Мультимедійне ілюстрування виступів та доповідей.
ЗМІСТ
І
|
Загальні вимоги щодо оформлення презентацій
|
1
|
1.1.
|
Класифікація презентацій
|
2
|
1.2.
|
Вимоги до структури та змісту навчального матеріалу під час складання презентацій
|
3
|
1.3.
|
Вимоги до врахування фізіологічних особливостей
сприйняття кольорів і форм
|
4
|
1.4.
|
Загальні правила використання шрифтів
|
5
|
1.5.
|
Переваги мультимедійної презентації
|
5
|
ІІ
|
Рекомендації щодо представлення матеріалів в електронному вигляді
|
6
|
2.1.
|
Структура матеріалів в електронному вигляді
|
6
|
2.2.
|
Формат слайдів
|
7
|
2.3.
|
Вибір розміру (кегля) шрифту тексту
|
8
|
І. Загальні вимоги щодо оформлення презентацій
Презентація як комп’ютерний документ – послідовність змінюючих один одного слайдів – тобто електронних сторінок. Демонстрація такого документа може відбуватися на екрані монітору комп’ютера чи на великому екрані за допомогою спеціальних пристроїв – мультимедійного проектора, плазмового екрана, мультимедійного плато, телевізора тощо. Присутні бачать чергування зображень, на кожному з яких можуть бути текст, фотографії, малюнки, діаграми, графіки, відеофрагменти – і все це може супроводжуватися звуковим оформленням – музикою чи голосовим коментарем доповідача. Частіше демонстрація презентації супроводжує доповідь окремої людини.
Під час демонстрації об’єкти можуть відразу відображатися на слайдах, а можуть з’являтися на них поступово, в певний час, визначений викладачем для підсилення наочності доповіді та акцентування на особливо важливих моментах їх змісту. За потреб доповідач може порушити визначену заздалегідь послідовність демонстрації слайдів і перейти до будь-якого з них в довільному порядку.
Проведення презентації може супроводжуватися показом документа-презентації для більшої наочності та демонстрації об’єктів і подій, які не можуть бути в певний час безпосередньо представлені.
Програма PowerPoint, що входить до пакету Microsoft Office, дозволяє створювати презентації з ефектами анімації окремих об’єктів (тексту, фотографій, малюнків), зі звуковим супроводом, демонстрацією відеофрагментів та використанням гіперпосилань для зміни визначеної послідовності демонстрації слайдів. Програма включає можливості малювання простих об’єктів і внесення зміни до малюнків і фотографій, відображення графіків і діаграм, на базі розробленої презентації забезпечується можливість її друкування в різних формах. Передбачена можливість збереження презентації у різних форматах дозволяє використовувати її не лише на комп’ютерах, на яких встановлене програмне забезпечення Microsoft Office, а й переглядати за допомогою будь-якого браузера.
1.1. Класифікація презентацій
В літературі не існує загальновизнаної класифікації презентацій за типом змісту та оформленням. Так, Л.Й. Ястребов пропонує класифікувати презентації за ступенем їх «оживлення» різними ефектами. Він виділяє такі групи презентацій:
Офіційна презентація – різного роду звіти, доповіді тощо перед серйозною аудиторією, в якій необхідним є строгий дизайн, витриманість, єдиний шаблон оформлення для всіх слайдів, вимагається чітке структурування та розміщення на слайдах всіх тез доповіді.
Офіційно-емоційна презентація. Така презентація використовується для двох цілей: передати слухачам деяку офіційну інформацію та надихати їх, переконати в чомусь. Наприклад, таку презентацію можна зробити на батьківські збори.
«Плакати». В цьому випадку презентація складається тільки з ілюстративного матеріалу. На слайдах – тільки ілюстрації з мінімумом підписів, комп’ютер використовується як звичайний слайд-проектор. Вся робота з роз’яснення змісту покладається на доповідача.
«Подвійна дія». На слайдах презентації, крім зображень, використовується текстова інформація, що може або пояснювати вміст слайда, або його «розширювати».
Інтерактивний семінар створюється для проведення семінару в режимі діалогу з аудиторією. Стають допустимими різноманітні анімації, рухомі малюнки, фотографії, що обертаються, об’єкти навігації, і особливо – розгалуження презентації: в залежності від відповідей аудиторії, її реакції на запитання і твердження.
Електронний роздатковий матеріал. Матеріал презентації має викладатися вичерпно докладно, оскільки у спостерігача немає можливості перепитувати доповідача. Додатковий матеріал може бути доступний за гіперпосиланнями або у спеціальних замітках до слайду. Якщо презентація призначена для самостійної роботи, її інтерфейс, навігація по слайдах, можливості розгалуження повинні бути добре продумані та обґрунтовані.
«Інформаційний ролик». Ролик має демонструватися самостійно і незалежно від доповідача, причому автоматично повертатися до його початку. Весь показ проходить в автоматичному режимі. Презентація містить матеріали інформаційно-рекламного характеру, наочні матеріали, розраховані на швидке сприйняття. Наприклад, така презентація може використовуватися на виставках. Добре, коли така презентація супроводжується дикторським пояснювальним текстом, що звучить з колонок.
Презентації можна класифікувати і за такими ознаками:
1. За кількістю медіа засобів: мультимедіа (звуки, зображення, відео фрагменти); текстова (з мінімальним ілюструванням); комбінована.
2. За призначенням: комерційні (здебільшого рекламного характеру); інформаційні; навчальні тощо.
Розглянемо навчальні презентації як окрему групу, враховуючи їх особливу роль у навчальному процесі.
За способом подання слайдів можна розрізняти презентації:
1. Для супроводу лекції, виступу – з записом голосу доповідача чи усним супроводом.
2. Слайд-шоу – без супроводу доповідача, або із його записаним голосом.
3. Комбінована – з усним супроводом, із записаним голосом, частиною якої може бути слайд-шоу.
1.2. Вимоги до структури та змісту навчального матеріалу під час складання презентацій
• Стислий виклад матеріалу, максимальна інформативність тексту.
• Використання слів і скорочень, уже знайомих аудиторії.
• Відсутність нагромадження, чіткий порядок у всьому.
• Ретельно структурована інформація.
• Наявність коротких та лаконічних заголовків, маркованих та нумерованих списків.
• Важливу інформацію (наприклад, висновки, визначення, правила тощо) треба подавати великим та виділеним шрифтом і розміщувати в лівому верхньому кутку слайда.
• Другорядну інформацію бажано розміщувати внизу слайда.
• Кожному положенню (ідеї) треба відвести окремий абзац.
• Головну ідею треба викласти в першому рядку абзацу.
• Використовуйте табличні форми подання інформації (діаграми, схеми) для ілюстрації найважливіших фактів, що дасть змогу подати матеріал компактно й наочно.
• Графіка має органічно доповнювати текст.
• Пояснення треба розміщувати якнайближче до ілюстрацій, із якими вони мають з'являтися на екрані одночасно.
• Інструкції до виконання завдань необхідно ретельно продумати щодо їх чіткості, лаконічності, однозначності.
• Використовуйте емоційний фон (художня проза запам'ятовується краще, ніж спеціальні тексти, а вірші — краще, ніж проза).
• Усю текстову інформацію потрібно ретельно перевірити на відсутність орфографічних, граматичних і стилістичних помилок.
• Продуктивність сприйняття збільшується, якщо одночасно задіяні зоровий і слуховий канали сприйняття інформації. Тому рекомендується там, де це можливо, використовувати для тексту й графічних зображень звуковий супровід.
Таким чином:
• Кожен слайд має відображати одну думку.
• Текст має складатися з коротких слів та простих речень.
• Рядок має містити 6-8 слів.
• Всього на слайді має бути 6-8 рядків.
• Загальна кількість слів не повинна перевищувати 50.
• Дієслова мають бути в одній часовій формі.
• Заголовки мають привертати увагу аудиторії та узагальнювати основні положення слайду.
• У заголовках мають бути і великі, і малі літери.
• Слайди мають бути не надто яскравими – зайві прикраси лише створюють бар'єр на шляху ефективної передачі інформації.
• Кількість блоків інформації під час відображення статистичних даних на одному слайді має бути не більше чотирьох.
• Підписи до ілюстрації розміщуються під нею, а не над нею.
• Усі слайди презентації мають бути витримані в одному стилі.
-
Вимоги до врахування фізіологічних особливостей
сприйняття кольорів і форм
• Стимулюючі (теплі) кольори сприяють збудженню й діють як подразники (за спаданням інтенсивності впливу: червоний, оранжевий, жовтий).
