Ф ормування духовної культури особистості школяра – актуальна проблема сьогодення
|
|
Скачати 0.67 Mb.
|
Вчитель. Діти! Про яке добро йдеться в пісні Руслани? (Добре ставлення до природи (не забруднювати річок, оберігати звірів і птахів), ввічливе ставлення до друзів і дорослих як до членів однієї великої родини тощо) Діти, скажіть, а які з названих добрих вчинків можете робити саме ви? (Діти відповідають). Подаруй добро! (Вчитель демонструє зображення дітей). Вчитель. Діти, як ви вважаєте, добро потрібно дарувати лише тому, хто про це просить, чи всім людям? Давайте поглянемо на зображення дітей. Ці хлопчик та дівчинка не звертаються до нас із проханням про допомогу, про добрі вчинки. Але чи потрібна їм наша допомога? Як можна подарувати добро цим дітям? (Діти обговорюють варіанти допомоги). Вчитель. Діти, виходить, що не завжди люди, які потребують допомоги, просять про це. Саме тому не варто чекати, що хтось звернеться до вас. Пам'ятайте, що рослини й тварини взагалі не вміють розмовляти. Отже, не можна втрачати час, потрібно дарувати добро сьогодні і зараз. Добрі почуття Вчитель. Ми весь час говоримо про добро, яке розпочинається навіть з усмішки та дружнього потискання руки. Давайте зараз кожен із вас спробує подарувати частинку добра у вигляді посмішки та дружнього потискання руки якомога більшій кількості однокласників. (Діти виконують завдання, обходячи весь клас). Таємна скринька добрих вчинків Вчитель. Діти, жителі країни «Серце Добра» подарували нам таємну скриньку добрих вчинків. Кожен із вас може записувати власні добрі вчинки та опускати їх у скриньку. Чим більше добрих вчинків ви будете робити, тим більше добра стане на Землі. Ми творимо добро не заради похвали, а для загального щастя на нашій планеті. Нехай кожний ваш добрий вчинок стане часткою загального добра в усьому світі. (Вчитель дає можливість роздивитися скриньку добрих вчинків). Вчитель. Діти, якщо хочете, можете зараз взяти аркуш паперу, записати свій таємний добрий вчинок і покласти його в скриньку. Колір добра Вчитель. Сьогодні ви показали, що не лише знаєте, що таке добро, але н завжди намагаєтеся чинити по-доброму з людьми, тваринами й рослинами. Ми впоралися із завданням - у країну «Серце Добра» прийшла весна. Усе навколо розквітає та сяє різними кольорами. Мешканці щиро дякують вам і дарують на згадку про нашу мандрівку маленькі серця. Дивіться, вони не мають кольору. Зараз кожен із вас обере колір, яким можна зобразити ваше Серце Добра. Розфарбуйте сердечко та подаруйте його своєму сусіду. (Діти розфарбовують серця й дарують один одному). Вчитель. На цьому наша подорож закінчилася. Але ніколи не забувайте, що у вас є добро, яке слід дарувати при кожній нагоді. Ніколи не соромтеся робити добрі вчинки. Сподіваюсь, що слова «Добро починається прямо зараз і саме з тебе!» стануть девізом усіх учнів нашого класу та школи.  Життя людини - найвища цінність Мета. Формувати усвідомлене розуміння поняття «життя», його унікальності, цінності, значущості для кожної особистості; спонукати учнів до роздумів над важливими життєвими проблемами; ставлення до власного життя та життя інших людей, як до найвищої цінності. Допоміжний матеріал. Добірка віршів на тему уроку; духовний заповіт матері Терези про життя, вислови видатних людей. Епіграфи. Найдорожче в людині — це життя. Воно дається один раз, і прожити його потрібно так, щоб не було нестерпно боляче за безцільно прожиті роки, щоб не палила ганьба, за підленьке і дріб'язкове минуле... М. Островський Пам 'ятай! Життя є дар, великий дар, І той, хто його не цінує, Цього дарунка не заслуговує. Леонардо да Вінчі Проблемні запитання: — У чому сенс життя? — Що зробити для того, щоб життя було прекрасним? (Звучить музика П.І. Чайковського). Вступне слово вчителя. Життя, як мить, єдина мить, Махне крилом — / пролетить... Але в цю мить, коротку мить, Було і сонце, і блакить. Я, поки серцем не зачах, Вкарбую їх в своїх очах. Бо нам дана мить для життя, А вічність ? — То для забуття. Найцінніше, що є у людини, — це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній — своє. Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває лише від народження до смерті, і його не можна прожити двічі. Таємниця життя... Вона хвилювала людей завжди з того часу, як вони усвідомили себе живими істотами. Чи має життя якусь мету і сенс, і в чому вони? Хто керує людським життям? Чи можна зробити його кращим і щасливішим? Чи має людина право піти з життя або позбавити іншу людину? Ці й багато інших подібних питань у всі часи привертали увагу не тільки філософів, а й письменників, художників, учених і навіть пересічних людей — кожного, хто хоч раз замислювався над таємницею свого життя. Один східний володар захотів пізнати всю історію людства. Мудрець приніс йому 500 томів. Зайнятий державними справами, цар відіслав його, наказавши викласти все це в більш стислій формі. Через 20 років мудрець повернувся. Історія людства займала тепер 50 томів, але цар був уже занадто старий, щоб подолати стільки товстих книг і знову відіслав мудреця. Пройшло ще 20 років, і постарілий, посивілий мудрець приніс володарю один-єдиний том, який вміщав усю премудрість світу, яку той прагнув пізнати. Однак цар лежав на смертельному одрі і у нього не залишилось часу, щоб прочитати навіть одну цю книгу. Тоді мудрець виклав йому історію людства в одному рядку: людина народжується, старіє і помирає. Тож для чого людина приходить у цей світ? Щоб помучитись, постраждати і безслідно піти у забуття? Який смисл у цьому всьому? В чому сенс життя? Відповідь на ці, та багато інших запитань про цінність життя шукали люди у всі віки, у всі часи. З античних часів людство користується правилом, сформульованим давньогрецьким філософом Протагером: «Людина є мірилом усіх речей, а цінність людського життя є найвищою суспільною цінністю». Учениця. Ось така історія. Чому ж вона вчить? Цар звірів Лев десь почув, що найсильнішою істотою на Землі є нібито Людина, й зажадав помірятися з нею силою. Йде Лев, а назустріч йому — дитина. «Ти Людина?» — питає Лев. «Ні, я ще дитина і не скоро стану Людиною». Відпустив Лев дитину, пішов далі й зустрів сивого діда. «Ти Людина?» — запитав він. «Ні, я колись був Людиною, а тепер я старий дід». Відпустив Лев діда. Пішов далі й зустрів солдата. «Так, — відповів той, — Людина, а що ти від мене хочеш?» — «Давай силою поміряємося», — запропонував Лев. «Давай, погодився солдат, — тільки ти відійди трохи назад, і ми з розгону кинемося один на одного». І відійшов, розігнався, а тим часом солдат зняв з плеча рушницю, прицілився, вистрілив... і вбив лева. Він поборов царя звірів. Він — найсильніша істота на Землі, бо він — Людина. Вчитель. Людина — найсильніша істота на землі. Це відомо навіть дітям. Проте не тільки про це йдеться у казці, а й про інше: Людиною у повному розумінні слова треба стати, тобто досягти нового рівня фізичного та інтелектуального, соціального стану, оволодіти певними видами діяльності, іншими словами, — ствердити себе як суб'єкта суспільного розвитку, господаря власної долі. Людина є частиною народу, держави, суспільства в цілому. І, як суспільна істота, вона свої права й обов'язки. Основним правом людини є право на життя. Це одне з найважливіших і найвагоміших прав, яке сприяє здійсненню всіх інших прав і свобод. Це право, яке не може оновлюватися чи відбиратися, тому захист прав на життя належить до цінніших пріоритетів людської цивілізації. Зазначу правові засади піклування держави про життя, здоров'я громадян, що передбачені Конституцією України, де визначено, що найвизначнішою соціальною цінністю є людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека. У статті 27 Основного Закону України зазначено: «Кожна людина має невід'ємне право на життя. То ж не може бути свавільно позбавлена життя». Обов'язок держави — захищати життя людини, кожен має право захищати своє життя і здоров'я від протиправних посягань»,невід'ємне право дитини на життя визначено також міжнародними документами, серед яких — Конвенція ООН про права дитини. Кожен повинен керуватися положенням цих документів, адже їх порушення, як свідчить історія, приводить до тяжких невиправданих наслідків. Добре відомо, що найважчою і найбільш трагічною для українського народу була перша половина XX століття. Саме тоді відбулися найжорстокіші світові війни, які кривавим смерчем неслися українськими землями і забрали близько 12 мільйонів її жителів. Мільйони стали жертвами штучно створених голодоморів, масових репресій, насильного вивезення . Життя людини у той страшний час не коштувало нічого. За жменю зібраних колосків, за п'ять хвилин запізнення на роботу, за необережно сказане слово, за відмову донести на свою ближню людину, нерідко без суду й слідства позбавляли волі й навіть життя. Минуле століття принесло на землі України й іншу трагедію — Другу світову війну, яка для нашого народу назавжди стала Великою Вітчизняною. Не згасає пам'ять про тих, хто, не вагаючись, віддав своє життя в ім'я свободи і незалежності. Найвищим виявом гуманізму є жертовність в ім'я інших людей. Не можна не згадати наших односельчан, які загинули на фронтах Другої світової війни, пішли з життя молодими. Вони були романтиками, закоханими у рідну землю, у життя. Вони мріяли про майбутнє, молодість кликала їх у незвідане. Але прийшла біда — із почуттям відповідальності за долю держави, відчуття особистої причетності до долі народу вони ступили у безсмертя. Відзначаючи велику любов і повагу до інших людей, героїзм і самопожертву в ім'я держави та її народу, не можна обійти увагою гіркі сторінки сучасної історії України, пов'язані з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Ми пам'ятаємо імена перших пожежників, які закрили своїми тілами понівечений вибухом реактор, врятувавши світ від загибелі. Пізніше тисячі людей із різних куточків Землі взяли участь у ліквідації наслідків аварії: вони не думали про себе, не вагалися, хоча у них був вибір — рятувати себе чи рятувати інших. Вони обрали порятунок планети, адже розуміли: перемогти стихію — значить врятувати життя на Землі; ціною власного життя подарували нам радість сьогодення. Вчитель. Юність — це пік вашого життя. Зараз ви робите найвеличніше своє відкриття — відкриваєте самих себе. А відкриття самого себе — найпрекрасніше, що може відчувати людина. У цих пошуках — глибокий зміст: кожен може розкрити свої реальні, досі незнані можливості. Щоб виявити і розкрити їх, щоб знайти себе, треба себе пізнати, тобто вивчити і змогти оцінити. А це дасть можливість будувати, творити своє «Я». Вдумаймося у слова славетного Леонардо да Вінчі, який повчав, що життя є великий дар, і хто його не цінує, цього дарунка не заслуговує. А щоб цінувати життя, треба знати і розуміти своє місце в ньому. Звичайно, нікому не дано з цілковитою точністю визначити, своє майбутнє. Та все ж, кожному під силу намітити власний шлях самостворення, кожному слід знати, що він спроможний підсилити в собі, а що відкинути, чи хоча б, пом'якшити. Учень. Так! Треба жити кожним днем, Не відкладаючи на потім... Що має буть — не обминем В своїх стараннях і турботі. Нам треба жити кожним днем, Не ждать омріяної дати. Горіть сьогоднішнім вогнем, Бо «потім» може й не настати... (В. Крищенко) Вчитель. Життя — це ваша таємниця, проте ви повинні реалізувати себе, свої можливості, свою суть, пройшовши всі етапи, запрограмовані його віковими особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину, тобто посадити дерево, збудувати дім, виростити дитину. Учениця, Ось послухайте притчу. Прийшов молодий парубок до мудрого діда та й запитав: — Як мені життя прожити, щоб потім не каятися? Відповів йому мудрий: — Якщо хочеш довго жити, посади сад, якщо хочеш, щоб тебе люди прославили, викопай криницю, якщо хочеш безсмертним бути, учи добру дітей. (Учень читає вірш «Хвилина» Марії Яковчук). Запам 'ятайте, наші діти, Що мить безцінно дорога. Що нам дано не просто жити — Не просто так горить зоря. Кожна утрачена хвилина — Ой, як важлива у житті На жаль, не позбираєш днини Отак змарновані в путі. Вчитель. І, врешті-решт, життя — смугасте. За темною смугою невезінь, неприємностей, печалей обов'язково повинна бути світла смуга радості. І якби не було в житті дощової погоди, ми б просто не вміли цінувати сонячних днів. (Учениця читає вірш «Не плач» Тетяни Печончик). Не плач, коли життя жорстоке Тобі стежину шле лиху, Ще знайдеш щастя синьооке На вкритім тернами шляху. І не сумуй, коли яскраве Для тебе сонце вмить зайде, Ще прийде час — і зірка слави Смарагдом в душу упаде. Життя — це поле щастя й муки, Тому до труднощів звикай, Та головне — безсило руки Ніколи ти не опускай! Вчитель. Істинне призначення людини — жити, а не існувати. [Джек Лондон). Повноцінне життя. Яке воно? Насичене, бурхливе, невгамовне. Життя штормить, а я чекаю штилю, Обридло борсатись в безодні шалу хвиль... А потім дописалось: Життя бурлить, той шквал не ущухає, Поки життя штормить, доти воно триває! Істинно так! Учень. Як байка, так і життя ціниться не за довжину, а за зміст. Буває людина прожила кілька десятків років, а що можна про неї сказати хорошого, який слід залишено? І буває досить складно відповісти на ці питання. Буває зовсім навпаки. Галуа прожив 21 рік, а його ім'я залишилось в історії, в історії математики зокрема. А російські поети Пушкін, Лєрмонтов! їхні життя обірвались дуже рано, однак імена залишились у віках. Пройти повністю свій «життєвий цикл», здійснити задумане в юності, передати естафету життя іншим, знаючи при цьому, що прожив його не даремно й зробив щось справжнє, що успадкують люди й згадають тебе. Звичайно, добре, коли людина живе довше, але, як вважав Леонардо да Вінчі, будь-яке гарно прожите життя, — є довге життя. Людина визнає, що цінує життя саме тому, що воно безкінечне. Вчитель. Смисл життя — у твоїй необхідності жити. Вміти жити — це вміти аналізувати своє ставлення до життя й, якщо потрібно, змінювати його. Життя має і світлі, і темні боки, завжди є щось добре і щось погане, піднесене і низьке, прекрасне і потворне. Тому нерозумно бачити тільки одні сторони й не помічати інші, тобто сприймати все однобічно. Лише враховуючи всю складність і суперечливість життя, можна виробити й правильне до нього ставлення. Загалом є досить прості істини, якими слід керуватися, щоб правильно ставитися до життя. Це, наприклад, уміти перетворювати свої мінуси на плюси; уміти бачити в житті не тільки погане, а й добре; намагатися відкрити у житті все найкраще, що у ньому є, й не надавати надто важливого значення «дрібницям» життя; пам'ятати, що все швидкоплинне — і добре, і погане, тому слід насолоджуватися першим і не дуже засмучуватися другим; бути толерантним у стосунках із людьми. Учениця. Буде важко — кріпись, Буде вітер — не гнись, Боляче буде — не плач, Очі в долоні не ховай. Якщо грози — іди, Якщо сльози — зітри, Якщо страшно — тримайся, Пам 'ятай, що життя — це життя. (Пісня «Терен життя» слова В. Матвієнка, муз. В. Шинкарука). |
Схожі:
|
Формування компетентностей особистості школяра на уроках української мови та літератури Практичний аспект діяльності учителя щодо формування ключових компетентностей особистості школяра |
Нижникевич Зоряна Як виховувати в учнів початкової школи відповідальне... А виховання творчої особистості школяра, відповідального й свідомого громадянина. Відповідальність як інтегральна якість особистості... |
|
ПРОГРАМА /рівень стандарту/ для учнів 7-11 класів середніх загальноосвітніх Біологічна освіта має сприяти становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність... |
Формування інноваційної особистості на уроках біології: ресурсне забезпечення освітнього процесу Реформування системи біологічної освіти – одне з найважливіших завдань сьогодення. Традиційне навчання не може бути провідним у цілісному... |
|
Навчальна програма для учнів 7 класу загальноосвітніх навчальних... Біологічна освіта має сприяти: становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність... |
Насильство як актуальна проблема сучасного українського Особливості сімейного насильства як соціально-психологічного феномену |
|
РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ПІД ЧАС ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА Проблема розвитку творчих здібностей нині надзвичайно актуальна. Швидкі темпи науково-технічного розвитку нашого суспільства, динамічність... |
Шляхи формування мотивації до навчання Потреби, мотиви, стимули Проблема формування мотивації навчання завжди була актуальною в психолого-педагогічній літературі. Як відомо, зміст навчання, його... |
|
НАКАЗ «Про вивчення курсів духовно-морального виховання у 2013/2014 навчальному році» та для забезпечення виконання програми дослідно-експериментальної... |
Програма психологічного моніторингу стану навчально-виховного процесу... Якщо уявити школу в вигляді особистості, то психологічний моніторинг може розглядатись як актуальна життєва потреба цієї особистості.... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua