|
|
Скачати 64.62 Kb.
|
|
Н.В. Вознюк ВИКОРИСТАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ Актуальність теми. Становлення та розвиток інформаційного суспільства є характерною рисою XXI століття. Саме в інформаційному суспільстві набувають активного розвитку інформаційні та телекомунікаційні технології, створюються умови для ефективного використання знань у вирішенні різноманітних завдань, які постають перед суспільством. Розвиток інформаційних та Internet-технологій, засобів телекомунікацій справляє перетворюючий вплив на формування освітнього середовища. Одержання інформації в сучасних умовах стає життєво необхідним ресурсом, без якого неможливо досягти як навчальних та професійних цілей, так і задоволення багатьох матеріальних та культурних потреб. Завдяки новітнім технологіям змінюється роль, спосіб, швидкість та ефективність використання інформації в процесі навчання. Завдяки засобам комунікацій створюється можливість одержання інформації та знань на відстані. Навчальне середовище вже не можна охарактеризувати за традиційною схемою, коли його учасниками є або вчитель та учень, або ж учитель та група учнів. Кількість учасників окремого навчального процесу стає потенційно необмеженою. Цим і зумовлено використання терміну «інформаційне освітнє середовище» (ІОС), що передбачає можливість обміну інформацією на відстані та використання потенційно необмеженого характеру та набору джерел інформації. Особливого значення створення й використання ІОС набуває саме у середніх загальноосвітніх навчальних закладах (СЗШ), адже серед завдань, які вони ставлять перед собою, одним з головних є завдання підготовки учнів до життя в інформаційному суспільстві, формування навичок ефективного використання інформаційних технологій у дорослому житті й майбутній професійній діяльності. Метою даної статті є з'ясування шляхів використання ІОС у навчальній діяльності СЗШ. Нині головними науково-педагогічними принципами функціонування ІОС, на наш погляд, є:
науково-обґрунтованевизначення первинного вхідного стану процесу інформатизації; використання програмно-цільового підходу до розвитку та управління цим процесом; кооперацію зацікавлених у проблемі інформатизаціїосвіти суб'єктів; зміну традиційних поглядів на процес інформатизації освіти.
створення нових організаційних структур, що забезпечують організацію та функціонування інформаційних технологій; відкритість даної системи на всіх рівнях; наявність інформаційних обмінів. Під інформаційно-освітнім середовищем відкритої освіти розуміють «єдиний інформаційно-освітній простір, побудований за допомогою інтеграції інформації на традиційних та електронних носіях, комп'ютерно-телекомунікаційних технологій взаємодії, що містить віртуальні бібліотеки, розподілені бази даних, оптимально структурований навчально-методичний комплекс та розширений апарат дидактики, в якому (просторі) діють принципи нової педагогічної системи» [1, с.19-20]. Як переконує аналіз практики використання ІОС у навчально-виховній діяльності, важливу роль у створенні та розвитку відкритого навчального середовища відіграють освітні портали. Освітні портали можуть виконувати різні функції – створення, передачі, контролю знань, підтвердження отриманої кваліфікації, надання інформаційних послуг та інші [2, с.264]. Таким чином, в умовах використання ІОС метою навчання стає не лише опанування деякою сумою знань (у цьому людину в багатьох випадках може замінити експертна система), а спрямування одержаних знань на розв'язання актуальних практичних та теоретичних проблем. Організація роботи з формування інформаційного простору СЗШ на наш погляд розв’язує такі завдання: опис структури інформаційного простору, усіх його рівнів, ступенів, форм взаємодії внутрішніх та зовнішніх взаємодій інформаційного середовища навчального закладу. Учасниками даного процесу мають виступати адміністрація, учителі, учні, батьки. Інформаційними потоками є структура навчального закладу, навчальний план, штатний розклад, тарифікація тощо. Однією з найпоширеніших систем, на основі яких будується система дистанційного навчання та віртуального середовища, є Moodle, що забезпечує можливість створення електронних ресурсів (підручників, посібників, комплексів). Однією з головних переваг системи Moodle є можливість адаптації навчальних дисциплін у цій програмній оболонці до кредитно-модульної системи. Викладач у Moodle є конструктором курсу, має необхідні інструменти для поділу дисципліни на модулі і може передбачати різні форми контролю – такі, як практичні роботи, індивідуальні завдання, тестування чи контрольні роботи. Наступний рівень функціонування інформаційного простору – Інтернет, а саме створення відкритого доступу для всіх учасників навчального процесу та можливість зовнішнього доступу до навчального закладу, що дозволяє спілкуватися, розміщувати інформацію, яка розрахована на широке коло користувачів та службову інформацію для вузького кола учасників навчально-виховного процесу, з доступом через пароль. Проблемним питанням у галузі інформаційного забезпечення є якість його управління. Відсутність ефективної системи інформаційного забезпечення управління призводить до неефективності прийняття управлінських рішень, дублювання в зборі інформації та її втрати. Створення в освітньому закладі інформаційно-управлінської системи дозволить оптимізувати існуючі канали збору інформації та забезпечить інформаційні потреби адміністрації та вчителів. На основі аналізу педагогічної, психологічної та методичної літератури з проблеми дослідження встановлено, що використання ІОС на уроках трудового навчання й під час самостійної діяльності учнів є нагальною проблемою сьогодення і невід'ємною складовою забезпечення цілісності навчально-виховного процесу та результатів навчання. У практиці педагогічної діяльності все ширше використовуються різноманітні електронні матеріали: навчальні та робочі програми; плани-конспекти лекційних і практичних занять; теоретичні матеріали; хрестоматії, словники; карти і схеми, таблиці, ілюстрації, збірники задач і вправ; теми творів, рефератів, курсових; питання і тести для самоконтролю; моделюючі програми для проведення ділових ігор та інше. Відповідна методична те технологічна систематизація вище розглянутих матеріалів забезпечує створення ЕНМК. Аналіз досвіду використання ЕНМК у навчально-виховному процесі засвідчує, що найбільш ефективними є курси, що містять навчальні матеріали на основі лінійної і нелінійної схем. За умови застосування лінійної схеми кожний учень на основі послідовного засвоєння навчального матеріалу, що представлено у ЕНМК оволодіває знаннями, як зазначені в навчальній програмі. Нелінійна схема забезпечує роботу з ЕНМК на більш високому рівні, коли учень має можливість звернутися до додаткового навчального матеріалу з метою більш поглибленого вивчення питання, що розглядається [3, с. 192]. Крім того, кожний учень має можливість вивчати додаткові розділи курсу, що мають профорієнтаційну спрямованість та значущість для майбутньої професії. Розвиток ІКТ створює можливість одержання інформації та знань на відстані. Навчальне середовище вже не можна охарактеризувати за традиційною схемою, згідно якої його учасниками є або вчитель та учень, або ж учитель та група учнів. Кількість учасників окремого навчального процесу стає потенційно необмеженою, змінюється роль, спосіб, швидкість та ефективність використання інформації в процесі навчання. Цим і зумовлено використання терміну «інтерактивне освітнє середовище», що передбачає можливість обміну інформацією на відстані та використання потенційно необмеженого характеру та набору джерел інформації. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з питання дослідження і передового педагогічного досвіду використання ІКТ вчителями трудового навчання, нами окреслено такі шляхи використання ІОС у у навчальній діяльності СЗШ:
Таким чином, використання ІОС, головними ознаками якого є гнучкість, демократичність, відкритість, доступність, забезпечить ефективність, завершеність навчально-виховного процесу, вільний вибір місця, часу, змісту та форм навчання у СЗШ і у результаті − підвищення якості технологічної підготовки учнів СЗШ. Література:
У статті аналізуються шляхи використання інформаційного освітнього середовища навчального закладу з метою ефективного використання інформаційних технологій таформування знань, умінь і навичок з трудового навчання. Ключові слова: інформаційне освітнє середовище, інформаційно-комунікаційні технології, професійна діяльність, електронний навчально-методичний комплекс, мультимедіа. |
|
Методи оцінки знань умінь і навичок учнів на уроках біології Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності,... |
Г. Б. Гордійчук, Д. В. Зінченко Використання інформаційного освітнього середовища навчального закладу для підготовки педагогів |
|
НАКА З Міністерстві юстиції України 10. 04. 2012 за №517/20830, з метою формування інформаційного освітнього середовища професійно-технічних... |
Урок узагальнення та систематизації отриманих знань, умінь та Перевірити і встановити рівень оволодіння учнями основами знань, умінь та навичок з теми |
|
Дидактичні матеріали Завдання для перевірки знань, умінь та навичок... Завдання для перевірки знань, умінь та навичок учнів з теми «Внутрішні води Південної Америки» |
Завдання для перевірки знань, умінь та навичок учнів з теми «Природні зони Південної Америки» |
|
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ Завданнями навчання інформатики в основній школі є формування в учнів здатностей, знань, умінь, навичок і способів діяльності |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ «Про заходи щодо впровадження електронного навчального контенту» та з метою подальшого розвитку інформаційного освітнього простору,... |
|
Завдання для перевірки знань, умінь, навичок учнів до вивченої теми «Який сьогодні бо Христос в Давидовім для місті народився вас Спаситель є Господь» |
Завдання для перевірки знань, умінь, навичок учнів до вивченої теми «Який сьогодні бо Христос в Давидовім для місті народився вас Спаситель є Господь» |