План: Предмет і завдання курсу "Ділова українська мова". Українська національна мова як основа культури українського народу, його державності. Соціальна функція мови. Поняття літературної мови


НазваПлан: Предмет і завдання курсу "Ділова українська мова". Українська національна мова як основа культури українського народу, його державності. Соціальна функція мови. Поняття літературної мови
Сторінка5/6
Дата02.04.2013
Розмір0.94 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6
Прийменники Службові слова, за допомогою яких виражаються відношення між предметами та відношення дії або ознаки до предмета. Ця частина мови активно використовується в офіційно-діловому мовленні, однак недоречне застосування прийменникових конструкцій при укладанні документа може призвести до викривлення його змісту.

Помилки, пов'язані з неправильним уживанням прийменників.

1. Ненормативне вживання прийменникових відмінкових форм, напр.: згідно наказу замість згідно з наказом, відповідно постанови замість відповідно до постанови, незважаючи обставини замість незважаючи на обставини тощо.

2. Вибір помилкової відмінкової форми, яка не вживається з даним прийменником, напр.: всупереч негараздів (родовий відм.) замість всупереч негараздам (давальний відм.), завдяки перемоги родовий відм.) замість завдяки перемозі (давальний відм.).

3. Нехтування нормативними безприйменниковими конструкціями, напр.: у той же момент замість тої ж миті, пальто в клітинку замість картате папьто, по можливості швидше замість якомога швидше.

4. Використання прийменника завдяки в текстах, що торкаються негативних подій, напр.: завдяки урагану, завдяки хворобі, завдяки неврожаю тощо. У таких випадках ліпше послуговуватися синонімічними прийменниками через, у зв'язку з: у зв'язку з ураганом, через хворобу, через неврожай.

5. Повторювані прийменники можуть пропускатися при однорідних додатках, якщо останні мають однакову форму, близькі за змістом і не поширені означеннями. Напр.: У зимову сесію студенти складають іспити з математики, філософії, психології.

6. Повторення прийменника обов'язкове, якщо однорідні члени речення пов'язуються повторюваними або парними сполучниками, якщо прийменники при однорідних додатках неоднакові, якщо однорідні члени з'єднуються протиставними сполучниками, а також якщо однорідні члени поширені залежними словами [28, с. 170 - 171]. Напр.: У зимову сесію студенти складають іспити з вищої математики, з історії філософії, із загальної психології.

7. Неправильний переклад прийменникових конструкцій з російської мови на українську. Так помилковими є прийменникові конструкції типу екзамен по математиці, ліки від грипу, з різницею від тебе замість нормативних екзамен із математики, ліки проти грипу, на відміну від тебе.

Узагальнений

Оволодіння провідними морфологічними категоріями неабияк сприяє ефективному та дієву професійному спілкуванню. Відповідні знання й навички, набуті студентами під час вивчення граматичних категорій різних частин мови в ділових паперах, можуть стати основою для подальшого підвищення їх культури писемного та усного ділового мовлення.

50. СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЛОВИХ ПАПЕРІВ

Ділові папери мають специфічний синтаксис. Здебільшого це прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими означеннями. Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно стоять на початку речення. Щодо структури речень ділових паперів, то майже всі присудки вживаються в теперішньому часі. Наприклад: Рекламне агенство республіканської телекомпанії "Тоніс-ценр" пропонує свої послуги. Поширеними є пасивні структури типу: наказ виконується.

Синтаксис ділової документації відзначається ще й уживанням інфінітивних конструкцій. Наприклад, відкликати працівників тощо.

Важливою ознакою ділових паперів є й часте використання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають діловим документам стислості: читаючи документи.

Окрім того, у діловому листуванні переважає непряма мова, а пряма вживається лише в тих випадках, коли є необхідність дослівно передати зміст деяких законодавчих актів.

Специфіку синтаксису визначає й стислість викладу інформації. Найчастіше надається перевага простим реченням. Якщо ж використовуються складні, то вони невеликі: одне - два підрядних чи дієприкметниковий, дієприслівниковий звороти.

Типова ознака ділового стилю - використання віддієслівних іменників. Вони дають загальне уявлення про дію, забезпечують однозначність, узагальненість змісту й надають документам певної офіційності. Наприклад, подати клопотання до 20 серпня 1999 року щодо надання матеріальної допомоги.

У мові ділових документів є такі словосполучення дієслівного типу, які багато разів використовуються в конкретній виробничій чи адміністративно-виробничій ситуації, зокрема: взяти за основу, взяти до уваги тощо.

Особливо часто в діловому мовленні зустрічаються помилкові конструкції, зумовлені впливом російської мови у східних і південних регіонах України та польської мови на заході України.

51. Термін узгодження вживається у двох значеннях:

1. Спосіб зв'язку у словосполученні (синтаксичній одиниці, що утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв'язку - узгодження, керування або прилягання). Узгодження в словосполученні називає такий синтаксичний зв'язок слів, при якому залежне слово узгоджується з головним у роді, числі й відмінку. Напр.: у словосполученні талановита дівчина - залежне слово талановита узгоджується з головним словом дівчина в однині, у жіночому роді й у називному відмінку.

2. Граматичне узгодження присудка з підметом у формах числа або роду Такий тип зв'язку ще називають координацією - розподіл упорядкування) між присудком і підметом. Так у реченні Доцент Борисюк Ю.Т. поінформував колектив факультету про наукову роботу викладачів кафедри фізики присудок поінформував узгоджується з підметом доцент у формі чоловічого роду й в однині.

Керування - синтаксичний зв'язок слів, при якому залежне слово стає в тому відмінку, якого. вимагає головне слово. Так дієслово адресувати керує формами давального (адресувати вчителеві) та знахідного відмінків у поєднанні з прийменником на (адресувати на вчителя).

Розрізняють такі складні випадки керування:

1. Близькозначні слова можуть керувати різними відмінковими формами. Так прикметники притаманний та властивий керують формами давального відмінку (притаманний митцеві, властивий учням), тоді як синонімічне слово характерний вимагає після себе форми родового відмінка - прийменник для (характерний для письменника). Дієслово присвячувати (присвятити) керує давальним відмінком (присвячувати ювілеєві університету), а близьке за значенням слово приурочувати (приурочити) - родовим відмінком + прийменник до (приурочувати до ювілею університету).

2. Помилки, що трапляються через не розрізнення паронімів. Напр., дієслово привести керує знахідним відмінком (привести батьків), а його паронім призвести родовим - прийменник до (призвести до трагедії).

3. Незнання граматичних норм російської та української мов. Порівняймо російські словосполучення благодарю (кого?) Вас, екзамен (по чему?) по истории та їх українські відповідники дякую (кому?) Вам, іспит (з чого?) з історії.

51. Термін узгодження вживається у двох значеннях:

1. Спосіб зв'язку у словосполученні (синтаксичній одиниці, що утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв'язку - узгодження, керування або прилягання). Узгодження в словосполученні називає такий синтаксичний зв'язок слів, при якому залежне слово узгоджується з головним у роді, числі й відмінку. Напр.: у словосполученні талановита дівчина - залежне слово талановита узгоджується з головним словом дівчина в однині, у жіночому роді й у називному відмінку.

2. Граматичне узгодження присудка з підметом у формах числа або роду Такий тип зв'язку ще називають координацією - розподіл упорядкування) між присудком і підметом. Так у реченні Доцент Борисюк Ю.Т. поінформував колектив факультету про наукову роботу викладачів кафедри фізики присудок поінформував узгоджується з підметом доцент у формі чоловічого роду й в однині.

Керування - синтаксичний зв'язок слів, при якому залежне слово стає в тому відмінку, якого. вимагає головне слово. Так дієслово адресувати керує формами давального (адресувати вчителеві) та знахідного відмінків у поєднанні з прийменником на (адресувати на вчителя).

Розрізняють такі складні випадки керування:

1. Близькозначні слова можуть керувати різними відмінковими формами. Так прикметники притаманний та властивий керують формами давального відмінку (притаманний митцеві, властивий учням), тоді як синонімічне слово характерний вимагає після себе форми родового відмінка - прийменник для (характерний для письменника). Дієслово присвячувати (присвятити) керує давальним відмінком (присвячувати ювілеєві університету), а близьке за значенням слово приурочувати (приурочити) - родовим відмінком + прийменник до (приурочувати до ювілею університету).

2. Помилки, що трапляються через не розрізнення паронімів. Напр., дієслово привести керує знахідним відмінком (привести батьків), а його паронім призвести родовим - прийменник до (призвести до трагедії).

3. Незнання граматичних норм російської та української мов. Порівняймо російські словосполучення благодарю (кого?) Вас, екзамен (по чему?) по истории та їх українські відповідники дякую (кому?) Вам, іспит (з чого?) з історії.

52.З великої літери починається текст і пишеться слово речення після крапки, знака оклику і знака питання, коли ними закінчується попереднє. А також після двокрапки, якщо далі іде пряма мова.

З вел літ пишуться індивідуальні назви кораблів, літаків, підприємств, товариств, фірм.

З вел літ пишуться назви держав і адміністративно – територіальних одиниць: Автономна Республіка Крим ,Україна, області - Хмельницька, Полтавська.

З вел літ пишуться назви найвищих державних установ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України.

З вел літ пишуться назви найвищих посад та почесних звань: Президент України.

З вел літ пишеться перше слово в назвах центральних установ, установ місцевого значення, промислових і торгових підприємств: Національний банк України, Вища рада юстиції.

З вел літ пишуться назви історичних епох, подій, визначених свят: Дев'яте травня, Велика Вітчизняна війна.

Велика літера пишеться у словах географічних назв: Кривий Ріг.

У ділових паперах з великої літери пишеться назва документа: Біографія, Характеристика, Акт, Заява і т. д.

53. Написання прізвищ, імен по батькові.

1. Українські прізвища передаються на письмі за загальними нормами українського правопису:

- українські та інші слов'янські прізвища іменникового типу відмінюються, як іменники відповідних відмін, напр.: Кривоніс - Кривоноса, Кривоносові (Кривоносу) тощо;

- прізвища прикметникового типу на -ий, -ій відмінюються, як відповідні прикметники, напр.: Сингаївський - Сингаївського, Сингаївському, Сингаївського, Сингаївським тощо;

- чоловічі прізвища прикметникового типу на -ов, -ев (-єв), -ів' (-їв), -ин, -ін (-їй) відмінюються за такими зразками: Петров, Петрова, Петрову, Петрова, Петровим, на Петрові (у), Петров і Петрове; Ковалів, Ковалева (ліва), Ковалеву (ліву), Ковалева (ліва), Ковалевим (лівим), на Ковалеві, -у, (ліві, -у), Ковалеве, (ліве) й Ковалів;

- жіночі прізвища, що закінчуються на приголосний і на -о не відмінюються: Ліною Костенко, Ганні Чубач.

2. Українські чоловічі й жіночі імена відмінюються відповідно до загальних норм українського правопису:

- чоловічі й жіночі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на -а, -я, відмінюються, як іменники І відміни: Микита, Микити, Микиті, Микиту, Микитою, Микиті, Микито; Ілля, Іллі, Іллі, Іллю, Іллею, Іллі, Ілле;

- чоловічі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на приголосний та на -о, відмінюються, як іменники II відміни: Олег, Олега, Олегові (у), Олегом, Олегові, Олегу; Ігор, Ігоря, Ігореві (ю), Ігоря, Ігорем, Ігореві, Ігоре;

- українські жіночі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на приголосний, відмінюються, як іменники III відміни: Любов, Любові, Любові, Любов, Любов'ю, Любові, Любове.

3. Українські імена по батькові творяться таким чином:

- більшість чоловічих імен по батькові твориться додаванням до основ власних імен суфікса -ович: Михайло - Михайлович, Петро - Петрович;

- кілька чоловічих імен по батькові творяться за допомогою суфікса -ич: Лукич (Лукович), Савич (Савович), Кузьмич (Кузьмович), Хомич (Хомович), Якович, Ілліч;

- жіночі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса -івн(а): Михайлівна, Петрівна, Микитівна;

4. Українські імена по батькові відмінюються, як відповідні іменники: Павло Антонович, Павла Антоновича, Павлові (у) Антоновичу, Павла Антоновича, Павлом Антоновичем, Павлові Антоновичу, Павле Антоновичу; Марія Іванівна, Марії Іванівни, Марії Іванівні, Марію Іванівну, Марією Іванівною, Марії Іванівні, Маріє Іванівно.

Узагальнення

Орфографія і пунктуація є необхідними факторами, що допомагають якнайкраще та якнайточніше передати зміст будь-якого документа.

Вивчений матеріал спрямований на оволодіння тими орфографічними нормами й правилами, до яких найчастіше звертаються в писемному діловому мовленні. Опанування теорегичних відомостей й практичне їх засвоєння сприятимуть виробленню міцних орфографічних навичок,

54. Правопис географічних назв.

1. Індивідуальні астрономічні назви (незалежно від кількості їхніх складників) пишуться з великої літери, загальні поняття – із малої: зірка Вега, планета Земля.

2. Індивідуальні (видові) географічні назви пишуться з великої букви, загальні (родові) поняття - із малої: Чорне море, материк Антарктида.

3. Якщо означуване слово, що входить до складу географічної назви, не виражає родового поняття, то воно пишеться з великої літери: місто Біла Церква, заповідник Біловезька Пуща.

4. Назви сторін світу звичайно пишуться з малої букви -- захід, схід, південь.

5. Якщо ці слова виступають як назви країв чи народів, то тоді вони пишуться з великої літери: Середня Азія, Західна Україна, Близький Схід, країни Заходу.

6. Індивідуальні назви вулиць, бульварів, провулків, проспектів, тощо; шляхів (залізничних, морських тощо); каналів, а їх родові поняття - із малої: проспект Миру, вулиця Героїв Пожежних, Соборний майдан.

7. Якщо в назвах вулиць, проспектів, населених пунктів тощо слова брід, вал, ворота, міст, шлях, яр і т. ін. уже не сприймаються як родові позначення, то вони пишуться з великої літери: Красні Ворота; міста Гола Пристань, Кривий Ріг, село Сухий Яр.

8. Назви держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць пишуться з великої букви: Арабська Республіка Єгипет, Угорська Республіка

8. Областей, районів, сільрад із великої літери пишеться тільки перше слово: Житомирська область, Брусилівський район

9. Неофіційні назви держав, одиниць територіального поділу та образні назви географічний об'єктів пишуться з великої букви: Житомирщина, Прикарпаття, Приазов'я, Полісся, Золотоверхий (Київ).

55. Технічні правила переносу;Розрізняють орфографічні й технічні правила переносу слів. Орфографічні правіша переносу базуються на складоподілі, оскільки частини слів з одного рядка в другий можна переносити за складами, напр.: пра // ців // ник.

До технічних правил переносу ставляться такі вимоги:

1. Не можна переносити прізвища, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціали або умовні скорочення, що до них відносяться: ГЛ.: Франко (а не І.Я. // Франко), акад. Русанівський (а не акад. // Русанівський). Якщо прізвища, імена, по батькові, звання тощо подаються повністю, то прізвища, а також по батькові можна переносити: Іван // Якович // Франко тощо.

2. Не можна відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 1991. р. (а не 1991 II р.), 5 т (а не 5 // т). Якщо назви мір подаються повністю, то їх можна переносити: 1991 // рік.

3. Граматичні закінчення, з'єднані з цифрами через дефіс, не можна відривати й переносити: 10-й (а не 10- // й), 3-го (а не 3- //то).

4. Не можна розривати умовні (графічні) скорочення типу вид-во, і т. д., і т.ін., т-во.

5. Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки. Правила оформлення цитат. 
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Розкрийте поняття літературної мови та літературної норми. Визначте...
Українська мова – слов’янська мова. Вона є національною мовою українського народу. Українська національна мова існує
Питання до іспиту з курсу «Українська мова за професійним спрямуванням»
Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови
Творча робота у номінації
Народ, держава, мова це поняття нероздільні. Без мови немає народу, а без народу не існує мови. Наша рідна українська мова то мова...
Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм....
Предмет і структура курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Зв'язок з правовими дисциплінами
Урок розвитку зв’язного мовлення №1 Творчий переказ тексту «Відпочинок на морі»
Державний Гімн України. Мова — жива скарбниця історії народу. Мова і мовлення. Збагачення мови новими словами. Утворення нових слів....
Питання до МК-2 для студентів ІІІ курсу з дисципліни «Українська...
Поняття мовної норми. Види мовних норм. Орфоепічні норми української літературної мови
Тема Державна мова мова професійного спілкування 11
Поняття національної та літературної мови. Значення мови в житті суспільства та людини 17
Кваліфікаційних завдань, який пропонується для проведення атестаційної
Чальних програм предметів професійно-технічного циклу з професії: організація діловодства, ділова українська мова, машинопис, ділова...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання
Українська мова є державною мовою України, що перед­бачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя. Знання цієї...
Урок №1 Клас 5 Тема. ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТI СУСПIЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ
Тема. ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТI СУСПIЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка