Ф ормування духовної культури особистості школяра – актуальна проблема сьогодення
|
|
Скачати 0.67 Mb.
|
Хлопчик. Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається? Мати. Так, мій синочку, правда. Хлопчик. А чому так багато зірок на небі? Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив? Хлопчик. Бачив, матусю, бачив. Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно? Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді її свічечка світить ясно і світло це далеко видно. Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка горіла найяскравіше! Мати. Старайся, мій хлопчику (гладить по голові). (Ставлять свічку біля ікони і виходять). Учень. Стежина життя... По ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? І хочеться гукнути: «Життя! Ну зупинися хоч на мить! Візьми мене на свої крила й понеси ген-ген за небокрай, де люди у вічності живуть». Учениця. Сьогодні ми здійснимо святкову мандрівку стежинами життя. Тож щасливої подорожі! (Виходить черговий по станції «Ввічливість - людяність» ). Черговий по станції. Увага! Увага! Увага! Раді вітати вас на нашій першій станції «Ввічливість - людяність». Доброго дня! Ой, як гарно ви відповідаєте «Доброго дня». Отож ми побажали один одному, щоб день був добрий для кожного із нас. А ще кажуть: «Доброго здоров'я», «Здорові були», «Моє шанування вам». Чемна людина всім приємна, бо вона приносить утіху і хороший настрій. Отож на нашій зупинці ми влаштуємо невеликий екзамен - турнір ввічливості, адже без хороших манер дороги далі нам нема. Команди, на сцену! Гра «Закінчи речення" • Зазеленіє навіть пень, кажи почує... (добрий день). • Якщо хтось зробив добро нам, скажемо йому... (спасибі). • Коли за бешкети сварять - скажем... (вибачте, будь-ласка) • Як прощаєшся, теж має значення, на прощання кажуть... (до побачення) Запитання для команд. 1. Хто такий лицар? 2. Назвіть якнайбільше чарівних слів. 3. Назвіть прислів'я та приказки про ввічливість. 4. Уявіть ситуацію, що ви зустріта інопланетянина. Ви не розумієте його , а він не розуміє вас. Як би ви показали хороші наміри? 5. У коридорі розмовляють двоє вчителів. Учневі треба звернутися до одного з них. Як ввічливо це зробити? 6. Хто вітається першим якщо зустрілися хлопчик і дівчинка, стара людина і молода? (Підбиття підсумків конкурсу) Учень. Вдумаймося в слова Леонардо да Вінчі: «Пам'ятай! Життя -це дар, і той, хто його не цінує, дарунка не заслуговує». Учениця. Щоб цінувати життя ,знати і розуміти своє місце завжди пам'ятай, що ти - Людина. Учень. Ти знаєш, що ти - людина? Т  и знаєш про це чи ні?Усмішка твоя - єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої - одні. Тато. Коли тебе в тяжку хвилину Людина виручить з біди, Про це добро, аж поки віку, ти, синку, пам'ятай завжди. Коли ж людині ненароком ти зробиш сам добро колись, Про це забудь, аж поки віку, мовчи й нікому не хвались. (Виходить черговий по станції «Дружба» ). Черговий по станції. Найбільшим же людським скарбом є дружба. Наступна наша станція - «Дружба». Я навіть не запитую, чи хочеться кожному із вас мати друга - справжнього, вірного, який завжди допоможе, підтримає, з яким біда -півбіди, а радість - подвійна. Звичайно, хочеться! І щасливий той, хто його має! Учитель. Назвіть прислів'я і приказки, афоризми про дружбу. (Діти називають прислів'я та приказки про дружбу). Учитель. У свого друга ми хочемо бачити лише позитивні якості: щоб був він для нас приємний і цікавий, добрий, щирий, вірний, щедрий. Отож, щоб із нами хотіли дружити, то й ми повинні такими бути. (Звучить пісня про друзів). Учитель. Інколи в душу закрадається сумнів і постає запитання: яка дорога веде до храму? Де той шлях до правди і добра, яким треба йти кожному? Саме наша наступна зупинка «Сумління - найкращий порадник» і дасть відповідь на це запитання. Дайте відповіді на запитання: - Що таке сумління? - За що вам буває соромно? - Чи допомагає сумління в житті? - Що ви робите, коли здійснили поганий вчинок, щоб виправити його? (Діти відповідають). Учитель. Невпинно збігають хвилини, години, пливуть роки. І так хочеться вірити, що все у нас буде гаразд. Хочеться, щоб слова доброти, почуті сьогодні, ви пронесли крізь усе життя. Пам'ятайте: людина на цім світі не вічна, життя коротке і гріх розтринькувати його на погані справи. Учень. Не забудь ні старця, ні дитину, Поділись останнім сухарем, Тільки раз ми на землі живемо, У могилу не бери провину. Зло нічого не дає, крім зла. Вмій прощати, як прощає мати. За добро добром спіши віддати - Мудрість завше доброю була. Витри піт солоний із чола І трудись, забувши про утому, Бо людина ціниться по тому, Що вона зробила, що могла, Скільки сил у неї вистачало. Щоб на світі більше щастя стало. Учениця. Щастя мати рідну домівку, батьків - найдорожчих людей для кожного із нас. Ніколи не стане великою, благородною людиною той, хто ще змалечку не вмів бути хорошим сином, ніжною, доброю донькою. (Звучить пісня про маму). Учитель. Матерям завжди хочеться бачити своїх дітей, гладити їх по голівці, торкнутися до їхніх рук і почути теплі слова любові... Сценка «Розмова з мамою» Син. Розкажіть мені мамо, про вишні, їх було так багато в саду. Мати. Були, сину, морози невтішні, А вони кого хочеш зведуть. Син. Розкажіть мені, мамо, про зорі. Чи такими були і колись? Мати. А той, сину, хто виріс у горі, Не так часто на зорі й дививсь. Син. Розкажіть мені, мамо про долю. Чи людині підвладна вона? Мати. Наша доля, мій сину, як море, Той пливе лиш, хто має човна. Син. Розкажіть мені, мамо, про роки. Чи спливають помітно вони? Мати. Роки, сину, помітні, допоки... Матерів пам'ятають сини. У  читель. Дорогі діти! Ось і закінчилася наша подорож. Сподіваємося, що вона збагатила вас, допомогла доторкнутися душею і серцем до людських витоків добра і милосердя. Нехай не черствіють ваші душі в щоденних клопотах, бережіть серця від усякого зла.А зараз я хочу подарувати вам пам'ятки про нашу сьогоднішню зустріч. Ще за часів Київської Русі Володимир Мономах у своєму «Повчанні дітям» закликав: • Не забувайте убогих, подавайте сиротам, захистіть удову. • Не майте гордощів у своєму серці, старших шануйте. • Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово мовте. • На світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: «Господи, додай мені літа до літа, щоб я з честю і добром виправдав житія своє».  Добро – це вогник мого серця Мета. Ознайомити дітей із визначенням поняття «добро», його різними проявами та складовими; формувати в учнів ціннісне ставлення до власного життя, до інших людей та природи, пробуджувати та стимулювати в дітей бажання «творити добро». Обладнання. Карта «Серце Добра» (заповнюється впродовж заходу), Таємна скринька добрих вчинків, маленькі аркуші паперу з клейкою основою, фломастери, білі аркуші паперу (формату А5). Вчитель. Вітаю всіх присутніх учнів. Сьогодні надзвичайний день. Подивіться у віконце. Бачите, яскраве сонечко у блакитному небі ніби всміхається нам своїми теплими промінцями. Діти, ви полюбляєте отримувати подарунки? (Діти відповідають). Вчитель. А зараз ми з вами спробуємо визначити, чи приємно дарувати подарунки іншим. Давайте подаруємо сонечку й один одному маленький подаруночок добру усмішку. (Діти всміхаються один до одного). Вчитель. Діти, вам приємно було дарувати усмішку один одному? Отже, приємно не лише отримувати подарунки, але й дарувати їх. Вчитель. Кожного дня, коли ми зустрічаємо один одного, ми вітаємося. Ми кажемо: «Доброго ранку», «Добрий день» або «Добрий вечір». Ми завжди бажаємо один одному всього найкращого. Але скажіть, що ми бажаємо у першу чергу, коли кажемо один одному «Доброго дня»? (Діти відповідають). Мандрівка до країни «Серце Добра» Вчитель. Сьогодні до нашої поштової скрині надійшов лист від жителів планети, яка має чудову назву «Серце Добра». Давайте я вам його прочитаю. Лист від жителів країни «Серце Добра» Шановні діти планети Земля! Ми - жителі країни «Серце Добра». Наша планета існує завдяки вашим добрим вчинкам. Але, на жаль, останнім часом люди забули про існування нашої планети, оскільки на Землі добра стає все менше й менше. Якщо люди не будуть творити добро, наша планета може зникнути, і навпаки — добрі вчинки роблять наших жителів щасливими. Допоможіть, будь ласка! Нагадайте людям, що таке добро. Вчитель. Діти, допоможемо жителям країни «Серце Добра»? (Діти погоджуються). (Вчитель вивішує на дошку незаповнену карту у вигляді червоного серця). Діти, подивіться, це - карта країни «Серце Добра». Яку форму має країна? Як ви вважаєте, чому вона має форму серця? (Діти відповідають). Вчитель. Діти, добро народжується в серці. Отже, щире добро завжди йде від серця людини. Саме тому країна має назву «Серце Добра» й форму у вигляді серця. Що таке добро? Вчитель. Діти, подивіться, карта зовсім порожня. Для того щоб допомогти мешканцям країни, потрібно дізнатися, з чого складається «добро» та які вчинки є добрими. Дозвольте, я вам прочитаю оповідання. Ви уважно послухайте, а потім ми спробуємо визначити, що таке добро. «Добро — вогник мого серця» Коли народжується дитина, то Бог посилає їй великі й важливі дари. Одним із таких дарів є добро. Маленьким вогником запалює Господь Бог добро в маленькому, щойно народженому серці дитини. Цей вогник - духовна цінність, яка, спалахнувши, зростатиме разом із людиною. Палахкотить маленький вогник, живлячись ласкавою усмішкою мами й тата, ніжними дотиками долонь, першим промінцем яскравого сонечка, веселим муркотінням маленького кошеняти. Це приємне оточення дитина відчуває всім серцем. По устах пробігає солодка, ледь помітна перша усмішка малюка, яка торкає щічки, носик та маленькі оченята. Рученята простягаються вперед, немов хочуть упіймати все добро, що викликало це гарне відчуття. Дитина в такому віці ще не розуміє, що означає «добро». Але з ранніх років батьки починають роботи все, щоб вогник добра ніколи не згас у серці дитини. Батько й мати підкладають жаринки - навчають дітей бути добрими до всього живого на Землі. Недарма кажуть: «Добро починається з тебе!». Адже саме ти власник добра й тобі вирішувати, яким чином ним правильно розпорядитися. Якщо звертатися до людей із добрими намірами, то у відповідь від них теж отримаєш частинку тепла. Від того твій вогник завжди буде зігрівати не лише тебе самого, але й людей, які знаходяться поруч. Добро не можна побачити, але його можна відчути. Відчути в добрих вчинках до природи, словах, обіймах, в очах та усмішці людей. Кожна людина сама вирішує, яким чином дарувати добро. Хтось приходить на допомогу в скрутну годину. Хтось скаже лише одне слово, від якого стає спокійніше та легше на душі. Хтось при зустрічі міцно обійме, при чому слова вже не потрібні, а лише тихе мовчання й сильніше биття двох дружніх сердець. Хтось, підійшовши, твердо й впевнено подивиться в очі. Хтось подасть руку, коли на вулиці ожеледиця, поступиться місцем в транспорті чи допоможе нести важкі пакунки бабусі. Хтось ласкаво усміхнеться тобі в обличчя. Ніколи не забувай про людей, які знаходяться поруч! Віддаючи людям добро, ти отримуєш набагато більше. Твій вогник добра зростатиме та зігріватиме все більше людей, тварин та рослин. Вчитель. Друзі, давайте поміркуємо над словом «добро». Що таке добро? Наведіть приклад добрих вчинків. (Діти відповідають). Вчитель. Які слова характеризують «добро» та пов'язані з ним? (Любов, увага, усмішка, допомога, співчуття, радість, тепло, душа, серце, ніжність, щирість тощо). Давайте ще раз подивимося на карту країни «Серця Добра». Скажіть, де бере початок добро? У якому місці воно зароджується? (У серці) Чи кожна людина має серце? (Так). Отже, у кожної людини є серце, у якому живе добро. Підніміть руку ті, у кого з вас у серці живе добро. (Діти піднімають руки). А зараз підніміть руку ті, хто хоче робити добро. (Діти піднімають руки). Отже, добро починається з кожного з вас. Давайте заповнимо карту та допоможемо жителям країни «Серце Добра». У центрі запишемо велику літеру Я, бо кожен із вас намагається робити добро. Діти, кому можна подарувати добро? (Діти відповідають). Вчитель. Отже, ми даруємо добро людям, тваринам або рослинам. (Вчитель робить записи зі стрілочками на карті у вигляді серця). Вчитель. Діти, але країна досі залишається порожньою та потребує на нашу допомогу. Давайте заповнимо її добром. Перед вами на столах лежать маленькі аркуші з клейкою основою та фломастери. Зараз кожен із вас візьме по аркушу та запише слово, що пов'язане з добром, або намалює це. (Діти виконують завдання. Після завершення кожен підходить та прикріплює аркуш на карті). Вчитель. Діти, подивіться, як ми з вами чудово заповнили карту. Отже, добро можна дарувати не лише людині, але й тварині, й рослині. Вчитель. Діти, якщо на Землі не буде добра, загине не лише країна «Серце Добра», але й наша рідна планета. Люди сваряться один з одним, діти не поважають дорослих, люди знищують рослини, убивають тварин, забруднюють повітря та воду. Зупинити це можемо лише ми з вами. Так деякі діти вважають, що нічого не станеться, якщо кинути одну обгортку від цукерки в лісі чи на вулиці. Так кожна людина непомітно для себе залишає купи сміття, у яких задихається не лише природа, але й ми самі. Пам'ятайте, добро починається саме з тебе та саме зараз. Не варто гадати, що ви почнете робити добрі вчинки лише після того, як станете дорослими. Ні, добрі вчинки ростуть разом з вами. Звертайтеся з добром до природи та людей, навчайте цьому маленьких дітей і нагадуйте про важливість добра дорослим. Про такі добрі вчинки співає у своїй пісні «У ритмі серця» українська співачка Руслана. Давайте зараз встанемо в коло й послухаємо цю пісню. Якщо у вас виникне бажання, можна танцювати та співати. (Звучить композиція Руслани «У ритмі серця» ). |
Схожі:
|
Формування компетентностей особистості школяра на уроках української мови та літератури Практичний аспект діяльності учителя щодо формування ключових компетентностей особистості школяра |
Нижникевич Зоряна Як виховувати в учнів початкової школи відповідальне... А виховання творчої особистості школяра, відповідального й свідомого громадянина. Відповідальність як інтегральна якість особистості... |
|
ПРОГРАМА /рівень стандарту/ для учнів 7-11 класів середніх загальноосвітніх Біологічна освіта має сприяти становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність... |
Формування інноваційної особистості на уроках біології: ресурсне забезпечення освітнього процесу Реформування системи біологічної освіти – одне з найважливіших завдань сьогодення. Традиційне навчання не може бути провідним у цілісному... |
|
Навчальна програма для учнів 7 класу загальноосвітніх навчальних... Біологічна освіта має сприяти: становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність... |
Насильство як актуальна проблема сучасного українського Особливості сімейного насильства як соціально-психологічного феномену |
|
РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ПІД ЧАС ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА Проблема розвитку творчих здібностей нині надзвичайно актуальна. Швидкі темпи науково-технічного розвитку нашого суспільства, динамічність... |
Шляхи формування мотивації до навчання Потреби, мотиви, стимули Проблема формування мотивації навчання завжди була актуальною в психолого-педагогічній літературі. Як відомо, зміст навчання, його... |
|
НАКАЗ «Про вивчення курсів духовно-морального виховання у 2013/2014 навчальному році» та для забезпечення виконання програми дослідно-експериментальної... |
Програма психологічного моніторингу стану навчально-виховного процесу... Якщо уявити школу в вигляді особистості, то психологічний моніторинг може розглядатись як актуальна життєва потреба цієї особистості.... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua