1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Назва1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Сторінка1/5
Дата19.03.2013
Розмір0.52 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Історія > Документи
  1   2   3   4   5
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

кіровоградський державний педагогічний університет

імені володимира ВИННИЧЕНКА

Затверджено кафедрою

« » 200 р.

Завідувач кафедри

Кафедра історії України


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

КУРСУ
Історія України ХYIII ст..

Для студентів факультету історії та права. Спеціальність «Історія». Спеціалізації: «Правознавство», «Географія», «Суспільствознавство».

Кіровоград - 2010
СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ "ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

ХУ111СТ."

1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

Курс:

Підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність,

освітньо-кваліфікаційний

рівень

Характеристика навчального курсу

Кількість кредитів, відповідних ЕСТ8: 4 Модулів: 2 Змістових модулів: 2. Загальна кількість годин: 108. Тижневих: .4

Шифр та назва напряму: 6.03003000 Спеціальність: історія Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр.

Обов'язковий рік підготовки:

Семестр: 5 . Лекції: 20 годин. Семінари: 32 годин. Самостійна робота: 83 годин. Вид контролю: екзамен.


1. Мета і завдання дисципліни.

    1. . Мета викладання дисципліни.

Навчальний курс „історії України 18 ст”. входить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін для студентів, що навчаються за спеціальністю першого фаху „Історія” його метою є засвоєння студентами ходу, змісту та тенденцій історичного процесу на території України у 18 ст.

1.2. Завдання вивчення дисципліни.

Завданням вивчення курсу історії України 18 ст. є:

-підсумувати, узагальнити та систематизувати знання з історії України набуті студентами на протязі 1-2 курсів;

- з’ясувати, як формувалась територія України у 18 ст.
- усвідомити, зміст процесу обмеження та ліквідації автономії України у 18 ст.

- зрозуміти хід та зміст економічного розвитку України у 18 ст.
- з’ясувати причини, хід та наслідки народних рухів на території України у 18 ст.

- зрозуміти відмінності економічного політичного та культурного становища наддніпрянської України та західноукраїнських земель.


Програма курсу

Розділ 1. Становище України наприкінці XVII — на початку XVIII ст.

Використання Росією господарського та людського потенціалу України у перші роки Північної війни (1700 — 1703).

Національно-визвольний рух на Правобережній Україні наприкінці XVII ст. і в 1702 — 1704 pp.: С.Палій, С.Самусь, 3.Іскра, А.Абазин. Позиція лівобережного гетьмана і російського царя щодо боротьби правобережного козацтва проти польсько-шляхетського панування. Вступ лівобережних козацьких полків на Правобережжя. Арешт і заслання С.Палія. Встановлення влади лівобережного гетьмана на Правобережжі.
Розділ 2. Спроба Гетьманщини добитись державної незалежності за гетьманування І.Мазепи.

Воєнні дії козацьких полків у 1704 p.— першій половині 1708 р. Плани Петра І щодо реорганізації українських полків. Реакція стар­шини на політику російського уряду. Позиція гетьмана І.Мазепи.

Повстання під проводом Кіндрата Булавіна (1707 — 1708 pp.) і Україна.

Вступ шведських військ на Лівобережну Україну. Перехід І.Мазепи з однодумцями на бік Карла XII. Реакція українського суспільства на цей крок гетьмана.

Репресивні дії командування російських військ. Зруйнування Батурина. Розправа з родичами і родинами прихильників І.Мазепи.

Обрання гетьманом І.Скоропадського.

Воєнні дії в Гетьманщини у листопаді 1708 — червні 1709 pp. Просування шведських військ по Україні. Партизанська війна.

Зруйнування російськими військами Запорозької Січі.

Облога Полтави. Позиція українського населення. Полтавська баталія 27 червня 1709 р. Крах останніх надій мазепинців. Причини невдачі акції І.Мазепи. Смерть гетьмана. Роль І.Мазепи в історії України.
Розділ 3. Діяльність уряду П.Орлика в екзилі (1710—1714).

Обрання гетьманом України П.Орлика. Спроби українського уряду в екзилі визволити Україну від влади Росії.

Намагання української еміграції створити антиросійську коалі­цію держав. Реакція російського царя.

Законодавча діяльність українського уряду в екзилі. Конс­титуція П. Орлика.

Присутність українського питання у відносинах європейських країн, Туреччини і Криму з Росією в 1712 — 1714 pp.
Розділ 4. Посилення наступу царизму на Гетьманщину в 1708—1727 pp.

Обмеження влади лівобережного гетьмана. Перенесення геть­манської резиденції до Глухова. Призначення до гетьмана царського резидента. Перебрання царизмом на себе функцій призначення ко­зацької старшини. Введення російського адміністративного устрою в 1708-1709 pp.

Ліквідація гетьманства в 1722 р. П.Полуботок.

Перша Малоросійська колегія (1722 — 1727): склад, функції, місце в системі місцевого адміністративного управління.

Експлуатація людських ресурсів України. Різноманітні роботи за межами України. Участь козаків у воєнних діях російської армії.
Розділ 5. Останні успіхи старшини у збереженні автономії України (1727-1764).

Причини відновлення гетьманства. Реформаторські зусилля новообранного гетьмана Д.Апостола (1727 — 1734).

Друга ліквідація гетьманства. "Правління гетьманського уря­ду" (1734 — 1750). Посилення русифікації українського населення. Наступ на права міст.

Проект кодексу законів "Права, за якими судиться малоро­сійський народ" (1744).

Заснування Олешківської Січі; ізоляція ЇЇ від України. Життя козаків. Внутрішня боротьба.

Політика уряду П.Орлика щодо Олешківської Січі.

Повернення козаків на Середнє Подніпров'я. Створення Нової Січі в 1734 р. Територія Запорожжя. Паланковий устрій. Управ­лінський апарат.

Використання людських і природних ресурсів України в ході російсько-турецької війни 1735 — 1739 pp.

Пожвавлення автономістичних настроїв козацької старшини у 40-х роках XVIII ст. Обрання гетьманом України К.Розумовського. Гетьманщина за часів гетьманування К.Розумовського (1750 — 1764).
Розділ 6. Зведення Гетьманщини і Слобожанщини до стану окраїн Російської держави (1764—1799).

Остаточна відміна гетьманства. Створення другої Малоросійсь­кої колегії (1764) та її діяльність.

Ліквідація полково-сотенного устрою Слобожанщини і запро­вадження губернсько-провінційного адміністративно-територіаль­ного поділу. Перетворення слобідських полків у регулярні частини російської армії. Створення в 1780 р. Харківського намісництва.

Поділ Гетьманщини на намісництва (1781 ). Нова структура адміністративного управління.

Ліквідація національних збройних сил України і створення ре­гулярних кавалерійських полків. Запровадження рекрутських наборів.

Спроби патріотичних сил відновити автономію Гетьманщини і Слобожанщини під час роботи Комісії по складанню нового Уложення законів (1767 — 1774).
Розділ 7. Ліквідація російським абсолютизмом Запорозької Січі в 1775 р. Утворення нових козацьких формувань в кінці XVIII ст.

Роль запорозьких козаків у російсько-турецькій війні 1768 — 1774 pp.

Передумови, причини і ліквідація Запорозької Січі. Доля запорожців. Значення феномену козацтва у вітчизняній історії.

Чорноморське козацьке військо. Задунайська Січ. Переселення запорожців на Кубань і створення Кубанського козацького війська.
Розділ 8. Приєднання Росією Криму, Північного Причорномор'я, Правобережної України і Західної Волині.

Приєднання Росією Криму і Північного Причорномор'я: російсько-турецька війна 1787 — 1791 pp. та місце в ній України. Політика Росії на здобутих землях.

Включення Правобережної України і Західної Волині до складу Російської імперії. Підготовка Росії до військового вторг­нення на Правобережну Україну. Хід воєнних дій. Встановлення влади Росії на Правобережній Україні і Західній Волині. Другий і третій поділи Речі Посполитої.

Перші політико-адміністративні й соціально-економічні новов­ведення російського уряду на правобережних українських землях.
Розділ 9. Соціально-економічний розвиток у XVIII ст.

Зрушення у сільському господарстві: зміни у ранговій, приват­ній, церковній, селянській і козацькій земельній власності та земле­володінні. Збільшення земельної власності російських вельмож на Лівобережжі, Слобожанщині та Півдні.

Зміцнення земельної власності польської шляхти на Правобе­режній Україні. Пауперизація основної маси селянства. Специфіка розвитку зернового господарства в різних регіонах України. Роз­виток тваринництва.

Поширення мануфактурного виробництва. Переростання ре­месла у дрібнотоварне виробництво. Перетворення дрібних майс­терень і децентралізованих мануфактур у мануфактури централі­зовані, їх феодально-буржуазний характер. Розвиток міст.

Формування ринку робочої сили: збільшення кількості найми­тів у сільському господарстві, річковому і візницькому транспорті, промисловості.

Економічні зв'язки: збільшення кількості ринків, базарів, яр­марків. Торгівля купців, торговців, скупників, баришників, пере­купників. Товари і торгові шляхи.

Соціальна структура населення. Зрівнення козацької старшини у правах з російським дворянством. Жалувана грамота 1785 р. Нас­туп царизму на соціальні права козаків. Зменшення кількості селян "вільних" військових сіл. Поширення панщини. Обмеження особис­тих прав селян і остаточне їх закріпачення у 1783 р. Етнічний склад населення. Співвідношення українців з представниками інших на­родностей. Етнічні зміни в Північному Причорномор'ї та в Криму.

Формування національної буржуазії: причини, соціальні дже­рела і особливості поновлення рядів буржуазії.

Розділ10. Соціальні та національні рухи у XVIII ст.

Участь закарпатців у визвольній війні угорського народу 1703 — 1711 pp.: причини і початок визвольної війни угорського на­роду за своє визволення. Розгортання народного руху на Закарпатті в 1703—1704 pp. Ференц Ракоці II та його політика. Закон 13 черв­ня 1707 р. про повалення влади Габсбургів і утворення Угорського королівства. Політика угорського уряду і загострення соціальних суперечностей у країні. Маніфест угорського уряду 1709 р. про звільнення з кріпацтва учасників війни та реакція на нього різних політичних сил. Поразка повстанців під Ромханами у 1710 р. і від­ступ на Закарпаття. Капітуляція повстанської армії 1 травня 1711 р. під м.Сатмара. Сатмарський мир та значення війни для історичної долі Закарпаття.

Гайдамацький рух у першій половині XVIII ст.: причини і ха­рактер гайдамацького руху. Гайдамацьке повстання 1734 р. на Пра­вобережній Україні. Ватажки Грива, Медвідь, Рудь, Харко, Чалий та ін. Розгром польськими військами загонів гайдамаків у 1736 р. Хід, мета і значення повстання 1750 р.

Коліївщина: причина, характер, учасники. Підготовка і поча­ток повстання у травні 1768 р. Поширення повстанського руху і взяття гайдамаками Жаботина, Медведівки, Черкас, Корсуня, Умані та інших міст і містечок. М.Залізняк, І.Гонта. Ставлення ро­сійського уряду до подій Коліївщини. Розгром основних загонів. При­душення виступу і розправа над повстанцями. Значення повстання.

Виступи селян і робітників Лівобережної України, Слобо­жанщини і Закарпаття.

Рух опришків: причини, особливості. Дії опришківських ватаг Івана Пискливого, Івана Панчишина, Пинті та інших ватажків на початку XVIII ст. Дії загону Олекси Довбуша в 1733 — 1743 pp.

Вплив опришківського руху на соціально-політичну ситуацію в Західній Україні.
Розділ 11. Еволюція суспільно-політичної думки у XVIII ст.

Суспільно-політичні погляди різних верств українського сус­пільства у першій половині XVIII ст.: селянство, козацтво, стар­шина, міщанство, підприємці.

Еволюція державницької ідеї у другій половині XVIII ст.

Суспільно-політичні погляди різних станових груп населення під час роботи Комісії по складанню нового Уложення 1767 — 1774 pp.

Ідеї Просвітництва, їх особливості та еволюція.

Вплив Великої французької буржуазної революції на суспіль­но-політичну думку України.
Розділ 12. Культура України XVIII ст.

Становище освіти і науки. Наступ російського царизму на культурно-освітні здобутки українського народу. Початкова, серед­ня і вища освіта. Філософська та історична думка. Г.Сковорода. Природничі науки. Математика та книгодрукування.

Фольклор. Література. Театр. Музика. Нові явища в усній народ­ній творчості, літературі, поезії, драматургії, мові. Іван Котляревський.

Зрушення в архітектурі й образотворчому мистецтві.

Особливості традиційно-побутової культури і звичаїв.
СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Тема

Кількість годин, відведених на:

Лекції

Семінарські заняття

Самостійну роботу

Індивідуаль­ну роботу

Змістовий модуль 1. Лівобережна Україна та Запоріжжя у 18 столітті.

Тема 1: Територіально-адміністративний поділ Лівобережжя у 18 ст.

2

4

10




Тема 2. Обмеження та ліквідація автономії України.

4

6

20




Тема 3. Соціально-економічний розвиток лівобережної України.

4

6

20

Тема 4. Запорізька Січ.

2

4

10













Всього за модуль

12

20

60




Змістовний модуль 2 Лівобережжя, південна та західна Україна у 18 ст.

Тема 1. Територіально-адміністративний устій Правобережної, південної та західної України.

2

2

5




Тема 2. Соціально-економічний розвиток Правобережної України та півдня.

2

4

5

Тема 3. Народні рухи.

2

2

5

Тема 4. Культура України.

2

4

8













Всього за модуль

8

12

23




Всього годин

20

32

83





  1   2   3   4   5

Схожі:

Опис навчальної дисципліни
Робоча програма з дисципліни Теорія ймовірності та математична статистика для студентів за напрямом підготовки 040203. Фізика*
ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Опис навчальної дисципліни
Змістовий модуль Сервісна діяльність: сучасні уявлення. Особливості інформаційного сервісу
Опис навчальної дисципліни
Робоча програма Методика навчання астрономії для студентів за спеціальністю: 04020301. Фізика*
Питання для підготовки до іспиту з навчальної дисципліни
Предмет, найменування і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Робоча програма з навчальної дисципліни «Кримінологія» для студентів за галуззю знань 0304 Право напрямом підготовки 030401Правознавство...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ КОНСТИТУЦІЙНЕ...
Формами проведення занять є такі: лекції, семінарські заняття, самостійна та індивідуальна робота. З даної дисципліни передбачено...
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ...
Анотація навчальної дисципліни зі структурно-логічною схемою (міждисциплінарними зв’язками )
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Робоча програма навчальної дисципліни «Кримінологія» для студентів за напрямом підготовки 030401 Правознавство
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
України», а також Типової навчальної програми нормативної дисципліни «Основи охорони праці» 2011 р. і Типової навчальної програми...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка