|
|
Скачати 2.71 Mb.
|
|
3. Громадянське виховання в системі формування базової культури особистості. Громадянське виховання – процес формування громадянськості як риси особистості, яка характеризується усвідомленням нею своїх прав і обов’язків у ставленні до держави, народу, законів, норм життя; турботою про благополуччя своєї країни, збереження людської цивілізації конкретними діями відповідно до власних переконань і цінностей. Мета громадянського виховання – сформувати свідомого громадянина, патріота, тобто людину з притаманними їй особистісними якостями і рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні. Вони мають органічно поєднуватись із потребою й умінням діяти комплексно й результативно. Громадянська культура є “ядром”, усієї духовної культури особистості; пронизуючи усі її складові частини. Без оволодіння нормами та цінностями громадянської культури людина не може вважатися в повній мірі культурною, бути справжнім громадянином своєї держави. Громадянськість як риса особистості відбиває:
Одним із компонентів громадянського виховання школярів є оволодіння ними правовою і політичною культурою. Оволодіння правовою культурою сприяє розвитку правосвідомості особистості, тобто усвідомленню своїх прав, свобод, обов’язків, ставлення до закону, державної влади. Політична культура – одна із сфер духовного життя людини, що характеризує її досягнення в засвоєнні політичних знань, умінь, норм та традицій політичної діяльності, які дозволяють учневі регулювати свої політичні дії, поведінку. Основні шляхи громадянського виховання школярів 1. Громадянському вихованню школярів може сприяти запровадження спеціального навчального предмета в старших класах. 2. Забезпечення оволодіння школярами системою знань про людину та суспільство певними уміннями у процесі вивчення освітніх предметів гуманітарного та природничого циклів. 3. Організація позакласної та позашкільної виховної роботи, що сприяє не тільки збагаченню учнів знаннями й уміннями, а й залученню школярів до безпосередньої діяльності, яка розвиває якості громадянина. Для цього можна використовувати різноманітні форми та методи роботи: бесіди, інформації, усні журнали, різного спрямування клуби, круглі столи, прес-конференції, заочні подорожі, диспути, конференції, суспільно-політичні вікторини, захисти рефератів з різних громадянських питань, аналіз конкретних політичних та історичних ситуацій, робота прес-центрів, лекторіїв тощо. 4. Формування основ моральної культури особистості. Моральне виховання – це цілеспрямований і систематичний вплив на свідомість, почуття і поведінку вихованців з метою формування у них моральних якостей, які відповідають вимогам суспільної моралі. Метою морального виховання є формування в особистості стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі; залучення учнів до участі у практичній діяльності. Мораль – це сукупність норм поведінки людей, що регулюють їх відношення до суспільства, нації, колективу, підтримане особистим переконанням, традицією, суспільною думкою. Моральні норми складають основу моральності людини, але повністю її не визначають. Моральність включає моральні погляди, теорії, переконання, почуття. відношення людей, моральну поведінку. Моральні переконання – це пережиті та узагальнені моральні принцип, норми. Вони формуються у процесі активного й вольового оволодіння всім багатством моральної культури і стають керівництвом до дії особистості. Моральні почуття відображають запити, оцінки, відношенні спрямованість духовного розвитку особистості. У результаті формуванні почуттів у системі морального виховання з’являється емоційне ставлення до того, що раніше було нецікавим. Моральні звички – це корисні для суспільства, стійкі форми поведінки (образ дії), які стають потребою людини і здійснюються у будь-яких ситуаціях і умовах. Завдання морального виховання передбачають: • формування в учнів моральної свідомості, основними категоріями якої є моральний ідеал, моральні норми і цінності, моральна мотивація, етична оцінка; • розвиток моральних почуттів в учнів, а саме: гуманізму, гідності, сумління, обов’язку, відповідальності, принциповості, товариськості, доброти, поваги до людей, милосердя тощо; • формування досвіду поведінки, яка відповідає прийнятим у суспільстві етичним нормам і традиціям; прищеплення моральних звичок. Процес формування основ моральної культури учнів включає наступні етапи: 1. Етап формування моральної свідомості, який передбачає засвоєння системи знань про норми і правила моральної поведінки шляхом моральної просвіти. 2. Етап формування моральних почуттів, який полягає у перетворенні знань на переконання, переході їх у дієво-вольову сфери дитини. 3. Етап організації моральної діяльності учнів, який передбачає залучення до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Основою змісту морального виховання є позиції, які учень реалізує у своїй діяльності з етичної сторони. Мірою реального та потрібного суспільству типу моральних відносин виступає ідеал особистості. Він задає перспективу для виховання і самовиховання. Загальні організаційні форми морального виховання поділяють на п’ять груп:
5. Трудове виховання і професійна орієнтація школярів. Трудове виховання – це цілеспрямований, організований систематичний педагогічний процес залучення і стимуляції школярів до різноманітних видів праці з метою формування певних виробничих знань, умінь, навичок, розвитку творчого мислення, інтелекту, працьовитості, усвідомлення необхідності праці як основи життєдіяльності кожної людини. Основна мета трудового виховання школярів – сформувати особистість людини як будівничого творця, що діє в ім’я гуманних ідеалів. Основні завдання трудового виховання:
Праця – це цілеспрямована діяльність людей на задоволення своїх потреб, необхідна умова існування та розвитку суспільства, основа життєдіяльності людини. Працелюбність є результатом трудового виховання і виступає як особистісна якість, для якої характерна потреба в соціально та особистісно мотиваційній сфері, наявність трудових умінь і навичок та їх постійне удосконалення. Трудова освіта або трудове навчання є частиною системи трудового виховання. Вона є основою трудової культури, творчої, продуктивно осмисленої праці. Компонентом базової трудової культури є політехнізм, який складається з теоретичної і практичної частини. Теоретична частина навчання передбачає ознайомлення учнів з характером праці на виробництві, з прогресивними технікою та технологіями і т.д. Практична частина навчання спрямована на засвоєння трудових прийомів, операцій, процесів, набуття навичок праці, творчу участь у ній і т.д. Трудове навчання здійснюється від першого класу до закінчення школи. Складовою системи трудового виховання школярів є також організація спільно-корисної праці. На сучасному етапі великого значення набуває економічне виховання. Економічне виховання – систематичний, цілеспрямований, організований вплив з метою формування в учнів економічних знань, умінь, навичок, потреб, інтересів, стилю мислення, які відповідають нормам господарювання і принципам моралі. Складова трудового виховання – профорієнтація. Профорієнтація – це науково обґрунтована система соціально-економічних, психологічних, виробничо-технічних та індивідуальних заходів, спрямованих на надання допомоги учням у професійному самовизначенні згідно з особистими здібностями, можливостями, покликанням і потребами суспільства. Основні напрямки роботи з трудового виховання;
6. Формування естетичної культури учнів. Естетична культура передбачає сформованість у людини естетичних знань, смаків, ідеалів, розвиток здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потребу вносити прекрасне в оточуючий людину світ, зберігати прекрасне. Естетичне виховання – це процес взаємодії педагога та учнів, спрямований на формування естетичної культури та розвиток естетичного ставлення особистості до життя, набуття здатності до творчої діяльності за законами краси. Мета естетичного виховання – формування здібності повноцінного сприймання, розуміння й оцінювання прекрасного в житті, праці, мистецтві, творчості; розвиток здатності насолоджуватися прекрасним. Методологічною основою естетичного виховання є естетика – наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності і перетворення життя за законами краси. Зміст естетичного виховання передбачає розвиток: 1) естетичного сприйняття як здатності людини до вичленування в явищах дійсності і мистецтва процесів, властивостей, якостей, що викликають естетичні переживання, естетичну насолоду; 2) естетичних суджень (оцінок), відбиваючи ставлення особистості до явищ життя суспільства, до природи, мистецтва; 3) естетичного ідеалу як уявлення школяра про довершеність, красу в природі, суспільстві, людині, мистецтві; 4) естетичного смаку як стійкого емоційно-оцінного ставлення людини до прекрасного з позицій її ідеалів; 5) естетичної діяльності, основу якої складає потреба особистості в спілкуванні з естетично цінними предметами, явищами, творами мистецтва, в потребі створювати самому красу. Основним завданням естетичного виховання є формування художньо-естетичної культури, розвиток творчих здібностей, здатності до естетичного освоєння дійсності. Спостережливість, уміння бачити, помічати прекрасне – основа духовної краси людини, яка виражається в її естетичній свідомості. Естетична свідомість – форма суспільної свідомості, що являє собою художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання. оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах. Естетичні почуття – особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в дійсності й у творах мистецтва. Естетичний смак – здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від потворного, неестетичного. Естетичний ідеал - уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що вона рівняється. Естетика поведінки – риси прекрасного у вчинках і діях людини: у ставленні до праці і до суспільства, у манерах і зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми. Естетичне виховання школярів передбачає певну організацію системи навчально-виховного процесу, в умовах якої учні можуть безпосередньо стикатися з прекрасним, постійно збагачуватись новими естетичними враженнями і знаннями, виховуючи чутливість до прекрасного в житті, природі, мистецтві. Реалізація цього завдання здійснюється в процесі вивчення основ наук, у позакласній і позашкільній роботі, в сім’ї, шляхом самовиховання, спрямованого на збагачення і вдосконалення людського характеру, внутрішнього світу особистості, її поглядів, почуттів, уявлень, смаків. Шляхи естетичного виховання школярів:
Джерела естетичного виховання: природа, краса побуту і оточуючої обстановки, мистецтво, участь людини у3 різних видах діяльності, національні цінності. 7. Виховання фізичної культури учнів. Фізична культура – невід’ємна важлива частина загальної і фахової культури особистості сучасного фахівця, що забезпечує фундамент його фізичного, духовного добробуту й успіхи у виробничій діяльності. Вона є якісною динамічною характеристикою рівня розвитку і реалізації можливостей людини, що забезпечує біологічний потенціал його життєдіяльності, необхідний для гармонійного розвитку, прояви соціальної активності, творчої праці. Все це обумовлює соціальне замовлення на оволодіння особистою фізичною культурою на всіх етапах формування фахівця. Свої функції, що розвивають і формують особистість фізична культура найбільш повно реалізує через систему фізичного виховання. Фізичне виховання – це соціально-педагогічний процес цілеспрямованого систематичного впливу на людину фізичними вправами, силами природи та гігієнічними факторами з метою зміцнення здоров’я, розвитку рухових якостей, вдосконалення морфологічних і функціональних можливостей, формування і покращення основних життєво необхідних рухових вмінь, навичок та пов’язаних з ними знань, забезпечення готовності людини до активного життя і професійної діяльності. Це робить необхідним введення фізичного виховання до числа обов’язкових дисциплін у загальноосвітніх школах і вищих закладах освіти. Мета фізичного виховання: зміцнення здоров’я, сприяння гармонійному розвитку особистості, підготовка молоді до праці і захисту Батьківщини. Завдання і зміст фізичного виховання:
Шляхи фізичного виховання:
У позакласній роботі: робота гуртків і секцій фізичної культури в школі, будинках дітей та юнацтва; спартакіади, фізкультурні свята, змагання, туризм. Питання для самоконтролю
Резюме
|
| ЛУГАНСЬК К63 Фандрейзинг у питаннях, відповідях та цитатах. Навч посібник. – Луганськ, 2007. – 54 с |
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Всеукраїнський... Оціально-педагогічний зміст неформальної освіти підлітків з обмеженими функціональними можливостями |
| Кафедра українознавства Г. Г. Кривчик, С. Г. Руденко Дистанційний курс Історія України Мовляв, ми ж її вже вивчали в школі, та й взагалі для чого майбутньому інженеру-будівельнику, архітектору або економісту марно витрачати... |
13. Педагогіка як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «педагогіка»,... Предмет і об’єкт педагогіки. Основні етапи розвитку педагогіки і освіти. Категорії педагогіки (виховання, освіта, навчання, розвиток).... |
| Курс лекцій Київ 2006 Київський Національний Університет культури і мистецтв Безклубенко Сергій Данилович. Основи філософських знань. Курс лекцій для слухачів Академії пепрукарського мистецтва та студентів... |
Дистанційний курс дисципліни «Соціолінгвістика» покликаний ознайомити... Важливу частину курсу становить тлумачення специфіки соціолінгвістичного підходу до мови і відміни цієї наукової дисципліни від «чистої»... |
| Підготовка до ЗНО- дистанційний курс «Як створити власне висловлення» Робота в межах дистанційного курсу передбачає суб'єкт-суб'єктні відносини, більшу рівноправність між учнем і вчителем й не лише свободу... |
Рекомендована література Базова Артемова Л. В. Історія педагогіки України: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 424 с |
| 1. Загальні засади дошкільної педагогіки Дошкільна педагогіка, як... Загальними засадами дошкільної педагогіки є її предмет, особливості та організація педагогічного дослідження в галузі дошкільної... |
Дистанційний курс дисципліни «Фінансова діяльність суб’єктів господарювання»... Розкрито зміст, особливості формування, обліку і використання його окремих видів. Також освітлено питання, що стосуються грошових... |