|
|
Скачати 0.56 Mb.
|
|
Тема: Підземні води. Мета: сформувати знання учнів про підземні води. Організаційна форма навчання: лекція Розширений план
Теорії утворення підземних вод:
Із усіх видів водяних ресурсів підземні прісні води найбільш цінні для водоспоживання – вони існують навіть в пустинях і напівпустинях, стік їх найбільш стабільний (не спостерігається пересихання чи перемерзання), в більшій мірі не потребують очищення. За В.І. Вернадським підземні води займають проміжне місце піж поверхневими водами біосфери і глибинними водами, які перебувають на границі існування рідкої фази і твердими породами земної кори. Якісний стан підземних вод в цілому кращій, ніж поверхневого стоку, хоча місцями теж спостерігається забруднення підземних вод деяких горизонтів стоками промислових підприємств, великих тваринницьких комплексів тощо. Це переважено хімічне забруднення. У Дніпровсько-Донецькій западині мало місце також забруднення прісних підземних вод мінералізованими (за рахунок неякісного цементування нафтових свердловин), коли вода одних підземних горизонтів змішувалася з водою інших (перетоки). Підземні води не лише вичерпуються й забруднюються, але й нераціонально використовуються. Діючим законодавством заборонено вживання прісних підземних вод не для пиття, однак у 30 містах України більше половини загальної кількості підземних вод все ще використовуються для технічних потреб. Заняття № 16 Тема: Особливості морських екосистем. Мета: сформувати знання учнів про гідрохімію морських вод. Організаційна форма навчання: лекція Розширений план
Океани і моря займають 71% поверхні води (можливе перечислення учнями морів і океанів, так як ця інформація відома їм з курсу географії).
При колиханні загальної концентрації солей (солоності морської води) відношення між головними компонентами залишаються приблизно постійним (принцип Марсета). На основі цього принципу, визначив концентрацію одного із головних іонів, можна розрахувати вміст інших.
Заняття № 17 Тема: Охорона вод Світового океану. Мета: Сформувати знання учнів про охорону вод Світового океану. Організаційна форма навчання: лекція Розширений план
Стан вод Світового океану нині викликає велику тривогу. Води морів і океанів забруднюються переважно водами річок, з якими щорічно до них надходить понад 320 млн. т заліза, 6,5 млн. т фосфору й інших речовин. Дуже багато забруднювачів потрапляє в Світовий океан із атмосфери: 200 тис. т свинцю, і млн. т вуглеводнів, 5 тис. т ртуті тощо. Близько однієї третини мінеральних добрив, що потрапляють у ґрунт, вимивається з нього й ріками виноситься в моря та океани; лише азоту й фосфору таким шляхом потрапляє в Світовий океан близько 62 млн. т на рік. Ці речовини викликають бурхливий розвиток деяких рослин (синьо-зелених і зелених одноклітинних водоростей), що вже не раз спричиняло “червоні припливи” в Північному, Середземному морях й інших акваторіях. До найбільш шкідливих забруднювачів Світового океану належать нафта й нафтопродукти. Щорічно в Світовий океан надходить 5 – 10 млн. т цих забруднювачів, джерелами яких є морський транспорт і приморські міста, береговий стік, втрати під час морського добування нафти на шельфах тощо. Особливу тривогу викликають аварії великих танкерів, що перевозять нафту.
Проблема захисту Світового океану нині стала однією з найактуальніших, вона стосується всіх країн, навіть тих, що не мають безпосереднього виходу до океану. З огляду на це ООН розроблено й прийнято кілька важливих угод, що регулюють судноплавство, рибальство, добування корисних копалин з морських родовищ тощо. Найвідомішою є конвенція ООН 1982 р. з морського права (“Хартія морів”), у обговоренні якої брало участь 156 країн, 20 міжурядових і понад 60 неурядових міжнародних організацій. За цією конвенцією держави, які підписали угоду, мають зберігати морське середовище та захищати його від забруднення. Це стосується всіх джерел забруднень незалежно від того, де вони розташовані — на суші або на морі. З метою запобігання забруднення морського середовища з джерел, що розташовані на суші, держави зобов'язалися розробляти своє національне законодавство з урахуванням міжнародних стандартів і правил. Аналогічні вимоги поширюються і на морські судна, які плавають під прапорами цих країн. З метою захисту економічних інтересів прибережних держав конвенцією 1982 р. передбачено встановлення в Світовому океані 200-мильних економічних зон. Цим державам надано право на розвідку, розробку та збереження природних ресурсів, які належать до живої та неживої природи, зокрема тих, що знаходяться на дні, в надрах і водах океану, а також право на управління цими ресурсами. Конвенція містить положення, які регулюють експлуатацію окремих видів живих ресурсів у економічній зоні. У «Хартії морів» визначено також вимоги щодо охорони морського середовища під час освоєння ресурсів морського дна поза зонами національної юрисдикції. Для постійного стеження за станом Світового океану створюється міжнародна служба моніторингу. Добрі результати дає застосування з цією метою космічних методів стеження – з спеціальних супутників можна оперативно помітити нафтові плями в Світовому океані, слідкуючи за кількістю стоків, що виносяться річками й навіть помічати танкери, капітани яких скидають в море подалі від берега брудні промивочні води. Заняття № 18 Тема: Вода – джерело життя (заключне заняття). Мета: узагальнити знання учнів про екологічний стан усіх сфер гідросфери. Організаційна форма навчання: конференція. Заняття проводиться у вигляді підсумкової конференції, до якої учні готують реферати, використовуючи додаткову літературу. Теми рефератів:
План реферату: 1. Вступ; 2. Основна частина; 3. Висновки. ДОДАТКОК Деякі параметри і вимоги до якості питної води (ГОСТ 2874-82)
|
| Мета та завдання навчальної дисципліни Мета Мета дисципліни: набуття та поглиблення знань економічної теорії, формування вмінь та навичок здійснення аналізу економічних явищ,... |
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних... Метою профільного навчання за спеціалізацією "Деревообробка" є підвищення рівня компетентностей учнів 10-11 класів з основ деревообробки... |
| Школа посідає чільне місце у процесах формування свідомої громадянської... Ю для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від... |
ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ... Можливостей, націлена на саморозвиток і самоосвіту впродовж усієї професійної діяльності. В розв’язанні цієї проблеми значна роль... |
| Практики з виховної роботи: поглиблення і розширення теоретичних... ПТНЗ та їх застосування у вирішенні конкретних педагогічних завдань під час проходження практики |
Урок формування практичних умінь і навичок з елементами поглиблення Мотивація навчальної діяльності п’ятикласників (повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями) |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК Методичні рекомендації щодо оцінювання знань і практичних навичок слухачів, курсантів і студентів під час державної атестації / В.І.... |
Урок узагальнення і систематизації знань. Хід уроку. Актуалізація... Мета: узагальнити та систематизувати основні теоретичні положення з теми «Чотирикутники», глибше і повніше розкрити найважливіші... |
| Степан Пушик. Романи «Страж-гора» та «Галицька брама» Мета: Забезпечення системних знань учнів, самостійності у виборі засобів, форм та методів навчально-пізнавальної діяльності, формування... |
Урок №86 Тема. Підсумковий урок з алгебри за 7 клас Мета: перевірити засвоєння передбачених програмою знань і вмінь учнів, набутих під час вивчення алгебри в 7 класі |