Структура курсу фізики цих рівнів є майже ідентичною. Зміст усіх навчальних програм побудовано за принципом доповнення. Для цього в тексті змісту навчальних тем використано різні шрифтові форми: напівжирний шрифт відображає зміст програми рівня стандарту, звичайний — доповнення для академічного рівня, курсив — доповнення для рівня профільного навчання.
Звертаємо увагу, що деякі питання програм, наприклад «Скалярні і векторні величини», «Графіки функцій та правила їх побудови», лабораторна робота «Дослідження руху тіла по колу» тощо наведено в дужках. На розсуд учителя ці питання програми можуть бути винесені на оглядове або самостійне опрацювання та домашнє виконання.
Навчальні програми з фізики, які видруковано в збірнику програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів видавничою групою «Основа», можна використовувати тільки після внесення відповідних коректив, пов’язаних із тим, що навчання в старшій школі триватиме два роки та змінено годинний розподіл між темами.
За рахунок варіативної складової навчального плану кількість годин на подовження часу опанування змісту обраної програми навчальними закладами може бути збільшено. Навчальну програму для 8-9 класів з поглибленим вивченням фізики, що передбачає вивчення предмета по 4 години на тиждень, можна використовувати й у загальноосвітніх навчальних закладах, у робочих планах яких на навчання фізики відведено меншу кількість годин.
За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 11 класу міністерством рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі три підручники з фізики для навчання за програмою рівня стандарту та два підручники, у яких інтегровано матеріал навчальних програм академічного та профільного рівнів. Перелік програм, підручників та навчально-методичних посібників, яким надано гриф та які рекомендовані міністерством для використання у навчально-виховному процесі, буде надруковано в Інформаційному збірнику міністерства.
У зв’язку зі зміною в організації навчального процесу в 2011/2012 навчальному році для загальноосвітніх навчальних закладів вивчення навчального матеріалу ущільнюється за рахунок оглядового або самостійного вивчення навчального матеріалу; використання резервних годин навчальної програми, годин, передбачених на проведення фізичного практикуму, навчальних екскурсій тощо.
З огляду на зазначене вище, змінюється розподіл годин, які відводяться на вивчення окремих тем у 11 класі. У таблиці наведено кількість годин, яка пропонується на вивчення окремих розділів за рівнями навчання.
Тема
|
Кількість годин
|
Рівень стандарту
|
Академічний рівень
|
Профільний рівень
|
Електродинаміка
|
48
|
78
|
156
|
Розділ 1. Електричне поле
|
11
|
11
|
26
|
Розділ 2. Електричний струм
|
16
|
38
|
Розділ 3. Електромагнітне поле
|
10
|
16
|
30
|
Розділ 4. Електромагнітні коливання і хвилі
|
15
|
16
|
26
|
Розділ 5. Хвильова і квантова оптика
|
12
|
19
|
36
|
Атомна і ядерна фізика
|
14
|
15
|
34
|
Розділ 1. Атомна і ядерна фізика
|
12
|
13
|
32
|
Узагальнююче заняття
|
2
|
2
|
2
|
Резерв
|
2
|
2
|
2
|
Тематику робіт фізичного практикуму можна включати до переліку експериментальних завдань, які проводяться протягом вивчення теми. Кількість робіт фізичного практикуму, яка добирається та оцінюється, визначається вчителем залежно від тривалості роботи та її складності.
Кількість годин, передбачених для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути зміненою вчителем. Програми надають право вчителю творчо підходити до реалізації їх змісту. Враховуючи рівень підготовки школярів, їх інтереси і нахили, профіль школи, вчитель може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін.
Календарно-тематичне планування начального матеріалу вчителі можуть здійснювати безпосередньо в текстах робочих навчальних програм або видруковувати на окремих аркушах. Розробка поурочних планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму.
При навчанні фізики одним із важливих видів навчальної діяльності є фізичний експеримент. Оскільки матеріальна база фізичних кабінетів не завжди може забезпечувати виконання всіх лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму, вчитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, отже пропонувати власну проблематику робіт. Також декілька короткочасних робіт можна об’єднати у межах однієї. Дозволяється проведення експериментальних досліджень на наявному у фізичному кабінеті обладнанні за запропонованою вчителем інструкцією. В експериментальних роботах можуть використовуватися саморобні пристрої (зокрема матеріали та речі ужиткового спрямування) за умови дотримання правил безпеки. Під час постановки нестандартних експериментальних робіт учитель повинен враховувати рівень володіння учнями теоретичним матеріалом, знання якого забезпечують успішне її виконання. Оформлення лабораторних робіт та робіт фізичного практикуму може здійснюватися в спеціальних зошитах або зошитах на друкованій основі, яким надано відповідних гриф МОН. Це зокрема навчальні посібники “Зошит з фізики для лабораторних робіт та експериментальних досліджень. 7 клас” автори: В. В. Гудзь, М. С. Міль, та аналогічні посібники для 8-11 класів. Звітні матеріали мають зберігатися протягом навчального року
Вимоги щодо проведення, оформлення та оцінювання лабораторних робіт та робіт фізичного практикуму, здійснення інструктажів із безпеки життєдіяльності, що зазначалися в інструктивно-методичних листах Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України попередніх років, залишаються чинними.
У таблиці наведено мінімальну кількість тематичних оцінок (які виставляються у класному журналі в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати) та лабораторних робіт, що оцінюються, для класів, які навчаються на різними програмами:
Клас
|
Мінімальна кількість тематичних
|
Мінімальна кількість лабораторних робіт, що оцінюються
|
7
|
4
|
6
|
8
|
6
|
8
|
8 класи з поглибленим навчанням фізики
|
8
|
10
|
9
|
6
|
8
|
9 класи з поглибленим навчанням фізики
|
8
|
8
|
10
|
Рівень стандарту
|
6
|
4
|
Академічний рівень
|
8
|
4
|
Профільний рівень
|
10
|
8
|
11
|
Рівень стандарту
|
5
|
4
|
Академічний рівень
|
7
|
4
|
Профільний рівень
|
10
|
8
|
Необхідність збільшення кількості тематичних та лабораторних робіт, що підлягають оцінюванню, визначається вчителем.
Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Фізика та астрономія в школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Фізика в школах України» (видавнича група «Основа»), газеті «Фізика» (видавнича група «Шкільний світ»); у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Фізика для допитливих», «Школа юного вченого», «Світ фізики», «Країна знань», "Вселенная, пространство, время" тощо.
У даний час кількість інформації, потрібної сучасній людині, інтенсивно збільшується з кожним днем. Тому на сьогодні головним завданням школи, особливо для реалізації задач профільної освіти, є не передача певних знань, а навчання умінню їх здобувати. Суттєву допомогу щодо формування в школярів загальнонавчальних умінь і навичок, ключових компетенцій можуть надати інформайно-комунікативні технології, які активно впроваджуються в сучасній школі. Використання мережі Інтернет в освітньому процесі зумовлює впровадження нових тенденцій в організації навчання — широке застосування інформаційних технологій, орієнтованих не лише на роботу в класі — роботу вчителя з учнями, а й на самостійну роботу учня як у класі, так і за його межами; застосування дистанційних форм навчання.
Курси за вибором, факультативні заняття, засідання гуртків і секцій, проведення екскурсій сприяє розвитку пізнавального інтересу до вивчення предмета, усвідомленому вибору подальшої освіти та сфери майбутньої професійної діяльності. Для створення належних умов щодо впровадження допрофільного та профільного навчання, залежно від особливостей та умов роботи загальноосвітнього навчального закладу і потреб учнів, учителем може обиратися тематика курсів за вибором (факультативів) за посібником, який видруковано в 2009 році видавничою групою «Основа» (м. Харків), «Збірник програм курсів за вибором і факультативів з фізики та астрономії», а також за програмами, яким надано гриф міністерства.
Ґудзь В.В., методист фізики, астрономії
Методичні рекомендації щодо вивчення астрономії
в 2011-2012 н. р.
Одним із предметів інваріантної складової навчальних планів є астрономія, яка вивчатиметься в 11 класі. Навчальний предмет “Астрономія” може викладатися за двома навчальними програмами. За програмою рівня стандарту та академічного рівня учні опановуватимуть курс астрономії впродовж 17 годин на рік, а за програмою профільного рівня — 35 годин. Якщо на вивчення астрономії у загальноосвітньому навчальному закладі відведено 17 годин, то її краще вивчати в одному семестрі (наприклад, у першому), якщо 35 годин, то протягом року по годині на тиждень, або попарно щотижня протягом семестру. Навчальні програми з астрономії для старшої профільної 11-річної школи розміщено на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (http://www.mon.gov.ua/education/average/prog12).
Хоча кількість годин, відведених на вивчення астрономії, не змінилась порівняно з попереднім навчальним роком, однак змінилися навчальні програми, на основі однієї з яких створено новий підручник із курсу астрономії (рівень стандарту, академічний рівень). Зміст навчального матеріалу в нових програмах не зазнав суттєвих змін, натомість державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня більш конкретизовано порівняно з попередніми програмами. Цей курс спрямований на розвиток загальнокультурної компетенції, розуміння астрономічних явищ, із якими людина зустрічається в повсякденному житті, має розкривати еволюційні зв’язки між різними формами руху та структурної організації матерії у Всесвіті, взаємозв’язок астрономічної науки з іншими природничими та технічними науками.
Особливістю програми профільного рівня є те, що серед державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів є й вимога вміти розв’язувати задачі. У зв’язку з цим рекомендуємо вчителеві під час складання календарно-тематичного планування курсу передбачити час на формування в учнів уміння розв’язувати задачі астрономічного змісту.
Програма рівня стандарту, академічного рівня передбачає виконання однієї практичної роботи. Учитель може довільно обирати тему цієї роботи з трьох, запропонованих програмою. Разом із тим, практика, зокрема результати Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії, показує, що учні не знають на належному рівні зоряне небо: не орієнтуються в сузір’ях; не можуть вказати найяскравіші зорі у відомому сузір’ї; недостатньо вміють працювати з картами зоряного неба. З огляду на це рекомендовано проводити комбіноване практичне заняття, на якому показати будову карти зоряного неба (зокрема особливості відображення на ній небесних світил, використання небесних координат) та прийоми роботи з такою картою. У другій частині практичного заняття бажано продемонструвати учням вигляд зоряного неба в ділянці північного полюса світу (сузір’я Малої та Великої Ведмедиць, Полярна зоря тощо), а також у різні пори року.
Готуючись до проведення такого комбінованого практичного заняття доцільно використовувати програмно-педагогічний засіб “Бібліотека електронних наочностей з астрономії. 11 клас” (опис зазначеного ППЗ є за адресою http://www.astroosvita.kiev.ua/HTML/infot18.html), а також скористатись електронним планетарієм Stellarium (вільний доступ за адресою: http://www.stellarium.org/, що має серед іншого україномовний інтерфейс). Зазначений електронний планетарій демонструє зоряне небо на будь-який обраний момент часу, а тому дозволяє в режимі відеопроекції показати учням його вигляд у різні пори року (для цього в налаштуваннях планетарію необхідно встановити географічні координати місця спостережень та вказати дату). Рекомендовано чотири дати: 15 жовтня (осіннє зоряне небо), 15 січня (зимове зоряне небо), 15 квітня (весняне зоряне небо) і 15 липня (літнє зоряне небо). Час доби добирається довільно, бажано обирати вечірні години. За допомогою цього планетарію також можна показати зміну вигляду зоряного неба впродовж доби.
Якщо немає можливості комп’ютерної демонстрації, то можна попередньо виготовити фотозображення (скріншоти екрана монітора) потрібних ділянок зоряного неба та надрукувати їх.
Навчальна програма профільного рівня містить тематику п’яти практичних робіт, яка є орієнтовною. З огляду на можливості навчального закладу щодо технічних засобів навчання учителем добираються три роботи для проведення практичної частини курсу. Також учитель може запропонувати й іншу тему роботи. Серед практичних робіт можна виділити найбільш значущі для узагальнення, зокрема роботу з рухомою картою зоряного неба (№1), визначення параметрів зір за діаграмою Герцшпрунга-Рессела (№4) і визначення чисел Вольфа за спостереженнями у шкільний телескоп чи за знімками Сонця (№5).
З огляду на те, що 2011/12 навчальний рік буде завершуватися раніше, пропонуємо таке ущільнення навчального матеріалу за профільною програмою: на розгляд тем 1.3. “Час та календар” та 3.3. “Малі тіла Сонячної системи” виділити по 1 навчальній годині, а на тему 4.4. “Утворення та еволюція зір” — 2.
При формуванні календарно-тематичного планування за 17 годинним курсом рекомендуємо планувати два тематичних оцінювання: перше — за результатами вивчення тем 1-3, а друге — за результатами вивчення тем 4-8.
За програмою профільного рівня доцільно передбачити не менше трьох тематичних оцінювань навчальних досягнень учнів. Наприклад, за результатами вивчення розділів 1-2 — перше, розділів 3-4 — друге і п’ятого розділу — третє.
Готуючись до тематичних оцінювань у профільних класах, можна скористатися збірником різнорівневих завдань для проведення державної підсумкової атестації з астрономії (авт. Казанцев А.М., Крячко І.П., X.: Гімназія, 2008. – 48 с.). Під час підбору завдань для проведення тематичного оцінювання за програмою рівня стандарту, академічного рівня можна брати за основу завдання, які запропоновано у збірнику завдань для державної підсумкової атестації з астрономії для 11 класу (2011), який розміщено на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту.
Лавренюк А.О., доцент кафедри теорії методик природничо-математичних дисциплін, Непочатова Т.С., зав. сектором математики
Методичні рекомендації щодо вивчення математики
в 2011-2012 н.р.
Глибокі перетворення, що відбуваються в системі освіти: повернення до дворічного терміну навчання в старшій профільній школі; зменшення годин на вивчення математики, збільшення навчального навантаження учнів вимагають від учителя математики пошуку ефективних методів, прийомів та засобів навчання, які б активізували навчальну самостійну діяльність школярів, прищеплювали та підтримували інтерес до предмета, стимулювали самостійну роботу.
За останні роки в області проводились заходи, спрямовані на поліпшення математичної освіти. Це науково-практичні конференції та семінари, семінари-практикуми, диференційована курсова підготовка вчителів за кредитно-модульною формою навчання, групові та індивідуальні консультації тощо.
Однак аналіз результатів вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів з математики в 5-8 класах, моніторингові дослідження, перевірка письмових робіт державної підсумкової атестації з математики у 9-х та 11-х класах, претендентів на нагородження свідоцтвами з відзнакою та Золотою і Срібною медалями, зовнішнього незалежного оцінювання випускників 2010 року, участі школярів шкіл області в І-ІV етапах Всеукраїнських предметних олімпіад з математики свідчать про те, що рівень математичної підготовки школярів знижується. Аналіз рейтингових таблиць участі районів (міст) в обласній олімпіаді з математики за останні п’ять років засвідчує, що лише 5-6 команд з 27 в заліку мають по 2-3 призових місця. Це команди міст Хмельницького, Славути, Шепетівки, Старокостянтинова, Дунаєвецького, Полонського районів. Ще 5-6 районів мають по одному третьому, а решта – жодного.
Призових місць впродовж п’яти років немає в Летичівському, Новоушицькому, Славутському, Чемеровецькому і Шепетівському районах.
Основне завдання школи сьогодні надати якісні освітні послуги дитині, а організаторів цієї справи визначитись у тому, які із цих послуг вважати якісними.
Якісні послуги може надати лише правильно вибудована структура математичної освіти, наповнена змістом, формами і методами роботи. В більшості районів області відсутня повноцінна структура математичної освіти. Це в першу чергу незначна кількість учнів, охоплених поглибленим та профільним вивченням математики. У 8-9 класах 3,6% учнів вивчають математику поглиблено.
Такі класи відсутні у Волочиському, Городоцькому, Деражнянському, Ізяславському, Новоушицькому, Старокостянтинівському, Теофіпольському, Чемеровецькому та Шепетівському районах.
Відповідно 5% учнів 10-х класів вивчають математику профільно і поглиблено. Окрім цього, у більшості районів такі класи створюються в малочислених сільських школах з наповнюваністю до 10 учнів, тому ефективність роботи цих класів мінімальна.
Учні основної гуманітарної школи, які вивчають політехнічний курс математики в 5-6 класах за 4 години, в 7-9 класах по дві години на тиждень алгебри та геометрії, з перших років навчання втрачають інтерес до предмету через надмірну складність програм, значну кількість заходів, спрямованих на розвиток інтересу, а не на оволодіння фактичним матеріалом. Відома істина – дитині цікаво, якщо зрозуміло – не реалізовується на уроках більшістю учителями. У гонитві за новомодними ідеями, губиться дитина середніх здібностей, якій на уроці нецікаво, тому що незрозуміло. Отож методкабінетам, методичним об’єднанням вчителів математики, не втрачаючи з поля зору обдарованих і талановитих математичних дітей, в першу чергу, слід планувати роботу так, щоб в 5-9 класах максимально забезпечити середній рівень підготовки всіх учнів, а талановитих і обдарованих привчати до самостійної творчої діяльності як на уроках, так і вдома.
Багато проблем, пов’язаних з переходом до 2-річного терміну з’являється у викладанні математики в профільній старшій школі. Оскільки основна частина учнів 10-11 класів вивчатимуть математику за програмами рівня стандарту, а як свідчить практика всіх попередніх років, зовнішнє незалежне оцінювання з математики складає 50-60% випускників школи, то відповідальність за результати лягає на учня, а не вчителя. Програма з математики рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення формування в учнів уявлення про математику як елемент загальної культури, який не передбачає, що в подальшому випускники школи продовжуватимуть вивчати математику, або пов’язуватимуть з нею свою професійну діяльність. Окрім того, кількість годин на вивчення математики у 2-річній старшій профільній школі навіть на рівні стандарту зменшено на 70 годин. Ще на більшу кількість годин її зменшено на академічному, профільному і поглибленому рівнях. І всі ці зменшення припадають на 11 клас, так як 10 клас в цьому році працював за програмою 3-річної школи.
У програмі з математики в курсі алгебри на рівнях стандарту та академічному вилучено тему: «Рівняння, нерівності та їх системи», яка фактично є підсумком вивчення курсу алгебри в школі і хоч в якійсь мірі готує їх до ДПА і ЗНО.
Ця тема вивчається лише на профільному і поглибленому рівнях. В 10 класі тема «Функції, многочлени, рівняння і нерівності» - 60 годин і в 11 класі «Рівняння і нерівності та їх системи. Узагальнення та систематизації» - 20 год.
За методичними рекомендаціями МОНМС України вивчати математику в 10-11 класах за рівнем стандарту можна як за поділом на алгебру та геометрію, так і за сумісним навчальним планом.
Орієнтовні тематичні плани з кількістю годин на вивчення тем, а також письмових контрольних робіт можуть бути такі:
Орієнтовний тематичний план вивчення курсу алгебри і початків аналізу і геометрії в 10-11 класах
Рівень стандарту
Алгебра і початки аналізу (всього 108 год.)
|
Клас
|
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин для вивчення теми
|
К-сть контр. Робіт
|
10
|
|
Вступ
|
1
|
|
|
1
|
Функції, їхні властивості та графіки
|
22
|
2
|
|
2
|
Тригонометричні функції
|
26
|
2
|
|
|
Резерв часу і повторення
|
5
|
|
|
|
Разом:
|
54
|
|
11
|
3
|
Показникова та логарифмічна функції
|
12
|
1
|
|
4
|
Похідна та її застосування
|
14
|
1
|
|
5
|
Інтеграл та його застосування
|
10
|
1
|
|
6
|
Елементи теорії ймовірностей та математичної статистики
|
10
|
1
|
|
|
Резерв часу і повторення
|
8
|
1
|
|
|
Разом:
|
54
|
|
Геометрія (всього 102 год.)
|
10
|
|
Вступ
|
1
|
|
|
1
|
Паралельність прямих і площин у просторі
|
22
|
2
|
|
2
|
Перпендикулярність прямих і площин у просторі
|
22
|
2
|
|
|
Резерв часу і повторення
|
6
|
1
|
|
|
Разом:
|
51
|
|
11
|
3
|
Вектори і координати
|
10
|
1
|
|
4
|
Геометричні тіла. Об'єми та площі поверхонь геометричних тіл.
|
37
|
3
|
|
|
Резерв часу і повторення
|
4
|
|
|
|
Разом:
|
51
|
|
Орієнтовний тематичний план сумісного вивчення алгебри і початків аналізу та геометрії (всього 210 год.)
|
Клас
|
№ теми
|
Назва теми
|
Кількість годин для вивчення теми
|
К-сть контр. робіт
|
10
|
1
|
Функції, їхні властивості та графіки
|
22
|
2
|
|
2
|
Паралельність прямих і площин у просторі
|
22
|
2
|
|
3
|
Тригонометричні функції
|
26
|
2
|
|
4
|
Перпендикулярність прямих і площин у просторі
|
22
|
2
|
|
|
Резерв часу і повторення
|
11
|
1
|
|
|
Разом:
|
105
|
|
11
|
5
|
Повторення курсу математики 10 класу
|
2
|
|
|
5
|
Показникові та логарифмічна функції
|
12
|
1
|
|
6
|
Вектори і координати
|
10
|
1
|
|
7
|
Похідна та її застосування
|
14
|
1
|
|
8
|
Інтеграл та його застосування
|
10
|
1
|
|
9
|
Геометричні тіла. Об'єми та площі поверхонь геометричних тіл
|
37
|
3
|
|
10
|
Елементи теорії ймовірностей та математичної статистики
|
10
|
1
|
|
|
Резерв часу і повторення
|
10
|
1
|
|
|
Разом:
|
105
|
|
При потребі вчитель може вносити в ці плани зміни.
Творчі вчителі області постійно ведуть пошук ефективних методів навчання.
Важливими складниками методу навчання є прийоми навчання. Прийом – це елемент методу, його складова частина, разова дія, окремий крок реалізації метода або його модифікації у тому випадку, коли метод невеликий за обсягом або не складний за структурою.
Під прийомами навчальної роботи слід розуміти системи дій, які служать для розв’язання навчальних задач ( в цьому реченні термін «задача» вживається в широкому смислі слова). Прийом може виражатись у переліку складових його дій, наприклад, у вигляді правила, інструкції, плану тощо. Він дає загальний напрямок навчальної діяльності школярів, без регламентації його кроків дій, завбачає варіювання дій і їх послідовності, які допускає розглядуване завдання.
Саме тому прийом навчальної роботи забезпечує гнучке управління навчальною діяльності учнів.
Прийоми навчальної роботи дають загальний напрям діяльності учнів; відіграють важливу роль у оволодінні ними знаннями, уміннями, навичками; допомагають при самостійному здобутті знань, розв’язанні проблеми завдань.
Зокрема, прийоми навчальної діяльності при вивченні початків математичного аналізу, які можуть використовувати вчителі математики, пов‘язані з засвоєнням нових понять, з оволодінням учнями умінням підвести об’єкт під певне поняття, а також одержати наслідкові твердження з означення. Навчання цим умінням здійснюється за допомогою прийомів навчальної роботи. Прикладом може бути означення критичних точок функції. У тих випадках, коли вчитель пропонує учням дидактичні задачі, в яких потрібно встановити, чи є задані точки критичними точками функції, заданої аналітично (тобто підвести об’єкт під означення поняття), можна застосувати відповідний прийом:
знайти область визначення функції;
перевірити, чи є дані точки внутрішніми точками області визначення функції;
записати формулу похідної заданої функції;
перевірити, чи існує похідна функції в даній точці;
перевірити (для кожної точки), чи перетворюється в нуль значення похідної функції в даній точці;
зробити висновок (відносно кожної із даних точок) чи є точка критичною.
Прийоми навчальної роботи допомагають навчати школярів застосуванню теорем, теоретичних фактів для розв’язування конкретних задач, іншими словами, трансформують їх в способи діяльності. Так, при застосуванні теореми про знаходження первісної складеної функції з лінійною внутрішньою функцією g (x) = f(kx+b) учні діють за таким алгоритмом:
подають задану складну функцію як композицію двох функцій, з яких внутрішня є лінійною;
записують формулу, що задає зовнішню функцію;
знаходять первісну зовнішньої функції;
записують формулу, яка задає первісну складної функції, тобто добуток первісної зовнішньої функції з аргументом кх + в.
В процесі навчання прийому вчитель пригадує теоретичний матеріал коротким формуванням; прийоми навчальної роботи пропонує на уроці у вигляді таблиць. До них у випадку необхідності учні можуть звертатись при виконанні наступних робіт. Пропонована система вправ має на меті забезпечити засвоєння прийомів навчальної роботи. Вправи розбиваються на три групи:
Вправи на відпрацювання або повторення кожної дії (елементу) розглядуваного прийому.
Вправи, які мають за мету забезпечити усвідомлення складу самого прийому (складових його дій) і його первинне закріплення.
Вправи, що сприяють головним чином закріпленню самого прийому, тобто вимагають застосування прийому без його перебудови, без попередніх перетворень вихідних даних задачі.
Безумовно, кожен учитель сам розробляє відповідні прийоми навчальної роботи. Суттєвим є те, що дії, які складають суть прийому навчальної діяльності, безпосередньо випливають із того теоретичного матеріалу, який є основою прийому. У тих випадках, коли прийом містить обмежене число дій і його засвоєння не викликає утруднень у школярів, то його формують самі учні, в інших випадках вчитель робить схематичні записи, креслення тощо усім класом.
Формуючи в учнів прийоми навчальної діяльності, учителі математики виходять з того, що:
Навчання – основоположний процес для розвитку позитивних якостей особистості учня. Навчання – це дещо більше, ніж здобуття знань і оволодіння певним обсягом інформації. Знання, одержані у процесі навчання, мають бути осмислені, засвоєні і об’єднані з нашими представленнями і переконаннями. Саме завдяки навчанню учень пізнає себе, оточуючий світ і реальні проблеми навколо себе. В учнів має формуватись уява про навчання як про процес власного перетворення. Ось чому головним є не сам предмет математики, а особистість школяра, яку формує вчитель прийомами навчальної діяльності. Не предмет формує особистість школяра, а усвідомлена діяльність, пов’язана з вивченням математики.
Прийоми навчальної діяльності спрямовують на:
розвиток самосвідомості школяра, здатного до утвердження себе суб’єктом демократичних відносин і свідомої громадянської діяльності;
оволодіння учнем критичним мисленням, здатністю бути самостійним у судженнях, автономним у процесі навчання і трудової діяльності;
пізнання себе і побудову власної траєкторії розвитку, постійного удосконалення, участі у безперервному навчанні впродовж життя, формування творчої активності школяра;
виявлення інтересу до гуманітарної і науково-технічної культури, мотивація образу, який поєднує європейську і національну ідентичність, підвищену самооцінку, самоповагу, саморозвиток, володіння стійкою системою мотивів і потреб соціалізації, бажання постійно вчитися;
розуміння учня поділяти демократичні та моральні ідеали (толерантність, розуміння, солідарність);
здатність учня розуміти сучасний світ і адаптуватись до змін, активно і творчо діяти, швидко оцінювати ситуацію і приймати рішення, співпрацювати, працювати в команді, досліджувати.
Робота методичних об‘єднань, творчих груп та лабораторій, семінарів-практикумів має бути спрямована на опрацювання нових підручників, складання календарних планів, методичних рекомендацій з вивчення окремих складних тем, понять, використання сучасних технологій уроку.
Ребрина В.А., завідуючий Центром інформаційно-компютерних технологій та дистанційної освіти
|