|
|
Скачати 1.45 Mb.
|
|
Тема уроку: Речові історичні джерела. Музеї (слайд 1). Мета: пояснити, яку роль в дослідженні минулого відіграють речові історичні джерела; ознайомити учнів із працею археологів та їх відкриттями; формувати навички використання розповіді учителя і підручника, як джерел знань; виховувати шанобливе ставлення до минулого. Обладнання: ілюстрації підручника, роздатковий матеріал, підручник, презентація. Тип уроку: комбінований Хід уроку: І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань:
Перевірка виконання домашнього завдання (аналіз прислів’їв і приказок) ІІІ. Вивчення нового матеріалу: постановка теми уроку. План уроку: (слайд 2)
Відгадайте загадку (слайд 3) Щоб історію писати, треба так багато знати: І літопис прочитати, що монах давно писав. Документи повивчати, ті, що князь колись складав, І послухати легенди, давні вірші і казки. Сиві думи, що складались всім народом залюбки, Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття. Дивний одяг, що носили наші предки за життя. Все зробив історик вправно, все читав і розглядав І завзято та докладно нам історію писав. Що ж йому допомогло? Історичне... (джерело). На які види поділяються історичні джерела?(слайд 4) Як історичні джерела ми вивчали? Вкажіть, до якої групи джерел відносять речі, зображені на малюнках. 1. Археологія як наука. Вивчати минуле iсторикам допомагають слiди життя, залишенi людьми, якi вiдшукують археологи. (слайд 5) Археологія - наука, що вивчає історичне минуле людства на основі речових пам'яток. Термін "археологія" вперше використав давньогрецький філософ Платон (427-347 рр. до н.е.), маючи на увазі взагалі науку про стародавність ("архайос" - стародавній, "логос" - наука, слово). (слайд 5) Вся історія народів, що передувала появі писемності, може бути вивчена лише за речовими пам'ятками. Враховуючи, що люди існують на нашій планеті близько 3 млн. років, дописемна історія, або, як її називають західні дослідники, передісторія, складає в цілому 99 % історії людства. Іншими словами, більша частина історії людства досліджується лише за археологічними даними, і лише незначна частина - за писемними джерелами. Але речові пам'ятки на відміну від писемних не містять прямої розповіді про історичні події, і засновані на них висновки - результат наукової реконструкції.
Мабуть, ви замислювалися над тим, як опиняються глибоко під землею речi, якими користувалися люди. Уявiть, що дуже давно слов’янське поселення оточили вороги. Хто встиг залиши поселення, свої речi вони забрали або сховали, розраховуючи повернутися. Пiсля запеклої боротьби вороги захопили поселення. Бiльшiсть споруд було зруйновано, їхнiх мешканцiв убито, а інших забрано у полон. Минали роки. Залишене поселення з часом остаточно зруйнувалося, вкрилося пилом. Пригадайте як часто доводиться вдома витирати пил з речей. Скiльки ж пилу вкрили речi, залишенi людьми 2 тис. рокiв тому? Отже, пiд великим шаром грунту можуть опинитися рiзноманiтнi речi. 2. Як працюють археологи. Для того, щоб не зiпсувати речi, якi протягом столiть знаходилися у землi археологам доводиться дiяти дуже обережно. Тому вони дотримуються спецiальних правил. Самостiйна робота: прочитайте текст підручника О. І. Пометун, І.А.Костюк ( ст. 29) і дайте відповіді на запитання.
Археологiчними дослiдженнями захоплювалося чимало українцiв. Видатний український поет Тарас Шевченко, подорожуючи Україною, взяв участь у створеннi Програми эбереження iсторичних пам’яток Криму, зафiксував чимало стародавнiх курганiв, пам’яток козацької слави, серед яких руїни столиці Української козацької держави - Чигирина. Йому належать слова: «Люблю археологiю - таємничу матiр історії». (слайд 9 -10)
Українськi археологи здобули визнання у свiтi завдяки зробленим важливим вiдкриттям. Чимало археологiчних пам’яток відшукав Вiкентiй Хвойка (слайд 11). Одним з них стала знахiдка поселень так званих трипiльцiв. Якою була самоназва цього давнього народу, що заселяв значну територiю мiж Днiпром та Днiстром (робота з картою) — невiдомо. Так їх стали називати за назвою села Трипiлля на Київщині. У 1896р. археолог розкопав першi поселення цього народу (слайд 12). Вiкентiй Хвойка був одним iз засновникiв Київського міського музею старожитностей мистецтва (сучаснi Нацiональний музей iсторiї України і Нацiональнiй художнiй музей) (слайд 13). Протягом багатьох рокiв працював у ньому завiдувачем вiддiлу археології. Вшановуючи пам’ять видатного українського археолога, його iм’ям у 1962 р. назвали одну з вулиць Києва. Вона розташована поблизу Кирилівської стоянки первiсних людей, яку вiн дослiджував. Пiзнавальне завдання (слайд 14). Уявiть, що ви археолог, який зробив сенсацiйне вiдкриття: розкопав рештки дуже давнього людського поселення. З’ясуйте за знайденими рештками, яким було життя мешканцiв цього поселення, чим вони займалися. 3. Де зберігаються речові джерела. Після виконання завдання, роблю висновок, що знайдені рештки потрібно зберігати для нащадків, зробити можливим огляд їх усіма бажаючими. Для цього в різних країнах створюються історичні музеї. Національний музей історії у Києві зберігає найбільшу кількість пам’яток нашого минулого.
Словникова робота (слайд 15) Музей (гр. muséion — місце, присвячене музам, храм муз,) – місце, де зберігаються речові історичні пам’ятки. Перший музей – Дім муз – був заснований у Александрії Єгипетській більше 2000 тис. р. назад. ? Хто працює у музеї? ? Чим займаються екскурсоводи? ? Що таке реставрація? Перший музей старожитностей в Україні було засновано у 1810 р. у Феодосії. (слайд 16) Більшість його експонатів склали твори мистецтва, подаровані місцевими колекціонерами. Найбільшим у нашій державі є Музей народної архітектури в с. Пирогове під Києвом (слайд 17). На площ в 150 га розміщено понад 300 пам’яток народної архітектури з усіх регіонів України. В Україні є дуже незвичні музеї: музей у катакомбах під Одесою (слайд 18), музей лісу на Закарпатті (слайд 19), музей однієї вулиці в Києві. «Найсолодшими» можна назвати музей цукру на Вінничині і музей бджільництва на Полтавщині (слайд 20). IV. Закріплення вивченого матеріалу: (слайд 21)
V. Домашнє завдання: (слайд 22)
Тема: Географічні назви в історичній науці Мета: показати учням як назви народів і географічні назви відображають історичні події, природні умови й життя місцевого населення; розпочати формування навичок роботи з історичною картою; зацікавити учнів таємницями, які приховані в географічних назвах нашої батьківщини і рідного краю. Обладнання: підручник, сучасна політико – адміністративна карта України, , презентація. Тип уроку: комбінований Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань: Кросворд (слайд 2)
По горизонталі: 2. Історичні памятки, які отримують в результаті розкопок. 4. Установа, де зберігаються важливі для пам’яті речі, мистецькі надбання. 5. Предмет, що виставляється в музеї. 6. Селище на Київщині, біля якого були пам’ятки давніх хліборобів України. По вертикалі: 1. Наука, яка вивчає історичне минуле на основі речових історичних джерел. 3. Відомий український археолог, які відтворив картину життя трипільців. ІІІ. Вивчення нового матеріалу: називаю тему і мету уроку. Пропоную учням записати питання плану:
1. Що таке історична топоніміка. Кожна людина має свої ім’я та прізвище. Гори, річки, моря і інші географічні об’єкти теж мають свою назву. Даючи географічну назву, люди прив’язують місце до поверхні Землі, а також виявляють своє ставлення до нього. Словникова робота Топоніми – назвами міст, сіл, селищ, гір, лиманів, озер, річок, можу багато розповісти про минуле. Існує спеціальна наука, яка вивчає географічні назви. Топоніміка - наука, яка вивчає походження, значення та історичний розвиток географічних назв називається Випереджальне завдання: за розповіддю учителя скласти іменний покажчик назв нашої країни і рідного краю. Робота з політико – адміністративною картою України.
Робота з картою + пояснення учителя. Наприклад, пропоную учням пригадати географічні назви, які їм знайомі. Місто Львів, за переказами, було збудовано близько 1241 р. галицьким князем Данилом Романовичем, який назвав його на честь свого сина Лева. Існує легенда також про те, що це місто побудував сам Лев Данилович. Назва Чернігів належить до тих, яку вчені розгадати не змогли. Вперше місто згадується у літописі у 907 році. Одна з легенд пов’язує назву міста з князем Чорним, який правив у VII ст., інша – з княгинею Чорною, яка кинулася з терема, аби не потрапити до рук загарбників. (слайд 7) Село Трипілля на Київщині, дістало назву від трьох полів, хліборобських рівнин, обмежених річками (слайд 8). Походження назви Карпати остаточно не з’ясовано. У перше цю назву сталив використовувати давньогрецькі географи. Найновіше дослідження назви пов’язують з албанським словом «карпе» - скеля, в значенні «скелясті гори» (слайд 9). Перша письмова згадка про місто Галич, від якого походить назва Галичина, датується 1113 р. Походження назви одні виводять від слова гал – «сіль», другі від слов’янського племені Галич, треті – від невеликого чорного птаха галки (слайд 10). Походження назви Волинь пов’язують із давньослов’янським топонімом «горбиста місцевість». Спочатку Волинню називалося місто, яке лежало на горбах (слайд 11). Назва Поділля походить від давньослов’янського слова «діл» - пониззя, рівнина між горами. Ця назва відома з XVI ст. (слайд 12). Цікавою є історія походження назви Кримського півострова. У давнину півострів називали Таврикою за назвою народу таврів, який там проживав. Коли в ХІІІ ст. ці землі захопили татари, то півострів за назвою їхньої столиці стали називати Крим (слайд 13). Буковина спочатку означало буковий ліс. Наприкінці XV ст. так називалося вкрите буковими лісами правобережжя річки Прут (слайд 14). Цікавими є версії походження назв річок: Буг у давніх слов’ян перекладався як «течія» (слайд 15), Дністер походив від скіфського «дуи істрос» - «бистра ріка» (слайд 16), Дніпро – який скіфи називали Данапріс, пов’язують із давньою індо – іранською назвою «дана апара» - «водяна глибочінь» (слайд 17). Перевірка роботи учнів. 2. Початкові уявлення про етноніміку. Звертаю увагу учнів про те, що вивчаючи минулі теми ми зустрічалися із назвами народів, племен, які проживали на території України. Пропоную учням пригадати їхні назви. Походження назв народів вивчає спеціальна наука етноніміка (слайд 18).
За давньогрецькими переказами скіфи виводили назву свого народу від імені легендарного царя Скіфа. Учені вважають, що скіф означає «блукач», «вічний мандрівник», «кочівник» (слайд 19). Літописець Нестор у «Повісті временних літ» пов’язує походження назв східних слов’ян із місцем їх проживання. Полочани, наприклад, отримали назву від річки Полота, древляни – від того, що мешкали у лісах (серед дерев), дреговичі – від дрегва (болото) (слайд 20). Отже, назви народів можуть розповісти про минуле дуже багато. 3. Звідки з’явилися назви вулиць.
Робота з підручником: опрацювати ст. 57 -59 і заповнити таблицю (слайд 21).
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу: (слайд 22).
IV. Домашнє завдання: (слайд 23).
Практичне заняття №1. Про що можна дізнатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево (слайд 1) Мета: розкрити зміст науки генеалогія, значення поняття родинне дерево; розвивати вміння роботи з фото джерелами, створювати родинне дерево та визначити їх роль у роботі дослідників; розвивати вміння самостійної роботи учнів, аналізу історичних документів; виховувати гордість за свою родину, повагу до сімейних традицій Тип уроку: практична робота з інтерактивними технологіями. Обладнання: схема родинного дерева, фотографії з сімейного фотоальбому, олівці, клей, ножиці Хід уроку: І. Організаційний момент ІІ. Мотивація навчальної діяльності (слайд 2). Фотографія це мить з життя Учні мають висловити своє ставлення до обраного епіграфу заняття (вправу «Мікрофон») ІІІ. Вивчення нового матеріалу:
Люди ще в давні часи намагалися зберегти пам’ять про певні моменти життя. Першим схожим на фотоапарат пристроєм, створеним ще в ІІІ ст.. до н.е., був апарат – обскура. Камера була у вигляді ящика. А основу сучасного фотоапарату створив француз Жозеф Ньєпс. Він створив фотоапарат, який назвали «Геліограф» . Результатом фотографічного процесу є отримання фотографії. Фотогра́фія (від грецького φώς (φωτός) — світло та γράφω — пишу) — зображення, отримане на певному матеріалі, здебільшого на цупкому папері. Колекції фотографій називають фотоальбомами (слайд 5). З винаходом фотоапарату фотографія стає одним із найважливіших історичних джерел. Фотографія дає нам безпосередньо уявлення про подію, фіксує безпосередньо мить, коли вона відбувається. Учні переглядають фотографії визначних подій історії (слайд 6).
Як відображена історія вашої сім’ї у фотографіях. Досліджуючи фотографію, як історичне джерело потрібно звернути увагу на такі питання:
Практична робота Робота в малих групах: учні, використовуючи пам’ятку, аналізують свої сімейні фотографії.
Наука, яка вивчає походження та взаємний зв’язок родини називається генеалогія. Збирання інформації про власний родовід стало дуже важливим у X столітті. Аби довести свою шляхетність і мати право на привілеї, рицарі та інші дворяни збирали відомості про своє походження. Результати досліджень історії власної родини зображали у вигляді дерева. В основі, або ж у корінні, такого дерева часто розміщували герб засновника родини, а на гілках (праворуч і ліворуч) — герби батька і матері. Зазвичай родинне дерево має вигляд картини, яку розміщують на видноті. Практична робота: 1. Підготовлені фотографії членів родини розкласти таким чином: діти – це крона, батьки – гілля, чим нижче до коренів, тим старші члени родини. Вийшло родинне дерево. Завдання Спробуйте, використовуючи підказки, визначити, хто кому з членів родини ким доводиться. Слова-підказки: дівер - брат чоловіка, зовиця - сестра чоловіка, невістка - дружина чоловіка, свекор - батько чоловіка, свекруха - мати чоловіка, тесть - батько дружини. теща - мати дружини, шурин - брат дружини, свояк - чоловік сестри дружини, свояки - чоловіки одружені на сестрах. 2. Перенести зображене дерево на окремий аркуш, де замість фотографій написати імена та прізвища, рік народження, місце проживання, рід занять або професія. 3. Підготувати розповідь про свою родину. Працюючи в парах, розповісти про свою родину. ІV. Підсумок уроку Самооцінювання учнів
Оголошення своїх оцінок учнями і учителем. Обгрунтування і виставлення середньої оцінки . V. Домашнє завдання:
|
| Рекомендації по використанню Інтернет ресурсів для підтримки уроків... Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №24 ММР ЗО Курінської Тетяною Степанівною було здійснено підбір Інтернет ресурсів... |
Навчально-методичний посібник Суми Медична генетика: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ / В. Е. Маркевич, М. П. Загородній, І. Е. Зайцев, А. М. Лобода,... |
| Навчально-методичний посібник для практичних занять Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно... |
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Соціологія” (відповідно до вимог... |
| НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Провадження у справі до судового... |
О.І. Месевря, завідувач лабораторії Учителі 5 класів із 1 вересня розпочнуть роботу за новим Державним стандартом, тому на них теж лежить велика відповідальність. У... |
| Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до... |
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 2... |
| Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 1... |
Навчально-методичний посібник для практичних занять Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно... |