|
|
Скачати 214.87 Kb.
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.ГОНЧАРА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ щодо розробки розділу «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦИЯХ» у дипломних проектах студентів Для студентів випускних курсів університету Дніпропетровськ – 20111. Загальні вимоги Розділ дипломного проекту «Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях» студенти виконують відповідно до вимог спільного наказу МОН України, МНС України та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 р. № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України», а також Типової навчальної програми нормативної дисципліни «Основи охорони праці» - 2011 р. і Типової навчальної програми нормативної дисципліни «Цивільний захист» - 2011 р. Враховуючи, що нещодавно Україна заявила про підтримку Концепції ООН, де пріоритет віддається розвитку безпеки кожної людини, а також виходячи з незадовільного стану безпеки громадян нашої держави, якісна розробка питань охорони праці та безпека в надзвичайних ситуаціях з метою запобігання виникнення ризику життя і здоров’ю людей має бути повною мірою реалізована у розділі "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" в атестаційних роботах ОКР «магістр» та «спеціаліст», виходячи з основних складових: охорона праці в галузі, цивільний захист. При виконанні розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" студент повинен залучити знання і навички, які були отримані при вивченні нормативних дисциплін: “Охорона праці в галузі”, “Цивільний захист” і тим продемонструвати готовність до повноцінного життя з активною участю в забезпеченні рівня безпеки, що залежить від оточуючого середовища (екологія, виробництво), державної системи підтримки безпеки людини (цивільний захист, охорона праці), індивідуальної захищеності (психофізіологічний стан, індивідуальні засоби захисту). При виконанні розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" студент повинен використовувати матеріали щодо організації безпечного трудового процесу на робочих місцях і в робочих зонах, які були вивчені і підготовлені ним під час проходження переддипломної практики. Об’єм розділу має складати 7 - 10 сторінок друкованого тексту. Завдання на виконання розділу «Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях» видається консультантом – викладачем кафедри БЖД після одержання завдання на дипломну роботу (проект) від керівника роботи з профілюючої кафедри і повинно бути пов’язано з темою дипломної роботи і базуватися на конкретних об’єктах, досліджених, або використаних студентом під час переддипломної практики. Крім елементів, що характерні для відповідного розділу ОКР бакалавра розділ дипломних робіт ОКР спеціаліста і магістра обов’язково включає розрахункову, графічну або іншу самостійну творчу частину за погодженням з консультантом розділу. У розділі не слід наводити загальновідомі відомості про важливість охорони життя та здоров’я людини та номенклатуру заходів з охорони праці. Необхідно максимально конкретизувати об’єкт дипломної роботи. Під час проходження переддипломної практики на підприємстві, кожен студент ретельно вивчає:
У подальшому він, використовуючи ці матеріали у дипломному проекті, розробляє заходи та пропонує засоби щодо забезпечення прав працівників на здорові (комфортні) умови роботи, на певні пільги та компенсації згідно чинного законодавства з метою захисту прав працівників і удосконалення надійності і ефективності роботи ОГ. Розрахункова частина розділу має виконуватись для конкретного підприємства, чи конкретної дільниці індивідуально (ексклюзивно). Наприклад:
З урахуванням факультету та спеціальності студентом при написанні розділу можуть бути розглянуті такі питання:
Графічна частина дипломного проекту визначається керівником та консультантом. З метою якісного виконання графічної частини та поєднання її з загальною графічною інформацією дипломного проекту, бажано використовувати основну графічну частину проекту, доповнивши її необхідними розробками з питань охорони праці та цивільного захисту. Наприклад, на проекті генерального плану підприємства чи його елементу (підрозділ, ділянка, цех) наносяться додатково місця розташування засобів пожежегасіння, протирадіаційних укриттів чи сховищ та їх характеристика щодо місткості людей та захисних властивостей цих споруд, шляхи евакуації, місця розташування пунктів медичної допомоги, місця отримання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) і засобів медичного захисту (ЗМЗ) та ін. Головною метою розділу є підвищення навичок студентів як майбутніх керівників різних рівнів щодо визначення та забезпечення виконання найбільш оптимальних рішень по запобіганню та оперативному реагуванню на випадок виникнення небезпеки, тобто мінімізацію збитків та втрат. 2. Структура розділу Питання охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях розроблюються і згадуються у: 1) загальній частині “Вступ” пояснювальної записки; 2) окремому розділі “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” пояснювальної записки; 3) загальній частині “Висновки” пояснювальної записки; 4) загальному переліку посилань; У загальній частині “Вступ” пояснювальної записки необхідно вказати: а) мету виконання розділу “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях”; б) для яких умов розробляються питання охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях (для організації, в якій використовуватимуть результати дипломної роботи, чи для приміщення, в якому виконувалась робота). Структура окремого розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" пояснювальної записки дипломної роботи така: а) Організація та управління охороною праці на підприємстві; б) Аналіз умов праці у виробничому приміщенні; в) Техніка безпеки у виробничому приміщенні; г) Пожежна безпека виробничого приміщення; д) Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій. Усі питання охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях слід розглядати з точки зору усунення або зменшення впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників на організм працюючих, з поглибленим опрацюванням питань захисту від одного з чинників до рівня інженерного розрахунку. Цей чинник виявляється в результаті аналізу умов праці та узгоджується з консультантом розділу “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях”. При цьому необхідно використовувати матеріали переддипломної практики та новітні досягнення науки й техніки з питань охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях. У загальній частині “Висновки” пояснювальної записки необхідно зазначити, що конкретно зроблено дипломником при розробці питань охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях. Література, що використовувалася дипломником в процесі розробки питань охорони праці, наводиться у загальному переліку посилань, при цьому посилання на нормативні джерела треба наводити прямо у тексті розділу. При виконанні розділу “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” необхідно використовувати терміни та визначення за ГОСТ 12.1.009-76, ДСТУ 2293-99, ГОСТ 12.1.033-81, НПАОП 0.00-1.28-10. 3. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ» Змістом розділу є аналіз умов праці на обраному робочому місці - виявлення шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і порівняння їх з діючими нормативами, а також розробка заходів, націлених на утворення умов праці, що відповідають вимогам усіх норм і стандартів з охорони праці. 3.1. Організація та управління охороною праці на підприємстві Аналіз діяльності підприємстві виконується в наступної послідовності: - організація служби охорони праці та її функції, - права та обов’язки керівника та працівника щодо охорони праці, - види інструктажів, - відповідальність роботодавця та працівника щодо порушення вимог з охорони праці, - соціальне страхування працівників, - роботи з підвищеною небезпекою та їх виконання. Складовою частиною управління будь-яким підприємством є система управління охороною праці (СУОП). Управління охороною праці – це підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини у процесі праці. Аналіз СУОП включає характеристику законодавчого та нормативно-правового регулювання прав, обов’язків та відповідальності роботодавців за додержання законодавства про охорону праці. Документація на підприємстві має IV рівні – Закони України, що регулюють питання, пов’язані з охороною праці; галузеві нормативи та стандарти; накази та розпорядження підприємства; інструкції з охорони праці та техніки безпеки. Підприємство має бути забезпечено такими документами: - Положення про систему управління охороною праці на даному підприємстві; - Положення про комісію з питань охорони праці підприємства (якщо така створена); - Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці (якщо не створена профспілкова організація); Положення про спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) з питань пожежної безпеки; - Положення про організацію попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників певних категорій; - Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями та видами робіт; - Загальнообов’язкові та по відділах інструкції про заходи пожежної безпеки; - Журнали реєстрації вступного та повторних інструктажів з охорони праці та пожежної безпеки та своєчасність їх заповнення; - Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких необхідні спеціальне навчання та щорічна перевірка знань з охорони праці; - Перелік посадових осіб підприємства, які зобов’язані проходити попередню та періодичну перевірку знань з охорони праці; - Наказ про організацію видачі безплатно працівникам певних категорій молока або інших рівноцінних харчових продуктів; - Наказ про порядок забезпечення працівників підприємства санітарним спеціальним одягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту. У СУОП є об’єкти та органи управління, що виконують визначені функції та завдання. Об’єктом управління є діяльність служб та підрозділів підприємства щодо забезпечення безпеки праці на робочих місцях, дільницях, відділах та на підприємстві в цілому. Органи управління: на підприємстві в цілому – роботодавець; у відділах – керівники відповідних підрозділів та служб. В дипломній роботі слід дати аналіз роботи служби охорони праці а саме: штат служби охорони праці; організація навчання, інструктажів і перевірки знань; проведення паспортизації робочих місць щодо відповідності вимогам охорони праці; забезпечення працюючих правилами, стандартами, положеннями, інструкціями; контроль за забезпеченістю працівників спецодягом, санітарним одягом, мийними засобами, молоком; участь у розслідуванні нещасних випадків на підприємстві на аналіз їх причин і заподіяної шкоди; організація контролю проходження медоглядів працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, та де потрібне професійний добір; ефективність контролю використання, праці неповнолітніх, жінок та інвалідів; прийоми пропаганди безпечних і нешкідливих умов праці; зміст куточка охорони праці. Істотне значення у системі планування роботи по забезпеченню безпеки праці на підприємствах має розробка розділу “Охорона праці” колективного договору (угоди, трудового договору), що укладається між роботодавцем і трудовим колективом. Треба вияснити порядок розроблення і укладання колективного договору (угоди, трудового договору). 3.2. Аналіз умов праці у виробничому приміщенні Охорона праці у відділі (підрозділі, на робочому місці). Визначити відділ, структурний підрозділ або безпосередньо робочі місця, які потребують покращання умов. Вибір здійснюється самим студентом-дипломником з урахуванням теми дипломної роботи. Робоче місце може бути обрано: - на стадії аналізу організації діяльності підприємства (наприклад, робоче місце керівного або менеджерського складу підприємства); - на стадії аналізу виробничої діяльності (наприклад, робоче місце працівника певної робочої або інженерної спеціальності даного підприємства); - на стадії фінансово-економічного аналізу діяльності підприємства (наприклад, робоче місце економіста, бухгалтера тощо). Аналіз умов праці необхідно проводити на основі даних про характер праці з точки зору виявлення можливих (потенційних) небезпечних і шкідливих виробничих чинників, створюваних технічними засобами, технологічними процесами, невірною організацією праці у виробничих приміщеннях та на робочих місцях. Аналіз умов праці починається з опису виробничого приміщення. Необхідно вказати найменування приміщення, в якому будинку і на якому поверсі воно знаходиться, скільки робочих місць, яке є обладнання. Система опалення, вентиляції (природна чи штучна). Аналіз джерел штучного освітлення. Вказати розмір приміщення, віконних та дверних прорізів, наявність та ширину евакуаційних виходів. Виходячи з норм на окремі робочі місця та наявності основного й допоміжного обладнання, необхідно оцінити площу та об’єм виробничого приміщення. Визначається наявність поблизу автомобільних доріг, виробничих приміщень з підвищеним рівнем вібрації, шуму, залізничних колій, високих дерев чи будівель, які б закривали небосхил, зменшуючи природну освітленість. Наявність обладнання блискавко-захистом, пожежним щитом. Визначаються основні посадові обов’язки працівників. Проводиться характеристика обладнання, що використовується. Аналізуються санітарні особливості виробничих процесів, перероблюваної сировини, проміжного та кінцевого продукту та санітарних умов праці. Здійснюється опис робочого місця (місць) працівника: - Повітря робочої зони. Метеорологічні чинники та їх вплив на організм людини. Мікроклімат робочої зони. - Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами. - Вентиляція виробничих приміщень. - Освітлення виробничих приміщень. Аналіз небезпечних та шкідливих чинників на виробництві. При проведенні аналізу враховуємо всі можливі виробничі фактори (ГОСТ 12.0.003-74): - фізичні (підвищений рівень шуму, підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищений рівень статичної електрики, недостатня концентрація негативних іонів у повітрі, підвищений рівень електромагнітного випромінювання, підвищена напруженість електричного поля, пряма та відбита від екранів блискість, несприятливий розподіл яскравості в полі зору, недостатня освітленість на робочому місці); - хімічні (підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту); - психофізіологічні (фізичні перевантаження статичної та динамічної дії, нервів нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження). Для приміщень, в яких використовується ПОЕМ, лабораторій та інших виробничих приміщень визначають основні джерела виділення надмірного тепла та сумарне тепловиділення. Вибирають засіб вилучення надмірного тепла, обґрунтовують необхідність кондиціонування повітря, здійснюють вибір необхідного обладнання (наводять повну технічну характеристику). Необхідно також вибрати схему циркуляції повітря (через підпідлоговий простір, або простір над підвісною стелею). При проектуванні штучного освітлення в приміщеннях необхідно керуватися вимогами ДБН В.2.5-28-2006. При цьому при встановленні нормативної освітленості (на робочих місцях, в проходах, аварійної), вибирають систему освітлення, тип освітлювачів і ламп, визначають їхню кількість та розміщення. У випадку перевищення рівнів звукового тиску в приміщенні, порівняно з нормативним, передбачають заходи з поліпшення шумового режиму: екранування принтерів, облицювання стелі та стін звукопоглинаючим матеріалом (навести технічну характеристику). Якщо домінуючим є шкідливий виробничий чинник, то розрахунок захисту від нього наводиться у цьому підрозділі. Організація та конструкція робочого місця має забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнього розташування ергономічними вимогам ГОСТ 12.2.032-78 та НПАОП 0.00-1.28-10. Тому необхідно навести цю відповідність та схему розміщення робочих місць у приміщенні. Необхідно мати на увазі, що режим праці і відпочинку працюючих з ЕОМ визначається у залежності від виконуваної категорії роботи. Тому необхідно визначити належність виконуваних робіт до однієї з трьох груп трудової діяльності: група А – діяльність, яка характеризується виконанням одноманітних, ритмічних, легких у виконанні операцій, що не вимагають значної розумової напруги; група Б – діяльність, пов'язана зі здійсненням повторюваних логічних операцій; група В – творчі види діяльності, що вимагають прийняття у процесі роботи рішень за відсутністю заздалегідь відомого алгоритму. На підставі цього встановити раціональний режим праці та відпочинку, додаткові перерви (див. ДСан ПиН 3.3.2-007-98). Також необхідно визначити рівень навантаження за робочу зміну: кількість знаків за робочу зміну (у тисячах) або тривалість роботи за зміну (годин). Критерії для оцінки умов праці приведені у Витягу з класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості (див. додатки). Заходи щодо покращення умов праці. Колективні та індивідуальні заходи та засоби захисту від дії шкідливих та небезпечних чинників, характерних для об'єктів галузі. 3.3. Техніка безпеки у виробничому приміщенні Загальні вимоги безпеки до робочих місць. Планування робочих місць. Організація робочих місць. Електробезпека. Особливості електротравматизму. Дія електричного струму на організм людини. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Вплив протікання струму через людину та наслідки ураження. Надання допомоги при ураженні електричним струмом. Обґрунтувати клас приміщення з небезпеки поразки електричним струмом. При обґрунтуванні класу приміщення з небезпеки поразки електричним струмом і режиму нейтралі живильних мереж не потрібно викладати теоретичний матеріал за цими питаннями, а конкретно довести на підставі знань теоретичного матеріалу до якого класу відноситься те чи інше приміщення і чому прийнятий відповідний режим нейтралі електричної мережі. Знаючи захисні заходи в електроустановках та область їхнього застосування, з урахуванням номінальної напруги, режиму нейтралі електричних мереж і характеристики приміщення з небезпеки поразки електричним струмом, вибрати необхідні заходи для вашого об'єкта з детальним проробленням їхньої реалізації, а також вибрати необхідні електричні захисні засоби. Для захисту людей від ураження електричним струмом слід передбачати блокувальні пристрої, електричний розподіл мереж, занулення, подвійну ізоляцію, захисне вимикання (див. ГОСТ 12.1. 019-79, НПАОП 40.1-1.32-01). Вибір захисних пристроїв потрібно обґрунтувати з посиланням на нормативні документи та навести його (їх) схему (за бажанням). При розробці основних вимог щодо електропроводки виробничого приміщення треба за встановленою потужністю споживачів вибрати тип і кількість силових кабелів, встановити місце розташування поживлюючого щита, вибрати пускорегулюючу та захисну апаратуру. Особливу увагу необхідно приділити забезпеченню швидкого вимикання пристроїв обчислювальної машини в разі аварії або нещасного випадку. Якщо необхідно, слід вказати причини виникнення статичної електрики у виробничому приміщенні, величину його потенціалу, розробити заходи щодо попередження утворення статичних зарядів, їх нейтралізації та зняття (див. ГОСТ 12.4.124-83). Необхідно описати умови експлуатації апаратури збору інформації, передбачити захист цієї апаратури від можливого агресивного середовища, пилу, вологи, променевого тепла тощо, вибрати засіб живлення та електричного захисту цієї апаратури. 3.4. Пожежна безпека виробничого приміщення Організація пожежної безпеки на об’єкті. Необхідно визначити категорію пожежовибухонебезпеки виробництва (див. НАПБ Б.03.002-2007) і ступінь вогнестійкості будинку (див. ДБН В.1.1.7-2002) . Визначити клас пожежонебезпеки приміщення (див. НПАОП 40.1-1.01-97). Вказати, чи відповідає ступінь вогнестійкості будинку, де розташовується приміщення, пожежовибухонебезпеці виробництва. Виявити можливі причини пожежі. У відповідності з ГОСТ 12.1.004-91 пожежна безпека приміщення забезпечується: системою відвернення пожежі; системою. протипожежного захисту, організаційно-технічними заходами. Елементи систем та оргзаходи вибираються у відповідності з категорією пожежної небезпеки виробництва та класом пожежонебезпеки приміщення навести ці елементи. При розміщенні обладнання та робочих місць передбачаються евакуаційні шляхи на випадок пожежі, встановлюються їхні параметри та основні вимоги. Обґрунтовується вибір системи протипожежного водопостачання, вибираються засоби пожежної сигналізації, вирішується питання захисту будинку від блискавки. Необхідно вибрати тип та кількість ручних вогнегасників (пінні, вуглекислотні, порошкові) (див. НАПБ Б.03.001-2004). Вказати, як здійснюється евакуація, потрібен чи ні евакуаційний вихід. Схему евакуації навести на схемі розміщення робочих місць у приміщенні. За узгодженням з консультантом можуть бути наведені розрахунки часу евакуації, блисковкозахисту, які забезпечують пожежну безпеку. Можуть бути розглянуті ще такі питання (за вибором консультанта): - Класифікація виробничих будівель, приміщень та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. - Системи забезпечення протипожежного захисту об’єктів, населених пунктів. - Організація забезпечення протипожежного захисту об’єктів, населених пунктів. - Організація навчання населення та працюючих правилам пожежної безпеки. - Фактори пожежної небезпеки об'єктів, їх особливості та пожежонебезпечні властивості. - Дії на випадок пожежі та добір засобів пожежогасіння. - Забезпечення пожежної безпеки на складах легкозаймистих та горючих речовин. 3.5. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій Насамперед, необхідно виявити найбільш ймовірну для існуючих умов надзвичайну ситуацію (НС), що за характером дії може бути техногенною, природною, соціально-політичною чи воєнною. Та визначити масштаби наслідків НС: загальнодержавного, регіонального, місцевого чи об'єктового рівнів. Далі необхідно перелічити найбільш вірогідні вражаючі фактори та перейти до прогнозування та оцінки інженерної, радіаційної і хімічної обстановки в НС. В залежності від вражаючих факторів має бути дана характеристика осередку ураження (масштаби і ступінь зараження місцевості, поширення вогню, ударної хвилі тощо.), для чого необхідно використовувати методики прогнозування інженерної, радіаційної та хімічної обстановки. Оцінка обстановки в НС зводиться до порівняння діючих характеристик осередку ураження з припустимими. На підставі цього порівняння робиться висновок про можливу кількість уражених людей; ступень руйнувань будинків і споруджень; вихід з ладу устаткування, комунікацій; стійкість об'єкта економіки. На підставі результатів, отриманих при прогнозуванні обстановки в НС (за узгодженням з керівником проекту) доцільно розробити й обґрунтувати необхідні заходи, приблизний перелік яких наведено нижче: - план евакуації об'єкта; - режим захисту працюючих і службовців (робота і відпочинок); - забезпечення медичними засобами, засобами індивідуального захисту, спецобробки і знезаражування, а також приладами радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю; - оповіщення й інформування населення (підготовка текстів повідомлень про НС, забезпечення засобами зв'язку); - підвищення стійкості об'єкта економіки ( дублювання чи заміна малона-дійного технологічного устаткування, комунікацій, створення запасів си-ровини, палива і т.п.). СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
|
| 2. Методичні вказівки до розв’язування задачі Методичні вказівки обговорені і схвалені на засіданні кафедри радіотехнологій, протокол №5 від “ 27 ” січня 2005 р |
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ... |
| МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Гурченков О. П., Терьошкіна Н.Є., Єфімова Г. В. Методичні вказівки до виконання дипломних робіт на здобуття кваліфікаційного рівня... |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Методичні вказівки щодо виконання дипломної роботи за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст” зі спеціальності 03050401 – «Економіка... |
| ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Програма та методичні вказівки до виконання дипломного проекту спеціаліста за фахом “Розробка родовищ корисних копалин” (спеціалізація... |
Міністерство освіти України приазовський державний технічний університет методичні вказівки Методичні вказівки призначені для виконання контрольних робіт з англійскої мови студентами першого курсу заочного відділення спеціальності... |
| МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Методичні вказівки розроблені к е н., доц. Педько Іриною Анатоліївною – доцентом, Жусь Оксаною Миколаївною і Чекулаєвою Оленою Дмитрівною... |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Методичні вказівки до дипломного проектування спеціаліста за спеціальністю 05010301 – „Програмне забезпечення систем”, 05010302 –... |
| Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи навчальної дисципліни „Податкова система” обговорено та схвалено на засіданні... |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Метод вказівки до викон кваліфік бакал дипл роб для студ напр. 051401 “Біотехнологія” ден та заоч форм навч. / Уклад.: В. О. Красінько,... |