ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ У ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ
Ручинська Н.С.
ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, м. Київ
Інформатизація суспільства передбачає постійне підвищення професійного рівня педагогічних працівників; володіння засобами інформаційних і комунікаційних технологій. Інтернет-технології відкривають нові можливості вдосконалення комунікацій та здійснення навчального процесу. Зручність і гнучкість гіпертекстового представлення матеріалу, оперативний доступ до інформації, розташованої в різних регіонах і країнах, висока оперативність оновлення і інші переваги Інтернет-технологій дозволили достатньо швидко упровадити їх в освітню практику. Актуальним стає проведення Інтернет-конференцій, форумів з обговорення проблемних питань.
Інтернет-конференція полягає в тривалому обговоренні наукових статей заданої тематики, які попередньо розміщені в Інтернет-просторі. Поточні дискусії у вигляді форумів створюються в довільній кількості самими слухачами. Форумом називають спосіб асинхронного спілкування у виділеному просторі мережі Інтернет, де учасники навчального процесу можуть обмінюватися думками із певної тематики протягом тривалого (часто необмеженого) проміжку часу. Завершальним етапом інтернет-конференції є чат. Чат – обмін миттєвими повідомленнями. Перевага даної технології – це можливість он-лайн (синхронного) спілкування між усіма учасниками процесу.
Інтернет-семінар – це робота слухачів у форумі, обмежена у часі, присвячена наперед визначеному колу питань в рамках заданої теми. Для проведення якісного інтернет-семінару необхідна відповідна попередня підготовка, у процесі якої викладач-тьютор визначає час проведення, формулює завдання, готує і розсилає листи-запрошення учасникам. Для кращого розуміння теми, дискусійних питань бажано запропонувати теоретичний матеріал (корисні посилання, список літератури).
Є всі підстави вважати, що система Інтернет-технологій у дистанційному навчанні дозволить в Україні ввести в дію нові ще не розкриті резерви її потенційного зростання і процвітання, зробить освіту в Україні більш привабливою, розвине національний простір освітніх послуг.
Підготовка майбутніх вчителів до використання інтернет ресурсів у ПРОФЕСІЙНІЙ діяльності
Савченко А.С.
Харківський національний педагогічний університет
імені Г. С. Сковороди,
м. Харків
Успішна професійна діяльність вчителя вимагає активного використання дидактичних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, тому до підготовки майбутніх вчителів обов’язково має бути включене їх різнобічне та ґрунтовне ознайомлення із засобами та напрямами впровадження інформаційно-комунікаційних технологій до навчально-виховного процесу.
Важливим напрямом застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті є використання освітніх ресурсів глобальної мережі Інтернет. Такі ресурси надають учителю можливість опрацьовувати та використовувати досвід інших вчителів, методистів, провідних фахівців в галузі педагогіки, психології, спеціалістів-науковців. Сучасному учителю необхідно бути обізнаним щодо останніх досягнень в області освіти та технологій, використовувати провідні педагогічні розробки, знаходити та налагоджувати контакти з колегами, доробки яких можуть стати неоціненними у власній педагогічній практиці, розміщувати свої особисті матеріали у відкритому доступі на тематичних ресурсах.
Методика навчання майбутніх вчителів основам ефективного пошуку інформації в Інтернеті включає в себе: ознайомлення з основними етапами пошуку, особливостями пошуку, а також аналіз тематичних ресурсів з освітньою інформацією різного типу (періодичні видання, підручники, відеофайли, презентації, ілюстративний матеріал тощо).
Доцільним є надання студентам систематизовані інформації про освітні Інтернет-ресурси, що містять банки презентацій, навчальних відеоматеріалів; ефективний каталогізований пошук по доступним в мережі книжкам та статтям, безкоштовним банкам фотографій та ілюстраціям. Слід зазначити, що більшість з цих ресурсів дозволяє як завантажувати інформацію на свій комп’ютер для подальшого використання, так і можливість вбудовувати матеріали на власний сайт, блог. Це дозволить учителю створювати власну он-лайн базу корисних матеріалів, які можна рекомендувати до розгляду колегам та учням у процесі вивчення певного курсу, підготовці до занять. З урахуванням вищевикладеного нами було розроблено методичні рекомендації для студентів педагогічних навчальних закладів з організації ефективного пошуку інформації в мережі Інтернет та підготовлено мультимедійні презентації за темою.
ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПРАКТИКУ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ
Савченко М.В.
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків
О.Б. Посисаєв
середня школа № 317, м. Санкт-Петербург
Для впровадження методик дистанційного навчання у практику середньої школи необхідно прикласти значні зусилля як з боку адміністрації школи, так і від кожного окремо вчителя. У даній роботі ми як раз і зупинимося на останньому аспекті цієї проблеми. Один зі співавторів даної роботи (О.Б. Посисаєв) витратив на подолання цього шляху приблизно півроку, що, безсумнівно, заслуговує на те, щоб повідомити конкретні деталі цього шляху. Фактично маршрут включав три етапи: I) Для того щоб познайомиться з процесом дистанційного навчання, О.Б. підписався на безкоштовний 6-ти тижневий дистанційний курс «Створення інтерактивного сайту на базі середовища «Веб-клас ХПІ»» (http://dl.kpi.kharkov.ua/techn/nvs1, тьютор Савченко М.В.) і успішно його пройшов, створивши прототип сайту «Кабінет дистанційної підтримки освіти» (http://dl.kpi.kharkov.ua/techn/nvs1_21). II) Після закінчення курсу О.Б. підписався в курс «Створюємо Дистанційний Курс Дистанційно» (dl.kpi.kharkov.ua/techn/nvs2) з метою створення власного курсу. Створення власного курсу розбито на 10 етапів, протягом яких докладно вивчається віртуальне навчальне середовище «Веб-клас ХПІ» та основні прийоми по створенню авторського курсу. III) Робота в цьому курсі виявилася результативною і призвела до створення «Кабінету дистанційної підтримки курсу історії для середньої школи» (http://dl.kpi.kharkov.ua/techn/nvs2_03/). Предметом вивчення стала тема Великої Вітчизняної війни, оскільки вона є однією з ключових тем базового курсу Історії Росії, в той же час з переходом на концентричну систему викладання курсу історії можливості для докладного висвітлення подій цього періоду в рамках класно-урочної системи явно не вистачає.
Одним з результатів першого етапу роботи курсу є задоволеність учнів результатами і самим процесом навчання, висловлена ними як на форумі, так і при особистому спілкуванні. Показовим є і те, що деякі учні приступили до виконання випереджального завдання в перші дні нового року.
ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УЧИТЕЛІВ
Самойленко О.М.
Миколаївський державний університет ім. Сухомлинського, м. Миколаїв
З метою дослідження стану використання дистанційних технологій навчання в процесі діяльності викладачів вищих навчальних закладів було опитано 187 учителів. Досліджувались питання які стосуються використання таких дистанційних технологій як електронне листування, тематичні обговорення на базі форумів, оперативні консультації чат-конференції, мережеві та аудіовізуальні технології.
Отримані результати дають змогу стверджувати, що учителі найбільш часто в своїй діяльності використовують електронне листування, тематичні обговорення на базі форумів і чат-конференції. Електронне листування, яке використовують в своїй професійній діяльності 68% педагогічних працівників. Тематичні обговорення на базі форумів використовує 71% педагогічних працівників. Чат-конференціями користуються 79% учителів. Такі технології дають можливість обмінюватись між собою різними файлами: конспектами, науковими публікаціями, фотографіями, які стосуються вивчення предмету, звітною документацією, контрольними, самостійними, індивідуальними роботами і їх результатами, обговорення тем, удосконалення педагогічних розробок, планів, обговорення з учнями проблемних тем та надання їм консультацій. Завдяки чату спеціалісти мають можливість розглядати пропозиції щодо вдосконалення навчального процесу і давати висновок про доцільність їх використання в умовах навчального процесу, консультувати один одного та учнів.
Інформацію мережі Інтернет в своїй діяльності використовують 95% учителів. Аудіо- та відеоматеріали в професійних цілях використовують 47% педагогів так як це один із найкращих засобів запам’ятовування учнями навчальної інформації. І лише 12% учителів використовують в своїй діяльності соціальні сервіси, 10% соціальні закладки і 6% - блоги.
Вагомий відсоток учителів указує на те, що дистанційні технології використовуються в їх діяльності достатньо широко. Якщо учнів вважати потенційними абітурієнтами вищих педагогічних навчальних закладів, необхідно удосконалити процес підготовки майбутніх учителів. Викладачі мають бути методично підготовленні до застосовування таких технологій: володіти технікою і методикою.
ДИСТАНЦІЙНЕ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ІНФОРМАТИКИ В ШКОЛІ.
Сендеров О. А., Трошин А.В., Ковальов Е.В., Зігура С.С.
Харківський фізико-математичний ліцей № 27, м. Харків
Розвиток і впровадження в нашому діловому та громадському житті системи Інтернет дав новий поштовх і музейній роботі, підвищуючи тим самим коефіцієнт корисної дії музеїв. Зараз, завдяки Інтернету, учні можуть у лічені секунди переноситися в бібліотеки інших країн й установ, вишукувати потрібну інформацію, спілкуватися з однолітками й обмінюватися своїми результатами. Це сприяє індивідуальному росту рівня учня в сучасному ринковому суспільстві, де на кожну людину дивляться з погляду рівня його самостійності, з погляду його конкуре-нтноздатності. Нами створюється шкільний музей історії розвитку ІОТ (тобто Інформаційно-Обчислювальної Техніки), де будуть проводитися лекції з історії ІОТ. В ньому зібрані наочні експонати, що дозволяють показати учням етапи розвитку інформаційно-обчислювальної техніки. Колекція експонатів вдало доповнюється серією ілюстрацій, що роз-кривають суть обчислювальних машин Б.Паскаля й Г.Лейбніца, Ч.Беб-біджа й П.Чебишева, Г.Айкена й Е.Моучли та ін. Всі ці наочні приладдя доповнюються багатою портретною галереєю, що зібрала в собі портре-ти видатних особистостей усього людства, зробивших помітний внесок у справу розвитку засобів обчислювальної та інформаційної техніки. Тут ми можемо побачити портрети зачинателів цієї справи, таких як Леонардо да Вінчи, Готфрід Лейбниц, Блез Паскаль, продовжувачів цієї справи епохи першої промислової революції, таких як Чарльз Беббідж, Ада Лавлейс, П.Л.Чебишев, О.С.Попов, С.Морзе, Г.Холлеріт, сучасних першопрохідників середини XX сторіччя, тобто століття електроніки, - таких як М.Бонч-Бруєвич, Говард Айкен, Дж.Атанасов, Джон фон-Нейман, С.А. Лебедєв, і представників сучасної хвилі інформатики, таких як Пітер Нортон, Білл Гейтс, Стів Крей, американський українець Стів Возняк і Джон Скаллі (засновники компанії Apple) та ін.
У нас є Харківська сторінка музею, тому що саме в Харкові наро-дився і починав свою діяльність засновник радянської шкільної інфор-матики Геннадій Анатолійович Звенігородський, що був випускником Харківського політехнічного інституту. Також у нас є Київська сторін-ка, де відображені роботи відомих вчених C.А.Лебедєва, В.М.Глуш-кова, А.Стогния, К.Л.Ющенко та ін. Крім того, розробляються жіноча WEB-сторінка, Кримська, Новосибірська та інші WEB-сторінки.
Таким чином учні мають змогу відвідувати музеї інших учбових закладів в Україні та в інших країнах, що дозволяє розширювати учнівські зв'язки між школами та між країнами.
ЗНАКОВА СІТУАЦІЯ У ДИСТАНЦІЙНІЙ ОСВІТІ
Синебрюхов Ю.Б.
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» Харків
Ми вже відзначали особливості дистанційного навчального процесу як семіотичної реальності, пов'язанні з організацією мови комунікації, діалогу між агентами, або між двома послідовними стадіями розуму однієї особистості. Еквівалентність процесу придбання знання і структури комунікації, зазначені Ч. С. Пірсом може мати для нас неперехідне значення.
Відтворення якостей і стану навчального процесу вимагає опори на схеми, що становлять об'єкт пізнання таким чином, що наступна стадія розуміння буде розвитком уявлення того ж самого об'єкта.
Такою схемою, що підтримує постійний розвиток знання-передачі може бути, за нашим поданням, знакова ситуація цього знання, коли, для кожного конкретного випадку, знак стає знаком тільки в ситуації інтеракції, яка, у свою чергу, є основою формування значення.
Цікаво відзначити, що традиція описувати знакову ситуацію (ЗС) за допомогою трьох атрибутів, сходить ще від Аристотеля, від його риториці, справа якої «не переконувати, але в кожному даному випадку, знаходити способи переконання».
Якщо у Аристотеля атрибутами були: "говорити", «слухати», «предмет мови», то потім з'явився трикутник Огдена-Річардса з його «ознаєчамим», «озачающим» та «значенням», трикутник Міда, трикутник Пірса і т.д.
Така схема еволюції денотаціі знання, що дозволяє, як нам представляється, створювати ситуацію виникнення значення в дистанційній освіті (ДО).
В порядку розвитку схеми Пірса-Виготського можна запропонувати обговорення «якості знака» як знака особистості що розвивається і навіть слідом за Перібаньягамом говорити про «знаках особистості» (атрибути семiозiса), формованих знаками-знаннями.
Потім потрібно приділити увагу третьому атрибуту знакової ситуації в ДО – умовах народження значення - інтеракції, власне діалогу в навчанні.
ЕТАПИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ
ВИХОВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ
ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Сирих Ю. С.
Донецька академія автомобільного транспорту, м. Донецьк
У дослідження виділяємо такі етапи розвитку системи виховання емоційної стійкості студентів вищих технічних навчальних закладів, як:
проектування системи – на основі вивчення та аналізу наявного стану вихованості емоційної стійкості майбутніх інженерів, чинників, що впливають на їх вихованість, проектується бажаний результат; розробляється зміст емоційного виховання студентів; визначаються перспективи успішної професійної діяльності, враховуючи емоційні чинники впливу на якість професійної діяльності;
становлення системи – усвідомлення потреби професорсько-викладацького складу ВТНЗ у вихованні емоційної стійкості студентів у навчально-виховному процесі; побудова таких стосунків між викладачем і студентом, які сприяють формуванню емоційної стійкості майбутніх інженерів; апробування прийомів, методів, форм, засобів, що спрямовані на створення мікроклімату емоційного розвантаження, попередженню емоційного згорання як викладачів, так і студентів;
стабільне функціонування системи – вироблення у студентському колективі певних традицій, спрямованих на виховання емоційно урівноваженої поведінки майбутніх інженерів; розвиток самоуправління, основою якого є емоційно стабільне середовище;
оновлення системи – внесення коректив у систему виховання та пошуки нових ідей, методів, форм і засобів оновлення системи виховання емоційної стійкості студентів ВТНЗ.
Кожен етап вимагає педагогічного стимулювання, спрямованого на емоційну сферу особистості. З метою формування сприятливої емоційної атмосфери у студентському колективі доцільно використовувати методи емоційного стимулювання, які виконують допоміжну функцію щодо методів формування свідомості особистості, методів організації діяльності студентів, спілкування та формування позитивного досвіду суспільної поведінки і методів самовиховання. Застосування методів емоційного стимулювання має певні особливості стосовно етапів розвитку системи виховання емоційної стійкості студентів вищих технічних навчальних закладів. Так, спочатку потрібно переконувати студентів у необхідності виховання емоційної стійкості, а потім залучати їх до конкретних вправ, спрямованих на виховання емоційної стійкості, корекції й удосконалення.
|