|
|
Скачати 1.45 Mb.
|
|
Тема: Історична карта Мета: пояснити, чому історію називають наукою у просторі і часі; познайомити учнів із історичною картою, як джерелом знань; охарактеризувати види історичних карт і пояснити , що означають умовні позначки; розвивати вміння учнів користуватися історичними картами, читати їх; виховувати інтерес до історії. Обладнання: історична карта, картки для індивідуальної роботи, роздатковий матеріал опорні схеми «Навчаючи – вчусь», презентація. Тип уроку: комбінований Хід уроку: I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань: Робота з картками (3 учні) Картка 1. 1. Співвіднесіть рік і століття 988 р. - … ст. 1240 р. - … ст. 1917 р. - … ст. 1900 р. - … ст. 2. У 1240 р. монголо – татари напали на Київ. Скільки часу минуло від нападу монголо – татар до нашого часу? Картка 2. 1. У 1996 р. було розпочато друкування української грошової одиниці – гривні. Скільки років відтоді минуло? 2. Наведіть приклад будь – якого року. І століття - Х століття - ХІІ ст. – ХХІ ст. – Картка 3. 1. В XVI ст. в Україні з’явилися друковані книги. Скільки століть люди користуються друкованими книгами? 2. Співвіднесіть рік і століття. 1037 р. - … ст. 1579 р. - … ст. 1893 р. - … ст. Перевірка виконання домашнього завдання (завдання 4 підручника ст.18) III. Мотивація навчальної діяльності Сьогодні ми з вами ознайомимось з таким поняттям, як історична карта.
Знання історичної карти дає можливість бачити за умовними позначками живу історичну дійсність, взаємозв'язки між людьми. От і ми з вами спробуємо долучитись до цих знань. IV. Вивчення нового матеріалу: Учитель називає тему і план уроку: (слайд 1-2)
1. Чому історію називають наукою у просторі і часі Ми з вами говорили про те, як для історика важливо знати коли відбувалась певна подія. Але вивчаючи історію, ми не тільки говоримо про те коли відбувалася , а й часто називаємо місце, де відбулися окремі події. Вивчаючи навколишній світ, ми виділяємо окремі об’єкти - гори, ліси, річки, моря, клімат. Про що ми можемо дізнатися, отримавши такі знання? ( чим займалися люди,які знаряддя праці використовували, який одяг носили, яке житло будували) Зв’язок життя людини з навколишнім світом можна простежити і в назвах сіл, міст чи окремих регіонів України. Як правило назви відображають знання людей про окремі географічні об’єкти. Наприклад, місто Київ отримало свою назву від імені свого засновника князя Кия, Дністер походив від скіфського «дуи істрос» - «бистра ріка», Дніпро – який скіфи називали Данапріс, пов’язують із давньою індо – іранською назвою «дана апара» - «водяна глибочінь». 2. Як зявилися карти і для чого вони потрібні Цікаво, а ви знаєте, що означає слово «карта» звідки воно походить ? Німецькою мовою це слово означає «зразок» або «оригінал», грецькою — «папірус для письма». Сьогодні карта — це посібник для вивчення історії, географії та інших наук. Для того, щоб зберегти свої знання про навколишній світ, люди почали схематично зображувати географічні об’єкти на папері. Так з’явилися карти. Спочатку користуватися ними було важко, але поступово люди навчилися точніше відтворювати місцевість, а також навіть створили систему умовних позначок, які відображають реальний простір на карті. Існує навіть спеціальна наука – картографія – наука про карти, про методи їх створення і використання.
Усі карти поділяються на політичні, географічні, історичні, економічні, синоптичні тощо. На уроках історії ми найчастіше будем працювати саме з історичною картою. 3. Про що можна дізнатися з історичних карт Працюючи з картою, ви повинні уміти використовувати зміст нескладної історичної карти або карти-схеми в розповіді про події, їхні причини і наслідки. Для того, щоб прочитати карту і змусити її «заговорити», необхідно запам'ятати порядок роботи з нею. Самостійна робота: опрацювати памятку «Як працювати з історичною картою» (опорні схеми «Навчаючи – вчусь») 1. Прочитайте назву необхідної карти. 2. Карта починається з так званої легенди - таблички в нижній її частині, яка містить умовні позначки. Познайомтеся з кожним умовним знаком легенди, прочитайте його. 3. Знайдіть на карті умовні позначки, зазначені в легенді, докладніше зупиніться на тих, які вам необхідні при вивченні конкретного питання. 4. Показуючи на карті місто, селище, обов'язково назвіть його місцезнаходження (наприклад, місто Київ у X ст. знаходилося на правому березі р. Дніпро в центральній його течії). 5. Недостатньо показувати кордони держави (або територію розселення народів), їх потрібно описувати. Треба називати річки, моря, гори, які служили природним кордоном. 6. Перед роботою з настінною картою добре вивчіть таку саму карту в атласі, підручнику або посібнику. Знайдіть усю інформацію, яка вас цікавить. 7. При роботі з настінною картою необхідно стояти ліворуч від карти, у правій руці тримаючи указку. У противному разі ви будете закривати собою карту від однокласників; відразу ж дасте зрозуміти вчителю, що слабко орієнтуєтеся в карті і вам необхідно вперше відшукати потрібний об'єкт. Усне опитування + з роботою з історичною картою
Робота з історичною картою:
Перевірка виконання завдання. V. Закріплення вивченого матеріалу: Бесіда
VI. Домашнє завдання:
Тема уроку: Писемні джерела. Архіви (слайд 1) Мета: з’ясувати роль писемних історичних джерел у розкритті подій минулого, пояснити, які види писемних джерел бувають і де зберігаються документи; вчити учнів працювати з історичними джерелами; розвивати критичне мислення; виховувати повагу до книги, як до джерела інформації. Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, презентація. Тип уроку: комбінований. Хід уроку: І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань: (слайд 2)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу: постановка теми уроку. План уроку (слайд 3):
1. Які бувають писемні джерела Найбільш цінним скарбом для дослідника є все, що залишили по собі люди, а особливо те, що вони написали. Існує окрема історична наука — палеографія, яка вивчає історію письма, зміни в написанні літер, матеріали та знаряддя для письма, способи оздоблення книжок. Словникова робота (слайд 4) Палеографія — наука, яка вивчає історію письма. Близько 5 тис. рокiв тому деякi давнi народи винайшли писемність. Вiдтоді з’явилися набагато кращi можливостi зберiгати і передавати рiзноманiтну iнформацiю. Для письма використовували рiзнi матерiали: кору дерев, глину, камiнь, шкiру тварин тощо. Наприклад, у Давньому Єгипті люди писали на папірусі – папері, зробленому із стебла багаторічної водяної рослини.(слайд 5) На Русі писали на корі берези – бересті, а згодом почали використовувати пергамент - спеціально оброблену шкіру домашніх тварин (телят, кіз).(слайд 6)
Перший папір винайшли у Китаї близько 2000 тис. р. тому. Записи поступово накопичувалися і люди почали складати їх в книги. Перші книги були рукописними і їх написання було потрібно багато часу (слайд 7) . Перша друкована книга «Прогностична оцiнка поточного 1483 року...» З’явилася 1483 р. Її автором був вчений з європейським iменем українець за походженням, один iз перших українських докторiв філософії та медицини Юрiй Дрогобич (Котермак). Збереглися лише два примiрники цiєї книги.(слайд 8)
Писемні джерела, які історики називають документами, бувають різноманітними. Серед них важливе місце посідають хроніки і літописи. (слайд 10)
Згодом до писемних джерел історики стали відносини закони, листи, різноманітні угоди, журнали, мемуари, щоденники, літературні твори. Чому не всі написи історики використовують як писемні джерела? Чому не завжди ми можемо вірити стародавнім писемним джерелам? 2. Про що можна дізнатися з історичних джерел. Робота з історичним документом (слайд 11) Учні опрацьовують свідчення вiзантiйського iсторика Прокопiя Кесарiйського, який писав про давнiх слов’ян. «Племена ці, слов’яни і анти, не управляються однiєю людиною, здавна живуть у народоправствi, й вiд того у них усi справи вирішуються спiльно. Єдиним владикою всього вони вважають бога творця блискавки і приносять йому в жертву всяких тварин. Живуть вони в убогих хатинах, розташовуючись далеко один вiд одного i часто змiнюючи місця поселень. Вступаючи в битву, бiльшiсть iз них iде на ворогів пiшими, маючи невеликi щити й списи в руках, панцира вони нiколи не одягать. Зовнi вони високi й сильнi тiлом, волоссям не дуже свiтлi й не рудi, але й не до чорноти. Займають вони неймовiрно обширнi землі. Це одне з найдавніших повiдомлень про життя давнiх слов’ян. Датується воно серединою VI ст. Що зможуть дiзнатися дослiдники про давнiх слов’ян за цим джерелом? Проблемне завдання (слайд 12)
3. Що таке архіви та навіщо вони потрібні. Самостійна робота з підручником (слайд 13) Завдання: опрацювати питання «Що таке архіви і для чого вони потрібні» ст. 44 - 45 підручника.
IV. Закріплення вивченого матеріалу: Гра «Палеограф» (слайд 14) Учні об’єднуються в 2 групи. Досить часто палеографам доводиться працювати з пошкодженими текстами. Допоможіть відновити втрачений текст, використовуючи підказки. Народ, який проживав у Давньому Єгипті, для письма використовував … , зарослі якого досить часто зустрічалися на березі річки Ніл. Наші предки писали на корі …, а згодом почали використовувати … , виготовлений із шкіри тварин. Важливі документи зберігалися в … Підказки: пергамент, архів, берези, папірус. V. Домашнє завдання(слайд 15):
Використовуючи основні терміни, складіть кросворд (6 – 10 слів) Тема: Мова як джерело знань про минуле. Фольклор (слайд 1) Мета: з’ясувати, яке значення має мова та усна народна творчість для вивчення минулого, які цінні свідчення можна в них знайти; розвивати навички роботи з джерелами інформації; вчити будувати коротку зв’язну розповідь, характеризуючи джерела інформації; виховувати шанобливе ставлення до української мови та пам’яток усної народної творчості Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами. Тип уроку: комбінований Хід уроку: I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань (слайд 2): Усне опитування
III. Мотивація навчальної діяльності: Мова є багатовіковим надбанням народу. Вона створена зусиллями багатьох поколінь. Без мови немає народу, бо вона — найважливіший засіб спілкування між людьми. Усі сторони людського життя, процес пізнання, діяльності людини, кожний момент людської свідомості супроводжує мова. Завдяки мові ми пізнаємо дійсність, навколишній світ. Мова — це джерело знань про минуле нашого народу, сьогодення та майбутнє. IV. Вивчення нового матеріалу: Учні записують тему уроку і план (слайд 3 ) План :
1. Які свідчення минулого можна знайти у мові. Мова — найдавніша форма спілкування людей. Протягом тисячоліть мова зберігає безцінні відомості про життя людей в усі часи. «У мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання...»; «Поки живе мова — житиме й народ...» (І. Огієнко)
Кожна мова, давня чи сучасна, - це пам'ятник одного з народів, який жив колись на землі чи живе зараз. Відомо, що народи не вічні: вони виникають і по різними причинам зникають через декілька віків. Наприклад, римляни як народ з'явилися, можливо, у VII-VI ст. до н.е. і зникли у І – ІV ст. н.е. разом із загибеллю Римської імперії. Сучасний італійський народ сформувався на тих самих землях значно пізніше, у Х-ХІІ ст., коли нащадки римлян, готів, франків, лангобардів, арабів і норманців навчилися мирно уживатись один з одним і відрізняти "своїх" від "чужих". Подібні процеси відбувалися і на території України. (слайд 5) Ми майже не задумуємося над тим, звідки походять і коли виникли слова якими ми щодня користуємося. Робота з підручником: опрацювати ст. 47 – 49 підручника і заповнити текстову таблицю (слайд 6)
Перевірка завдання
2. Усна народна творчість.
Усна народна творчість — це поетична історія народу. Тут і родинні оповіді, і перекази про походження назв сіл, міст, річок, озер, і розповіді про видатних людей і важливі історичні події. Кожен народ має свої легенди. Ми з вами повинні знати й пишатися легендами свого народу. Словникова робота (слайд 8) Фольклор — з англ. Folklore- означає «народна мудрість», «знання народу» - усна народна творчість, тобто пісні, казки, прислів'я, приказки, і ін. Першим і найдавнішим жанром героїчного епосу українського народу були билини. У билинах згадано лише такі міста, як Київ (найчастіше), Чернігів, Суздаль, Галич, Новгород. Центральні персонажі — Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня, Гліб Володієвич та інші, які є історичними особами, чиї імена зафіксовані у «Повісті минулих літ», інших хроніках та рукописних документах того часу. (слайд 9) Поряд з історичними постатями трапляються вигадані чи містичні істоти, зокрема Змій-Горинич, якого поборов Добриня, елементи фантастики, а подекуди й казок. Попри міфологічні елементи, билини є історичним епосом, а не художнім вимислом. У билинах з казковими елементами переважає історична конкретика: точно зазначено місця подій (Київ, Новгород, Чернігів), відтворено імена і діяльність київських князів та їхніх нащадків. Вони в основному збігаються з літописними записами про діяння князів (слайд 10). Використовуючи пам’ятку «Як працювати з пам’яткою фольклору – як джерелом інформації», пояснюю як потрібно аналізувати пам’ятки усної народної творчості (слайд 11)
Робота в малих групах: Використовуючи памятку, проаналізуйте фольклорні пам’ятки нашої країни (слайд 12). Група 1 Легенда про заснування Києва «Повість минулих літ» «.. .Коли ж поляни жили особно і володіли родами своїми, — бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, — то було [між них] три брати: одному ім'я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні. Інші ж, не знаючи, говорили, ніби Кий був перевізником, бо тоді коло Києва перевіз був з тої сторони Дніпра. Тому [й] казали: «На перевіз на Київ». Коли б Кий був перевізником, то не ходив би він до Цесарограда». Група 2 Кошовий Іван Сірко (легенда) Давно, дуже давно це було, ще за запорожців та за кошового Сірка. Пройшло чимало років, як жив Сірко, і хоч його не стало, а слава його не пройшла, не пропала. Він був на ворогів страшний і немилостивий, а для християн — напроти, був дуже добрий. Одного разу запорожці пішли з Сірком у похід, а татари прочули про те та зразу й набігли на Січ, та й почали там хазяйнувати. Як хотіли, так і хазяйнували: усіх православних християн забрали та й повели в полон. Женуть їх, а вони, бідні, не хочуть йти та плачуть, та ридають так, що аж земля стогне. А татари на плач не зважають та нагайками їх підганяють. Якось прочув про те кошовий Сірко. Зараз і кинувсь з козаками в погоню за татарами християн визволяти. Та летить, як птиця! Добіг близько до татар, та баче, що їх багато дуже, а козаків дуже мало, і давай хитриться: спинив свого коня та й гукнув до козаків: — А стійте, братця, підождіть, не ворушіться! Ті спинились, стоять, не ворушаться. Він тоді скочив з коня, дав його другому козакові, а сам — кувирдь! — та й зробився хортом і побіг до татар. Татари бачать — хорт, та красивий такий, дуже сподобавсь він їм. Узяли вони його, нагодували, приручили до себе. А як стали ті татари оддихати, то той хорт поробив їм таке, що вони всі поснули. Тоді він назад, до козаків, та знов — кувирдь! — і знову зробивсь чоловіком. Кинувсь тоді з козаками на татар, усіх їх вирубав, а християн вернув назад, на городи. Християни дуже подякували Сіркові та й пішли собі додому щасливо... Група 3. Легенда про дівчину - Україну Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність i красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну i порядок, росіяни - владність, поляки - здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики... Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону i раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини. - Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь. - Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі. - Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі? Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її. - Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня. Узяла дівчина - Україна дарунок i міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому i з ясним обличчям i вірою понесла пісню в народ. Запропонуйте власне тлумачення змісту прислів'їв та приказок (слайд 13) Коли козак у полі, то він на волі. Сміливого й куля не бере. Береженого бог береже, а козака шабля стереже. Висипався Хміль із міха та наробив ляхам лиха. Правда й в морі не втоне. V. Закріплення вивченого матеріалу: (слайд 15) Бесіда
VІ. Домашнє завдання: (слайд 16)
|
| Рекомендації по використанню Інтернет ресурсів для підтримки уроків... Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №24 ММР ЗО Курінської Тетяною Степанівною було здійснено підбір Інтернет ресурсів... |
Навчально-методичний посібник Суми Медична генетика: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ / В. Е. Маркевич, М. П. Загородній, І. Е. Зайцев, А. М. Лобода,... |
| Навчально-методичний посібник для практичних занять Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно... |
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Соціологія” (відповідно до вимог... |
| НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Провадження у справі до судового... |
О.І. Месевря, завідувач лабораторії Учителі 5 класів із 1 вересня розпочнуть роботу за новим Державним стандартом, тому на них теж лежить велика відповідальність. У... |
| Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до... |
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 2... |
| Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 1... |
Навчально-методичний посібник для практичних занять Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно... |