цифра, то це дата наступного століття. Наприклад, 1201 рік — 13 століття, 1340 рік — 14 століття. Так само визначається століття за датою з трьох цифр: 800 рік — 8 століття, а 801 рік — 9 століття (слайд 11)
Роки люди об’єднували в століття, століття в тисячоліття. Поступово знання людей накопичувались їм необхідно було встановити порядок літочислення. Літочислення – відлік історичного часу від певного історичного моменту. (слайд 12) В літописах часто можна зустріти такі дивні дати, як, наприклад, 6748 рік, а в творах про Римську імперію - 786 рік. Це можна пояснити тим, що у різних народів були різні системи літочислення. Ось основні з них: 1. Візантійське/православне - бере початок з міфічного створення світу, яке відбулося в 5508 році до нашої ери. Незвичні роки в руських літописах - саме за таким літочисленням (тобто 6748 рік - 1240 рік) 2. Єврейське літочислення також починається зі створення світу, тільки євреї вірять, що воно відбулося в 3761 році до нашої ери 3. Давньогрецьке велося від перших олімпійських ігор, що відбулися 776 року до нашої ери. Втім, рік 427, наприклад, за давньогрецьким літочисленням ви не зустрінете, скоріше: "це відбулося за три роки від N-ної олімпіади" 4. Римське - від заснування Риму (753 р. до н.е.). Отже, 786 рік за римським літочисленням - 33 рік нашої ери 5. Арабське - від події, яка позначається словом хіджра. Тобто, втеча пророка Магомета до Мекки, 622 рік нашої ери. Втім, літочислення це використовувалося і використовується дуже рідко 6. І нарешті - християнське. Те, яким ми всі користуємося. Те, за яким через деякий час настане 2015 рік. Початок цього літочислення - народження Ісуса Христа. 3. Що таке календарі і які вони бувають Календар-це певна система рахунку тривалих проміжків часу з підрозділами їх на окремі більш короткі періоди (роки,місяці,тижні,дні). Саме ж слово «календар» походить від латинського слова «calendarium»-боргова книга. У Стародавньому Римі боржники платили належні з них відсотки першого числа кожного місяця, яке оголошувалося глашатаями, і називалося «календи» від латинського слова «caleo» - проголошувати. (слайд 13) Зародження календаря можна з повним правом віднести до найдавніших завоювань людства, тобто до таких же категоріям, як писемність і рахунок. Етнографічні джерела підтвердили, що у різних народів з'являлися раз-особисті календарі, але однакові форми діяльності приводили до створення подібних календарів. Місячний календар - заснований на тривалості місячного місяця (29,53059 діб), що визначається періодом зміни місячних фаз. Місячний календар один із найстаріших календарів. (слайд 14) У Давньому Єгипті за три тисячоліття до н.е. існував сонячний календар. Давньоєгипетський сонячний календар містив 360 днів і мав 12 місяців. У кожному місяці було по 30 днів. (слайд 15) Зараз ми користуємось григоріа́нським календарем. Він запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII, і нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт. Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів — високосними Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.(слайд 16) ІV. Закріплення вивченого матеріалу: (слайд 17) Запитання та завдання
V. Домашнє завдання: (слайд 18)
|
Рекомендації по використанню Інтернет ресурсів для підтримки уроків... Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №24 ММР ЗО Курінської Тетяною Степанівною було здійснено підбір Інтернет ресурсів... |
Навчально-методичний посібник Суми Медична генетика: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ / В. Е. Маркевич, М. П. Загородній, І. Е. Зайцев, А. М. Лобода,... |
Навчально-методичний посібник для практичних занять Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно... |
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Соціологія” (відповідно до вимог... |
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Провадження у справі до судового... |
О.І. Месевря, завідувач лабораторії Учителі 5 класів із 1 вересня розпочнуть роботу за новим Державним стандартом, тому на них теж лежить велика відповідальність. У... |
Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до... |
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 2... |
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 1... |
Навчально-методичний посібник для практичних занять Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно... |