поглиблення та розширення знань учнів про водяну оболонку Землі – Гідросферу, відпрацювання певних вмінь, що сприяють практичному засвоєнню цих знань, набуттю навичок, які стануть у нагоді учням під час їх майбутньої професійної діяльності. Завдання

Скачати 0.56 Mb.

Назва	поглиблення та розширення знань учнів про водяну оболонку Землі – Гідросферу, відпрацювання певних вмінь, що сприяють практичному засвоєнню цих знань, набуттю навичок, які стануть у нагоді учням під час їх майбутньої професійної діяльності. Завдання
Сторінка	3/4
Дата	18.12.2013
Розмір	0.56 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Химия > Документи

1 2 3 4

Тема: Визначення твердості води.

Мета: Сформувати вміння визначати твердість води.

Організаційна форма навчання: практична робота.

Завдання:

Засвоїти техніку приготування амоніачного буферного розчину та розчину трилону Б.
Оволодіти технікою та прийомами визначення твердості води.
Навчитися основних прийомів розрахування даного показника.

Завдання для самостійної підготовки:

Твердість води та її види.
Наявністю чого спричиняється та чи інша твердість води.
Які методи усунення твердості ви знаєте.
Засвоїти методику визначення твердості води.

Література:

Логинов Н.Я., Воскресенский А.Г., Солодкин И.С. Аналитическая химия – М.: Просвещение, 1979. – С. 311.
Жаровський Ф.Г., Пилепенко А.Т., П’ятницкий И.В. Аналітична хімія – М.: Химия, 1990. – С 23 – 56.
Речицький О.Н., Рєшнова С.Ф. Навчальна практика із екологічної хімії. – Херсон. – 2002. – С.15 – 16.
Человек и водные ресурсы. – М.: Знание, 1988.

Обладнання та реактиви: розчин трилону Б (С = 0,05моль/см³), розчин хлоридної кислоти (С(НСI) =0,1моль/см³), індикатор еріохром чорний Т, амоніачний буферний розчин (рН = 8 – 10), колби конічні (250мл), піпетки (5 та 100мл), бюретки (25мл), електроплитки.

Хід роботи:

Приготувати амоніачний буферний розчин з рН 10:

В 100 мл дистильованої води розчинити 26,8 г NH₄Cl і змішують 300мл концентрованого розчину амоніаку. До отриманого розчину додають 50 мл розчину магній сульфату з концентрацією 0,05 моль/л. добре перемішати скляною палочкою .

Приготувати розчин трилону Б:

Для виготовлення заданого титрованого розчину трилону Б із фіксоналу – ампулу, попередньо вимиту ззовні, розбивають над спеціальною або звичайною воронкою. Для цього воронку вставляють в шийку мірної колби (див. рис.3.) і опускають в неї скляний шип.

Рис. 3. Прилад для приготування розчину трилону Б:

воронка;
колба об’ємом 1000мл;
скляний шип;
фіксонал з сіллю;
дно фіксоналу;
скляна палочка.

Ампулу нижньою частиною опускають на скляний шип і пробивають її, потім скляною паличкою або іншим загостреним предметом пробити верхівку ампули. Потім через фіксонал пропускають дистильовану воду доти, поки вся сіль перейде у мірну колбу. Коли ампула буде пустою її прибирають (обережно щоб не порізатись) і викидають до скляних відходів. Вміст мірної колби доводять до мітки і добре перемішують .

Визначення вмісту йонів Са²⁺ та Мg²⁺:

Відібрати пробу об'ємом 100 мл, додати розчин хлоридної кислоти, що еквівалентний лужності води, та 5 мл буферного розчину, невеликими порціями індикатор еріохром чорний до появи винно-рожевого забарвлення розчину. Суміш нагріти до температури 40°С і титрувати робочим розчином трилону Б до переходу забарвлення в фіолетово-синє.

Розрахунки:

С(Са²⁺, Мg²⁺) – загальна твердість води, моль/см³.

С(тр-ну Б) – молярна концентрація еквіваленту розчину трилону Б моль/см³. V(тр-ну) – об’єм трилону Б що пішов на титрування, см³.

V(Н₂О) - об'єм води, що взятий для аналізу, см³.

Заняття № 11

Тема: Визначення вмісту йонів феруму у воді.

Мета: Сформувати вміння визначати іони феруму у воді.

Організаційна форма навчання: практична робота.

Завдання:

1. Оволодіти технікою виготовлення робочого розчину залізоамонійних галунів.

2. Оволодіти технікою та прийомами визначення вмісту іонів феруму.

3. Засвоїти основні прийоми розрахування даного показника.

Завдання для самостійної підготовки:

Визначити основні шляхи насичення води йонами феруму.
Вплив йонів феруму на організм людини.
Засвоїти методику визначення йонів феруму у воді.

Література:

Логинов Н.Я., Воскресенский А.Г., Солодкин И.С. Аналитическая химия – М.: Просвещение, 1979. – С. 234.
Жаровський Ф.Г., Пилепенко А.Т., П’ятницкий И.В. Аналітична хімія – М.: Химия, 1990. – С.124.
Речицький О.Н., Рєшнова С.Ф. Навчальна практика із екологічної хімії. – Херсон. – 2002. – С 16 – 17.
Человек и водные ресурсы. – М.: Знание, 1988.

Обладнання та реактиви: Розчин амоній хлориду (С(1/1NH₄CI) = моль см³), розчин амоній гідроксиду (W(NH₄ОН)=12,5%) розчин сульфасаліцилової кислоти (W(НО₃SC₆H₃(OH)COOH)=20%), розчин нітратної кислоти (р = 1.4 г/см³), стандартний розчин залізоамонійних галунів (С(Fe³⁺) = 0,1 мг/см³), робочий розчин залізоамонійних галунів (розчинити 50,0 см³ стандартного розчину залізоамонійних галунів в мірній колбі об'ємом 500 см³),фотоколориметр КФК-2, мірні колби (100 см³, 500 см³), піпетки (1, 2, 10, 20, 50, 100 см³), лійки для фільтрування, фільтрувальний папір, хімічні стакани (250 см³), електроплитки.

Хід роботи:

Приготувати робочий розчин залізоамонійних галунів:

В мірній колбі на 1000 мл розчиняють 50 г залізоамонійних галунів в 300 мл свіжо кип’яченої і охолодженої дистильованій воді. Потім розчин фільтрують, додають до нього 30 мл концентрованої сульфатної кислоти після чого доводять об’єм до мітки мірної колби .

Визначити вмісту йонів феруму:

Пробу об'ємом 100 см³ ( чи меншого об'єму але доведеного до 100 см³ дистильованою водою), що містить 0,01+1,0 мг іонів феруму, помістити у хімічний стакан, додати 0,5 см³ концентрованої нітратної кислоти і упарити на електроплитці, приблизно вдвічі. Концентрований розчин розбавити водою і відфільтрувати, збираючи фільтрат у мірну колбу об'ємом 100 см³. Фільтр промити, а фільтрат у колбі довести до об'єму близько 80 см³. До обробленої таким чином проби прилити піпетками 2 см³ розчину амоній хлориду, 2 см³ розчину сульфосаліцилової кислоти, 2 см³ розчину амоній гідроксиду, перемішати суміш і дистильованою водою довести об'єм у мірній колбі до 100 см³, знову перемішати. Через 5 хв. виміряти оптичну густину за відношенням до холостої проби, вибравши відповідний світлофільтр .

Побудова калібрувальної кривої:

У ряд стаканів різними піпетками точно виміряти 0; 1,0; 2,0; 10,0; 20,0; 40,0; 60,0; 80,0; 100,0 см³ робочого стандартного розчину, що відповідає концентрації 0; 0,1; 0,2;.....10 мг феруму в 1 см³. У еталонах визначити іони феруму методом, що описаний вище. Оптичну густину визначити при вибраному світлофільтрі по відношенню до холостої проби (холостою пробою є перший розчин еталонної серії, куди стандартний розчин феруму не вводили). За одержаними даними побудувати графік в координатах "оптична густина - масова концентрація феруму".

Розрахунки:

С(Fe³⁺) - масова концентрація іонів феруму, що знайдена за калібрувальним графіком, мг/см³;

V1 - об'єм мірної колби, у якій велось визначення, см³;

V(H₂O) - об'єм проби води, взятої для аналізу, см³.

Заняття № 12

Тема: Визначення вмісту хлорид-іонів.

Мета: Сформувати вміння визначати вміст хлорид-іонів у воді.

Організаційна форма навчання: практична робота.

Завдання:

Оволодіти технікою приготування змішаного індикатору.
Оволодіти технікою та прийомами визначення вмісту хлорид іонів.
Засвоїти основні прийоми розрахування даного показника.

Завдання для самостійної підготовки:

В чому заключаються головні аспекти методів осадження.
Вплив хлорид-іонів на організм людини.
Засвоїти методику визначення хлорид-іонів у воді.

Література:

Логинов Н.Я., Воскресенский А.Г., Солодкин И.С. Аналитическая химия – М.: Просвещение, 1979. – С. 235.
Жаровський Ф.Г., Пилепенко А.Т., П’ятницкий И.В. Аналітична хімія – М.: Химия, 1990. – С. 109.

Речицький О.Н., Рєшнова С.Ф. Навчальна практика із екологічної хімії. – Херсон. – 2002. – С. 17 – 18.

Человек и водные ресурсы. – М.: Знание, 1988.

Обладнання та реактиви: розчин гідраргірум (ІІ) нітрату (С1/2Hg(NO₃)₂) = 0,05 моль/см³), розчин нітратної кислоти (C1/1(Н2NO₃) = 2моль/см³), змішаний індикатор (дифенілкарбазон та бромфеноловий синій); піпетки (100 см³, 1 см³), бюретки (25 см³), колби конічні (250 см³), лійки для фільтрування, фільтрувальний папір.

Хід роботи:

Приготувати змішаний індикатор:

Розчинити 0,12 г дифенілкарбазону і 0,082 г бромфенолового синього в 100 мл 96 % етилового спирту .

Визначити вміст хлорид-іонів:

Відібрати профільтровану пробу об'ємом 100 см³, вмістити у конічну колбу і додати 0,3 см³ індикатора та декілька крапель розчину нітратної кислоти до переходу забарвлення з синє-зелєного в жовте. Після цього додати ще 0,25 см³ кислоти. Потім титрувати пробу розчином гідраргірум (ІІ) нітрату до переходу забарвлення в фіолетове. Кількість гідраргірум (ІІ) нітрату, необхідну для зміни забарвлення індикаторів, визначають в холостому досліді з бідистилятом. До сильно кислих розчинів додають розчин натрій гідроксиду (С( 1/1NаОН) = 0,1моль/см³) до появи синьо-зеленого забарвлення та розчин нітратної кислоти, як вказано вище.

Розрахунки:

С(СIˉ) – вміст хлорид-іонів, мг/см³;

(С(1/2Hg(NO₃)₂) – молярна концентрація еквіваленту розчину гідраргірум(ІІ) нітрату, моль/см³;

(V₁(Hg(NO₃)₂) – об’єм розчину гідраргірум (ІІ) нітрату, що пішов на титрування проби, см³;

(V₂(Hg(NO₃)₂) – об’єм розчину гідраргірум (ІІ) нітрату, що пішов на титрування холостої проби, см³;

С(1/1СIˉ) - молярна маса еквіваленту хлорид-іонів, г/моль;

V(H₂O) - об'єм проби, що взятий для аналізу.

Заняття № 13

Тема: Визначення сульфід-іонів.

Мета: Сформувати вміння визначати вміст сульфід-іонів у воді.

Організаційна форма навчання: практична робота.

Завдання:

Засвоїти прийоми виготовлення розчину крохмалю та стандартного розчину натрій тіосульфату.
Оволодіти технікою та прийомами визначення вмісту сульфід-іонів.
Засвоїти основні прийоми розрахування даного показника.

Завдання для самостійної підготовки:

Визначити основні шляхи насичення води сульфід-іонами.
Вплив сульфід-іонів на організм людини.
Засвоїти методику визначення сульфід-іонів у воді.

Література:

Логинов Н.Я., Воскресенский А.Г., Солодкин И.С. Аналитическая химия – М.: Просвещение, 1979. – С. 207.
Жаровський Ф.Г., Пилепенко А.Т., П’ятницкий И.В. Аналітична хімія – М.: Химия, 1990. – С. 87.
Речицький О.Н., Рєшнова С.Ф. Навчальна практика із екологічної хімії. – Херсон. – 2002. – С. 18 – 19.
Человек и водные ресурсы. – М.: Знание, 1988.

Обладнання та реактиви: розчин цинкум ацетату (W(Zn(CH₃COO)₂) = 10%) або кадмій хлориду (W(CdCI₂) = 25%), розчин натрій гідроксиду (W(NaOH)=25%), розчин йоду (С(I₂)= 0,1моль/cм³), стандартний розчин натрій тіосульфату (С(1/2Na₂S₂O₃)=0,01 моль/cм³), розчин крохмалю (W(крохмалю) = 0,5%), розчин хлоридної кислоти (1:1); конічні колби (250 см³), мірні колби (200 см³)_, піпетки (5 см³), бюретки (25 см³).

Хід роботи:

Приготування стандартного розчину натрій тіосульфату:

25 г натрій тіосульфату розчиняють в 1 л свіжо кип’яченій і охолодженій воді, розчинення проводять на холоді. До отриманого розчину тіосульфату натрію додають натрій карбонат у розрахунку 0,2 г на 1 л. Розчин залишають стояти 10 – 15 днів, якщо після цього розчин мутний, то використання його не рекомендоване .

Визначення вмісту сульфід-іонів:

Відібрати за допомогою мірної колби пробу об'ємом 200 см³, перенести в конічну колбу і додати 1 см³ розчину солі цинку або кадмію та 0,5 см³ розчину натрій гідроксиду. Вміст колби перемішати і чекати, поки випаде осад. Надосадну рідину обережно злити (весь осад повинен залишитися у колбі). До вмісту колби додати 5 см³ розчину йоду та 10 см³ розчину хлоридної кислоти і залишити колбу в темному місці на 5 хв. Після завершення реакції йод, що залишився, від титрувати стандартним розчином натрій тіосульфату до слабо жовтого забарвлення, додати 1 см³ крохмалю і продовжити титрування до знебарвлення рідини.

Потім таким ж чином титрувати 5 см³ розчину йоду, розбавленого до 200 см³ дистильованою водою.

Розрахунки:

C(S²ˉ) – вміст сульфід-іонів у воді,мг/см³;

С(1/2Na₂S₂O₃) – молярна концентрація еквіваленту стандартного розчину натрій тіосульфату, моль/см³;

М(1/2S²ˉ) – молярна маса еквіваленту сульфід-іонів, г/моль;

V₁(Na₂S₂O₃) – об'єм розчину натрій тіосульфату, що пішов на титрування надлишку йоду після його реакції з сульфідами, см³;

V₂(Na₂S₂O₃) – об'єм розчину натрій тіосульфату, що пішов на титрування 5 см³ розчину йоду, см³;

V(Н₂O) – об'єм проби води, що узята для аналізу, см³.

Заняття № 14

Тема: Визначення вмісту нітрат-іонів.

Мета: Сформувати вміння визначати вміст нітрат-іонів у воді.

Організаційна форма навчання: практична робота.

Завдання:

1. Оволодіти прийомами приготування розчину натрій гідроксиду та сегнетової солі, а також розчину саліцилової кислоти, суспензії алюміній гідроксиду.

2. Оволодіти технікою та прийомами визначення вмісту нітрат-іонів.

3. Засвоїти основні прийоми розрахування даного показника.

Завдання для самостійної підготовки:

Визначити основні шляхи насичення води нітрат-іонами.
Вплив нітрат-іонів на організм людини.
Засвоїти методику визначення нітрат-іонів у воді.

Література:

Логинов Н.Я., Воскресенский А.Г., Солодкин И.С. Аналитическая химия – М.: Просвещение, 1979. – С. 95.
Жаровський Ф.Г., Пилепенко А.Т., П’ятницкий И.В. Аналітична хімія – М.: Химия, 1990. – С. 278.
Речицький О.Н., Рєшнова С.Ф. Навчальна практика із екологічної хімії. – Херсон. – 2002. – С. 19 – 20.
Человек и водные ресурсы. – М.: Знание, 1988.

Обладнання та реактиви: стандартний розчин калій нітрату (С(KNO₃) = мг/см³), робочий розчин калій нітрату(C(KNO₃) = мг/см³), розчин натрій гідроксиду та сегнетової солі (400 г NаОН і 60 г сегнетової солі в 1 cм³ розчину), розчин саліцилової кислоти (1 г кислоти в 100 см³ етилового спирту), суспензія алюміній гідроксиду (125 г алюмокалієвих галунів з 1 cм³ води + 55 см³ концентрованого розчину амоніаку), сульфатна кислота;фотоколориметр КФК-2, мірні колби (50, 100, 1000 см³), піпетки (1.2, 5, 10 см³), випарні чашки, водяна баня, фільтри.