• Дезінтегруючі (холодні) кольори заспокоюють, викликають сонливий стан (у тому самому порядку: фіолетовий, синій, блакитний, синьо-зелений, зелений).
• Нейтральні кольори: світло-рожевий, жовто-зелений, коричневий.
• Поєднання двох кольорів — кольору знака й кольору фону – суттєво впливає на зоровий комфорт, причому деякі пари кольорів не тільки стомлюють зір, а й можуть спричинити стрес (наприклад: зелені символи на червоному фоні).
• Найкраще поєднання кольорів шрифту та фону: білий на темно-синьому, чорний на білому, жовтий на синьому.
• Кольорова схема має бути однаковою для всіх слайдів.
• Будь-який малюнок фону підвищує стомлюваність очей і знижує ефективність сприйняття інформації.
• Чіткі, яскраві малюнки, які швидко змінюються, миготять, легко «вхоплює» підсвідомість, і вони краще запам'ятовуються.
• Будь-який другорядний об'єкт, що рухається (анімований), знижує якість сприйняття матеріалу, відвертає увагу, порушує її динаміку.
• Показ слайдів із фоновим супроводженням нерелевантних звуків (пісень, мелодій) викликає швидку втомлюваність, сприяє розсіюванню уваги і знижує продуктивність навчання.
Пам'ятайте! Людина спроможна одночасно запам'ятовувати не більше трьох фактів, висновків, визначень.
1.4. Загальні правила використання шрифтів
1. Кожен шрифт (гарнітура + написання) має одне змістове навантаження. Для сталої гарнітури традиційними, щонайменше, з XIX ст. є такі:
• напівжирний шрифт – назви структур документа,
• курсив – логічний наголос, зокрема, на формулюванні основних положень, означень тощо;
• «прямий» звичайний – основний масив інформації.
2. Тексти презентацій, які використовують у психологічно напруженій нестандартній ситуації, треба подати гарнітурою зі спрощеним алгоритмом розпізнавання, наприклад, шрифтом Arial. Це доцільно під час роботи з інструкціями правил безпеки, нормативними актами, угодами з правовими чи майновими наслідками, умовами олімпіадних завдань тощо.
3. Уникайте використання більше трьох різних шрифтів на одному слайді. Інакше читач передчасно втомиться, постійно намагаючись вибрати алгоритм розпізнавання шрифту. Виняток становить інструкція з використання шрифтів.
4. Математичні формули подаються гарнітурою, близькою до стандартної (Times New Roman), причому всі змінні – курсивом, решта – дужки, знаки математичних дій, усталені назви функцій (sin, cos тощо) – звичайним «прямим» шрифтом.
1.5. Переваги мультимедійної презентації:
унаочнює матеріали, що презентуються;
підвищує оперативність і об’єктивність оцінювання представлених на обговорення даних;
гарантує безперервний зв’язок у відносинах “доповідач-аудиторія”;
сприяє формуванню операційного стилю мислення.
ІІ. Рекомендації
щодо представлення матеріалів в електронному вигляді
Матеріали в електронному вигляді для супроводу доповідей представляються на електронних носіях у форматі електронних презентацій.
2.1. Структура матеріалів в електронному вигляді
Матеріали складаються з:
титульного слайда;
інформаційних слайдів;
завершального слайда.
У титульному слайді вказуються:
назва колегіальних зборів та тема виступу;
прізвище, ім’я та по батькові доповідача, повнітю;
посада, місце роботи.
Інформаційні слайди містять таку інформацію:
актуальність проблеми;
наочний графічний матеріал: схеми та діаграми;
основні цифрові дані у таблицях;
порядок розкриття теми;
основні висновки.
Вибір типу інформації, схем структуризації даних та порядок їх викладу здійснюється доповідачем відповідно до мети створення презентації.
Завершальний слайд містить подяку за увагу:
знову пишемо повністю імя та по батькові і прізвище доповідача.
Раціонально використовувати наскрізну нумерацію слайдів, тобто титульний слайд – це слайд № 1, перший інформаційний слайд – це слайд № 2 і далі по порядку. Номер слайда відображається в правому верхньому кутку. На титульному та завершальному слайдах номер може не проставлятися. Це для зручності, коли доповідач сам не має змоги демонструвати слайди, а дає вказівки операторові: «Переходимо до слайду №5», «Повернемось на слайд №2», замість звичного нам «Наступний слайд…».
2.2. Формат слайдів
Параметри сторінки:
розмір слайдів має відповідати розміру екрана;
орієнтація слайда – альбомна;
ширина слайда – 24 см;
висота слайда – 18 см;
нумерувати слайди слід арабськими цифрами без знаків номера, рисочок тощо;
формат показу слайдів – “Демонстрація”.
графічний і текстовий матеріали розміщуються на слайдах так, щоб ліворуч і праворуч від краю слайда залишалося чисте поле шириною не менше 0,5 см.
Фон слайдів
Фон є елементом заднього (другого) плану. Він має виділяти, підкреслювати інформацію слайда, але не затуляти її.
Використання різних фонів на слайдах в рамках однієї презентації не створює відчуття єдності, зв’язності, стильності інформації.
Щоб уникнути цієї помилки, складання кольорової схеми презентації має починатися з вибору двох головних функціональних кольорів, які використовуються для фону та звичайного тексту.
Поєднання двох кольорів – кольору тексту та кольору фону – істотно впливає на глядача: деякі пари кольорів не тільки стомлюють зір, але й можуть призвести до стресу.
Традиція нашого сприйняття пов’язана з тим, що фон має бути світлим, а текст – темним. Цей контрастний образ прийшов від “книжкового” тексту. У друкованих текстах ми зіштовхуємось із максимальним контрастом: чорний – білий. Ми до нього звикли, око він не стомлює. Проте сприйняття тексту з екрану має дещо іншу специфіку. Зокрема, екран генерує випромінювання, і тому різкий контраст кольору і фону втомлює око. Є прийоми, за допомогою яких можна цей різкий контраст пом’якшити. Наприклад, можна обрати фон і колір в одній гамі, тобто тільки зробити фон максимально світлим, а шрифт – темним.
Необхідно запам’ятати ще одне правило вибору фон
Будь-який фоновий малюнок підвищує стомлюваність очей і знижує ефективність засвоєння презентованого матеріалу.
Використання фотографій як фону є не завжди вдалою ідеєю через труднощі з підбором шрифту. В цьому випадку треба або використовувати більш-менш однотонні, іноді ледь розмиті, фотографії, або розташовувати текст не на самій фотографії, а на кольоровій підкладці. Але такий варіант оформлення фону має бути виправданим метою презентації.
Заважає сприйняттю текстової інформації й використаний у презентації фон у вигляді анімованого об’єкта.
Рекомендується використовувати світлий фон слайдів (за кольорами: червоний – не менше 255; зелений – не менше 225; синій – не менше 225; поєднання, що рекомендується, – 230, 240, 250).
2.3. Вибір розміру (кегля) шрифту тексту
Кегль шрифту залежить від типу, фону презентації, проекційного обладнання.
Не слід використовувати виділення підкресленням, тому що в сприйнятті активних користувачів Інтернету підкреслення пов’язане з гіперпосиланням.
Рекомендовані розміри шрифтів:
Вид об’єкта
|
Розмір шрифту
|
Заголовок слайда
|
22 – 30 pt
|
Підзаголовок
|
20 – 28 pt
|
Текст
|
18 – 22 pt
|
Підписи даних у діаграмах
|
20 – 24 pt
|
Підписи осей у діаграмах (якщо є)
|
18 – 22 pt
|
Заголовки осей у діаграмах (якщо є)
|
18 – 22 pt
|
Шрифт легенди
|
16 – 22 pt
|
Номер слайда
|
14 – 16 pt
|
Інформація в таблицях
|
18 – 22 pt
|
Рекомендовані кольори шрифтів
У виборі кольору шрифту обов’язково враховують кольоровий фон на якому він буде прописаний. Ідеально, звичайно, чорні літери на білому фоні. Дотримуйтесь загальних рекомендацій наведених вище. Вся текстова інформація на слайді має бути «читабельною»: на темному фоні – світлі літери і навпаки.
Текстова перевантаженість
Не розміщуйте на слайді дослівно все, що ви маєте намір сказати словами. Великий текст дуже важко читати та майже неможливо запам’ятати.
Прагніть максимально скоротити довжину речень, відмовитися від ввідних конструкцій і інших граматичних “надмірностей”. Текст у презентації має бути простим, лаконічним, таким, що нагадує тези (якщо, звичайно, ви не використовуєте цитати).
Оптимізуючи текст, подумки видаляйте по черзі кожне слово з речення і дивіться, чи зміниться його зміст. Якщо ні – безжально позбавляйтеся від цього слова.
Не пишіть весь текст прописними літерами.
СЛОВО, НАПИСАНЕ ЛИШЕ ПРОПИСНИМИ ЛІТЕРАМИ, ВТРАЧАЄ ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ І ЗЛИВАЄТЬСЯ З ІНШИМИ.
Намагайтеся не писати на слайдах чернетки доповіді.
Розстановка пропусків (пробілів)
Під час набору тексту пропуски ставляться:
- після, а не до знаків: крапка; кома; двокрапка; крапка з комою; знак питання; знак оклику; закриваючі лапки; дужка, що закриває текст;
- до, а не після знаків: дужка, що відкриває текст; відкриваючі лапки;
- між окремими словами.
Числові значення
Під час оформлення числових значень необхідно врахувати такі правила оформлення:
- при посиланні на роки певного століття, слід значення року вказувати арабськими цифрами, а століття – римськими (наприклад, 70-і роки XX ст.);
- не варто використовувати на слайді числове значення, оформлене у вигляді буквеного скорочення (наприклад, “млн.”, “млрд.”); краще для сприйняття вживати арабські цифри (наприклад, “1 000 000”, “1 000 000 000”);
- можна виділяти числові значення іншим кольором, розміром шрифту.
Графічні об’єкти в презентації
Під час використання графічних об’єктів у презентації необхідно враховувати деякі моменти.
1. Не використовуйте малюнки, фотографії поганої якості чи із спотвореними пропорціями.
2. Коректно застосовуйте ілюстративний матеріал на слайді.
Бажано, щоб зображення було не стільки фоном, скільки ілюстрацією тексту, яка допомагає по-новому його зрозуміти та розкрити. Одночасно треба продумати й фон малюнка, який би підкреслював усі його деталі. Підпис малюнка має розташовуватися під малюнком.
3. Рівномірно та раціонально використовуйте площу слайда.
Потрібно враховувати особливості сприйняття, які склалися в європейській традиції: інформація, особливо при переглядовому читанні, сприймається зліва направо і зверху вниз – відповідно до руху ока. Тому найважливіша інформація має розміщуватися зверху ліворуч. Враховувати ці особливості сприйняття потрібно під час розміщення на слайді тексту і графічного об’єкта.
Якщо текст первинний, а графіка – це всього лише ілюстрація, то краще розмістити текстовий фрагмент у лівому верхньому куті слайда, а графічний об’єкт – внизу праворуч.
Якщо ж графічний об’єкт є смисловою домінантою слайда, а текст – це коментар до малюнка, то в цьому випадку взаємне розташування потрібно зробити інакше: малюнок – зверху ліворуч, а текст – внизу праворуч.
Діаграми
Діаграми готуються з використанням майстра діаграм табличного процесора MS Excel.
Дані й підписи не повинні накладатися одне на одного та зливатися з графічними елементами діаграми.
Структурні діаграми готуються за допомогою стандартних засобів малювання пакету MS Office.
Якщо під час форматування слайда є необхідність пропорційно зменшити розмір діаграми, то розмір шрифтів реквізитів повинен бути збільшений з таким розрахунком, щоб реальне відображення об’єктів діаграми відповідало значенням, вказаним у таблиці.
Під час вибору типу діаграми необхідно визначати тип порівняння даних: покомпонентне, позиційне, часове, по-часткове чи кореляційне.
Кожному з цих типів порівняння відповідає один з п’яти основних типів діаграм: круг, лінійчата, крапкова діаграми, гістограма або графік.
Під час покомпонентного порівняння, передусім, показується розмір кожного компонента у відсотках від якогось цілого.
При позиційному порівнянні ми виявляємо, як об’єкти співвідносяться один з одним – чи однакові вони, більші або менші за інших.
Часове порівняння показує, як змінюються дані в часі – що відбувається з тими чи іншими показниками впродовж певних проміжків часу.
Почасткове порівняння допомагає визначити, скільки об’єктів потрапляє в певні послідовні області числових значень. Наприклад, по-часткове порівняння використовується для того, щоб показати, яка частка мешканців відноситься до вікової групи до 10 років, яка – від 10 до 20 і так далі.
