|
|
Скачати 87.03 Kb.
|
|
Л.Л. Коношевський, О.Л. Коношевський ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ ФАХІВЦІВ В ПРОЦЕСІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Постановка проблеми. Головним завданням сучасного педагогічного ВНЗ є формування цілісної особистості, котра прагне до максимальної реалізації своїх можливостей, націлена на саморозвиток і самоосвіту впродовж усієї професійної діяльності. В розв’язанні цієї проблеми значна роль відводиться формуванню вмінь і навичок самостійного мислення і практичного застосування набутих знань. Немаловажним є й формування навичок самостійної розумової праці [4]. Вихід у розв’язанні цього завдання – навчити студентів самостійно здобувати знання з різних джерел інформації, оволодіти як можна більшою кількістю видів і засобів самостійної роботи. Однією з головних цілей виховання полягає в переході людини з об’єкта в суб’єкт діяльності й управління. Це значить, що в результаті людина має набути навичок самоосвіти й самореалізації особистості. Самостійність є найбільш суттєвою ознакою людини і як особистості, і як суб’єкта діяльності. Самостійність може бути зрозуміла і як властивість особистості, і як критерій її зрілості в тій або іншій сфері соціальної практики. В галузі пізнавальної діяльності можна говорити про наукову самостійність [1]. Фундаментальні педагогічні дослідження визначають загальні тенденції в організації самостійної роботи студентів (СРС). На теоретичному і методичному рівні проблему організації СРС в процесі оволодіння знаннями розглядали А. Арістова, В. Буряк, Б. Єсипов, Л. Жарова, В. Козаков, Б. Коротяєв, І. Лернер, І. Огородніков, В. Паламарчук та ін., обґрунтування принципів, на котрих будується СРС, міститься в роботах Ю. Бабанського, В. Загвязинського, Ч. Куписевича, В. Оконя та ін., проблема підготовки майбутніх педагогів із застосуванням ІКТ висвітлені в роботах Н. Апатової, В. Аристенко, А. Ашерова, В. Бикова, І.Є. Булах, Н. Голівер, Р. Гуревича, В. Заболотного, М. Кадемії, Ю. Машбиця, М. Олійника та ін. Метою даної статтіє висвітлення значення інформаційної культури (ІК) в становленні професійного рівня фахівця під час СРС як традиційної так і дистанційної форм навчання. Виклад основного матеріалу. Сучасний етап соціально-економічного розвитку характеризується переходом до інформаційного суспільства, що передбачає широке застосування в усіх сферах життєдіяльності нових технологій виробництва, поширення і використання інформації. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) значно змінив багато сфер діяльності людини, дозволив перейти від локальної моделі взаємовідносин між людьми до розподіленої дистанційної, в процесі використання котрої можливе спілкування користувачів, які знаходяться на значній віддалі один від іншого. Встановлено, що оновлення інформації відбувається раз у три роки. Отже, щоб професійний рівень фахівців не знижувався, а зростав, їм необхідно хоча б раз у два-три роки проходити перепідготовку. Відзначимо, що традиційним формам навчання важно справитися з таким завданням: вимагається перехід від обміну ідеями й знаннями до обміну освітніми ресурсами. І в сучасному інформаційному суспільстві стало появлятися дистанційне навчання (ДН). Його основною метою є надання кожному бажаючому (незалежно від того, де він проживає і працює) можливості одержати або оновити необхідний обсяг знань. Розвиток ІКТ викликає становлення принципово нової системи освіти, яка може забезпечити надання освітніх послуг мільйонам людей за скорочення затрат на освіту. Саме на досягнення цих цілей спрямована Інтернет-освіта, котру можна визначити як освіту широких верств населення, що одержується за допомогою інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Головною перевагою застосування технологій ДН є економія робочого часу як студентів, так і викладачів. Адже в нинішній час часто спостерігається, з одного боку, дефіцит часу в працівників підприємств для підвищення кваліфікації й удосконалення їхньої професійної культури, неможливість відволікати співробітників на досить тривалий час від виконання своїх прямих професійних обов’язків, і, з іншого боку, наявна постійна потреба в неперервній освіті, одержанні нових знань. Виникає необхідність застосувати в навчанні ІКТ в якості основи дистанційної освіти і перепідготовки кадрів. Ідею ДН можна подати в такому вигляді. Викладачі й студенти взаємодіють в одному віртуальному просторі, в процесі цього фізично знаходяться за своїми комп’ютерами на значній віддалі один від іншого. Крім того, в процесі ДН між учасниками навчального процесу забезпечується зворотній зв’язок. Треба також відзначити, що в процесі використання технологій ДН виявляються принципово нові можливості. До них відносяться: завантаження навчальних матеріалів із віртуальної лабораторії за допомогою браузера; спілкування з викладачами й іншими студентами в чаті й за допомогою електронної пошти; участь у відеоконференціях; робота в інтерактивних лабораторіях, а також оновлення матеріалів навчального курсу в режимі реального часу. Отже, нині технології ДН одержують значне поширення в усьому світі й усе більша кількість корпоративних користувачів обирають його в якості альтернативи традиційних методів підготовки і перепідготовки в підвищенні своєї професійної культури. Нині інформаційний тиск на людину збільшується, доступність значних масивів інформації вимагає часу і зусиль для її осмислення. В процесі цього досить часто відвідувач мережі, маючи попередній задум знайти деяку професійну інформацію, дякуючи інтернет-рекламі, банерам переходить («скочується») до інформаційних та розважальних порталів. Це говорить про те, що людина, опинившись в умовах практично неорганізованих інформаційних потоків, досить часто не здатна протистояти впливу направленої на неї інформації. Тому вже недостатньо вміти самостійно освоювати й накопичувати інформацію, а необхідно навчитися технології роботи з інформацією, застосовуючи, яку передбачається вмінням абстрагуватися «від гарних слів» банерів і зосереджувати увагу лише на ідеї, однак в процесі цього вникати в суть інформаційного повідомлення в повному обсязі та не заперечувати ідею, що транслюється. Це говорить про те, що людина повинна мати певний рівень культури роботи з інформацією. Отже, нові масштаби циркуляції інформації вимагають формування інформаційної культури (ІК). ІК – це вміння цілеспрямовано працювати з інформацією та застосовувати для її одержання, опрацювання і передачі ІКТ. Вона припускає володіння сучасними технологіями систематизації й опрацювання знань і презентації результатів роботи. ІК знаходить своє виявлення, по-перше, в уміннях і навичках оперування професійною інформацією, по-друге, здатності до саморегуляції й самоаналізу (рефлексії) власне інформаційного поля та інформаційної поведінки, по-третє, в розумінні всеохоплюючих законів інформаційного розвитку з метою побудови комфортних й ефективних взаємовідносин з навколишнім інформаційним середовищем. Якщо вивчати і розвивати ІК особистості в контексті вмінь і навичок самостійного нарощування професійних і будь-яких інших знань, затребуваних повсякденним життям, то поняття «інформаційна культура» зможе охопити такі багато складових, як [3]: культуру пошуку нової інформації за розуміння індивідом того, що подолання інформаційного дефіциту завжди пов’язано зі значними психологічними трудностями, а часто і ламанням стереотипів (сучасний пошук передбачає вміння проаналізувати свої інформаційні потреби, використання формальних і неформальних каналів одержання інформації й т.д.); культуру читання і сприйняття інформації, розуміння особливостей сучасних текстових повідомлень і необхідності аналізу всього «документального шлейфа» напряму, що вивчається; усвідомлення того факту, що будь-яке професійне читання є засобом одержання знань (на перевагу його розглядання лише в якості способу подолання інформаційного дефіциту, що виникає в процесі розв’язування поточних завдань); уміння переробляти великі масиви інформації з використанням як ІКТ, так і інтелектуальних нормалізованих методик (поаспектного аналізу текстів, контент-аналізу, класифікаційного і кластерного аналізу тощо); уміння генерувати власні проблемно-орієнтовані бази даних і вести власні пошукові системи; розуміння важливості міжособистісного професійного спілкування для успішності будь-якої трудової діяльності; прагнення до підвищення рівня комунікаційної компетентності; виховання в себе терпимості до чужих точок зору й думок, готовності не лише одержувати, а й віддавати знання; уміння знаходити партнерів зі спільної діяльності з використанням для цього телекомунікаційних каналів зв’язку; уміння чітко й переконливо викладати результати власної діяльності, в тому числі з врахуванням рівня підготовленості й настрою цільової аудиторії; знання норм, регламентуючих використання інтелектуальної власності. Виходячи з викладеного, можна стверджувати, що ІК особистості має системно-структурну будову [5]. Системо-утворюючим ядром слугує інформаційна діяльність людей, обумовлена менталітетом, характером і рівнем розвитку особистості й суспільства. В умовах інтенсивної інформатизації, масового впровадження ІКТ, а також швидкого зростання кількості користувачів пошук інноваційних методів формування і розвитку системи освіти, включаючи бібліотеки. Проте неможна не приймати до уваги того факту, що в міру нарощування комп’ютерних баз даних все більше часу фахівці витрачають на користування комп’ютером. Виникає комп’ютерна залежність і, як наслідок, послаблення наукової пошукової діяльності порівняно з комбінаторною. Дійсно, з розвитком технологій відбувається кардинальна зміна механізмів і прогресу техніки й технічних знань. Головним стає не встановлення зв’язку між природними процесами, технічними елементами, не розробка й розрахунок основних процесів і конструкцій виробу, що створюється, а різноманітні комбінації видів дослідницької й проектної діяльності, технологічних, винахідницьких процесів, операцій та принципів, які вже склалися [2]. Крім того, ускладнюється проблема професійної відповідальності. Це пов’язано з тим, що професійні знання виробляються одними фахівцями, а використовуються іншими. Отже, знання деперсоналізуються. Треба також відзначити поширену ілюзію про те, що комп’ютер для людини – рівноцінний (або навіть більш «розумний», інформований) співрозмовник. Однак необхідно враховувати наявність негативних сторін: багато елементів пошукового процесу (постановка проблеми та визначення проблемної ситуації; відпрацювання критеріїв відбору інформації й операцій, потрібних для розв’язання певного завдання; генерування догадок і гіпотез) не зводяться до комбінаторики. Ці види діяльності нині не формалізуються в комп’ютерних програмах. У зв’язку з цим виникають побоювання, що комп’ютерна міфологія нескінченності інформаційного простору й панування в ньому людини знімає відчуття відповідальності за розробку та обґрунтування власних дослідницьких моделей, за їх верифікацію і фальсифікацію. Висновки. Тому можна констатувати, що ІК відсутня у більшості наших сучасників і її необхідно формувати. Тому завдання викладачів у традиційній та дистанційній системах навчання не просто наставляти і контролювати студентів, а й старатися навчити їх орієнтуватися в потоці інформації, аналізувати і синтезувати на її основі нові знання (в тому числі й відносно професійної діяльності, її особливостей і культури). В цьому випадку навчання виступає, головним чином, як процес самостійної орієнтації в океані самої різнорідної інформації з метою здобування саме тих даних, які необхідні конкретному студенту і задовольняють його потреби в знаннях (у тому числі й професійних). Викладач навчає, як самостійно шукати, аналізувати інформацію і як одержувати на її основі нові знання (загальні й професійні). В процесі цього передбачається множина ракурсів, аспектів і позицій самостійного засвоєння навчального матеріалу. Розвиток ІКТ дозволяє формувати новий метод освіти, оснований на аналізі інформаційних ресурсів. У зв’язку з цим усе частіше процес підвищення кваліфікації і рівня професійної культури поєднаний із формуванням інформаційної культури особистості. Література:
У даній статтіпоказано значення інформаційної культури в становленні професійного рівня фахівця під час самостійної роботи студентів як традиційної так і дистанційної форм навчання. Ключові слова: інформаційна культура, самостійна робота студента, традиційне навчання, дистанційне навчання, інформаційно-комунікаційні технології, інформація. |
| Програма розвитку культури в м. Синельниковому на 2011-2016 роки... «Про позашкільну освіту», «Про освіту», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про народні художні промисли», «Про музеї та музейну... |
ВСТУП України до європейського освітнього процесу першочергове значення набуває підвищення рівня конкурентоспроможності фахівців з вищою... |
| Л. В. Куцак ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ... Нині одним із основних завдань вищої педагогічної школи є підготовка компетентного, конкурентноздатного на ринку праці фахівця для... |
ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ Йної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, вироблення... |
| УКРАЇНА Д Н І ПРОПЕТРОВСЬКАОБЛАСТ Ь СИНЕЛЬНИКІВСЬКА МІСЬКА РАДА ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ Р І ШЕНН Я «Про освіту», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про народні художні промисли», «Про музеї та музейну справу» з метою підвищення... |
Стратій Д. А. Розробка електронного портфоліо вчителя як засіб підвищення... Постановка проблеми. Модернізація освіти змушує по-новому поглянути не тільки на форми оцінювання досягнень учнів, а й шукати ефективні... |
| НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ, НАД ЯКИМИ ПРАЦЮЮТЬ МЕТОДИЧНІ СЛУЖБИ ОБЛАСТІ Канівський ММК «Шляхи підвищення професійного рівня педагогічних працівників через моніторинг освітньої діяльності на основі впровадження... |
ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ... Обсягу інформації та залучення інформаційних ідей, засобів і технологій майже до кожної галузі людської діяльності. Навчання з використанням... |
| ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ... Обсягу інформації та залучення інформаційних ідей, засобів і технологій майже до кожної галузі людської діяльності. Навчання з використанням... |
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСВІДУ РОБОТИ «ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ УСНОГО ТА ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ, ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ОРФОГРАФІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ» |