|
Скачати 0.86 Mb.
|
Лабораторна робота № 1Навчальна програма та календарно-тематичний план предмету «Інформатика» Мета: ознайомлення з навчальною програмою та календарно-тематичним планом з предмету «Інформатика»; формування вмінь та навичок по складанню календарно тематичного плану. Вимоги до знань і вмінь: розуміти роль і структуру навчальної програми та календарно-тематичного плану; вміти складати календарно-тематичний план роботи вчителя з предмету «Інформатика». Теоретичні відомості Мета і завдання навчання інформатикиМетою курсу є формування в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних комп’ютерно-інформаційних технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування у випускників школи основ інформаційної культури та інформаційно-комунікативної компетентності. Завданнями курсу є:
Структура навчальної програмиНавчальна програма складається з:
Вимоги до складання календарно-тематичного плануНавчання учнів інформатиці має здійснюватися систематично, послідовно, з урахуванням вимог програми з інформатики, згідно з кількістю годин, визначених навчальним планом школи. Плани роботи вчителя інформатики можуть відбивати навчально-виховний процес, систему позакласної роботи та роботу кабінету. Для організації навчально-виховного процесу вчитель повинен уміти складати плани: перспективний (річний), тематичний, план-конспект уроку. Перспективний (річний) план відтворює вивчення інформатики за темами. Він дозволяє визначити місце теми в структурі предмету, спланувати практичні заняття, систему повторення, провести підготовчу роботу до теми,враховуючи певні засоби навчання. Перспективний план потрібний кожному вчителю-початківцю для самоконтролю в строках проходження матеріалу, використання обов’язкових форм навчання, організації систематичного внутрішньопредметного і міжпредметного повторення. Він може складатися за формою 1. Форма 1
Тематичний план дозволяє бачити місце кожного уроку в системі уроків теми, визначати значення кожного кроку в процесі формування умінь на основі знань, відображає систему вивчення школярами прийомів і методів самостійної навчальної діяльності, дає можливість вчителю своєчасно підготувати необхідні засоби навчання до кожного уроку. Основні вимоги до календарно-тематичного планування: 1) тематичний план складається на основі програми і в основному їй відповідає; 2) матеріал по уроках повинен бути розподілений рівномірно і послідовно, в логічному взаємозв’язку; 3) матеріал по можливості повинен відповідати підручнику або основному посібнику; 4) таблиця для складання календарно-тематичного плану може мати такі колонки (форма 2): Форма 2
Тематичний план дає змогу вчителю побачити всю тему в цілому, визначити послідовність формування понять, практичних умінь, методів і прийомів самостійної роботи учнів. Він допомагає своєчасно організувати підготовку,проведення програмних практичних занять, які мають попередній характер, а також систематично здійснювати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки в процесі оволодіння школярами знаннями з інформатики. Тематичний план можна скласти і за такою схемою:
Розподіл уроків теми здійснюється за такою формою 3: Форма 3
Під час складання тематичного плану особливу увагу потрібно звернути на визначення завдань теми. Плануючи освітні завдання, слід виділити систему понять, які треба заново сформувати, і понять, які розвиваються в поданій темі. Окремо треба відзначити розвиток загальних понять, а також необхідно виділити формування або розвиток спеціальних і загальнонавчальних умінь і навичок. Плануючи розвиваючі завдання теми, необхідно передбачити розвиток мислення, пам’яті, уваги учнів, формування мотивів і потреби в навчанні, розвиток пізнавальних інтересів і здібностей учнів під час вивчення конкретної теми. Під час планування виховних завдань на конкретну тему треба вибирати тільки ті з них, реалізація яких можлива з урахуванням особливостей змісту теми, методів і прийомів, які використовуються. Такий комплекс взаємопов’язаних завдань теми дозволяє отримати кращі навчально-виховні результати. Заповнюючи форму, слід користуватись програмою з шкільного курсу інформатики і підручником. У графі 7 слід відбити можливі види позаурочної самостійної роботи учнів у зв’язку з вивченням матеріалу уроку: роботу з підручником, з комп’ютером, з натуральними і образотворчими засобами наочності, робочим зошитом. У графу 8 потрібно включити той конкретний матеріал програми з інформатики, який необхідно повторити у зв’язку з вивченням нових понять (внутрішньопредметні зв’язки), і той матеріал з інших предметів, який допоможе засвоїти ці поняття (міжпредметні зв’язки). У графі 9 зазначається література з теми для вчителя, а в графі 10 – література, рекомендована учням для позаурочного та позакласного читання. Завдання до лабораторної роботи
Контрольні запитання
Лабораторна робота № 2 Вимоги до оформлення та структура конспекту уроку інформатики Мета: сформувати вміння та навички складання та оформлення конспекту уроку інформатики. Вимоги до знань і вмінь: розуміти роль і структуру конспекту уроку інформатики; вміти складати розширений план конспект уроку з інформатики. Теоретичні відомості Урок – основна форма організації навчально-виховної роботи в школі. Основні характеристики уроку:
Мета – загальноосвітня, виховна, практична (розвиваюча). Методи навчання – це упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів, які направлені на досягнення цілей навчання. Опис кожного метода вимагає: 1) опис навчаючої діяльності вчителя; 2) опис навчальної (пізнавальної) діяльності учня; 3) опис зв’язку між ними, або спосіб, яким навчаюча діяльність вчителя керує пізнавальною діяльністю учня. При виборі певного методу слід враховувати: 1) мету уроку; 2) структуру та інші особливості змісту матеріалу уроку(складність, новизна, характер матеріалу тощо); 3) особливості учнів класу (рівень розвитку мислення; рівень знань,вмінь та навичок; рівень вихованості тощо); 4) наявність певних дидактичних матеріалів, обладнання, комп’ютерного програмного забезпечення і т. ін.; 5) час проведення уроку, наповненість класу тощо; 6) індивідуальну майстерність вчителя та його особисті людські якості. Методи навчання поділять на методи наукового дослідження та методи навчання конкретного предмету (зокрема, інформатики). Методи наукового дослідження складаються з загальних методів дидактики з врахуванням специфіки навчального предмету (індукція, дедукція, аналіз, синтез, аналогія, узагальнення, абстрагування, конкретизація, класифікація,систематизація) і спеціальних (притаманних тільки методиці навчання інформатики) методів (метод побудови математичних та інформаційних моделей, специфічні методи абстрагування тощо). До методів навчання інформатики належать проблемний метод, проблемне навчання через задачі, евристичний метод, алгоритмічний метод, програмове навчання, конкретно-індуктивний та абстрактно-дедуктивний методи тощо. Застосування проблемного методу передбачає: 1) створення проблемної ситуації; 2) певна готовність та певний інтерес у учнів до відшукання розв’язку; 3) можливість неоднозначного шляху розв’язку проблеми. Схема реалізації проблемного методу: 1) створення проблемної ситуації; 2) висунення гіпотез учнями; 3) обговорення гіпотез; 4) розв’язування проблеми; 5) висновки. На уроках з інформатики слід використовувати загальні, групові та індивідуальні форми роботи з учнями. Форми організації навчальної діяльності: лекції, семінари, практичні заняття, консультації,конференції, диспути, дослідна робота, додаткові заняття з відстаючими учнями тощо. Типи уроків. Уроки можна класифікувати за двома ознаками – за дидактичною метою та за способом їх проведення. За дидактичною метою:
За способом проведення:
Вимоги до уроку інформатики:
Основні етапи уроку:
Основні типи уроків. Структура комбінованого уроку.
Види уроків вивчення нового матеріалу.
Види уроків лабораторної роботи.
1) Тема роботи. 2) Мета роботи. 3) Обладнання та програмне забезпечення. 4) Короткі теоретичні відомості. 5) Завдання до лабораторної роботи та план роботи. 6) Форма представлення результатів. 7) Контрольні запитання. 8) Вимоги до оцінювання результатів роботи. Лекційно-практична система. Лекція в школі відрізняється від лекції у вищому навчальному закладі. Шкільна лекція повинна бути близькою до бесіди, де можна заслуховувати короткі повідомлення та коментарі учнів. В лекції треба поєднувати інформаційні та проблемні аспекти. Лекція в школі не повинна підмінювати роботу учнів з підручником та іншою літературою. Оптимально розглядати шкільну лекцію як елемент лекційно-практичної системи, що має таку структуру:
Семінар – це колективне обговорення теми під керівництвом вчителя. Семінар, в основному, проводиться для систематизації, узагальнення і закріплення знань учнів. Основний навчально-виховний ефект має підготовча робота учнів до семінару: опрацювання матеріал за підручником і додатковою літературою; розв’язування задач; самостійне складання алгоритмів, програм, вправ, задач; виготовлення наочності, комп’ютерного програмного забезпечення; підготовка повідомлень, виступів, рефератів. Для ефективної організації роботи семінар повинен відповідати таким вимогам: 1) тема семінару повинна бути ключовою; 2) тема повинна викликати інтерес і бути посильною для самостійного опрацювання; 3) наявність відповідної літератури та іншого методичного та програмного забезпечення; 4) необхідний запас знань, вмінь та навичок учня. Конспект уроку. План уроку визначає систему понять, що вивчаються, на кожний урок, формування загальнонавчальних і спеціальних умінь відповідно до змісту, відображає вирішення комплексу виховних завдань,розвиток особистісних якостей учнів. Учитель розкриває у плані всі структурні елементи уроку, ретельно продумує кожний етап, визначає методи і засоби подання матеріалу. Методичні вимоги до уроку інформатики.
У розгорнутому плані уроку повинні знайти відображення наступні моменти: тема уроку, цілі уроку, обладнання та програмне забезпечення уроку, етапи уроку (у плані повинні бути позначені тільки ті з них, що будуть на конкретному уроці). |
Уроку Фрагмент з календарно-тематичного планування з української літератури в 11 класі з теми «Іван Багряний» |
Методичні рекомендації та дидактичні матеріали щодо формування комунікативної... З'ясувати, скільки уроків відводитися на вивчення теми; чи велася робота над даною темою раніше; який новий лексичний і граматичний... |
Шановні колеги! Пропонуємо вам варіант ущільненого календарно-тематичного... Пропонуємо вам варіант ущільненого календарно-тематичного планування із всесвітньої історії (62 год., 2 год на тиждень) та історії... |
З 1 липня 2007 року в Україні набув чинності ДСТУ ГОСТ 1: 2006 "Бібліографічний... З 1 липня 2007 року в Україні набув чинності ДСТУ ГОСТ 1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила... |
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ ТА МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ Правила скорочення заголовків і слів у заголовках публікацій»,ДСТУ ГОСТ 1: 2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні... |
ЩОДО СКЛАДАННЯ ПЛАНУ-КОНСПЕКТУ УРОКУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ Процес планування навчальної роботи завершується складанням плану-конспекту уроку. У плані-конспекті визначаються конкретні навчально-виховні... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ зі складання та використання оперативних планів... УМНС України, відповідно до специфіки місцевих умов, можуть вносити зміни та доповнення до оперативних планів і карток пожежогасіння... |
Мультимедійне ілюстрування виступів та доповідей Вимоги до структури та змісту навчального матеріалу під час складання презентацій |
Введення в дію нового стандарту з бібліографічного опису ДСТУ ГОСТ... ДСТУ ГОСТ 1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання", який набуває чинності 1 липня... |
Урок засвоєння нових знань Мета: викликати зацікавленість особистістю та творчістю американського письменника, розвивати навички виразного читання, цитування,... |