Кореляційне порівняння показує наявність (або відсутність) залежності між двома змінними.
Також необхідно виділяти найбільш важливі частини діаграми, графіка.
Для побудови більшості кругових діаграм краще використовувати не більше шести компонентів. Якщо вам потрібно відобразити більше число компонентів, виберіть із них п’ять найбільш важливих, а останні згрупуйте в категорію “інші”.
Під час складання лінійчатих діаграм необхідно переконатися, що проміжок, що розділяє лінійки, менший, ніж ширина самих лінійок.
Використовуйте найконтрастніший колір або штрихування для того, щоб виділити найважливіший елемент, підкреслюючи тим самим основну ідею, виражену в заголовку.
Під час складання графіка майте на увазі, що лінія має бути жирніше, ніж вісь абсцис, яка, в свою чергу, має бути жирнішою за горизонтальні та вертикальні лінії, що створюють координатну сітку.
Вертикальні лінії координатної сітки можна використовувати для того, щоб розділити значення параметра за попередні періоди і дані прогнозу або розбити тимчасову вісь по четвертинах або роках. Горизонтальні лінії допомагають точніше порівнювати відносні величини. Тому в кожному окремому випадку треба вирішити, яку саме кількість вертикальних і горизонтальних ліній слід задавати.
Для наведення числових даних доцільно використовувати числовий формат з роздільником груп розрядів. Якщо дані (підписи даних) є дробовими числами, то число десяткових знаків, що відображається, повинне бути однакове для всієї групи цих даних (всього ряду підписів даних).
Числа слід округлювати та уникати дробів, якщо точна величина несуттєва. Наприклад, 12 % запам’ятовується набагато краще, ніж 12,3 % або 12,347 %.
Таблиці
Таблична інформація вставляється в матеріали як таблиця текстового процесора MS Word або табличного процесора MS Excel.
Під час розміщення таблиці як об’єкта та пропорційній зміні її розміру реальний розмір шрифту, що відображається, повинен бути не менше 18 pt.
Таблиці і діаграми розміщуються на світлому або білому фоні.
Не варто вставляти в презентації великі таблиці: вони складні для сприйняття: краще замінювати їх графіками, побудованими на основі цих таблиць.
Якщо все ж таблицю показати необхідно, то краще залишити якомога менше рядків і стовпців, привести лише найнеобхідніші дані.
Це також дозволить зберегти необхідний розмір шрифту, щоб таблиця не перетворилася на медичну таблицю для перевірки зору.
Не слід розбивати таблицю та розміщувати її окремі частини на різних слайдах, якщо при цьому ви забули на одному із слайдів відзначити функціональні й змістовні поля таблиці.
Анімація об’єктів і зміна слайдів
Основна роль анімації в презентаціях – це вирішення питання дозування інформації. Анімуючи об’єкт у презентації, варто пам’ятати, що будь-який рухомий об’єкт знижує сприйняття, відволікає, порушує динаміку уваги.
У титульному слайді використання анімації об’єктів не допускається.
В інформаційних слайдах допускається використання анімації об’єктів тільки у випадку, якщо це необхідно для відображення змін, що відбуваються в тимчасовому інтервалі, і якщо черговість появи анімованих об’єктів відповідає структурі доповіді. У решті випадків використання анімації є недоцільним.
За правилами анімація об’єктів повинна відбуватися автоматично після закінчення необхідного часу. На практиці доповідач часто не встигає за встановленим діапазоном зміни об’єктів в межах одного слайда, тому готуючи слайди встановіть режим “по клацанню” , так буде раціональніше.
Для зміни слайдів використовується режим “вручну”. Перехід слайдів у режимі “за часом” не допускається. Дозволяється використання стандартних ефектів переходу, окрім ефектів “жалюзі”, “шашки”, “розчинення”, “горизонтальні смуги”. Для всіх слайдів застосовується однотипний ефект їх переходу.
Звуковий супровід анімації об’єктів і переходу слайдів використовується за виключної необхідності.
Включення макросів у матеріали не допускається.
Звичайно, якщо Ви професіонал, і використовуєте
Flash-технології, тоді ці поради та рекомендації знадобляться тільки у розрізі оформлення.
Методист ІППОЧО
Скрипська Г.В.
|