РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ НА ПІДСТАВІ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ

Серед вихідних положень теорії активних методів навчання була покладена концепція «предметного змісту діяльності», розроблена академіком А. Н. Леонтьєвим. У якій, пізнання є діяльністю, спрямованою на освоєння предметного світу. Отже, вона і є предметною діяльністю. Вступаючи в контакт з предметами зовнішнього світу, людина пізнає їх і збагачується практичним досвідом як пізнання світу (навчання і самонавчання), так і впливу на нього.

Навчальний процес з використанням активних методів навчання в умовах підвищення професійної компетентності педагогів спирається на сукупність общедидактичних принципів навчання і включає свої специфічні принципи, які пропонує А.А. Балаев, а саме:

1. Принцип рівноваги між змістом і методом навчання з урахуванням підготовленості педагогів і темою заняття.

2 . Принцип вхідного контролю . Цей принцип передбачає підготовку навчального процесу відповідно до реального рівня підготовленості педагогів, виявлення їх інтересів, встановлення наявності або потреби в підвищенні знань . Вхідний контроль дає можливість з максимальною ефективністю уточнити зміст навчального курсу, переглянути обрані методи навчання, визначити характер роботи педагогів, аргументовано обґрунтувати актуальність навчання і тим викликати бажання вчитися.

3. Принцип відповідності змісту і методів цілям навчання. Для ефективного досягнення навчальної мети викладачеві необхідно вибирати такі види навчальної діяльності, які найбільш підходять для вивчення конкретної теми або рішення задачі. В одному випадку достатньо діалогу, обговорення проблеми. В іншому необхідно використовувати додаткові джерела інформації: журнали, газети і т.п. Або ж потрібно звернутися до суміжних галузей знань, за консультацією до фахівців.

4. Принцип проблемності. У цьому випадку потрібно така організація заняття, коли педагоги дізнаються нове, набувають знання та навички через подолання труднощів, перешкод, створюваних постановкою проблем. Так А.М. Матюшкин, один із засновників теорії проблемного навчання, стверджує, що саме проблемне побудова заняття гарантує досягнення навчальної мети [29 , с. 176].

Під час заняття ставляться питання, що вимагають пошуку, що активізує розумову діяльність учнів, а це важлива умова ефективності навчання. М.І. Махмутов підкреслює, що активність при навчанні досягається в тому випадку, якщо той хто навчається аналізує фактичний матеріал і оперує їм таким чином, щоб самому отримати з нього інформацію [31 , с. 63].

5. Принцип «негативного досвіду». У практичній діяльності разом з успіхом, допускаються і помилки, тому необхідно вчити людину уникати помилок. Це завдання дуже актуальне. У відповідності з даним принципом у навчальний процес, побудований на активних методах навчання, вносяться два нових навчальних елемента:

- Вивчення , аналіз і оцінка помилок, допущених в конкретних ситуаціях. Матеріалом для таких занять можуть бути критичні публікації в періодичній пресі та реальні факти з життя школі;

- Забезпечення помилки з боку педагога в процесі освоєння знань , умінь і навичок. Учителям пропонується для аналізу ситуація або ставиться проблемне завдання, сформульована таким чином, що при її вирішенні педагог неминуче припускається помилки, джерелом якої, як правило є відсутність необхідного досвіду. Подальший аналіз послідовності дій педагога допомагає виявити закономірність помилки і розробити тактику вирішення завдання . Одночасно вчитель переконується в необхідності знань з даної проблеми, що спонукає його до більш глибокого вивчення даної проблеми.

6. Принцип «від простого до складного». Заняття планується і організовується з урахуванням наростаючої складності навчального матеріалу і застосовуваних методів у його вивченні: індивідуальна робота над першоджерелами, колективна вироблення висновків і узагальнень і т.д.

7. Принцип безперервного оновлення . Одним з джерел пізнавальної активності педагогів є новизна навчального матеріалу, конкретної теми і методу проведення заняття. Інформативність навчального процесу, тобто насиченість новим, невідомим, привертає і загострює увагу, спонукає до вивчення теми, оволодіння новими способами і прийомами навчальної діяльності.