|
|
Скачати 3.53 Mb.
|
|
Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми, відповідно до вимог навчальних програм. Зважаючи на розподіл навчального часу між темами, визначеними програмами, доцільним є об'єднання тем на вивчення яких визначено мало годин у змістові модулі, що підлягають тематичному оцінюванню. Пропонуємо орієнтовну мінімальну кількість тематичних оцінок відповідно до кількості навчальних годин за рік: 35 год. (1 год. на тиждень) — 6 тематичних; 70 год. (2 год. на тиждень) — 6 тематичних; 175 год. (5 год. на тиждень) — 10 тематичних. Необхідність збільшення кількості тематичних оцінок визначається вчителем. Тематична оцінка виставляється у класному журналі в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми(модуля) з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт (лабораторні, практичні, самостійні, творчі, ін. роботи) та підсумкового письмового контролю, яким вчитель охоплює не всіх учнів, а лише тих, які не мають достатньої кількості оцінок з теми, або які бажають підвищити(підтвердити) свої знання. Тематичний контроль є частиною (10-15 хв.), а не цілим уроком. Проведення окремого уроку для здійснення тематичного контролю – є недоцільним. (наказ МОН України від 03.06.2008 №496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5—11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»). З біології проводиться дві контрольні роботи: в кінці першого і другого семестру. Контрольні роботи оформляються в зошиті для практичних робіт, тематичного і семестрового контролю знань. Зберігаються зошити в кабінеті біології протягом року. Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт є недоцільним. Оцінка за ведення зошитів не виставляється. Важливою складовою навчання біології, природознавства, екології є формування в учнів практичних умінь і навичок під час проведення лабораторних і практичних робіт. Практична робота виконується впродовж уроку, а лабораторна -10-15 хв. Практичні роботи з природознавства оцінюються вибірково і виконуються теж неповний урок. Особливої уваги потребує формування в учнів культури проведення експерименту та дотримання правил безпеки життєдіяльності. Звертаємо увагу педагогічних працівників на обов'язкове виконання вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304 «Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України». Аналіз контрольних та практичних робіт дає цінний матеріал для роботи щодо поліпшення якості знань, практичних умінь та навичок учнів. Так, у 2010 – 2011 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах області з метою вивчення стану викладання біології проведено контрольні роботи за завданнями ХОІППО у 9-х класах чотирьох навчальних закладів Віньковецького району: Зіньківського НВК (вчитель Кондратюк К. А.); Дашковецького НВК (вчитель Двоян Е. В.); Охрімовецької ЗОШ І – ІІІ ступенів (вчитель Лиса Г. К.); Подолянської ЗОШ І – ІІ ступенів (вчитель Коваль О. В.). Всього виконували роботу 60 учнів. З них:
Якісний показник знань учнів достатньо високий – 68,4%. Разом з тим аналіз контрольних робіт дає можливість констатувати, що в якості знань учнів є певні прогалини, а саме: викликають утруднення завдання на визначення послідовності процесів, встановлення відповідності між органами та їх функціями. Викликають труднощі завдання з «відкритою відповіддю», недостатньо сформованими є уміння деяких учнів виконувати тестові завдання. Значна частина учнів не виконала завдання IV рівня за браком часу, що дає можливість стверджувати, що учні не мають досвіду роботи з різноформатними тестовими перевірочними та контрольними роботами. В інтернет - режимі контрольну роботу з біології у квітні місяці писали 6632 учні 9х класів. З них:
Аналіз результатів контрольних робіт дав змогу виявити, що типовими помилками є неуміння учнів встановлювати правильну відповідність та послідовність, працювати із графічними зображеннями. Рівень сформованості умінь виділяти головне, узагальнювати, робити висновки є недостатнім. Утруднення виникають і з різноформатними тестовими завданнями. Готуючи учнів до ДПА та участі у зовнішньому незалежному оцінюванні з біології учителю доцільно протягом навчального року використовувати завдання у формі тестів під час тематичного контролю знань і поточного оцінювання. Учителі можуть самостійно складати, відповідно до вимог, або використовувати готові збірки з грифом МОН України. За наслідками проведених контрольних робіт рекомендуємо керівникам навчальних закладів:
Унікальну можливість для вдосконалення педагогічної майстерності має участь учителів у виставці педагогічних ідей. На виставку було подано 83 роботи, 35 з яких мають призові місця. Активними учасниками виставки є учителі м. Хмельницького, Шепетівки, Старокостянтинова, Кам’янця – Подільського, а також Чемеровецького, Летичівського, Віньковецького Городоцького районів. Однією з важливих ланок у роботі вчителів з обдарованими учнями є їх участь у олімпіадах, конкурсах – захистах МАН. Позитивно, що учні області щорічно є призерами Всеукраїської олімпіади з біології. Кращі результати у підготовці учнів до участі у ІІІ і VI етапах демонструють учителі м. Шепетівки, Хмельницького, обласного ліцею. Підготовка і проведення олімпіад, турнірів, написання учнівських наукових робіт потребує неперервного підвищення кваліфікації вчителя біології, що реалізується у процесі самоосвіти та під час роботи методичних об'єднань, семінарів, курсів. Рекомендуємо тематику питань для опрацювання на засіданнях методичних об’єднань:
Поліпшенню якості біологічної освіти сприяє і позаурочна робота з учнями. Під егідою МОН України серед учнів 2 – 10 класів проводиться Всеукраїнський природничий інтерактивний конкурс "Колосок". Мета конкурсу – пропедевтика природничих наук, "місток", який поєднує початкову школу із середньою, активізує творчу діяльність учителів та розвиває інтерес учнів до природничих дисциплін. Понад 13000 школярів Хмельниччини взяли участь у І етапі конкурсу та біля 7000 – у ІІ етапі конкурсу. Найпоширенішими формами позакласної роботи з біології та екології в області є предметні тижні, екологічні клуби, функціонування екологічних стежок, дитячих об’єднань "Екологічна варта". Це дозволяє популяризувати природничі знання, розвивати учнів, підтримувати талановиту молодь. Дубковецька Г.М., завідуюча науково-методичним центром, методист хімії Методичні рекомендації щодо вивчення хімії в 2011-2012 н.р. На вивчення навчального предмета «Хімія» в загальноосвітніх навчальних закладах передбачено у кожному з класів таку кількість годин:
Для класів і шкіл, що вивчатимуть «Хімію» на допрофільному рівні, передбачено у 8 і 9 класах по 4 год. на тиждень (за програмою «Хімія». 8-9 кл. – Київ: Вікторія.- 2009). В 10-11 класах вивчення хімії може відбуватися на одному із трьох рівнів навчання, відповідно до навчальних програм «Хімія». 10-11 кл., видавництва «Мандрівець» 2010 р. та видавництва Київ «Поліграфкнига», 2010 р., в яких на вивчення відведено: рівень стандарту – 1 год. на тиждень, 10 і 11 кл.; академічний рівень – 1 год. 10 кл., 2 год. 11 кл. та 1 год. у 10 кл. за рахунок варіативної частини, на вибір учителя, відповідно до варіативних програм видавництва «Мандрівець» (2010 р.). профільний рівень – 4 год. у 10 кл., 6 год. у 11 кл. та по 2 год. за рахунок варіативної складової, де у 10 кл. вивчається «Якісний аналіз» та «Кількісний аналіз», а в 11 кл. – «Біоорганічна хімія» та «Хімія високомолекулярних сполук». У класах хіміко-біологічного профілю зміст освіти інваріантної складової з хімії обов’язково доповнюється варіативною складовою на відпрацювання основних понять, теоретичних знань та практичних умінь, творчого використання набутих знань. При організації навчального процесу вчителі хімії керуються концепцією хімічної освіти, стандартом хімічної освіти, критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії, правилами безпеки. Особливості вивчення хімії У 7 класі розпочинається вивчення основних хімічних понять, хімічної символіки, ознак і умов проходження хімічних реакцій. Засвоєння основних понять здійснюється при вивченні властивостей кисню і заліза. Проведення лабораторних дослідів і практичних робіт передбачає набуття учнями прийомів роботи з лабораторним обладнанням, реактивами, формування правил безпечного поводження в хімічному кабінеті. Особливу увагу необхідно приділити початковому етапі навчання, оскільки на ньому закладаються основи для подальшої хімічної освіти, в т.ч. і на допрофільному рівні. З метою розвитку пізнавального інтересу до предмета, формування стійких знань необхідно ретельно виокремлювати зміст навчального матеріалу, добирати ілюстрований матеріал, враховувати і широко застосовувати змістовно-діяльнісний підхід, компонент міжпредметних зв’язків хімії з іншими предметами, не тільки природничо-математичної сфери, але й гуманітарної. Необхідно використовувати активні форми і методи навчання, що стимулюють пізнавальну діяльність учнів. Вони будуються в основному на діалозі, що передбачає вільний обмін думками про шляхи вирішення проблеми, і характеризуються високим рівнем активності учнів. Технологічна модель кожного заняття обов’язково містить три стадії: виклик, реалізацію (осмислення) і рефлексію (роздум). На стадії виклику у свідомості учня проходить процес актуалізації знань і уявлень про предмет вивчення. Поєднання індивідуальної, парної, групової роботи активізує участь школярів у навчальному процесі, формує їх пізнавальний інтерес. У результаті школярі можуть самостійно визначити наступної навчальної діяльності. На стадії осмислення учні знайомляться з новою інформацією, систематизують її. Вони одержують можливість задуматися про природу об’єкта, що вивчається, вчаться формулювати запитання і робити власні висновки. На стадії рефлексії учні закріплюють нові знання і активно перебудовують власні уявлення, включно з новими поняттями. Дана модель задає не тільки певну логіку побудови уроку, але і послідовність та способи поєднання конкретних методичних прийомів. При організації роботи за такою моделлю школярі оволодівають різними способами інтегрування інформації, вчаться висловлювати власну думку на основі осмислення матеріалу, що вивчається, будувати висновки і логічні ланцюги завдань цих висновків. Для підвищення результативності навчання вчителю необхідно вміти організовувати і підтримувати дискусію, задаючи добре продумані проблемні запитання, важливо надати школярам час на роздуми, щоб у них була можливість сформулювати, обґрунтувати відповідь. Теоретичну основу курсу хімії 8 класу загальноосвітніх шкіл без допрофільної підготовки складають: кількісні розрахунки за формулами; основні класи неорганічних сполук; вчення про будову атома, періодичний закон та періодичну система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, хімічний зв'язок та будову речовини. При вивченні вищезазначених тем особливу увагу необхідно зосередити на уміннях характеризувати хімічні елементи за положенням у періодичній системі та будовою атомів, на формування в учнів знань про склад, будову, фізичні та хімічні властивості основних класів неорганічних сполук, закономірності генетичного взаємозв’язку, способів добування та практичне застосування тих чи інших речовин. Основний акцент у 9 класі повинен бути зроблений при вивченні теми «Розчини» на особливості їх утворення, класифікацію, розчинність та її залежність від різних факторів, способи вираження кількісного складу розчинів, особливості перебігу хімічних реакцій, хімічна рівновага та її зміщення. У розділі «Органічна хімія» розглядаються також представники найважливіших класів органічних сполук на основі вуглеводнів та їх похідних. При вивченні органічних речовин необхідно застосовувати нову номенклатуру органічних сполук, поряд із деякими дозволеними тривіальними назвами речовин. Учні ознайомляться із залежністю властивостей органічних речовин від будови молекул, застосуванням органічних сполук у різних галузях народного господарства. Необхідно звернути особливу увагу на застосування знань школярів у практичній діяльності – у побуті та вдома. Для проектування освітньої траєкторії учня в умовах профільного навчання вчителеві слід звернути увагу на сформованість рівня розвитку мислення та загальнонавчальних умінь. Тому доцільно у допрофільному навчанні 8-9 класів формувати уміння висловлювати судження, аналізувати, спостерігати, порівнювати, класифікувати, прогнозувати та правильно розуміти природничо-наукову картину світу. Допрофільне навчання дає основи хімічних знань, що необхідні для підготовки тих учнів, які не збираються пов‘язувати свою професійну діяльність з хімією, а також є базовою для подальшого вдосконалення хімічних знань у старшій школі. Здатність до самоосвіти, набута під час допрофільної підготовки, дає змогу учням ефективно засвоювати знання у профільних класах, формувати готовність до постійного навчання, осмислити потребу в саморозвитку. У профільній школі велике значення має набуття навичок самостійної наукової діяльності. При цьому особливого значення набуває позакласна робота з хімії. Хімічні гуртки, олімпіади, участь у роботі Малих академій наук, підготовка рефератів, проектів, презентацій дають змогу розвивати дослідницькі навички тих учнів, які найбільше цікавляться хімією. Профільне навчання хімії передбачає орієнтацію учнів на професії, що потребують використання хімічних знань, саме тому обов’язковим є проведення навчальних екскурсій на промислові або сільськогосподарські об’єкти залежно від профілю. У новому навчальному році особливу увагу варто приділити організації та проведенню хімічного експерименту: демонстрацій, лабораторних дослідів та практичних робіт. Учитель повинен ретельно його готувати, методично правильно організовувати, постійно стежити за формуванням в учнів навичок дослідницької діяльності. Перші лабораторні досліди і практичні роботи, перш за все, носять навчальний характер. На даному етапі учнів необхідно навчити поводженню з найпростішим обладнанням, приладами, проведенню дослідів, а також фіксації своїх спостережень та їх результатів. Практичні роботи з розв‘язку експериментальних завдань повинні виконуватися кожним учнем індивідуально. При плануванні, підготовці та проведенні хімічного експерименту необхідно особливу увагу приділяти дотриманню правил безпеки життєдіяльності. Якісне виконання програми, її практичної частини залежить, перш за все, від самого вчителя хімії, його бажання до оснащення хімічного кабінету і раціонального використання шкільного обладнання на всіх етапах навчально-пізнавальної діяльності школярів. Наочні засоби навчання, навчальне обладнання, роздатковий матеріал для проведення лабораторних і практичних робіт і демонстрацій з хімії можна придбати у фірмових магазинах. У процесі навчання учнів хімії необхідно використовувати електронні засоби, що забезпечують комп’ютерну підтримку вивчення хімії, проведення хімічного експерименту в загальноосвітніх закладах. Електронні засоби навчання містять: – анімаційні моделі лабораторних і практичних робіт; – набір інтерактивних ілюстрацій для розв‘язку експериментальних завдань; – розробки уроків з курсу неорганічної та органічної хімії; – систему ілюстративних матеріалів; – довідкові матеріали; – набори тестових завдань для відпрацювання навчальних досягнень учнів і підготовки їх до ЗНО. Вони підвищують ступінь наочності, сприяють конкретизації понять, що вивчаються, найповніше відповідають науковим і культурним інтересам школярів. На допомогу вчителям розроблені примірні календарно-тематичні плани для всіх класів, у тому числі різних профілів, учитель може вносити корективи в межах теми. Оцінка результатів навчальної діяльності учнів як при усній, так і письмовій формі контролю, здійснюється на основі критеріїв оцінювання результатів діяльності учнів за поелементним аналізом знань та практичних умінь. Для здійснення контролю необхідно підбирати завдання за зростанням рівня складності: від розпізнавання окремих об’єктів, що вивчалися, до творчих завдань, що вимагають логічного аналізу та синтезу одержаних знань у нестандартних, нових, досі невідомих ситуаціях. При проведенні державної підсумкової атестації робота оцінюється відповідно до 5-ти частин, що відрізняються складністю та формою завдань. У першій частині роботи запропоновано завдання на вибір однієї правильної відповіді із чотирьох запропонованих, правильне виконання кожного завдання оцінюється одним балом. У другій частині роботи завдання з вибору кількох правильних відповідей з п‘яти запропонованих, оцінюється кожне правильно виконане завдання у два бали. Третя частина атестаційної роботи містить завдання на встановлення відповідностей. До кожного із завдань, позначених буквою, необхідно вибрати один правильний варіант відповіді, позначений цифрою. У кожному із завдань необхідно встановити по чотири відповідності. Правильне встановлення кожної з відповідей оцінюється в 0,5 бала, ціле завдання – в 2 бала. Четверта частина роботи містить завдання на визначення правильної послідовності. У кожному із завдань необхідно визначити правильну послідовність із чотирьох елементів. Правильне виконання оцінюється в 2 бали, з двох-трьох елементів – 1 бал. За меншу кількість правильних елементів послідовності бали не нараховуються. П’ята частина атестаційної роботи – завдання з розгорнутою відповіддю: учень повинен скласти рівняння реакцій обміну в молекулярному та іонному вигляді, дописати окисно-відновне рівняння, проставити ступені окислення, скласти електронний баланс, указати окисник та відновник. За обидва завдання відповідно до поелементного аналізу знань учень може максимально одержати по 3 бали. Два завдання щодо генетичних перетворень неорганічних та органічних речовин відповідно оцінюються в 6 балів кожне з поелементним аналізом. Та дві розрахункові задачі, одна з яких оцінюється в чотири, інша в 6 балів. Якщо учень проаналізував задачу і записав її скорочену умову, то він одержує 1 бал. Якщо учень навів правильно формули для обчислень, але припустився математичної помилки, то таке завдання вважається виконаним частково правильно і не може оцінене максимальним балом. Вчитель підсумовує бали по всіх частинах роботи і відповідно здійснює шкалювання – переведення суми балів у оцінку за шкалою Дайрі. На ДПА та ЗНО учням дозволяється користуватися періодичною системою хімічних елементів Д.І.Менделєєва, таблицею розчинності кислот, основ і солей у воді, рядом напруг металів та рядом електронегативності неметалічних елементів. Організація методичної роботи з учителями хімії Підвищення якості хімічної освіти є основною метою методичної роботи в 2011/2012 навчальному році, і діяльність методичних служб усіх рівнів повинна бути спрямована на підвищення професіоналізму вчителів у галузі науково-методичного забезпечення освітнього процесу. Протягом року рекомендується провести чотири засідання методичного об‘єднання вчителів хімії, організувати роботу творчих і проблемних груп, шкіл удосконалення педагогічної майстерності, передового педагогічного досвіду, молодих учителів. На серпневих нарадах учителів хімії пропонується обговорити: – нормативно-правове і науково-методичне забезпечення освітнього процесу з хімії в 2011/2012 н.р.; – програми та підручники, навчальні та навчально-методичні посібники з хімії, що мають обов’язково гриф МОН; – аналіз результатів навчального процесу за 2010/2011 н.р.; – особливості викладання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах у новому навчальному році. Потрібно звернути увагу на такі питання теорії і практики навчання: – сучасний урок: проектування, реалізація та аналіз результатів навченості учнів; – зовнішня та внутрішня диференціація навчального процесу – важлива умова підвищення якості хімічної освіти; – розвиток інтелектуального потенціалу особистості на уроках хімії в позакласній роботі; – самостійна робота школярів на уроках хімії тощо. Залишається актуальним напрям методичної роботи з освоєння педагогами сучасних освітніх технологій, в тому числі інформаційних, як однієї з умов підвищення якості хімічної освіти. Ґудзь В.В., методист фізики, астрономії Методичні рекомендації щодо вивчення фізики в 2011-2012 н. р. Фізика та астрономія є базовими компонентами природничо-наукової освіти. У 2011/2012 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на викладання предметів за новими різнорівневими навчальними програмами, які розроблено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. В основнiй школi (7—9 кл.) вивчається завершений базовий курс фiзики, який закладає основи фiзичних знань. Навчання фізики у 7-9 класах проводитиметься за програмою «Фізика. Астрономія.» (Київ: Ірпінь, 2005). У 8-9 класах з поглибленим вивченням фізики викладання здійснюватиметься відповідно до «Збірника навчальних програм для загальноосвітніх закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу» (Київ: Вікторія, 2009). Зазначені програми також розміщено в журналах “Фізика та астрономія в школі” (№3-4, 2010), “Фізика в школах України” (№2, 2009), газеті «Фізика» (№23, 2009) та на офіційному сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту. У таблиці наведено розподіл кількості годин на викладання фізики в основній школі:
Оскільки в 7-му класі на навчання фізики відводиться 35 годин на рік, то розклад занять може складатися за двома варіантами: по 1 годині на тиждень протягом навчального року або по 2 години на тиждень протягом одного семестру. Другий варіант є більш привабливий, оскільки підвищується ефективність уроків фізики. В основній школі допрофільна підготовка здійснюється за рахунок варіативної складової навчального плану через впровадження курсів за вибором, факультативних курсів та індивідуальних занять. Відмінністю навчання фізики в основній та старшій школі є глибина й обсяг вивчення фізичних теорій і застосування отриманих знань для розв’язку теоретичних та експериментальних завдань. У старшiй школi вивчення фiзики вiдбувається залежно вiд обраного профiлю навчання: на рiвнi стандарту, академiчному або профiльному. Зміст навчального матеріалу для 10 та 11 класу визначається програмами для загальноосвітніх навчальних закладів, які розміщено на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту: http://www.mon.gov.ua/education/average/prog12. У таблиці, що наведено нижче, подано розподіл кількості годин у старшій школі відповідно до рівня змісту навчальної програми:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ БІНАРНОГО УРОКУ ТЕОРЕТИЧНОГО... Методичні рекомендації з досвіду роботи викладачів Державного навчального закладу |
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни... Методичні рекомендації розробили викладачі Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету Романій Сергій... |
| Методичні рекомендації до проведення У збірнику вміщено методичні рекомендації та розробки уроків на допомогу педагогічним працівникам навчальних закладів для проведення... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ... Методичні рекомендації щодо підготовки, оформлення та захисту основних форм індивідуально-дослідних завдань |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ : «МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ГУРТОЖИТКУ» Методичні рекомендації з досвіду роботи вихователя гуртожитку Державного навчального закладу «Запорізьке машинобудівне вище професійне... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації Матеріали до серпневих конференцій педагогів області (методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах... |
| Методичні рекомендації з дисципліни «Комерційне кредитування» Методичні рекомендації з дисципліни «Комерційне кредитування» призначені для надання допомоги студентам в засвоєнні предмету та в... |
Уроках української мови Методичні рекомендації підготувала ... |
| Методичні рекомендації Щодо дотримання вимог до оформлення протоколу м. Луцьк 2013 р Методичні рекомендації розроблені з метою підвищення ефективності управлінської діяльності головного та територіальних управлінь... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ для студентів усіх спеціальностей... Політологія. Суб`єкти політики та способи політичної діяльності [Текст]: Методичні рекомендації до вивчення розділу для студентів... |