Тема досвіду: використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови і літератури

Скачати 0.61 Mb.

Назва	Тема досвіду: використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови і літератури
Сторінка	1/5
Дата	21.03.2013
Розмір	0.61 Mb.
Тип	Урок

bibl.com.ua > Інформатика > Урок

1 2 3 4 5

Методичний посібник

«Не треба слів! Хай буде тільки діло!»

(із досвіду роботи учителів-словесників області)
Тема досвіду: використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови і літератури.

Автор досвіду Суліма Лариса Василівна.

Досвід вивчався у 2009-2011 роках завідувачем методичного кабінету міського відділу освіти Трохименко І.М.

Адреса досвіду: Уманська міська гімназія Уманської міської ради.
Навчити вчитися — основне завдання школи

в сучасному суспільстві

Новітні інформаційні технології стрімко ввірвалися в усі сфери нашого життя, стають такою ж реальністю, як телефонний зв’язок чи подорожування літаком. Вони спрощують спілкування та співробітництво, стають визначальними в економіці та на виробництві, культурі та мистецтві, науці та освіті. Суспільство, яке дбає про своє майбутнє, має усвідомити колосальні можливості, надані новими інформаційними технологіями, та навчитися грамотно застосовувати їх. У першу чергу в освіті. Ті, хто сьогодні сидить за партою, не повинні перебувати на узбіччі глобального світового розвитку.

Можливості сучасного уроку й системи освіти значно розширюються завдяки використанню мультимедійних, інтерактивних технологій.

Інформаційні технології мають такі основні можливості:

миттєвий зворотний зв’язок між користувачем та інформаційними й комунікаційними технологіями;
комп’ютерна візуалізація навчальної інформації про об’єкти або закономірності явищ як таких, що реально відбуваються, так і «віртуальних».

Вони дозволяють здійснювати інтерактивний діалог; керувати реальними та віртуальними об’єктами, явищами, процесами.

Урок — найважливіша організаційна форма процесу пізнання світу учнями. Надзвичайно важлива виховна мета уроку полягає в тому, щоб запалити в учнів жадобу пізнання. Ще Я.А. Коменський наполягав на тому, «щоб усе, що викладається юнацтву не змушувало його робити будь-що супроти волі і внаслідок примусу, а навпаки, давало змогу, наскільки це можливо, все робити добровільно й самостійно з певним захопленням». Якими засобами повинен оперувати вчитель, щоб його робота не перетворилася на рутинну, щоб учні не втратили інтересу пізнання? Треба уважно ставитися до кожного уроку, намагатися зробити його неповторним, несхожим на інші. Учитель має перебувати в постійному пошуку, спиратися на найновіші досягнення науки і техніки, формувати власним прикладом в учнів компетентність у вивчені рідної мови за допомогою використання ІКТ, виховання бажання бути інформаційно освіченим. У багатьох дослідженнях (М.І. Жалдак, О.І. Пометун, О.І. Шувалова, І.А. Зимня, А.В. Хуторський та ін.) проблема взаємодії особистості з інформаційним середовищем розглядається як проблема інформаційної культури, яка є однією з головних критеріїв, що безпосередньо впливає на професійний рівень учителя.

Тому мета уроків української мови полягає не в тому, щоб наздогнати такий мінливий медіасвіт, а в тому, щоб виховати в учнів інформаційну культуру, забезпечити той рівень комп’ютерної і мовної грамотності, з яким їм буде легко рухатися вперед, обираючи напрямок відповідно до свого виду діяльності. Це й обумовило вибір науково-методичної теми «Формування мовної компетентнісності учнів шляхом використання інформаційно-комунікаційних засобів».

Об’єкт дослідження – процес формування мовної компетентності учнів середніх і старших класів.

Предмет дослідження – інформаційно-комунікаційні технології на уроках української мови і літератури.

Мета дослідження – створення цифрових посібників і їх використання у навчально-виховному процесі.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури залежить від певних чинників: потреби конкретного уроку, освітньої мети, рівня володіння різними програмами.

У своїй практиці ІКТ використовую для

• пояснення нового матеріалу;

• контролю знань учнів;

• організації самостійної роботи учнів на уроці та вдома;

• організації пізнавального дозвілля учнів;

• розвитку творчої активності учнів, їх навичок роботи з програмним забезпеченням та публічного представлення результатів своєї діяльності.

Сьогодні найбільш затребуваний вид роботи на уроках української мови і літератури – це використання комп’ютерного тестування.

По-перше, комп’ютерне тестування розв’язує питання щодо швидкого та об’єктивного оцінювання; по-друге, із зацікавленістю сприймається учнями; по-третє, підготовка тестів у більшості випадків не потребує високого рівня комп’ютерної грамотності укладача і займає часу, як звичайна підготовка до уроку, по-четверте, програмні засоби з комп’ютерного тестування не сковують творчість учителя, роблять його активним співавтором програми.

Можна навести багато інших аргументів, але і перелічених досить, щоб зробити висновок — це сучасно й перспективно.

Ознайомлюючись із різноманітними завданнями, які пропонують учителі для своїх уроків і які можна подати через комп’ютер, потрібно виділити декілька типів тестів:

з одиничним вибором (один правильний варіант, решта — неправильних);
з множинним вибором (декілька правильних і неправильних варіантів);
на співставлення (до поданого питання треба знайти відповідність);
на сортування (відповіді треба відсортувати за вказаною в питанні ознакою);
на відновлення окремих частин (у подане завдання треба вводити відповідь)

Тести успішності можна застосовувати на всіх етапах дидактичного процесу. З їх допомогою ефективно забезпечується попередній, поточний, тематичний і підсумковий контроль знань, умінь з української мови.

Попередній контроль. Успіх вивчення нової теми (розділу або курсу) залежить від ступеня засвоєння тих понять, термінів, положень та ін., які вивчалися на попередніх уроках української мови. Якщо у педагога немає про це інформації, то він позбавлений можливості управляти навчальним процесом. Застосовуючи пропедевтичне діагностування (попередній контроль знань), він одержує цю інформацію. Дана інформація необхідна ще і для того, щоб зафіксувати (зробити зріз) вихідного рівня успішності. Порівнюючи вихідний (початковий) рівень успішності з кінцевим (досягнутим), учитель може виміряти «приріст» знань, ступінь сформованості вмінь і навичок, проаналізувати динаміку й ефективність процесу навчання, праці педагога. Зібрати такий обсяг інформації можна завдяки тестуванню, яке здійснюється за допомогою спеціально розроблених для цієї мети завдань.

Поточний контроль. Він необхідний для діагностування ходу навчального процесу, виявлення динаміки останнього, зіставлення досягнутих на окремих етапах результатів з цілями. Поточний контроль своєчасно визначає прогалини в засвоєнні матеріалу й стимулює навчальну працю учнів. Тестові завдання для поточного контролю (їх кількість не перевищує 6-8) формуються так, щоб охопити найважливіші елементи знань, умінь, які вивчили учні. Тривалість виконання тесту не повинна перевищувати 10-12 хв. Після завершення роботи обов’язково аналізуються допущені учнями помилки, а для оптимізації такого виду роботи використовуються зразкові тести з правильними відповідями. Дуже важливо при цьому домогтись усвідомлення кожним учнем причин виникнення помилок.

Тематичний контроль. Створення тематичного тесту більш складне. У його основі лежить не проста перевірка засвоєних окремих елементів, а розуміння системи, що об’єднує ці елементи. Значну роль при цьому відіграють синтетичні, комплексні завдання, які об'єднують питання про окремі поняття мовної теми, спрямовані на виявлення інформаційних зв’язків між ними.

Підсумковий контроль. Здійснюється в період прикінцевого повторення в кінці певного періоду або навчального року. Саме на цьому етапі навчального процесу систематизується й узагальнюється навчальний матеріал. Головна вимога до підсумкових тестів — відповідність рівню національного стандарту освіти.

Новаційна значущість пропонованого досвіду полягає в тому, що формування мовної компетентності учнів забезпечується використанням ІКТ у навчально-виховному процесі, який поєднує систематизацію знань навчального матеріалу з тренуванням у форматі тестування, а разом із тим є ефективною підготовкою до зовнішнього незалежного оцінювання.

Короткотермінове опитування всіх учнів на уроці за допомогою тестів сьогодні використовує багато педагогів. Перевагою такої перевірки є те, що одночасно продуктивно працює весь клас і за декілька хвилин можна одержати інформацію про успішність всіх учнів. Це примушує їх систематично готуватись до кожного уроку, що і вирішує проблему ефективності засвоєння знань. Під час перевірки визначаються прогалини в знаннях, що дуже важливо для продуктивного самонавчання. Індивідуальна і диференційована робота з учнями з попередження неуспішності також базується на поточному тестуванні. З цією метою я розробила цифрову технологію з теми «Морфологія: іменник, прикметник, числівник, займенник», яка складається не лише з тестового матеріалу, а й дидактичного. З її допомогою можна не лише вивчати, повторювати вивчене, а й узагальнювати, виконуючи тестові завдання.

Звичайно, не всі необхідні характеристики засвоєння можна одержати засобами тестування. Такі, наприклад, показники, як уміння конкретизувати свою відповідь прикладами, знання фактів, уміння логічно і доказово висловити свою думку та інші характеристики знань, умінь, навичок діагностувати тестуванням складно. Це означає, що тестування повинно обов’язково поєднуватися з іншими (традиційними) формами і методами перевірки.

У роботі використовуються мультимедійні супроводи власних уроків, адже мультимедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.

Набутий досвід вивчався і вивчається та впроваджується учителями міста Умані та Черкаської області. Пропагується в обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників на фахових курсах підвищення кваліфікації. За опис досвіду використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках української мови в 5 класі занесено до каталогу передового педагогічного досвіду. У 2009 році за серію цифрових ресурсів з української мови була нагороджена Дипломом Головного управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації.

Позитивний вплив використання ІКТ у навчальному процесі з української мови і літератури підтверджується результатами внутрішнього моніторингу успішності навчання, результатів ЗНО ( 2009 р. – стовідсотковий якісний показник ЗНО показали випускники). Мої учні є переможцями І, ІІ, ІІІ етапів олімпіад, конкурсів з української мови і літератури, призерами обласного етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт членів МАН України секціях «Українська мова», «Українська література», «Фольклористика».

Тема досвіду: педагогічна підтримка обдарованості.

Автор досвіду Бондаренко Наталія Леонідівна.

Адреса досвіду Канівська гімназія імені Івана Франка Канівської міської ради.

Педагогічна підтримка обдарованості
Б

ондаренко Наталія Леонідівна, вчитель української мови і літератури Канівської гімназії імені Івана Франка, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, педагогічний стаж – 18 років.

Проблема розвитку творчих здібностей особистості займає чільне місце в дослідженнях багатьох наук: філософії, психології, етики, педагогіки, методики тощо. Особливої актуальності питання творчого зростання особистості, її активної самореалізації набуло у другій половині XX – на початку XXІ століття. Тому цілком закономірною є важливість розв’язання одного з провідних завдань, викладених в Концепції загальної середньої освіти: «створити умови для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина».

Однією з умов успішного вирішення вище зазначеної проблеми в практиці сучасного освітнього процесу є розробка і реалізація соціальних методик, які сприяють розвитку активної, ініціативної та самостійної позиції школярів у процесі навчання й виховання, становленню кожного з учнів як творчої особистості. Саме під час вивчення шкільного курсу української літератури та проведення позакласної роботи можливе повноцінне вирішення потреби формування й розвитку вмінь і навичок творчо вчитися у школярів, оскільки, аналізуючи художній твір, доробок письменника, розв’язуючи проблеми, наявні у творі, учні міркують, роблять висновки, тобто розвивають творчі здібності.

Отже, питання розвитку творчих здібностей учнів на уроках української літератури та в позаурочний час є одним із факторів формування творчо обдарованої дитини, а значить і одним із найважливіших завдань української національної школи.

У Законі України «Про загальну середню освіту», Національній програмі «Освіта України XXІ століття», Концепції загальної середньої освіти наголошується, що система освіти має забезпечувати підтримку обдарованих дітей і молоді, формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості, розвиток у дітей і молоді творчих здібностей.

Актуальність досвіду полягає в тому, що кожен сьогодні може якимсь чином реалізуватись на ринку праці, адаптуватись до життя в суспільстві, вміло розпорядитись потенціалом особистісних ресурсів. Все це є можливим для людини як суб’єкта різних соціальних відносин. Людей, що не вміють скористатися своїми знаннями, часто називають «навчена безпорадність». Тому необхідні дієві, функціональні, продуктивні знання, набуті вміння, самовизначеність, сформована готовність до дієвості в соціумі, завдяки яким особистість може користуватись попитом на ринку праці, вдало й вигідно реалізовувати себе на «ринку життя».

Наталія Леонідівна дотримується думки, що у наші дні особливо актуальною є креативна обдарованість, що дозволяє отримати високі результати в деяких сферах діяльності людини, зокрема, – в літературній творчості. Критерієм творчості є здатність до продукування ідей, а також ставлення до процесу їх створення в межах проблемних ситуацій.

На сьогоднішньому етапі розвитку педагогіки вчені особливу увагу приділяють формуванню і розвитку творчих здібностей школярів. Так. наприклад, І.Г. Лунєва чільне місце в цьому питанні відводить темі «Формування у старшокласників готовності до творчого засвоєння знань у навчанні і розвитку особистості.

С.І. Мірошник у своїй праці «Розвиток творчої діяльності старшокласників у процесі вивчення української літератури вважає, що сучасний рівень розвитку творчої навчальної діяльності учнів потребує нових методичних розробок навчання старшокласників.

Л.Й. Дерев’яна обґрунтувала положення «Формування творчих здібностей у процесі навчання і виховання», згідно з якими розробила систему формування творчих здібностей учнів. Вона прийшла до висновку: щоб відродити інтелектуальний потенціал, необхідно систематично, цілеспрямовано розвивати загальнонавчальні та творчі вміння і навички учнів.

О.Г. Кучерявий у книзі «Педагогіка і психологія дитячої творчості» пропонує класифікацію методів керування дитячою творчістю та особливу увагу приділяє шляхам розкриття та використання можливостей гри пізнавальної і трудової діяльності для активізації дитячої творчості.

Н.К. Вічалковська у ряді своїх праць вважає, що допитливість підвищує здатність людини до сприйняття й обробки інформації, стимулює школяра до дослідницької діяльності. Отже, допитливість вкрай необхідна для творчості.

В.В. Тесленко у праці «Педагогічна система розвитку творчо обдарованих школярів» наголошує на необхідності узгодження програм розвитку творчо обдарованих учнів з їхніми потребами, прагненнями та інтересами за принципами наступності та безперервності у нарощуванні їхнього творчого потенціалу.

Методичний аспект проблеми досліджували Н. Волошина, Є Пасічник, Б. Степанишин, В. Цимбалюк та інші. Методисти зосереджували увагу на опрацюванні питання способів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, які сприяють розвитку активності та творчих здібностей школярів у процесі вивчення літератури.

Таким чином, проблема розвитку літературних здібностей школярів досить актуальна і варта уваги.

Сучасний рівень розвитку творчих здібностей учнів потребує нових методичних розробок щодо ефективних способів організації творчого навчання на засадах особисто-розвивальної освітньої парадигми з метою впровадження їх у практику загальноосвітніх навчальних закладів.

Мета цього дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та апробації авторської моделі розвитку літературних творчих здібностей учнів на уроках української літератури та в позаурочний час.

Запропонований алгоритм організації психолого-педагогічних умов, модель розвитку творчих здібностей школярів можуть бути успішно реалізовані в навчально-виховному процесі сучасної школи.

«Творчість – це складна діяльність, яка здійснюється за участю всіх психічних процесів і властивостей»[23].

Серед науковців побутує загальноприйнята думка про те, що оптимальне становлення творчої особистості можливе завдяки розвитку її творчих здібностей. Поняття «творчі здібності» розглядаються у педагогіці як багатоаспектне явище, сукупність якостей та властивостей особистості, які виявляються в синтезі мотиваційної, інтелектуальної, організаційної, комунікативної та іншої структурної діяльності.

В основу досвіду було покладено гіпотезу: ефективність розвитку літературних здібностей учнів значно зросте за умови, якщо:

– визначити й реалізувати психолого-педагогічні умови оптимального творчого самозростання учнів;

– розробити та впровадити особистісно-розвивальну модель розвитку творчих здібностей учнів під час уроку, в основі якої – сучасні методи і прийоми навчання;

– формувати у школярів потребу творчо вивчати літературу, сприяти самопізнанню та самоствердженню учня.

Обґрунтування й перевірка гіпотези та реалізація мети даної роботи вимагають вирішення таких завдань:

визначення рівня творчих здібностей учнів на початку 5 класу;
розглянути стан опрацювання питання розвитку творчих здібностей учнів у педагогіці та методиці викладання літератури;
визначити психолого-педагогічні умови оптимального творчого самозростання школяра;
розробити особистісно-розвивальну модель розвитку літературних творчих здібностей учнів.

Успішно розвивати творчі здібності можна лише на основі глибокого знання творчих можливостей учнів, а також розвитку їх розумової діяльності.

1 2 3 4 5

Схожі:

: 004. 9 Дунаєвська Н. В. Використання інформаційно-комунікаційних... Постановка проблеми. Характерним для майбутнього суспільства є широке використання інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ),...	Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури Анотація. У статті описано досвід використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури з метою активізації...
Використання сучасних педагогічних технологій контролю навчальних...	НАКА З Міністерстві юстиції України 10. 04. 2012 за №517/20830, з метою формування інформаційного освітнього середовища професійно-технічних...
«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті» Використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в освіті	«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті» Використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в освіті
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках... Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури	Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках... Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ ВЧИТЕЛЯ(ВИКЛАДАЧА) ІНФОРМАТИКИ Й ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Вчитель (викладач) і завідувач кабінету відповідають за організацію і проведення занять і робіт відповідно до вимог охорони праці...	14 листопада 2007 року у Драбівському районі проходив обласний семінар... Драбівському районі проходив обласний семінар для керівників районних (міських) методичних об’єднань учителів української мови і...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання