|
|
Скачати 0.7 Mb.
|
|
«Судове засідання» - обговорення, що імітує судовий розгляд (слухання справи). Педагогічні ситуації, експромт - метод активізації педагогічного пізнання в процесі повсякденного спілкування, взаємозв'язку з дітьми, батьками, колегами. Наприклад, дитина повідомляє педагогу, що мама і тато розійшлися, і у нього тепер буде новий тато. Якою може бути реакція педагога. Ефективною формою є проведення виставки-ярмарки педагогічних ідей, аукціон. Така форма роботи стимулює педагогів до творчості та самоосвіти. Основний результат - помітний професійно-особистісне зростання вчителів. Педагогам створюються умови для публічного представлення кращих зразків їх професійної діяльності, появи нових ідей, встановлення та розширення ділових і творчих контактів з колегами. Ще одна форма, якою можна користуватися перед відкритими заходами - «Квік - налаштування» - настрій педагога на успішну роботу: 1. Якщо ви хочете подобатися людям - посміхайтеся! Усмішка - сонячний промінчик, протиотрута створена природою від неприємностей. 2. Ви найкращі і красиві, нехай всі манекенниці світу вам позаздрять. 3. Є люди подібно золотій монеті: чим довше працюють, тим дорожче цінуються. 4. Немає кращої та улюбленої подруги, ніж улюблена робота: не старіє, і старіти не дає. Банк ідей - це раціональний спосіб колективного рішення проблем, що не піддаються вирішенню традиційними способами на даному етапі. Недоліком традиційних форм роботи (поряд з достоїнствами) є те, що не всі педагоги виступають в ролі активних учасників. Усуненню цього недоліку сприяє ділова гра та інші інноваційні форми роботи з педагогічними кадрами. Ділова гра - ефективний метод взаємодії педагогів. Це форма вдосконалення розвитку, сприйняття кращого досвіду, утвердження себе як педагога в багатьох педагогічних ситуаціях. Необхідна умова ефективності ділової гри - добровільне і зацікавлена участь всіх педагогів, відкритість, щирість відповідей, їх повнота. Ділова гра може бути використана не тільки як залікове заняття за результатами теоретичного семінару актуальною для школи проблеми, а й при розробці рішень нової проблеми. Основна мета гри - живе моделювання навчально-виховного процесу, формування конкретних практичних умінь педагогів, більш швидка адаптація до оновлення змісту, формування у них інтересу і культури саморозвитку; відпрацювання певних професійних навичок, педагогічних технологій. Ділові ігри бувають: імітаційні, управлінські, дослідницькі, організаційно-ділові, тренінги, проективні ігри. При організації та проведенні ділової гри роль керівника гри різна - до гри він інструктор, в процесі її проведення - консультант, на останньому етапі - керівник дискусії. Ігрове моделювання - дозволяє поєднувати методи і прийоми активізації педагогів з метою надання допомоги вчителям в організації педагогічного процесу, навчання та знайомство з новими методами роботи з дітьми. Завдяки ігровому моделюванню розгортається широке поле діяльності, з'являється можливість по індивідуалізації цієї роботи, з одного боку, і створенню згуртованого колективу - з іншого. Проведення ігрового моделювання ефективно і в заключній частині методичного заходу. Майстер-клас - це відкрита педагогічна система, що дозволяє демонструвати нові можливості педагогіки розвитку і свободи, що показує способи подолання консерватизму і рутини. Особливості майстер-класу: - Метод самостійної роботи в малих групах, що дозволяє провести обмін думками ; - Створення умов для включення всіх в активну діяльність; - Постановка проблемного завдання і вирішення її через програвання різних ситуацій; - Прийоми, що розкривають творчий потенціал усіх учасників майстер-класу; - Форми, методи, технології роботи повинні пропонуватися, а не нав'язуватися учасникам; - Форма взаємодії - співробітництво, спільний пошук. Зразковий алгоритм проведення майстер-класу повинен складатися з таких компонентів: виділення проблеми - об'єднання в групи для вирішення проблеми - робота з матеріалом - представлення результатів роботи - обговорення та коригування результатів роботи - рефлексія (останній і обов'язковий етап - відображення почуттів, відчуттів, що виникли у учасників у ході майстер-класу). Підводячи підсумки, можна сказати, що грамотно побудована система активних форм роботи з педагогічними кадрами - призведе до підвищення рівня навчально-виховної роботи та згуртує колектив педагогів. 2.2 Застосування активних методів у методичній роботі Балабінского НВК «Престиж» Різноманіття функцій і завдань методичної роботи різносторонній, де постійно оновлюється характер її змісту, а також конкретні особливості навчального закладу припускають і достатню різноманітність форм роботи, постійне збагачення та підвищення ефективності усталених, традиційних форм і новаторська примітка нових форм. В даному розділі ми наводимо приклади активних методів методичної роботи, які допоможуть керівникам і завучам навчальних закладів у підготовці педагогічних рад, круглих столів та інших форм взаємодії педагогів і у формуванні колективу. Психологічний тренінг для педагогів «Усвідомлення професійних мотивів » Заняття 1. Основні завдання: розробка і прийняття правил роботи в групі, дослідження психологічних проблем, поліпшення суб'єктивного самопочуття і зміцнення психологічного здоров'я учасників групи. Вправа 1. Самопрезентація. Ведучий тренінгу просить всіх учасників розповісти про себе. Важливо говорити не стільки про біографію, скільки про свої особистісні якості. Учасники тренінгу можуть задавати уточнюючі питання. Акцент необхідно робити на позитивних якостях. На самопрезентацію одного учасника відводиться 1-2 хвилини. Вправа 2. Обговорення правил роботи в групі. Ведучий пояснює учасникам основні принципи та особливості тренінгової роботи. Учасники тренінгу приступають до обговорення правил роботи в групі. За підсумками обговорення визначаються правила, які приймають всі учасники групи. Вправа 3. «Викинь пальці». Ведучий пропонує учасникам тренінгу за його командою «викинути» пальці. Вправа повторюється до тих пір, поки всі учасники не викинуть однакову кількість пальців. Необхідно звернути увагу на обговорення самозвітів учасників тренінгу: що сприяло або ускладнювало узгоджену діяльність. Вправа 4. «Хто я такий». Ведучий пропонує взяти кілька аркушів чистого паперу і написати на одному з них в правому верхньому куті 10 зі своїх самохарактеристик, до яких учасники найбільшою мірою звикли. Після цього необхідно дати десять відповідей на питання «Хто я такий?». Це необхідно зробити швидко, записуючи свої відповіді точно в тій формі, як вони приходять в голову. Далі необхідно відповісти на ті ж питання з точки зору ваших учнів. Необхідно порівняти ці два набори відповідей і в письмовій формі вказати наступне: * У чому полягає подібність? * Які відмінності? * Якщо є відмінності , то як ви їх поясните стосовно до самого себе? * Яким чином ці відмінності зрозумілі з точки зору учнів? * Які з 10ответов вашої самохарактеристики стосувалися фізичних якостей, психологічних особливостей і соціальних ролей. За підсумками даної вправи відбувається обговорення того, що викликало утруднення з боку учасників тренінгу. Наприкінці заняття проводиться загальний аналіз і учасникам тренінгу пропонується висловити свою думку про хід спільної роботи (продовження дивись у Додатках А). Конспект семінару з теми « Проблема мовної агресії в педагогічній практиці» Мета: визначення актуальності теми мовної агресії у навчально-виховному процесі; виявлення знань і уявлень педагогів з теми; вивчення негативних моделей мовної поведінки дорослих у відповідь на прояви мовної агресії дітей. Примітка: ведучим семінару може бути заступник директора школи. Хід семінару
Ведучий по черзі задає питання учасникам семінару, які в процесі обговорення виявляють єдино вірну відповідь. Зразки питань з відповідями: Питання: Що таке мовна агресія? Відповідь: Мовленнєва агресія - грубе, образливе, образливе спілкування. Питання: Чим мовна агресія відрізняється від агресії фізичної ? Відповідь: Прояви фізичної агресії: дитина б'ється, штовхається, кусається. Прояви мовної агресії: лається, грубить, огризається, сперечається. Необхідно знати, що агресивна мовна поведінка дитини - ситуативні спалахи грубості і агресивність - прояв загальної схильності до агресії, в т. ч. вербальної, яка поступово стає стійкою особистісної рисою. Питання: Які прояви мовної агресії? Відповідь: Мовленнєва агресія виявляється в образах і погрозах, грубих вимогах і відмовах, звинуваченнях і глузуваннях (наприклад, «дражнилки», «крик», «ниття» , «бурчання» і т. п.); більш приховано, побічно - у скаргах, наклепі, плітках. Питання: Чи завжди дитячі лайки - це мовна агресія? Відповідь: Вживання дитиною лайок - далеко не завжди демонстрація агресії; часто це просто наслідування некультурною манери спілкування дорослих або своєрідна словесна гра, змагання «хто кого передражнила».
Педагоги діляться на дві групи, одній роздають картки з моделями негативної мовної поведінки педагогів, а інший - з прикладами - поясненнями такої поведінки. Необхідно «знайти пару» і пояснити свій вибір. Негативні моделі мовної поведінки з прикладами: Негативна модель мовної поведінки дорослих: Стереотипні комунікативні установки сучасного суспільства Приклади – пояснення: «Треба вміти давати здачі», «На образливе слово треба відповідати образливим», «Інакше не виживеш». Негативна модель мовної поведінки дорослих: Лояльне ставлення до грубості загального улюбленця. Приклади – пояснення: «Я не знаю, як мені бути Почав старшим я грубити А вони до мене: - Голубчик, їж швидше! - Холоний супчик! А вони до мене: - Синочку, покласти ще шматочок ? А вони до мене: - Внучок, Ляж, Лапуся, на бочок!..»С.В. Михалков, «Лапуся»). Негативна модель мовної поведінки дорослих: Відсутність цілеспрямованого навчання етикетні спілкування. Приклади – пояснення: «Хіба можна так лаятися?!», «Так не можна!», «Що ти кажеш!» Негативна модель мовної поведінки дорослих: Недооцінка позитивних сторін діяльності дитини. Приклади – пояснення: «Вічно ти ...!», «Ти завжди ...!», «Від нього всього можна чекати!», «За ним потрібне око та око!» Негативна модель мовної поведінки дорослих: Негативний особистий досвід спілкування конкретної дитини. Приклади – пояснення: «Дражнилки», жорстокі жарти, змагання у словесній витонченості, гра «хто кого переспорить», навішування словесних ярликів типу «ябеда», «брехун», «уявляла», «очкарик», «гальмо» і т. п. Негативна модель мовної поведінки дорослих: Пропаганда тих чи інших форм мовної агресії в сучасних ЗМІ. Приклади – пояснення: «Поганими словами» лається улюблений співак чи мультиплікаційний персонаж, популярність жанрів бойовика і трилера з відповідними моделями мовної поведінки персонажів і набором словесних кліше. Негативна модель мовної поведінки дорослих: Відкрита мовна агресія педагога. Приклади – пояснення: «Малюєш як курка лапою!», «Скільки можна повторювати?!», «Як ви мене дістали!», «Закрили роти!», «Живо мити руки!», «Поставлю в кут!», «Рахую до трьох...» Рольова гра «Способи ефективного реагування на мовну агресію дітей» Мета: навчання педагогів способам мовленнєвого впливу на дітей; відпрацювання педагогами способів мовного впливу на дітей. Примітка: ведучим гри може бути заступник директора школи. Хід гри Ведучий гри роздає педагогам картки з назвами способів ефективного реагування на поведінку молодших школярів, поясненнями до їх використання в практиці, дає 7-8хв. на їх вивчення. Потім розігруються 2-3 конкретні ситуації, в яких «діти» (їх зображують педагоги) виявляють відкриту мовну агресію. (Приклади краще взяти з практики роботи конкретного освітнього закладу). Педагоги повинні спробувати застосувати той спосіб, який вказаний в картці. Наприкінці гри підводиться підсумок, обговорення: в якій ситуації які способи боротьби з мовної агресією дітей будуть найбільш ефективні. Способи ефективного реагування на поведінку молодших школярів (вміст карток) 1. «Прямий осуд» - безпосередній словесний вплив у формі докору, заборони, вимоги. Осуд має бути добре продумано і виражено коректно - з обов'язковим використанням необхідних форм ввічливості. Наприклад: «Роблю тобі суворе зауваження! Будь ласка, не треба мені грубити». 2. «Ігнорування мовної агресії» - комунікативна тактика, яка передбачає, що педагог не реагує на грубість, робить вигляд, що не помічає її, демонструє зовнішню незацікавленість. Така тактика чинить психологічний вплив на «агресора» (ефект несподіванки) і руйнує його «негативний сценарій» (ефект обманутого очікування ). Застосовується, якщо агресія не несе безпосередньої загрози дитині і оточуючим людям. 3. «Переключення уваги» - відволікання дитини від виконання небажаних дій. Основні способи перемикання уваги: перевод розмови на іншу тему, несподіване запитання, незвичайне завдання, цікава гра. 4. «Проектування позитивних особистісних якостей і поведінкових реакцій» - актуалізація (озвучування, словесне позначення, публічне нагадування) позитивних якостей дитини або вираз провокаційного сумніву, яке навмисно зачіпає самолюбство дитини, кидає йому виклик (спосіб «підзадорювання»). Наприклад: «Ти ж розумна, доросла, терпляча, здатна дівчинка!»; «Невже це говорить наш Мишко?»; «Ну, Мишко, ніяк не очікувала від тебе такого!»; «Мені соромно за тебе!»; «Тобі, напевно, важко проявити терпіння і витримку!» і т. п. 5. «Цілеспрямоване використання позитивних оцінних висловлювань» - словесна демонстрація щирого схвалення, вираз заслуженої похвали, яка не допускає мовної агресії. Формами позитивних оцінних висловлювань можуть бути:
6. «Зміна ролей» - моделювання ситуації, у якій «агресор» виявляється на місці «жертви», з метою домогтися усвідомлення неправильності поведінки через емпатію. Варіанти словесної реалізації: «Значить, ти хочеш, щоб у класі прибирав хто завгодно, тільки не ти?»; «А тобі самому було б приємно почути те, що ти зараз говориш мені?»; «Уяви собі, що ти опинився на місці...» і т. п. 7. Гумор, жарт - швидкий і ефективний спосіб єднання учасників спілкування. Однак слід уникати жартів неприязного і образливого змісту, які ображають дитини і провокують його на відповідну мовну агресію. 8. «Промовисте мовчання» - мовчазний, підкреслено незворушний вислуховування агресивної дитячої мови, іноді підкріплене прийомом самообривання мови: різко перерватися у відповідь на негативну дію або вислів дитини, супроводжуючи паузу виразним поглядом, багатозначною позою. Даний метод добре поєднується з подальшим осудженням, перемиканням уваги, проектуванням особистісних якостей, прийомом зміни ролей або жартом. 9. «Випустити джина» - не перериваючи і не коментуючи, дозволити дитині висловити свої негативні емоції, дати можливість повністю «виговоритися», після чого спокійно і не поспішаючи обговорити ситуацію. Можливо поєднання цього методу з подальшим перефразування слів дитини в більш коректній формі. Наприклад: «Я зрозуміла, що ти хотів сказати...», «Напевно, ти мав на увазі...». 10. «Якщо не можеш чогось протистояти - очоль це» - використовується в ситуаціях, що мають характер швидше захопленості грою, пустощів, дурощі, ніж справжньою агресії, полягає в навмисному посиленні негативних дій, доведення їх до вищої точки або в утрируванні до абсурду. Наприклад: «Давайте разом покричимо! Споримо, я голосніше вмію? Ну, ще голосніше! ..Ще...». 11. «Часткова згода» («Так, але...») - уважно вислухати і прийняти претензії дитини; по можливості, частково задовольнити їх, але в цілому зберегти основну лінію вимог. Варіанти мовних конструкцій: «Так, Сергійко вчинив погано - він тебе вдарив. Але ж ти ж сам щойно забрав у нього пенал! Так що ви обидва не праві і повинні помиритися». 12. «Залучення «союзників» - заручитися реальною чи уявною підтримкою дітей, родичів, знайомих або просто людей, які опинилися поряд. Приклади мовних кліше: «Не кричи, будь ласка, - на тебе вже старшокласники дивляться!»; «По-моєму, хлопці не схвалюють тебе... Правда?»; «Батькам би дуже не сподобалося те, що ти говориш!» і т. п. 13. «Апеляція до жалості» - при оцінці конфліктної ситуації акцентувати увагу не на проступок дитини або її агресивні висловлювання, а на власному емоційному стані (засмучення, дискомфорт, сором). Відповідні словесні кліше: «Ти робиш мені дуже боляче!»; «Твої слова мене дуже засмутили!»; «Пожалій мене, будь ласка» і т. п. 14. «Самопокарання» - запропонувати дитині самій придумати собі покарання за провину. Можливі форми словесного втілення: «Ти ж любиш справедливість у всьому. Ось і придумай собі покарання за...»; «Як би ти сам вчинив з людиною, що зробила таке?» 15. «Переконання» - пряме роз'яснення необхідних правил мовної поведінки, норм спілкування. При цьому не слід: роз'яснювати цілком очевидне, наприклад, чому не можна ображати іншу людину; можна коректно нагадати: «На ці слова я можу образитися», «Ми ж знаємо, що це погано»; моралізувати абстрактно: «Треба вести себе добре», «Потрібно бути розумницею» і т. п.; переконувати в тому, чого в ідеалі не буває: «На уроках завжди треба сидіти мовчки», «Ніколи не треба ні з ким сперечатися»; підвищувати тон і говорити зайве пафосно: «Михайло, я до глибини душі обурена твоєю жахливою поведінкою!». «Круглий стіл» на тему: «Гуманізація педагогічного процесу в на сучасному етапі». Питання для обговорення:
Педагогічний ринг на тему: «Розумове виховання учнів початкової школи». Мета: Уточнити знання педагогів про форми і методи розумового виховання учнів початкової школи. Орієнтувати на вивчення методичної літератури . Формувати навички логічного міркування і аргументації своєї позиції. Організація гри: Педагогічний колектив ділиться на 2 команди за місяць до проведення рингу. Визначається журі. Правила гри: Кожен учасник має право виступати, задавати питання. Відповідати чітко, послідовно, конкретно. Укладатися в часі. Чим активніше робота всередині групи, тим вище оцінка (за 5- бальною системою ). За доповнення даються додаткові очки. Питання капітанам (по черзі):
Команди радяться протягом 1 хвилини, вибирають, хто дасть відповідь.
Завдання: Подивитися педагогічну ситуацію і дати рекомендації батькам на тему «Як займатися з дитиною вдома». Обдумування 2 хв. Відповідь - 2 хв. Самооцінка участі в ринзі. Підбиття підсумку рингу: наскільки грамотно відповідали педагоги на актуальні питання. Оголошуються переможці. Навчальна ділова гра «Використання методів розвитку критичного мислення в професійному розвитку ефективної педагогічної команди» Мета: активізація розумової діяльності слухачів; практичне оволодіння учасниками гри методами розвитку критичного мислення педагогів, створення умов для прояву ініціативи та активності за допомогою практичного оволодіння методами розвитку критичного мислення; розвиток культури мислення слухачів, опора на теоретичні знання у практичній діяльності. Основний зміст: I етап . організаційний
Форма організації: лекція-діалог. Мислення є вищим пізнавальним процесом. Воно являє собою форму творчого відображення людиною дійсності, що породжує такий результат, який у самій дійсності або у суб'єкта на даний момент часу не існує. Мислення людини також можна розуміти як творче перетворення наявних у пам'яті уявлень і образів. Відмінність мислення від інших психічних процесів пізнання полягає в тому, що воно завжди пов'язане з активною зміною умов, в яких людина знаходиться. Мислення завжди спрямоване на вирішення якої-небудь задачі. У процесі мислення проводиться цілеспрямоване і доцільне перетворення дійсності. Мислення - це процес сприйняття світу, встановлення взаємозв'язків, вміння аналізувати, висловлювати своє ставлення, робити висновки, узагальнення. Людина має здатність сумніватися, умінням аргументовано висловлювати свою точку зору, знаходити прийнятні рішення. У цьому випадку ми говоримо про те, що людина володіє критичним мисленням. Критичне мислення - це здатність людини об'єктивно оцінювати явища, події навколишньої дійсності, аналізувати цю інформацію, самостійно відбирати необхідні знання для досягнення цілей з подальшою оцінкою отриманих результатів. Критичне мислення передбачає: - Вибірковість у сприйнятті; - Нерозривний зв'язок з логікою; - Варіативність; - Нетрадиційність; - Масштабніст , глобальність; - Цілісність, результативність; - Прагнення до глибині знань. Коли діяльність будується на підходах критичного мислення, кожен формулює свої ідеї, оцінки і переконання незалежно від інших. Отже, мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно носить індивідуальний характер. Інформація є відправним, а аж ніяк не кінцевим, пунктом критичного мислення. Знання створює мотивацію, без якої людина не може мислити критично. Критичне мислення починається з постановки питань і з'ясування проблем, які потрібно вирішити. Завдяки критичному мисленню діяльність педагогів може перетворитися на цілеспрямовану, змістовну діяльність, приходячи до вирішення реальних проблем. Критичне мислення прагне до переконливої аргументації. Критично мисляча людина знаходить власне рішення проблеми і підкріплює це рішення розумними, обґрунтованими доводами. Використання методів розвитку критичного мислення в роботі з педагогами-практиками дозволяє розвивати відкриті відносини професійної співпраці, здатність до критичного мислення, заняттю критичним аналізом, дає можливість формулювати власні незалежні думки та проявляти повагу до думки інших. II етап: основний 1. Метод «Шість П». Завдання реалізації методу: розвиток умінь знаходити таку словесну конструкцію, яка дозволяє успішно вийти зі складного ланцюжка питань, визначення особистісного сенсу розуміння даного матеріалу. Завдання виконується в парах. Необхідно задати шість питань, які починаються зі слова «чому?» (Можна зі слів «навіщо?», «З якої причини?»). Наступне питання повине виходити з відповіді. Відповіді не повинні повторюватися. У парах визначити, хто буде задавати питання, а хто - відповідати. Задається перше питання, однакове для всіх: «Навіщо педагогу професійний розвиток?». Обов'язкова фіксація питань і відповідей, щоб врешті представити варіанти виконання даного методу.
Метод дає можливість: - Глибоко і міцно опрацювати інформацію; - Розвитку навичок самостійної роботи з текстом; - Формування і розвитку соціальних навичок; - Багаторазового звернення до матеріалу; - Розвитку вербальних навичок презентації матеріалів; - Забезпечити наявність робочих записів за результатами роботи над матеріалом. Основні кроки реалізації методу
Текст «Планета казок»1
Усвідомлення того, що всі люди на Землі - одна сім'я, а сама Земля - наш спільний Дім, має стати нормою для людей XXI століття. І таке відчуття - свідомість найлегше виховати в ранньому віці. З 2001 року почалося Всесвітнє десятиліття Культури світу в інтересах дітей планети. У доповіді, присвяченій йому, Генеральний секретар ООН зазначив: «Міжнародне десятиріччя культури світу та ненасильства в інтересах дітей планети може сприяти визначенню напрямків діяльності ООН в XXI столітті на шляху до побудови справедливого і мирного глобального співтовариства... Особливу увагу в рамках конкретних заходів, що проводяться в ході Десятиліття, може приділятися тим аспектам, які найбільшою мірою зачіпають дітей, особливо утворенню... Виховання в дусі Культури світу має ґрунтуватися на загальних принципах і одночасно має враховувати унікальні традиції та досвід кожного суспільства». Одним з таких «загальних принципів» є глобальна етика - загальнолюдські морально-етичні принципи, які є в усіх народних казках, якому б народу вони не належали. У тих же народних казках відображені «унікальні традиції та досвід кожного суспільства», про які говорить Генеральний секретар ООН. Все це педагогам відомо, але, думається, повинно бути виявлено в новому столітті на новому рівні. 2 ) Саме народні казки зберегли ту загальнолюдську мораль, яку, на жаль, сьогодні багато розгубили. «Зміст виховання в дусі Культури світу має сприяти прищеплювання ... цінностей, які відображають і стимулюють соціальну взаємодію і обміни на основі принципів свободи, справедливості і демократії, прав людини та соціальної справедливості, терпимості і солідарності, відкидають насильство», - йдеться у вищезгаданої доповіді. Все це передбачає «підготовку нових навчальних матеріалів, що стосуються світу, ненасильства і прав людини, підготовку та розповсюдження освітніх матеріалів та підручників для виховання в дусі Культури світу, які служили б методичною основою для працівників системи освіти». Програма « Планета казок» ставить завдання розповісти про різні країни, народи і культури, ввести в світ загальних для всіх людей етичних цінностей через саме близьке і доступне дітям - через казку. Казка в програмі стає гідом, провідником у кожну нову країну, в її культуру, у світ природи і людини, його моральних цінностей . Діти молодшого шкільного віку вже здатні зрозуміти, що таке подорож по планеті, що значить інша країна і інший народ, інший спосіб життя, їх починає цікавити світ природи. Все це є в казках різних народів, відібраних в програмі цілеспрямовано. Таким чином, народна казка, будучи відображенням душі народу, стає провідником його культури в серці дитини. Щоб кожна подорож в нову країну було цікавим і захоплюючим для дітей, читання (розповідання) казки необхідно в простій і доступній для дітей формі супроводжувати розповіддю (обов'язково підкріплюються наочністю) про природу цієї країни, про людей (показати національні костюми і традиційне житло), про народну музику і дитячі пісні різних народів, про народні ігри (підібрати відповідні для цього віку). Важливо, щоб діти відчули красу і природи, і народної творчості, для чого необхідно використовувати барвистий ілюстративний матеріал, фонограми, сувеніри з різних країн і т. д. Багато що з цього можна знайти сьогодні в енциклопедіях для дітей, в різних журналах. Діти, познайомившись з казками різних народів, зможуть не тільки більше дізнатися про їхню культуру, про моральні цінності, звичаї, природу, але, що дуже важливо, краще дізнатися, зрозуміти й полюбити свою власну країну, оцінити її своєрідність і неповторність. Вони почнуть розуміти, що кожен народ неповторний і самобутній і в той же час, що у всіх нас багато спільного. Єдність у різноманітті має стати для дітей керівним принципом у житті. 3 ) Кожне заняття за програмою будується у формі подорожі в якусь країну. Спочатку разом з дітьми ми знаходимо на глобусі або на карті цю країн , показуємо ілюстративні матеріали, слухаємо музику, пісні, потім розповідаємо казку (можна показати мультфільм). Під час розповідання казки можна всім разом ліпити її персонажів, щоб потім скласти «пластилінову» казку. На занятті діти можуть намалювати те, що їм більше запам'яталося і сподобалося, а в спеціально підготовлених для програми посібниках - розфарбувати тварин, рослини, житло і т. д. досліджуваної країни. Потім можна пограти в одну з традиційних ігор даного народу. Дітей можна познайомити з оповідями, легендами, народними героями різних країн і часів. Програма « Планета казок» - це своєрідний екскурс в Культуру світу з метою допомогти дітям дізнатися і полюбити культурну і природну різноманітність нашої планети і водночас сформувати в них якості, необхідні для того, щоб вирости людиною, здатним побачити світ і багатоплановим, і єдиним. Мета програми : формування основ Культури світу, виражених в миролюбність, любові і повазі до інших народів і культур, широкий кругозір і почутті єднання з усім світом. Завдання: познайомити з народними казками різних країн, їх культурою, світом природи і людини. Формувати розуміння сенсу казок різних народів, вміння знаходити в них морально корисне і бачити загальне. Показати різноманітність людей, культур, природи і допомогти побачити в них спільне початок. Розвивати почуття сприйняття краси в різноманітних її проявах. Виховувати любов, повагу і дбайливе ставлення до всіх людей, народів і їх культур, природі, а також до своєї батьківщини - невід'ємної частини нашого спільного Дому - планети Земля. 4 ) Принцип підбору казок. Як вже було сказано, у програмі використовуються народні казки. Вони повинні виражати моральні цінності, бути захоплюючими, досить інформативними (у них обов'язково повинні бути відображені природні, культурні, побутові та інші особливості кожного народу). Казки не повинні бути занадто довгим , щоб діти на занятті могли почути всю казку від початку до кінця. Добре, якщо будуть ілюстровані. Якщо ні, діти самі можуть проілюструвати казку. У цьому їм допоможуть використовувані на занятті посібники та матеріали. Інформаційне наповнення заняття. Важливо не перевантажувати заняття за програмою зайвою інформацією про країну, її природному світі і т. д. Дітям даного віку важливо дізнатися головне: які люди в ній живуть, як виглядають, які особливі тварини, рослини там зустрічаються, побачити щось з народної творчості, почути народну пісню, музику. Заняття повинно проходити у невимушеній атмосфері, бути захоплюючим, як подорож. Географія казок. У програмі повинні бути представлені казки континентів: Азії, Європи, Африки, Америки, Австралії. Почнемо подорож по « Планеті казок» з УКраїни, а обійшовши весь світ, повернемося додому, але вже з іншого боку. На нашій планеті близько 200 країн, і, звичайно, ми не зможемо розповісти про всіх. Критеріями вибору країни стануть сама казка і той допоміжний матеріал, який ми зможемо знайти і рекомендувати, але країни, що мають багату національну культуру, природну специфіку, повинні бути представлені в першу чергу. Програма « Планета казок » адресована педагогам, батькам. Питання до першої частини тексту - Чому присвячено перше десятиліття XXI століття в рамках ООН? - На яких принципах грунтується виховання в дусі Культури світу? Питання до другої частини тексту - Завдання програми «Планета казок». - Як зробити подорож дітей у нову країну цікавим і захоплюючим? Питання до третьої частини тексту - Яку форму занять з ознайомлення з казкою пропонує програма «Планета казок»? - Мета і завдання програми Питання до четвертої частини тексту - Які принципи підбору казок? - Географія казок, з якими знайомлять дітей. - Адресат програми. 3. Метод «Сінквейн». Завдання реалізації методу: здатність резюмувати інформацію, викладати складні ідеї в декількох словах. Метод «Сінквейн» - синтез інформації в лаконічній формі, зазвичай використовується на стадії рефлексії. У даному випадку використовується для підбиття підсумку роботи з текстом «Планета казок». Принцип, за яким складається сінквейн: 1) У першому рядку тема називається одним словом (зазвичай іменником). 2) Другий рядок - це опис теми у двох словах (двома прикметниками). 3) Третя строчка - опис дії в рамках цієї теми трьома словами (дієслово + дієслово + дієслово). 4) Четвертий рядок - фраза, що виражає відношення до теми. 5) Останній рядок - це синонім з одного слова, який повторює суть (іменник). Наприклад, складання «сінквейна» з ключовим словом з тексту - казка: чарівна, мудра; вчить, розвиває, виховує; що за чудо ці казки!; Чудо! 4. Метод «З-Х-Д». Метод дає можливість підтримувати увагу до інформації в процесі роботи над нею; керувати процесом розуміння; активізувати діяльність учасників для подальшого вивчення теми; удосконалювати навички самостійної роботи з інформацією. 1) Спочатку з'ясовується все відоме з теми; 2) ставляться питання по тому, що відомо з теми; 3) зважується цінність інформації. Основні кроки реалізації методу Робота над питанням: Що ви знаєте про...? (Індивідуально, в парах, в групі). Заповнення першої графи таблиці: Таблиця 2.1.
Паралельне заповнення другої таблиці (при роботі в групі). Знайомство з інформацією і заповнення третьї графи (відповіді на питання). Якщо виникають нові питання, то вони вносяться в другу графу. Обговорення результатів роботи над таблицею в парах, в групі. 5. Метод « Активна зустріч ». Завдання реалізації методу: розвиток самостійності мислення, комунікативних навичок, індивідуальної свідомості через організацію взаємодії, миследіяльності, смислотворення, рефлексивної діяльності. На столах у кожної групи аркуші паперу червоного, жовтого, зеленого кольорів.
Результати записуються на зелених аркушах.
Ситуація : « У ваш заклад приходить розпорядження про те, що з такого-то числа скорочуються ставки наступних фахівців: психолога, спеціаліста з фізичного виховання, ставка медсестри. Функціональні обов'язки цих фахівців покладаються на членів педагогічного колективу із збереженням колишньої зарплати. Ваше завдання: знайти вихід з цієї ситуації з позицій, які відображаються на папері певного кольору». 6. Метод «Континуум». Це графічне представлення циклу оволодіння поняттям як при плануванні, так і в якості наочної інформації для учасників, щоб стимулювати обдумування і обговорення. Учасники знаходять своє місце уздовж прямої лінії, накресленої на підлозі відповідно до позиції. Наприклад, при виникненні конфліктів у колективі: - Тверда впевненість у конфліктних ситуаціях, володіння способами їх вирішення; - Невпевненість, сумніви; - Повне незнання, некомфортність в конфліктних ситуаціях. Оволодіння новою інформацією є процесом, який передбачає певний цикл розвитку розуміння та вміння застосовувати нову інформацію. При навчанні педагогів корисно включати завдання, виконання яких дасть можливість учасникам задуматися про те, як вони засвоюють зміст та оволодівають новими поняттями. |
| РОЗВИТОК ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ... ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗАПОРУКА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ |
Уроках математики в Украйнській гімназії з використанням технології... Ами змістом навчальної дисципліни, зокрема математики, а й сформованість компетентності учня як загальної здатності особистості.... |
| У. А. Уорд Практичний досвід, спостереження та дослідження, які було... Моделі компетентнісно спрямованого навчання в ЗСГГ №27 “Школа професійної кар’єри та компетентності учнів”, трансформувалося пізніше... |
2008 Бабенко Оксана Анатоліївна, вчитель математики, вища кваліфікаційна... Важливою умовою організації ефективного навчально-виховного процесу є вибір вчителем раціональної системи методів і прийомів активного... |
| Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії та Проблема над якою працюю: Розширення пізнавальної компетентності учнів на уроках хімії та формування навичок навчальної діяльності... |
Методичні рекомендації Зміст і технологія моніторингу професійної компетентності педагогів Галина КОВГАНИЧ, методист Центру позашкільної роботи, м. Київ Марія ГУК, методист |
| ТЕХНОЛОГІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ як шлях формування професійної компетентності педагога Створення моделі професійно компетентного педагога сучасної освітньої установи, розробка моделі індивідуального маршруту професійної... |
РОЗДІЛ Якісна позашкільна освіта та відповідність її сучасним життєвим потребам розвитку країни НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РОБОТА У ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ |
| ВИКОРИСТАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ... Розвиток інформаційного суспільства є характерною рисою XXI століття. Саме в інформаційному суспільстві набувають активного розвитку... |
Науково-методична робота як засіб розвитку професійної компетентності... На етапі реформування системи освіти, позашкільної зокрема, особливу роль відіграє професійний потенціал педагогів, здатних до системного... |