Введення та редагування даних
Переміщення по робочому аркуші
Швидкість роботи з великими таблицями багато у чому залежить від уміння швидко переміщатися по робочому аркуші. Для переміщення у невеликих діапазонах клітинок достатньо клавіш керування курсором або миші. Щоб перейти до тієї частини таблиці, що не видна на екрані, можна використовувати лінійки прокрутки.
У наступній таблиці описані спеціальні комбінації клавіш, що дозволяють домогтися значного прискорення в процесі переміщення по аркушах робочої книги.
-
Клавіші
|
Переміщення
|
<Home>
|
У початок поточного рядка
|
<Ctrl+Home>
|
У клітинку A1
|
<Ctrl+End>
|
В останню заповнену клітинку таблиці
|
<>
|
На одну клітинку вверх
|
<>
|
На одну клітинку вниз
|
<>
|
На одну клітинку вправо
|
<>
|
На одну клітинку вліво
|
<Ctrl+>
|
Вверх до першої заповненої клітинки
|
<Ctrl+>
|
Вниз до першої заповненої клітинки
|
<Ctrl+>
|
Вправо до першої заповненої клітинки
|
<Ctrl+>
|
Вліво до першої заповненої клітинки
|
<Page Up>
|
Вверх на один екран
|
<Page Down>
|
Вниз на один екран
|
<Alt+Page Up>
|
Вліво на один екран
|
<Alt+Page Down>
|
Вправо на один екран
|
<Ctrl+Page Up>
|
До попереднього аркуша робочої книги
|
<Ctrl+Page Down>
|
До наступного аркуша робочої книги
|
Якщо позиція потрібної клітинки відома, для переходу до неї можна скористатися командою «Правка\Перейти…», клавішею <F5>, або комбінацією клавіш <Ctrl+G>. У кожному із зазначених випадків відкривається вікно діалогу «Переход» для вказівки адреси або імені необхідної клітинки. Можна використовувати також поле імені рядка формул, вказавши у ньому адресу необхідної клітинки або обравши ім’я зі списку визначених імен.
Введення даних
Клітинки робочого аркуша можуть містити різноманітну інформацію: текст, числові значення, дати, час, формули. Щоб помістити дані у визначену клітинку робочого аркуша, необхідно вибрати потрібну клітинку, ввести дані та підтвердити введення. Excel у процесі цього автоматично розпізнає тип даних, що вводяться. Значення, що вводиться, відображається у рядку формул. Крім того, у цьому ж рядку з’являються розглянуті раніше кнопки для опрацювання вмісту клітинки.
Уведення даних завершується натисканням клавіші <Enter> або кнопки  у рядку формул. Часто набагато зручніше для завершення уведення використовувати клавіші керування курсором. У цьому випадку після уведення поточна клітинка зміщається у відповідному напрямку. Скасувати введення дозволяють клавіша <Esc> або кнопка  у рядку формул.
Уведення чисел
Excel інтерпретує введений вміст клітинки як числове значення, якщо воно складається з цифр і, можливо, деяких спеціальних символів:
введення від’ємного числа починається зі знака мінус. Як від’ємне автоматично інтерпретується і числове значення, взяте у круглі дужки;
введений перед числом знак плюс ігнорується;
використана перед числом, або у числі, одна кома сприймається як десяткова кома;
у процесі введення числа можна використовувати пропуск як роздільник тисяч (1 000 000);
перед числом (або після нього, у залежності від установок у панелі керування Windows) можна використовувати знак грошової одиниці;
після числа можна зазначити символ відсотка;
можна вводити числа у вигляді раціональних дробів, розділяючи цілу та дробову частини пропуском «3 1/2». За відсутності цілої частини замість неї обов’язково вказується 0;
у процесі запису числа в експоненціальній формі використовується символ «E» для відділення мантиси та порядку. Якщо ширина клітинки недостатня для відображення числа, Excel автоматично покаже його в експоненціальній формі.
Ще раз підкреслимо, що символи десяткового знака та валюти встановлюються у панелі керування Windows. Якщо число занадто довге та не може бути відображене у клітинці цілком, замість нього відображаються спеціальні символи (###). Для коректного відображення числа необхідно збільшити ширину стовпця. Числові значення вирівнюються у клітинці по правому полю.
Введення значень дати та часу
Безпосередньо з клавіатури можна вводити значення дати з інтервалу від 01.01.1900 до 31.12.2078. У процесі цього для поділу окремих частин значення дати поряд із точкою можна використовувати косу риску (/) або дефіс (–), виконавши відповідні установки у вікні «Свойства: Язык и стандарты», що викликається з «Панели управления» Windows.
У значенні часу години, хвилини та секунди розділяються двокрапкою (:). Excel використовує за умовчанням 24-годинний формат. За необхідності використання 12-годинного формату, зазначте після значення часу через символ пропуску am (або просто a) чи pm (або просто p). Якщо у клітинку потрібно записати і значення дати, і значення часу, розділіть їх символом пропуску.
У внутрішньому представленні Excel зберігає та опрацьовує дати та час як десяткові числа. Значення дат зберігаються у вигляді цілих чисел з інтервалу від 1 до 65380, значення часу — у вигляді десяткових дробів з інтервалу від 0 до 1. Так, даті 01.01.1900 відповідає число 1. А, наприклад, 6 годинам (це 6/24 доби) відповідає число 0,25. Завдяки цьому значення дат і часу можуть бути використані в обчисленнях.
У процесі використання у формулах значень дати та часу вони мають бути зазначені у лапках.
Введення тексту
Будь-які дані, що вводяться та які Excel не сприймає як числові значення, значення дати, часу або формули, інтерпретуються як текст. Як текстові сприймаються також будь-які дані, перед якими в процесі введенні зазначений апостроф (‘). Текст, що поміщається у клітинку, може містити до 255 довільних символів. За умовчанням текст вирівнюється у клітинці по лівому полю. Для окремих символів можна використовувати різноманітні параметри форматування.
Якщо введений у клітинку текст перевищує ширину клітинки, він відображається поверх розташованих праворуч сусідніх клітинок. Проте, якщо сусідня клітинка не порожня, текст, що не уміщається, буде обрізаний по правому краю клітинки (обрізається тільки відображення, самий текст зберігається у відповідній клітинці повністю).
Довгий текст можна розбити у клітинці на декілька рядків, задаючи натисканням клавіш <Alt+Enter> перехід до нового рядка.
Текст деякої клітинки можна центрувати у виділеній області, що складається з декількох клітинок (наприклад, для створення заголовка), за допомогою кнопки  — «Объединить и поместить в центре» панелі «Форматирование». Для цього треба виділили область і натиснули зазначену кнопку.
Введення формул
Формула в Excel повинна починатися з математичного оператора, наприклад, зі знака рівності (=), або знака плюс (+), або знака мінус (–). Формули крім операцій (часто вживають термін — оператори) можуть містити константи, адреси клітинок, імена діапазонів, функції. Відразу після завершення введення виконуються обчислення, і в клітинці відображається результат обчислень. Сама формула, що зберігається в активній клітинці, відображається у рядку формул. Іноді після уведення формули з’являється повідомлення про помилку, за яким, як правило, неважко визначити її характер. Можливості, надані формулами для опрацювання даних у Excel, розглянуті нижче у розділі “Обчислення”.
Правка даних
Вміст клітинки на будь-якому етапі можна змінити, замінивши його іншим значенням або підправивши лише частину вмісту.
Якщо в процесі уведення значення підтвердження кінця введення ще не було дано (тобто значення поки ще не стало вмістом клітинки), редагуйте значення, що відображається у рядку формул, звичайним способом.
Для заміни вмісту клітинки виберіть потрібну клітинку та введіть нове значення.
Для часткової зміни вмісту клітинки можна, обравши її, натиснути клавішу <F2>, або клацнути мишею у рядку формул, або двічі клацнути безпосередньо на клітинці. Після цього Excel дозволить редагувати значення, або використовуючи рядок формул, або безпосередньо у самій клітинці. Ви можете традиційним чином видаляти зайві символи, виділяти окремі частини, наприклад, для копіювання, переміщення, або форматування. Для редагування можна використовувати такі сполучення клавіш:
-
Клавіші
|
Функція
|
<>, <>
|
Зсув курсору на один символ у зазначеному напрямі
|
<Delete>, <Backspace>
|
Видалення символу праворуч (ліворуч) від курсору або видалення виділених символів
|
<Ctrl+Delete>
|
Видалення усіх символів праворуч від курсору
|
<Home>,
<End>
|
Позиціювання курсору перед першим або після останнього символу
|
<Ctrl+Alt+Tab>
|
Вставка позиції табуляції
|
<Shift+>,
<Shift+>
|
Розширення виділення на один символ у зазначеному напрямку
|
<Ctrl+X>
|
Видалення виділених символів у буфер обміну
|
<Ctrl+C>
|
Копіювання виділених символів у буфер обміну
|
<Ctrl+V>
|
Вставка вмісту з буфера обміну
|
<Insert>
|
Переключення між режимами вставки та заміни
|
|