Хід роботи:

Приготувати розчин натрій гідроксиду та сегнетової солі:

400 г натрій гідроксиду і 60 г сегнетової солі розчинити вмістити в мірну колбу об’ємом 1000 мл, після чого дистильованою водою до мітки і добре перемішати .

Приготувати розчин саліцилової кислоти:

1 г саліцилової кислоти розчинити в мірній колбі етиловим спиртом, яким доводять до мітки колби.

Приготувати суспензію алюміній гідроксиду:

125 г алюмокалієвих галунів та 55 мл концентрованого розчину амоніаку розчинити в мірній колбі об’ємом 1000 мл дистильованою водою, якою доводять об’єм до мітки.

Визначити вміст нітрат-іонів:

Після відповідної обробки проби об'ємом 100 см³, підібрати для аналізу 0,5 – 1,0 см³, в залежності від концентрації нітрат-іонів в воді , але так, щоб у відібраній аліквоті містилось не більше 0,03 мг NO₃ˉ і помістити у фарфорову чашку для випаровування. В чашку додати 2 см³ розчину саліцилової кислоти і випарити досуха. Після охолодження сухий залишок перемішати з 2 см³ сульфатної кислоти та залишити на 10 хв. Потім вміст чашки розбавити 10-15 см³ дистильованої води, додати приблизно 15 см³ розчину натрій гідроксиду та сегнетової солі, перенести кількісно в мірну колбу об'ємом 50 см³, обмиваючи стінки чашки дистильованою водою, охолодити колбу в холодній воді до кімнатної температури, довести дистильованою водою до мітки і зразу виміряти оптичну густину забарвленого розчину в кюветах з товщиною шару 2 см по відношенню до холостого розчину, вибравши відповідний світлофільтр.

Побудова калібрувальної кривої

У випарні фарфорові чашки відібрати аліквоти робочого розчину нітрат-іоні в об'ємом від 0_:5 до 4,0 см³ з вмістом 0,005; 0,01; 0,02; 0,03; 0,04 мг нітрат-іонів в об'ємі відібраної проби. У чашки додати по 2 см³ розчину саліцилової кислоти і далі діяти вже як описано вище. Оптичну густину визначити при вибраному світлофільтрі по відношенні до холостої проби (холостою пробою є перший розчин еталонної серії, куди стандартний розчин нітрат-іонів не вводили). За одержаними даними побудувати графік в координатах "оптична густина - масова концентрація нітрат-іонів".

Розрахунки:

С(NO₃ˉ) – вміст нітрат-іонів в досліджуваній пробі, мг/см³;

Сх.( NO₃ˉ) – вміст нітрат-іонів, що знайдений за калібрувальним графіком, мг/см³;

Vпр. – об'єм проби води, взятої для аналізу, см³;

V₁ – об'єм мірної колби, у якій велось визначення, см³.
Заняття № 15

1 2 3 4

Схожі:

Мета та завдання навчальної дисципліни Мета Мета дисципліни: набуття та поглиблення знань економічної теорії, формування вмінь та навичок здійснення аналізу економічних явищ,...	Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних... Метою профільного навчання за спеціалізацією "Деревообробка" є підвищення рівня компетентностей учнів 10-11 класів з основ деревообробки...
Школа посідає чільне місце у процесах формування свідомої громадянської... Ю для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від...	ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ... Можливостей, націлена на саморозвиток і самоосвіту впродовж усієї професійної діяльності. В розв’язанні цієї проблеми значна роль...
Практики з виховної роботи: поглиблення і розширення теоретичних... ПТНЗ та їх застосування у вирішенні конкретних педагогічних завдань під час проходження практики	Урок формування практичних умінь і навичок з елементами поглиблення Мотивація навчальної діяльності п’ятикласників (повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями)
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК Методичні рекомендації щодо оцінювання знань і практичних навичок слухачів, курсантів і студентів під час державної атестації / В.І....	Урок узагальнення і систематизації знань. Хід уроку. Актуалізація... Мета: узагальнити та систематизувати основні теоретичні положення з теми «Чотирикутники», глибше і повніше розкрити найважливіші...
Степан Пушик. Романи «Страж-гора» та «Галицька брама» Мета: Забезпечення системних знань учнів, самостійності у виборі засобів, форм та методів навчально-пізнавальної діяльності, формування...	Урок №86 Тема. Підсумковий урок з алгебри за 7 клас Мета: перевірити засвоєння передбачених програмою знань і вмінь учнів, набутих під час вивчення алгебри в 7 класі

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання