РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ НА ПІДСТАВІ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ

Скачати 0.7 Mb.

Назва	РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ НА ПІДСТАВІ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ
Сторінка	1/8
Дата	14.12.2013
Розмір	0.7 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8

БАЛАБИНСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС

«ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ - ГІМНАЗІЯ «ПРЕСТИЖ»

ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ НА ПІДСТАВІ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ

Роботу підготувала:

Черкасова Лариса Валентинівна

Заступник директора з

навчально-виховної роботи

телефон 223-31-32, 223-33-19

e- mail: BALABINO @ meta.ua

70435, Запорізька обл., Запорізький рн, с. Балабине, вул. Кірова, 2 а

телефон 223-31-32, 223-33-19

e- mail: BALABINO @ meta.ua

Зміст

ВСТУП…………………………………………………………………………….			3
РОЗДІЛ І	ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ
	1.1.	Активне навчання в системі підвищення професійної майстерності педагога……………………………………….	5
	1.2.	Психолого-педагогічні основи активних методів навчання………………………………………………………	9
	1.3.	Класифікація методів активного навчання………………..	15
РОЗДІЛ ІІ	ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ В МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
	2.1.	Активні форми організації методичної роботи……………	21
	2.2.	Застосування активних методів у методичній роботі Балабинського НВК «Престиж».............................................	25
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….			46
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………			48
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….			51

ВСТУП

Соціальне замовлення суспільства орієнтований на вчителя, що володіє широким спектром фундаментальних знань, компетентного у здійсненні професійної педагогічної діяльності в школі, готового до педагогічних інновацій і здатного до використання інноваційних підходів, до проектування навчальної діяльності учнів на уроках. Затребуваний не просто вчитель, а педагог-психолог, педагог-технолог. Ці якості вчителя можуть розвиватися в умовах творчих, проблемно і технологічно організованого освітнього процесу в школі, за умови, якщо педагог навчається шукати своє професійне обличчя. Тому сучасна ситуація в організації роботи спрямованої на підвищення професійної компетентності педагогів вимагає докорінних змін стратегії і тактики навчання.

Головними характеристиками будь-якого фахівця є його компетентність і мобільність. У цьому зв'язку акценти переносяться на сам процес пізнання, ефективність якого повністю залежить від пізнавальної активності самого вчителя. Успішність досягнення цієї мети залежить не тільки від того, що засвоюється (зміст навчання), а й від того, як засвоюється: індивідуально або колективно, в авторитарних або гуманістичних умовах, з опорою на увагу, сприйняття, пам'ять або на весь особистісний потенціал людини, за допомогою репродуктивних або активних методів навчання.

У теоретичній літературі та педагогічній практиці однією з кардинальних і актуальних була і залишається проблема пошуку більш ефективних технологій навчання. Наукове обґрунтування активних методів навчання запропоноване Н.Л. Безбородовою, С.А. Бешенковим, І.Л. Бухтіяровою, А.А. Вербицьким, О.С. Газманом, В.В. Гузєєвим, І.Р. Калмиковою, В.Л. Ляудис, М. Новиком, Е.С. Полат, С.Л. Рубінштейном , С. А. Шмаковим.

Розробка та впровадження активних методів навчання представлена в різних областях наукового знання і досліджена багатьма педагогами і психологами, але недостатньо вивчено використання активних методів навчання в процесі підвищення професійної компетентності педагогів в умовах школи, що зумовило актуальність даної теми.

Об'єктом дослідження є процес підвищення професійної компетентності педагогів.

Предмет дослідження: використання активних методів навчання для підвищення професійної компетентності педагогів.

У зв'язку з цим метою нашого дослідження є розгляд впливу активних методів навчання на процес розвитку професійної компетентності педагогів.

Сформульовані проблема и мета передбачають вирішення наступних завдань:

1. Визначити місце активного навчання у розвитку професійної компетентності педагогів.

2. Проаналізувати психолого-педагогічні основи активних методів навчання і їх класифікацію.

3. Описати сучасні активні методи навчання педагогів.

4. Привести приклади заходів з використанням активних методів навчання спрямованих на підвищення професійної компетентності педагогів.

Для вирішення поставлених завдання и перевірки вихідних припущень застосовувалися такі методи дослідження: теоретичні - метод аналізу наукової літератури з педагогіки та психології; систематизація ідей, теорій з питання використання активних методів навчання для розвитку професійної компетентності педагогів; практичні - узагальнення, порівняння, аналогія, абстрагування, педагогічне моделювання; аналіз отриманих результатів.

Структура роботи складається із вступу, двох розділів, висновків, списку літератури (51 найменування), додатків.

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

1.1. Активне навчання в системі підвищення професійної майстерності педагога
Головною сучасної завданням, за вираженням одного з найбільших теоретиків і практиків освіти американського ученого М. Ноулза, стало «виробництво компетентних людей - таких людей , які були б здатні застосовувати свої знання в умовах які постійно змінюються, і чия основна компетенція полягала б в умінні включитися в постійне самонавчання протягом усього свого життя» [5 , с. 132].

Зміст діяльності з підвищення професійної компетентності змінюється відповідно із запитами соціуму, професійних знань і майстерства вчителя, змін у змісті та організації шкільної освіти. Учитель, насамперед , сам повинен оволодіти сучасними педагогічними технології, використовувати їх у роботі для досягнення цілей навчання, розвитку та виховання учнів, вчитися адаптуватися до мінливих сучасних умов .

Сформована система підвищення професійного навчання на сьогоднішній день забезпечує своєчасне і системне вдосконалення професійної майстерності педагогічних кадрів усіх кваліфікацій.

Сьогодні в теорії і практиці навчання здійснюється перенесення акценту з навчальної діяльності викладача на пізнавальну діяльність учня, перехід від системи оновлення знань до орієнтації на освоєння нових видів діяльності. Це веде, на думку Є.П. Белозерцева, А.Д. Гонєєва, А.Г. Пашкова , В.А. Сластеніна, до вдосконалення найважливіших елементів процесу підвищення кваліфікації (змісту, форм, методів) і обговоренню поняття «активне навчання» у системі методичної роботи.

Однак аналіз науково-педагогічної літератури з питань реалізації активного навчання вчителя показав, що можливості які є на цей час не використовуються не в повному обсязі . Однією з причин є недостатня розробка моделі підвищення професійної компетентності вчителя в школі, пов'язана з їх активним навчанням.

Це викликало необхідність більш глибокого дослідження обраної проблеми з урахуванням існуючого протиріччя: між зростаючою потребою вчителів у неперервному і своєчасному професійному зростанні і недостатньою розробленістю умов реалізації активного навчання в системі методичної роботи навчальних закладів.

Поняття «активне навчання» , «активні методи навчання» , «методи активного навчання» , «активні форми навчання» в даний час широке поширене на сторінках науково педагогічного друку, використовується в дослідженнях зі здійснення процесу підвищення кваліфікації вчителів та керівних працівників , застосовується вчителями практиками.

Термін «активність» зазвичай застосовується для позначення діяльнісного , енергійного стану, який вносить зміни в існуючу ситуацію за допомогою затрат сил, протилежність пасивному.

У такому сенсі терміни «активність» і «діяльність » вживаються як в психологічній, так і в педагогічній літературі досить часто як синоніми. На думку Г. В. Суходольського це пояснюється лінгвістичними феноменами [41, с. 67].

Учень включається в процес навчальної діяльності з різним ступенем активності. В.А. Бєловолов , С.П. Бєловолова відзначають , що залежно від рівня пізнавальної активності учнів в навчальному процесі розрізняють пасивне і активне навчання [4 , с. 168].

Історія педагогіки свідчить про те, що на рубежі 20 століття поняття , « активне навчання», «методи активного навчання , «проблемне навчання», «інтенсивні методи навчання » нерідко вживалися як рівнозначні, так як грунтувалися на загальному уявленні про активність особистості в навчанні.

Розуміння терміна «активне навчання» А.Б. Бузукіной, Л.Н. Матросовою , Л.І. Міщенко, В.Г. Онушкіним і Є.І. Огарьовим, П.Є. Решетниковим , В.А. Трайневим розкривається через використання системи змістовних форм, підходів, прийомів і засобів навчання, які стимулюють творчу активність, пізнавальні інтереси навчающихся і сприяють засвоєнню ними знань які спрямовані на активізацію процесу професійного навчання спонукають учнів до інтенсивної практичної діяльності [4 , с. 168].

Активне навчання вчителів у системі методичної роботи спирається на ідеї проблемного навчання (І.Я. Лернер , М.І. Махмутов та ін), його психологічної основи є дослідження з проблеми внутрішніх закономірностей мислення ( А.М. Матюшкін , С. Л. Рубінштейн та ін.) Воно дозволяє залучити навчаються в активну самостійну діяльність за рахунок визначених форм , методів і прийомів навчання [31, с. 89].

У загальнонауковому розумінні навчання - це процес взаємодії вчителя і учня, в результаті якого забезпечується розвиток особистості. Слідом за А.А. Вербицьким , А.В. Бузукіной , Л.Н. Матросової, В.В. Петрусінского, В.В. Трайневим, В.І. Рибальським, А.А. Цукером підкреслимо, що активне навчання передбачає розгляд навчального процесу як процесу міжособистісної взаємодії, організовуваного для формування теоретичного і практичного мислення, розвитку особистості учня, а також розвиток самого викладача [4, с. 187].

Активне навчання в системі навчання педагогів дозволяє вирішувати завдання, яких важко досягти в традиційному навчанні, а саме: формувати пізнавальні та професійні мотиви і інтереси; виховувати системне мислення вчителів, що включає цілісне уявлення про професійну діяльність; сприяти розвитку колективної розумової та практичної роботи, формувати соціальні вміння та навички взаємодії і спілкування, індивідуального та спільного прийняття рішень в групах, виховувати відповідальне ставлення до справи, соціальних цінностей і установок професійного колективу; опановувати методи моделювання, проектування.

Всі учасники системи навчання педагогів є представниками категорії дорослих людей, які мають базову професійну освіту, досвід професійної діяльності і виступають активними суб'єктами процесів реалізації змісту освітньої діяльності і процесу його проектування.

Сучасний рівень розвитку андралогічного знання дозволив сформулювати С.Г. Вершловскому певні за закономірності освітнього процесу з урахуванням суб'єктної позиції дорослих:

• власна зацікавленість в освітній послузі - розумінні особистої проблеми, яка вирішується в освітньому процесі;

• реальність очікувань від участі в навчальному процесі, їх коригування в процесі самовизначення - позитивна спрямованість на діяльність;

• поважні відносини, взаємодія в моделі діалогу, партнерства - навчання в організаційно-діяльнісному режимі, включення емоцій, інтелекту (переробка інформації), волі в навчальну діяльність;

• робота в групах - моделювання подій в реальних командах, тренінг розв'язання конфліктів, досягненні розуміння, домовленостей;

• усвідомлення власної відповідальності за результат (самооцінка), розуміння можливості використання результату у власній практиці [14].

Підвищення професійної компетентності педагогів вирішує певне коло завдань: моделювання педагогічної реальності; розвиток теоретичного мислення, виявлення закономірностей загального та приватного порядку, інтеграцію міждисциплінарних знань; формулювання вміння аналізувати внутрішній стан особистості; розвиток здатності до творчого вирішення педагогічних ситуацій; розвиток здатності професійної саморегуляції.

Специфічними характеристиками навчання вчителя є: його максимальна розкутість під час заняття; збереження ним професійного стилю та індивідуального характеру при виконанні навчальних завдань; творчий характер діяльності; умовне відтворення навчально-виховної дійсності.

Найбільш ефективним способом організації методичної роботи є освітні технології: технологія проблемно-діяльнісного навчання , модульне навчання , контекстне навчання, ігрове навчання .

В сучасних умовах вчителям необхідно уточнити основні підходи до розвитку власної професійної діяльності, становлення і розвиток умінь аналітичної, рефлексивної, творчої діяльності. Як відзначають дослідники проблеми (С.Г. Вершловскій, Г.Н. Подчалімова, Є.П. Тонконог, П.І. Третьяков, Т.І. Шамова та ін), доросла людина «тримається» за свої цінності та професійні стереотипи до тих пір , поки на діяльнісному рівні не усвідомлює необхідності та продуктивності відмови від деяких з них.

Ми вважаємо, що кращі результати в роботі з підвищення професійної компетентності можуть бути отримані при поєднанні різних видів, форм, методів, які роблять педагогів активними учасниками.

Діяльність вчителя багатопланова , таким же багатоплановим повинен бути і процес підвищення його професійної майстерності, який є одночасно і моделлю професійної діяльності , і підготовкою до неї.

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі:

РОЗВИТОК ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ... ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗАПОРУКА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ	Уроках математики в Украйнській гімназії з використанням технології... Ами змістом навчальної дисципліни, зокрема математики, а й сформованість компетентності учня як загальної здатності особистості....
У. А. Уорд Практичний досвід, спостереження та дослідження, які було... Моделі компетентнісно спрямованого навчання в ЗСГГ №27 “Школа професійної кар’єри та компетентності учнів”, трансформувалося пізніше...	2008 Бабенко Оксана Анатоліївна, вчитель математики, вища кваліфікаційна... Важливою умовою організації ефективного навчально-виховного процесу є вибір вчителем раціональної системи методів і прийомів активного...
Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії та Проблема над якою працюю: Розширення пізнавальної компетентності учнів на уроках хімії та формування навичок навчальної діяльності...	Методичні рекомендації Зміст і технологія моніторингу професійної компетентності педагогів Галина КОВГАНИЧ, методист Центру позашкільної роботи, м. Київ Марія ГУК, методист
ТЕХНОЛОГІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ як шлях формування професійної компетентності педагога Створення моделі професійно компетентного педагога сучасної освітньої установи, розробка моделі індивідуального маршруту професійної...	РОЗДІЛ Якісна позашкільна освіта та відповідність її сучасним життєвим потребам розвитку країни НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РОБОТА У ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ
ВИКОРИСТАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ... Розвиток інформаційного суспільства є характерною рисою XXI століття. Саме в інформаційному суспільстві набувають активного розвитку...	Науково-методична робота як засіб розвитку професійної компетентності... На етапі реформування системи освіти, позашкільної зокрема, особливу роль відіграє професійний потенціал педагогів, здатних до системного...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання