поглиблення та розширення знань учнів про водяну оболонку Землі – Гідросферу, відпрацювання певних вмінь, що сприяють практичному засвоєнню цих знань, набуттю навичок, які стануть у нагоді учням під час їх майбутньої професійної діяльності. Завдання
|
|
Скачати 0.56 Mb.
|
             ГІДРОЕКОЛОГІЯ10 – 11 класи Світлана Столярчук, вчитель Ювілейнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Цюрупинського р-ну. Херсонської обл. Пояснювальна записка Екологічний підхід до вивчення хімії уже давно визнаний необхідним у всьому світі. Але для поширення екологічного аспекту шкільного курсу хімії недостатньо навчально-виховної роботи лише на уроках хімії. Логічним доповненням базового курсу хімії мають бути або факультативи, або спеціальні курси з основ хімічної екології. Як варіант програми такого курсу нами розроблений факультатив “Гідроекологія” хіміко-екологічного змісту. Він впроваджується для вивчення в ліцеях, гімназіях та школах в спеціалізованих класах. Структура курсу забезпечує оптимальне поєднання теоретичного (лекційний курс) і практичного (хімічний експеримент) матеріалу, сприяє розвитку знань. Його зміст повністю відповідає логіці шкільного курсу хімії, має міжпредметний характер і практичну спрямованість. Завдяки цьому в учнів формується уявлення про причини, масштаби, наслідки антропогенного впливу на довкілля, а також перспективні напрямки хімічної науки в розв’язанні глобальних екологічних проблем сучасності. Програма факультативу “Гідроекологія” має розвинути в учнів відповідні здібності, формувати специфічні вміння, стійкий інтерес до цього курсу, що створює основу для свідомого вибору майбутньої професії, пов’язаної з використанням хімічних та екологічних знань. Факультатив дає змогу сформувати в учнів експериментальні вміння і пов’язати їх із суспільно корисною працею, забезпечити поглиблену допрофесійну підготовку у випускників. Програма факультативу тісно пов’язана зі змістом курсу хімії. Вона розширює та поглиблює початкові знання учнів, одночасно розкриває перед ними цікаві та важливі сторони практичного застосування хімічних та екологічних знань. Мета курсу – поглиблення та розширення знань учнів про водяну оболонку Землі – Гідросферу, відпрацювання певних вмінь, що сприяють практичному засвоєнню цих знань, набуттю навичок, які стануть у нагоді учням під час їх майбутньої професійної діяльності. Завдання: - розширити знання учнів з хімії, виявити взаємозв’язок між певними розділами хімії та екології, набути вміння і навички практичного характеру; - оволодіти певними практичними вміннями: детальніше і глибше дослідити показники води, а також вміння готувати розчини певних концентрацій; - сприяти розвитку загальної ерудиції школяра та формувати навички, необхідні людині для розумного поводження в природі; - розкрити значення хімії для розуміння єдності оточуючого світу, зв’язку із життям; - узагальнити та систематизувати прийоми виконання практичних операцій, розвивати навички самостійної роботи, спостережливість; - виховувати точність і акуратність, бережливе ставлення до реактивів і приладів у лабораторії та до оточуючої природи. Наводиться власна програма факультативу “Гідроекологія” для 10 або 11 класів хіміко-біологічного профілю. Програма факультативу побудована на базі теоретичних знань, отриманих у 7, 8, 9 класах, а також спрямована на поглиблення теоретичних знань і особливо на формування практичних вмінь та навичок. У процесі викладання факультативу “Гідроекологія” передбачені обов’язково теоретична і практична частини. Курс розраховано на 34 години, з них – 22 практичні, 12 – теоретичні. Закінчується вивчення факультативу підсумковою конференцією ( див. табл. 1.1.). Після закінчення факультативного курсу учні повинні мати певні знання та вміння, які б задовольнили вимогам, що ставляться до даної програми. Таблиця 1.1 – Програма факультативного курсу “Гідроекологія”
Основні вимоги до знань та вмінь учнів: 1. Вимоги до засвоєння теоретичного матеріалу: - знати основні проблеми сучасної екології; - знати, що таке гідросфера; - знати основні причини забруднення води та методи її очищення; - знати загальні відомості про склад: - атмосферних опадів; - морських екосистем; - підземних вод; - питної води; - знати основні аспекти охорони вод Світового океану. 2. Вимоги до виконання хімічного експерименту: - знати основні правила поводження в хімічній лабораторії; - набути практичні уміння та навички у поводженні з хімічним посудом та лабораторним обладнанням і матеріалами при виконанні типових хімічних операцій; - знати особливості визначення деяких показників якості води; - вміти використовувати математичні прийоми під час розрахунку отриманих даних при виконанні хімічного експерименту; - вміти узагальнювати результати дослідження та пошук раціональних методів очистки води від забруднення. Факультативний курс “Гідроекологія” носить аналізуючий характер. Виконавши програму факультативного курсу “Гідроекологія” учні навчаться аналізу, формуванню висновків, написанню творчого звіту, виступу на підсумковій конференції. Засвоєння теоретичного матеріалу факультативного курсу “Гідроекологія” проходить разом з експериментальною роботою учнів, що сприяє формуванню практичних вмінь ужиткового характеру, сприяє створенню близьких до реалій життя проблемних ситуацій, формулюванню експериментальних задач, для розв’язання яких учні мобілізують свої знання, уміння, досвід, встановленні між предметного зв’язку хімії з екологією. Таблиця 1.2 – Рекомендовані досліди для занять факультативного курсу “Гідроекологія”
Методичні розробки лекцій та методичні рекомендації до практичних робіт. Заняття №1 Тема: Екологічні проблеми сучасності. Мета: сформувати знання в учнів про екологічні проблеми сучасності. Організаційна форма навчання: лекція Розширений план
Ι. Проблема атмосфери:
ΙΙ. Проблема гідросфери:
ΙΙΙ. Проблема літосфери:
Заняття №2 Тема: Гідросфера – водяна оболонка Землі. Мета: сформулювати поняття про гідросферу, як водяну оболонку Землі. Організаційна форма навчання: лекція Розширений план
Гідросфера – це водяна оболонка Землі. Гідросфера – це сукупність усіх водних джерел Земної кулі: океанів, морів, річок, озер, водоймищ, боліт, підземних вод, льодовиків, снігового покриву, водяної пари атмосфери та ін.
Вода, як елемент глобальної екосистеми, виконує дуже важливі функції: • вода — це основна складова частина всіх живих організмів (тіло людини, наприклад, на 70 % складається з води, а деякі організми, такі як медуза або огірок, на 98—99 %);
Як видно з табл. 4.1, запаси води на Землі величезні. Проте це переважно солона вода Світового океану. Запаси прісної води, потреба людей у якій є особливо великою, незначні (35029,21 тис. км2) і вичерпні. У багатьох місцях планети відчувається нестача ЇЇ для зрошення, потреб промисловості, пиття та інших побутових потреб. Більшість прісної води сконцентрована в льодовиках Антарктиди та Гренландії. Кригою вкрито 16 млн. км² суходолу. Третє за величиною джерело води - підземні води. Вони залягають на глибині 150 - 200 м. Загальний їх об'єм приблизно в 100 разів більший за об'єм поверхневих прісних вод річок, озер, боліт. Таблиця 4.1 – Світові запаси води
Головним водним джерелом України є Дніпро. Водні ресурси його басейну становлять 80 % усіх водних ресурсів України. Середньобага-торічний об'єм його стоку в гирлі дорівнює 53 км³ . У маловодні роки він зменшується до 43,5 км:³, а в дуже маловодні до 30 км³ . Дніпро забезпечує водою не тільки водоспоживачів у межах свого басейну, а і є головним, а інколи і єдиним джерелом водопостачання великих промислових центрів півдня і південного сходу України. Заняття № 3 Тема: Споживання прісної води та її забруднення. Мета: сформувати знання про споживання прісної води та методи її забруднення. Організаційна форма навчання: лекція Розширений план
Господарства Споживачів Користувачів Промисловість використовує близько 20 % води, споживаної людством. Кількість води, що споживається підприємством, залежить від того, яку продукцію воно випускає, від системи водопостачання (прямоточна чи оборотна) та від інших причин. За прямоточної системи вода з джерела надходить на промисловий об'єкт, використовується в процесі виготовлення продукції, потім піддається очищенню й після цього скидається у водостік чи водойму. За оборотної системи відпрацьована вода після очищення не повертається у водойму, а знову використовується в процесі виробництва. Витрата води за такої системи набагато нижча. Наприклад, ТЕС потужністю 1 млн. кВт у разі прямого водопостачання (для охолодження агрегатів) споживає 1,5 км3 води щорічно, а за оборотної системи — лише 0,12 км3, тобто в 13 разів менше. Кількість води (м3), необхідної для виробництва 1 т продукції, називають водоємкістю виробництва. За цим показником різні виробництва дуже відмінні. Наприклад, для виробництва 1 т металопрокату потрібно 10—15 м3 води, а 1 т хімволокна — 2000— 5000 м³. До найбільших споживачів води в промисловості належать атомні електростанції. Так, Хмельницька АЕС, розташована у верхів'ях річки Горинь, «випиває» всю воду з цієї річки, яка колись була основним джерелом водопостачання населення й промисловості Рівненської області. Основний же споживач води — сільське господарство (70 % її загального використання). Це зумовлено передусім збільшенням площ зрошуваного землеробства. Зрошувані землі набагато продуктивніші від незрошуваних. Сьогодні в світі площа зрошуваних земель становить 15 % загальної площі сільськогосподарських угідь, а дають ці землі понад 50 % усієї продукції.
В результаті діяльності людей гідросфера змінюється:
Забруднення води фізичне хімічне біологічне теплове
Фізичне забруднення відбувається внаслідок:
Шкідлива дія токсичних речовин, що потрапляють у водойми, посилюються за рахунок кумулятивного ефекту – прогресуюче збільшення вмісту шкідливих сполук у кожній наступній ланці трофічного ланцюга. Наприклад, у фітопланктоні концентрація шкідливої сполуки часто виявляється в десятки разів вищою, ніж у воді, у зоопланктоні (личинки, дрібні рачки тощо) — в десятки разів вищою, ніж у фітопланктоні, в рибі, яка харчується зоопланктоном, — ще в десятки разів вищою. А в організмі хижих риб (таких, як щука чи судак) концентрація отрути збільшується ще в десять разів і, отже, буде в десять тисяч разів вищою, ніж у воді. До основних забруднювачів води належать хімічні, нафтопереробні й целюлозно-паперові комбінати, великі тваринницькі комплекси, гірничорудна промисловість.
Серед біологічних забруднювачів перше місце посідають комунально-побутові стоки (особливо, якщо вони не очищені або очищені недостатньо), а також стоки цукрових заводів, м'ясокомбінатів, підприємств з обробки шкір, деревообробних комбінатів. Особливо небезпечне біологічне забруднення водойм у місцях масового відпочинку людей (курортні зони на узбережжях морів). Через поганий стан каналізаційних систем та очисних споруд останніми роками нерідко закривалися пляжі в Одесі, Маріуполі та інших містах на узбережжях Чорного й Азовського морів, оскільки в морській воді було виявлено збудників таких небезпечних захворювань, як холера, дизентерія, вірусний гепатит та ін.
Тепла вода змінює термічний і біологічний режими водойм і шкідливо впливає на їхніх мешканців. Як свідчать спостереження, у річках, які розташовані нижче від діючих ТЕС і АЕС, порушуються умови нересту риб, гине зоопланктон, риби уражаються хворобами й паразитами.
Заняття № 4 Тема: Стічні води та методи її очищення. Мета: сформувати знання учнів про самоочистку стічних вод та методи їх очищення. Організаційна форма навчання: лекція Розширений план
Самоочищення – це розбавлення стічних вод, випадіння в осади твердих забруднювачів, хімічні, й інші природні процеси, що призводять до видалення з водойми забруднювачів і сприяють поверненню води до її первісного стану. Але здатність водойми до самоочищення має свої межі. Велика кількість забруднених вод, наявність у них токсичних для водних біогеоценозів речовин і інші причини обмежують здатність водойми до самоочищення. Нині річки, озера і інші водойми самотужки вже не можуть подолати дедалі зростаюче антропогенне навантаження.
Очищення стічних вод – це руйнування або видалення з них забруднюючих домішок і знищення в них хвороботворних мікробів. Нині використовуються два основних методи очищення стічних вод: очищення в штучних умовах (на спеціально створених спорудах і установах) і в природних умовах (на полях зрошення, фільтрації, біологічних ставках тощо). Останнім часом дедалі частіше застосовують комбінацію цих двох методів. Забрудненні стічні води очищають в основному трьома способами:
Сучасними передовими методами на кращих установах із стічних вод виділяється до 95% твердих нерозчинних домішків.
Хімічні методи очищення дуже часто доповнюють фізико-хімічними, такими як випарювання, екстракція, нейтралізація, поглинання домішок спеціальними речовинами-сорбентами тощо.
Але нажаль, деякі особливо токсичні води хімічних підприємств взагалі неможна очистити сучасними методами. Їх доводиться захороняти, закачуючи в підземні сховища. Таким чином створюються небезпечні об’єкти, бо завжди існує загроза прориву таких вод у підземні водоносні горизонти. Заняття № 5 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
| Мета та завдання навчальної дисципліни Мета Мета дисципліни: набуття та поглиблення знань економічної теорії, формування вмінь та навичок здійснення аналізу економічних явищ,... |
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних... Метою профільного навчання за спеціалізацією "Деревообробка" є підвищення рівня компетентностей учнів 10-11 класів з основ деревообробки... |
| Школа посідає чільне місце у процесах формування свідомої громадянської... Ю для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від... |
ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ... Можливостей, націлена на саморозвиток і самоосвіту впродовж усієї професійної діяльності. В розв’язанні цієї проблеми значна роль... |
| Практики з виховної роботи: поглиблення і розширення теоретичних... ПТНЗ та їх застосування у вирішенні конкретних педагогічних завдань під час проходження практики |
Урок формування практичних умінь і навичок з елементами поглиблення Мотивація навчальної діяльності п’ятикласників (повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями) |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК Методичні рекомендації щодо оцінювання знань і практичних навичок слухачів, курсантів і студентів під час державної атестації / В.І.... |
Урок узагальнення і систематизації знань. Хід уроку. Актуалізація... Мета: узагальнити та систематизувати основні теоретичні положення з теми «Чотирикутники», глибше і повніше розкрити найважливіші... |
| Степан Пушик. Романи «Страж-гора» та «Галицька брама» Мета: Забезпечення системних знань учнів, самостійності у виборі засобів, форм та методів навчально-пізнавальної діяльності, формування... |
Урок №86 Тема. Підсумковий урок з алгебри за 7 клас Мета: перевірити засвоєння передбачених програмою знань і вмінь учнів, набутих під час вивчення алгебри в 7 класі |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua