Методичні рекомендації Зміст і технологія моніторингу професійної компетентності педагогів


Скачати 150.43 Kb.
НазваМетодичні рекомендації Зміст і технологія моніторингу професійної компетентності педагогів
Дата05.11.2013
Розмір150.43 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
bibl.com.ua > Інформатика > Методичні рекомендації
Методичні рекомендації
Зміст і технологія моніторингу професійної компетентності педагогів»
Галина КОВГАНИЧ, методист Центру позашкільної роботи, м. Київ Марія ГУК, методист

Треба прямувати від типових форм оцінювання до справжнього вимірювання здобутків і компетенцій.

Це одне з найважчих для запровадження в навчальному закладі завдань.

Дж. Овкс
Зміни, що відбуваються в по­зашкільній освіті, потребують від педагогів професійної мо­більності, вміння самонавчатися, самовдосконалюватися.

На жаль, результати проведених досліджень засвідчують, що лише 13 % педагогів мають високий, 22%—достатній, а решта 65% — низький рівень професійної компе­тентності. Відтак їх знання, вміння, навички й досвід є недостатніми для розв’язання сучасних проблем навчання, виховання й розвитку дітей в ПНЗ.

Така ситуація актуалізує необ­хідність формування та розвиток педагога як суб’єкта, який уміє реалізувати свою педагогічну діяльність відповідно до вимог часу, безперервно підвищуючи свій професійний рівень; який здатний самостійно вносити зміни в свою діяльність, швидко та ефективно реагуючи на нові вимоги часу.
Педагог сучасного ПНЗ пови­нен бути здатним:
• до творчості та педагогічної рефлексії;

• критично мислити;

• досконало володіти змістом навчальної програми і сучасними методиками її реалізації;

• уміти створювати належні умови для особистісного зростан­ня вихованців (створення ситуацій успіху та підтримка), реалізувати ефективний педагогічний супровід розвитку учнів, їх соціалізації,

розкриття їх можливостей, зді­бностей, нахилів;

• уміти здобувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для інди­відуального розвитку і самовдос­коналення;

• уміти працювати в умовах вибору педагогічної позиції, технології, змісту, форм навчання й виховання дітей;

• уміти реалізувати самоаналіз результативності реалізації на­вчальної програми;

• володіти методикою педаго­гічних досліджень і вміти її реа­лізувати в навчально-виховному процесі;

• уміти діагностувати, моделю­вати і прогнозувати свою систему педагогічної діяльності;

• прогнозувати перспективи особистісного й професійного зростання з урахуванням само­аналізу досягнутого, вміти визна­чати індивідуальну траєкторію професійного розвитку;

• уміти узагальнювати особис­тий досвід роботи, висвітлювати його у ЗМІ, пропагувати серед колег свої творчі здобутки;

• вміти організовувати педа­гогічну взаємодію на принципах

співробітництва, партнерства, рівності позицій, діалогічності;

• уміти співпрацювати з бать­ками учнів, органами учнівського самоврядування;

• брати активну участь у різ­них формах методичної роботи,

проявляти зацікавлене ставлення до інновацій;

• цілеспрямовано використо­вувати свій потенціал як для само- реалізації у професійному і особистісному плані, так і в інтересах навчального закладу.

Отже, сучасному ПНЗ потрібен педагог, який вміє працювати в рамках не рецептурної, а концеп­туальної педагогіки.

Забезпечення належного роз­витку зазначених вмінь, навичок, здібностей педагогів неможливе без об’єктивної інформації про рі­вень розвитку їх професійної компетентності. Таку можливість надає педагогічний моніторинг.

Моніторинг освіти — це си­стема збирання, оброблення, аналізу, збереження, поширення інформації з метою вивчення й оцінювання стану функціону­вання певного суб’єкта освітньої діяльності чи освітньої системи загалом та прогнозування їх роз­витку на основі аналізу одержаних даних і виявлених тенденцій та за­кономірностей.

Загальнотеоретичні характе­ристики моніторингу передба­чають такі процедури: постійне відстежування процесу; з’ясування відповідності його реального стану бажаному (передбачуваному); прийняття управлінських рішень на основі результатів попередньої дії:

а) оперативне регулювання,

б) проектування розвитку.

У контексті нашої розмови мо­ніторинг постає як безперервний процес науково обґрунтованого, діагностико-прогностичного спостереження за станом і розви­тком професійної компетентності керівника творчого об’єднання (ТО).
Функції моніторингу
1. Інформаційна — отримання інформації про педагогічних працівників; визначення відносного рівня розвитку професійної компетентності, розвитку особистісних рис педагогів; створення банку даних з актуальних питань діяльності педагогів.

2. Аналітична — виявлення недоліків у педагогічній діяльності керівників творчих об’єднань, причиново-наслідкових зв’язків в начально-виховному процесі.

3. Діагностична — виявлення конкретних професійних труднощів у різних видах діяльності; вивчення ступеня розриву між реальним рівнем компетентності педагогів, що виявляється в узагальненому результаті їхньої педагогічної діяльності, та ви¬могами, що ставить сучасне суспільство до якості діяльності керівників ТО в умовах со¬ціально-економічного розвитку України.

4. Контрольно-оцінна — організація контролю за процесом розвитку професійної компетентності педагогів; отримання інформаційної про кількісні та якісні зміни в діяльності педагогічного колективу; оцінка ефективності діяльності кожного керівника творчого об’єднання.

5. Коригування — виправлення в діяльності педагогів недоліків, пов’язаних із використанням застарілих методик. Ця функція орієнтована на злам усталених консервативних стереотипів мислення і способу дій, на відмову від застарілих умінь і навичок.

6. Мотиваційно-стимулююча — стимулювання керівників ТО до осмислення та вирішення своїх професійних проблем; сприяння розвитку зацікавленості всіх педагогів в результативності своєї професійної діяльності.

7. Прогностична — виявлення потенційних можливостей розви¬тку педагогів; визначення знань, умінь і навичок, компетенцій, які будуть необхідні керівникам творчих об’єднань у майбутньому прогнозуванні професійного розвитку педагогів.

8. Пропагандистська — інформування педагогів про впровадження колегами досягнень науки, перспективного педагогічного досвіду, розкриття тих істотних переваг, які вони дають, суті й технології успішної педагогічної діяльності, високих кінцевих результатів.

9. Конструктивна — підвищення ефективності навчально- виховного процесу, педагогічної взаємодії, педагогічної діяльності.
Мета моніторингу:
• отримання інформації для аналізу професійних успіхів педагогів за визначеними крите¬ріями;

• мотивація педагогів на досягнення якісних результатів в освітньому процесі та інноваційній діяльності, стимулювання професійного зростання, розвиток творчої ініціативи педагогів, фор¬мування рефлексивної культури педагогічного колективу;

• забезпечення ефективного управління зростанням професій¬ної майстерності педагогів;

• оцінка і прогнозування тенденцій розвитку методичної служби, закладу.

Завдання моніторингу:
• створення інформаційного банку даних про рівні розвитку професійної компетентності педагогів;

• розроблення критеріїв та показників для оцінки та контролю рівня й ефективності роботи педагогів;

• розробка моделі професійної компетентності керівника ТО;

• виявлення найбільш цінного досвіду педагогів для впровадження в практику роботи педагогічного колективу;

• визначення ступеня долучення педагогів у процес забезпечення якості освіти в закладі;

• стимулювання видів діяльності, які сприятимуть підвищенню іміджу закладу загалом;

• розробка коригувальної програми, яка сприятиме оптимальному розвитку професійної компетентності на основі прогнозу можливих змін;

• подальше відстеження реальних змін у розвитку професійної компетентності педагогів на основі коригувальної програми.

Моніторинг здійснюють за кількома напрямами
• виявляють рівень професійної компетентності педагогів, орієнтацію на постійний розвиток і професійне самовдосконалення;

• визначають особливості добору педагогом змісту й форм організації навчання, виховання й розвитку дітей;

• враховують індивідуально- психологічні та вікові особливості;

• досліджують особливості організації взаємодії педагога з учнями, батьками (стиль взаємодії, особливості спілкування, ступінь орієнтації на суб’єкт-суб’єктні відносини);

• оцінюють результативність педагогічної діяльності.

Моніторинг професійної компетентності — це системна процедура, яка не обмежується контрольною функцією. Безумовно, збирання інформації про рівень професійної компетентності, її аналіз та узагальнення є необхідною умовою проведення моніторингу. Проте його мета і ширша, й глибша. Вона полягає не лише у відстеженні рівня професійної компетентності, а спрямована на з’ясування чинників, які потрібні для її розвитку, зміни ситуації тощо. Тобто констатуюча частина моніторингу — вивчення рівня професійної компетентності педагогів — стає лише передумовою вибору стратегії змін, необхідних для їх розвитку, та пошуку шляхів її реалізації.

Особливість моніторингу професійної компетентності полягає в тому, що він зазвичай комплексний за предметом оцінювання, оскільки спрямований як на результат педагогічної діяльності, так і на сам процес, який призвів до такого результату.

Етапи мониторингового дослідження
Проведення моніторингового дослідження відбувається за етапами, які органічно поєднані між собою: підготовка до його проведення; збір та аналіз отриманої інформації; узагальнення й оприлюднення результатів; складання звіту й вироблення рекомендацій (стратегії змін) щодо розвитку досліджуваного об’єкта.
Підготовка до проведення моніторингу
На етапі підготовки потрібно насамперед узгодити головну мету моніторингу, окреслити його окремі завдання, оскільки лише пісЛя такого уточнення можна визначити інформаційні потреби моніторингового дослідження, з’ясувати критерії й показники, за якими оцінюватимуть об’єкт спостереження.

Далі моделюють хід моніторингу й розробляють методологічні засади його проведення: визначають об’єкт дослідження та критерії його оцінювання, з’ясовують необхідні показники й індикатори оцінювання, обирають адекватні методи збору даних та їх опрацювання, формують план проведення моніторингу. На цьому етапі найважливіше — переконати педагогів, умотивувати їх участь і налаштувати на співпрацю.

Підготовчий етап завершується складанням необхідних діагностичних матеріалів (анкет, тестів, алгоритмів, вивчення документації тощо), розробленням програми моніторингу.
Збір та аналіз даних
У моніторингових дослідженнях використовується спектр соціологічних методів і засобів збору й опрацювання інформації: аналіз документації, експертиза навчальних програм, вивчення громадської думки тощо.

Збирання й аналіз інформації має відбуватися паралельно. Це дає змогу членам моніторингової групи внести корективи в пошук додаткових даних, залучати нові джерела інформації. Щодо одержаних результатів має бути як кількісна, так і якісна інтерпретація.
Узагальнення й оприлюднення результатів моніторингу
Кожен педагог має отримати ту частину інформації, в якій він зацікавлений і де містяться дані про його участь у дослідженні.
Складання звіту та вироблення рекомендацій
Звіт є тим кінцевим документом, яким завершується моніторингове дослідження. Його написання ґрунтується на тих даних та узагальненнях, що їх одержали в процесі моніторингу. Він має бути досить стислим та інформативним, містити диференційовану інформацію про педагогів, загальні висновки й рекомендації. Звіт має містити аналітичні узагальнення, виявлення тенденцій і відстеження закономірностей, на підставі яких роблять висновки щодо можливих шляхів розвитку досліджуваного об’єкта, визначають стратегії, за яким його розвиток прогресуватиме.

Моніторингове дослідження професійної компетентності потребує ґрунтовної підготовки й дотримання певних правил, процедур і технологій. Лише в такому разі отримані результати можна буде вважати об’єктивними й достовірними, використовувати ї для планування науково-методичної роботи в закладі.
План дослідження
І етап. Визначення мети та планування дослідження

1. Визначення мети й завдань дослідження.

2. Визначення об’єктів дослі¬дження.

3. Визначення термінів і про¬цедур дослідження.

4. Добір та навчання членів моніторингової групи.

5. Визначення критеріїв і по¬казників оцінювання.

6. Вибір методів дослідження й узагальнення інформації.

II етап. Розроблення інстру¬ментарію

1. Розроблення інструментарію (тестів, анкет, опитувальників тощо).

2. Підготовка інструктивно- методичних матеріалів для членів моніторингової групи, учасників дослідження.

3. Вибір статистичних і матема¬тичних методів опрацювання та об¬числення одержаних результатів дослідження.

III етап. Проведення дослідження
1. Підготовка учасників, їх інструктаж.

2. Проведення дослідження.
IV етап. Збір та опрацювання результатів
V етап. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження
1. Оцінювання отриманих результатів дослідження, їх інтер-претація, підготовка висновків.

2. Формулювання рекомендацій щодо коригувальної роботи, усунення негативних чинників.

3. Оприлюднення результатів дослідження.
Інструментарій моніторингового дослідження
• спостереження;

• анкетування;

• тестування;

• відвідування занять;

• бесіди з учнями, з батьками, педагогами;

• вивчення незалежних характеристик;

• недописана теза;

• соціометричні методи;

• самоаналіз;

• ранжування;

• аналіз документації;

• аналіз результатів діяльності;

• вивчення портфоліо керівника ТО;

• контент — аналіз методичної продукції керівника ТО.
Форми фіксації результатів моніторингу
• Аналітичні матеріали (статистичний аналіз, аналітичний звіт тощо).
• Карта моніторингу професійної компетентності педагогів.

• Карта планування і супроводу індивідуального професійного розвитку педагогів.

• Портфоліо моніторингового дослідження (електронне і в друкованому варіанті).
Оприлюднення результатів моніторингового дослідження
Результати моніторингу обговорюють на засіданнях науково- методичної ради, на методичних об’єднаннях структурних підрозділів, на засіданнях педагогічних рад, круглих столів.


Використання результатів моніторингу в роботі закладу
Результати моніторингу використовують для:

• аналізу різних сторін навчально-виховного процесу;

• вивчення труднощів у роботі керівника ТО;

• визначення оптимальних шляхів подолання недоліків;

• визначення напрямів та перспектив професійного зростання, зміцнення адекватної професійної самооцінки, позитивної «Я- концепції»;

• внесення змін в організацію науково-методичної роботи в закладі;

• розроблення програм розвитку професійної компетентності педагогів;

• вибору адекватної стратегії управління науково-методичною роботою;

• розроблення рекомендацій для керівників ТО щодо подальшого вдосконалення професійної діяльності, роботи над темою з самоосвіти;

• для визначення стратегії розвитку закладу.
Передумови успішного моніторингу професійної компетентності педагогів

Розробка локальних актів
• Положення про моніторинг професійної компетентності педагогів.

• Положення про моніторингову групу.

• Модель професійної компетентності керівників ТО.

• Критерії оцінки рівня професійної компетентності керівника ТО.

• Карта моніторингу професійної компетентності керівника ТО.

• Матриця «Участь педагогів у науково-методичній роботі».

• Матриця «Потенціал форм індивідуальної методичної роботи».

• Пакет діагностичних методик для самоаналізу своїх успіхів і недоліків в педагогічній діяльності.

• Положення про портфоліо керівника ТО.

• Положення про портфоліо учня.

• Методичні рекомендації «Педагогічна діагностика в діяльності керівника ТО».

• Методичні рекомендації «Атестація керівника ТО: як під-готувати власне портфоліо».



Підготовка і проведення семінарів-тренінгів із зануренням в проблему:
• Керівник ТО у вимірах компетентнісної парадигми позашкільної освіти.

• Діагностика професійної компетентності педагогів.

• Концептуальні засади моніторингу професійної компетентності педагогів в ПНЗ.

• Аналітична культура керівника ТО як фактор його професійного самовдосконалення.

• Педагог ПНЗ: траєкторія індивідуального професійного розвитку.

• Підготовка до атестації: як оформити власне портфоліо.

• Акмеологія: шляхи досягнення вершини професіоналізму.

• Акмеологічна культура педагога: зміст, технології розвитку.
Підготовка і проведення методичних об'єднань в структурних підрозділах:
• Професійна компетентність керівника ТО, її зміст і структура.

• Самодіагностика педагога як орієнтація на успіх.

• Самоаналіз заняття, його види і форми проведення.

• Показники успішності керівника ТО.

• Проектування і прогнозування результатів діяльності керівника ТО.

• Проблемний аналіз як один із ефективних методів оцінювання професійної діяльності керівника ТО.

• Самоосвіта — один із шляхів розвитку професійної компетентності керівників ТО.
Розробка інформаційно-методичних вісників для педагогів
• Термінологічний словник з проблеми «Моніторинг професійної компетентності педагогів».

• Бібліографічний покажчик літератури з проблеми «Моніторинг професійної компетентності педагогів».

• Перспективний педагогічний досвід проведення моніторингових досліджень.


Розробка й апробація діагностичного інструментарію
Для учнів
• Керівник ТО очима вихованців.

• Моє бачення розвитку ТО.

• Моє бачення розвитку закладу.
Для батьків
• Керівник ТО очима батьків.

• Партнерська взаємодія керівника ТО і батьків.
Для педагогів

• Самоаналіз діяльності керівника ТО.

• Творчість керівника ТО.

• Мої професійні здобутки.

• Мої професійні проблеми.

• Перспективи професійного зростання.

• Самоаналіз результативності реалізації навчальної програми.

• Самооцінка рівня професійної компетентності.

• Моя концепція розвитку ТО.

• Організація роботи керівника ТО над індивідуальною науково- методичною темою.

Схожі:

Методичні рекомендації щодо організації та здійснення професійної...
...
РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ НА ПІДСТАВІ ВИКОРИСТАННЯ...

Методичні рекомендації щодо удосконалення підготовки соціальних педагогів...
...
Рекомендації із написання творчих проектів слухачами курсів підвищення кваліфікації при ІППОЧО
Ої роботи, є стимулом самоосвіти, орієнтує педагогічні кадри на відбір певного змісту неформальної освіти. Самоосвіта, самостійна...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації
Матеріали до серпневих конференцій педагогів області (методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах...
ТЕХНОЛОГІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ як шлях формування професійної компетентності педагога
Створення моделі професійно компетентного педагога сучасної освітньої установи, розробка моделі індивідуального маршруту професійної...
РОЗДІЛ Якісна позашкільна освіта та відповідність її сучасним життєвим потребам розвитку країни
НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РОБОТА У ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ
Методичні рекомендації по впровадженню системи моніторингу у сфері поводження
Про затвердження Методичних рекомендацій по впровадженню системи моніторингу у сфері поводження з твердими побутовими відходами
Науково-методична робота як засіб розвитку професійної компетентності...
На етапі реформування системи освіти, позашкільної зокрема, особливу роль відіграє професійний потенціал педагогів, здатних до системного...
РОЗВИТОК ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ...
ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗАПОРУКА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка