Завдання до лабораторної роботи
Опрацювати відповідний матеріал шкільного підручника або навчального посібника.
Розробити інструкцію до однієї з практичних робіт №26 «Автоматизація математичних обчислень», №27 «Побудова графіків функції», №28 «Знаходження наближених значень розв’язків рівнянь і систем рівнянь», №29 «Використання програмних засобів при вивченні фізики, хімії та біології» за схемою наведеною у лаб. роб. № 6.
Розробити конспект уроку пояснення нового матеріалу з теми «Призначення математичних процесорів».
Лабораторна робота № 13
Методика викладання теми «Основи алгоритмізації та програмування»
Мета: розгляд основних методичних особливостей вивчення понять: модель, алгоритм, мови програмування, програмний код, логічні константи, логічні змінні, логічні вирази.
Вимоги до знань і вмінь: знати основні принципи, форми, прийоми та засоби викладання тем «Основи алгоритмізації та програмування».
Теоретичні відомості
Зміст навчального матеріалу та вимоги щодо навчальних досягнень
11 клас
Зміст навчального матеріалу
|
Навчальні досягнення учнів
|
13. Основи алгоритмізації та програмування (28 год.)
13.1. Базові поняття програмування. Засоби візуальної розробки програм (9 год.)
Поняття моделі. Ти-пи моделей. Моделю-вання як метод дослід-ження об’єктів.
Поняття алгоритму, властивості алгоритмів. Форми подання алго-ритмів. Графічне подання алгоритмів.
Поняття мови про-грамування, програмного коду, середовища розроб-ки програм, компілятора.
Етапи розв’язування задач з використанням комп’ютера.
Поняття програми як автоматизованої систе-ми. Складові програми: дані, логіка, інтерфейс. Поняття об’єкта у про-грамуванні. Властивості об’єкта. Елементи інтер-фейсу користувача як об’єкти. Поняття події та обробника події. Поняття про методи об’єкта.
Принципи роботи у візуальному середовищі розробки програм. Про-грамний проект і файли, що входять до його складу. Відкриття програ-много проекту, його компіляція, збереження, виконання. Структура й складові елементи про-грам, записаних певною мовою програмування.
Редагування коду обробників подій, пов’я-заних з елементами упра-вління. Створення най-простішого програмного проекту.
Поняття оператора. Різновиди операторів. Ви-ведення даних. Викори-стання вікон повідомлень.
Конструювання інтер-фейсу користувача. Нада-ння значень властивостям елементів управління. Відтворення на формах зображень.
Поняття змінної. Ого-лошення змінної. Типи даних. Оператор надання значень. Змінювання зна-чень властивостей елем-нтів управління в ході виконання проекту. Кон-станти. Введення даних.
Поняття операції та виразу. Основні правила запису, обчислення та використання виразів. Надання значень виразів змінним. Пріоритет опе-рацій. Арифметичні опе-рації.
Покрокове викона-ння та аналіз роботи готових програм. Розро-бка власних програм на обчислення значень вира-зів. Використання нала-годжувача програм. Різ-новиди помилок, методи їх пошуку та виправ-лення. Коментарі у про-грамному коді.
Практична робота №30. Створення й виконання програмного проекту. Використання елементів управління.
Практична робота №31. Введення й виведення даних, робота зі змін-ними.
Практична робота №32. Налагодження програм.
|
Учень
пояснює:
поняття програми;
поняття даних, їх роль та способи зберігання;
поняття програмної логіки та інтерфейсу;
поняття об’єкта, властивостей і методів об’єкта;
поняття події й обробника події;
поняття програмного проекту;
поняття змінної, імені та значення змінної;
поняття константи;
поняття типу даних;
називає:
призначення основних файлів, з яких складається проект;
описує:
поняття моделі, об’єкта, предметної галузі;
типи моделей, їх характеристики;
властивості алгоритмів;
призначення середовища розробки програм;
етапи розв’язування задач з використанням комп’ютера;
інтерфейс середовища візуального програмування;
послідовність дій зі створення, збереження, компіляції та виконання програмного проекту;
послідовність дій для створення та редагування коду опрацювання події;
призначення таких елементів керування як напис, поле, поле зі списком, кнопка, поле для зображення;
призначення вікон повідомлень та спосіб їх відображення;
синтаксис оголошення змінної;
синтаксис і семантику оператора надання значень;
поняття синтаксичної та логічної помилки;
способи виявлення та виправлення помилок;
спосіб перегляду значень змінних під час виконання програми;
наводить приклади:
мов програмування;
середовищ розробки програм;
елементів управління;
властивостей елементів управління та їх значень;
подій для таких елементів управління, як кнопка, поле, поле зі списком;
типів даних;
розрізняє:
коментарі та код у тексті програми;
файл вихідного коду програми від виконуваного файлу програми;
вміє:
будувати інформаційну модель задачі;
відкривати середовище розробки програм;
створювати новий проект, відкривати, зберігати й закривати проект;
компілювати й запускати на виконання проект;
відкривати й закривати вікна й панелі інструментів, що є у середовищі розробки програм;
додавати до форми елементи управління;
надавати значення властивостям елементів управління за допомогою коду та візуальних засобів;
відкривати вікно опрацювання події, пов’язаної з елементом керування;
створювати та редагувати код опрацювання події;
створювати код для виведення текстових повідомлень у вікнах повідомлень;
оголошувати змінні;
надавати змінним значення властивостей елементів управління, інших змінних та констант;
надавати властивостям елементів управління значення змінних, інших властивостей та констант;
здійснювати обмін значеннями між змінними;
розробляти програми, в яких дані вводяться і виводяться з використанням елементів управління;
відображувати на формі зображення, що зберігаються у файлах;
виконувати програму у покроковому режимі;
локалізувати помилки за допомогою компілятора;
встановлювати точки переривання й виконувати програму до цих точок;
вилучати точки переривання;
переглядати значення змінних під час виконання програми та надавати їм нові значення у вікні налагоджувача;
записувати арифметичні вирази засобами мови програмування;
розробляти алгоритми для обчислення значень арифметичні виразів
|
13.2. Основи структурного програмування (19 год.)
Основні поняття математичної логіки: логічні константи, логічні змінні, логічні вирази. Логічні операції: кон’ю-нкція, диз’юнкція, запере-чення. Логічні формули. Табличі істинності.
Запис логічних виразів мовою програму-вання. Операції порівня-ння. Алгоритмічна конят-рукція розгалуження та її графічне подання. Опера-тори розгалуження. Пра-порці та групи переми-качів. Реалізація розгалу-жень з використанням прапорців та груп перемикачів.
Поняття підпро-грами та її аргументів. Поняття локальних і глобальних змінних. Формальні і фактичні параметри підпрограм. Стандартні підпрограми та підпрограми користу-вача. Створення і виклик підпрограм.
Алгоритмічна конят-рукція повторення та її графічне подання. Оператори циклів. Складання та програмна реалізація алгоритмів з циклами.
Поняття масиву. Оголошення одновимір-ного масиву. Індексація елементів масиву. Введе-ння даних у масив та відображення його вмі-сту. Використання бага-торядкових текстових полів для введення даних у масив та їх відо-браження. Пошук даних у масиві. Обчислення під-сумкових показників для числового масиву. Обчис-лення підсумкових хара-ктеристик для елементів, що задовольняють пев-ним властивостям. Виби-рання елементів з масиву за певним критерієм. Сортування масивів. По-шук елементів у відсорто-ваному масиві.
Практична робота №33. Складання програм з роз-галуженнями.
Практична робота №34. Використання підпро-грам.
Практична робота №35. Програмування цикліч-них обчислень.
Практична робота №36. Опрацювання одновимі-рних масивів.
|
Учень
пояснює:
форми подання алгоритмів;
поняття підпрограми;
поняття аргументів підпрограми;
описує:
поняття логічної константи, логічної змінної та логічного виразу;
синтаксис та семантику операцій порівняння;
синтаксис та семантику операторів розгалуження;
призначення таких елементів управління як прапорець та група перемикачів;
семантику алгоритмічної структури повторення;
синтаксис та семантику операторів циклів з лічильником, з передумовою та післяумовою;
синтаксис виклику підпрограми й передавання аргументів за значенням;
різницю між локальними і глобальними змінними;
різницю між формальними і фактичними параметрами підпрограм;
синтаксис оголошення і виклику процедур та функцій;
графічні позначення лінійних алгоритмів, алгоритмічних конструкцій розгалуження та повторення;
вміє:
складати та записувати мовою програмування алгоритми, в яких використовуються структури розгалуження та повторення, зокрема вкладені одна в одну;
записувати мовою програмування складені логічні вирази;
розв’язувати задачі, де передбачається вибір варіанта обчислень залежно від істинності складеної умови;
використовувати в програмах оператори циклу з лічильником, передумовою та післяумовою;
вибирати оператор циклу, що є найбільш доцільним для розв’язування певної обчислювальної задачі;
розв’язувати задачі на обчислення сум, добутків, середніх значень для наборів чисел, які вводить користувач;
розв’язувати задачі на обчислення кількості елементів із заданою властивістю та виконання різноманітних операцій для наборів однотипних даних, які вводить користувач;
створювати та викликати процедури та функції, зокрема з аргументами;
визначати повторювані обчислення, що потребують створення підпрограм;
застосовувати стандартні процедури та функції для перетворення типів, генерування випадкових чисел та ін.;
графічно подавати лінійні алгоритми, алгоритми з розгалуженнями та з циклами.
використовувати стандартні функції сортування масивів.
шукати елементи впорядкованого масиву за певними критеріями;
|
|