|
|
Скачати 0.76 Mb.
|
|
ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ Дронова В.М. КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» м. Харків Ми живемо в час масової комп’ютеризації всіх галузей суспільного життя. Навчання учнів у школі теж не можливе сьогодні без використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Це саме той засіб, що сприяє розвитку особистості учня і професіоналізму вчителя. На уроках біології використання ІКТ дасть змогу учням краще зрозуміти суть процесів і явищ, перевірити свої знання, а також виконувати лабораторні та практичні роботи віртуально. Щоб педагоги були готові до вмілого оперування цими технологіями, на курсах підвищення кваліфікації в КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» цьому приділяється значна увага. Вчителі знайомляться з програмними педагогічними засобами (ППЗ) з біології, а також вчаться користуватися мережею Internet у навчальному процесі. Проведене нами в 2010-2011н.р. анкетування вчителів біології показало, що близько 60% педагогів мають вдома комп’ютер і користуються ним, 24% мають, але не користуються і 16% його не мають. Значна кількість педагогів (37,5%) вказали, що у їхніх навчальних закладах є інтерактивна дошка, але про можливість її використання вони не знають. Більшістю вчителів (70%) відзначено, що комп’ютерний кабінет школи служить тільки для проведення уроків інформатики, але 30% вказують на можливість проведення уроків і з інших предметів, що порівняно з попередніми роками значно більше. Доступ до мережі Internet в школах м. Харкова мають близько 37%, райцентрах близько 30% вчителів, а в селах показники надто низькі. ППЗ з біології використовують близько 40% учителів. Порівняно з попередніми роками, кількість педагогів, які вважають використання ППЗ на уроках біології зайвим, знизилася до 5%. Під час курсів підвищення кваліфікації діагностується рівень володіння ІКТ кожного вчителя, а потім проводяться заняття, що базуються на індивідуальному підході до педагогів та надаються рекомендації про наукові біологічні сайти котрі необхідні їм у роботі. Для задоволення потреб і інтересів учителів, окрім основних занять, викладачами розроблена програма спецкурсу «Використання ІКТ в діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін». За цією програмою можуть навчатися вчителі, які вже мають певний рівень знань та умінь, і бажають навчитися працювати з тестовими оболонками, створювати блоги, використовувати комп’ютерне моделювання при вивченні складних тем, навчитися працювати з інтерактивною дошкою тощо. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІНЖЕНЕРНОГО ПРОФІЛЮ Друзь І.М. Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків В умовах модернізації вищої освіти особливого значення набуває проблема професійної підготовки майбутніх фахівців, конкурентноздатних на ринку праці, компетентних, які вільно володіють своєю професією. Нова освітня парадигма за пріоритет професійної освіти розглядає орієнтацію на інтереси особи, на становлення її ерудиції, розвитку самостійності у здобутті знань, тобто на компетентнісний підхід до освіти. Проте, компетентнісний підхід в освіті сприяє цілеспрямованому формуванню професійних компетенцій у майбутніх фахівців. В зв’язку з цим виникла необхідність визначення концептуальних підходів до професійного розвитку студентів у вищих навчальних закладах та пошуку ефективних технологій навчання, які сприятимуть формуванню професійних компетенцій у майбутніх фахівців інженерного профілю. Одним з перспективних практичних втілень є такі технології які здійснюються на основі взаємозалежних принципів:
діяльності майбутнього фахівця. Впровадження зазначених вище технологій на практиці доводить необхідність їх проектування, удосконалення та використання системного підходу при їх застосуванні на принципах поєднання взаємодії теорії і практики, індивідуальної і колективної роботи, навчання з застосуванням ігор, наставництва і самоосвіти. Одним із основних показників професійної компетентності майбутнього фахівця інженерного профілю є сформованість професійного мислення, що представляє його інтелектуальну здатність до розв’язання фахових проблем і зміст якої безпосередньо пов’язаний з розв’язанням професійних завдань на виробництві. Таким чином, формування професійної компетенції у студентів вищого навчального закладу, є ефективним засобом та дидактичним інструментом формування сучасного фахівця європейського типу. СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ СУБ’ЄКТІВ ПРОЦЕСУ НАСТАВНИЦТВА ЯК ФАКТОР ЇХ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ Зембицька М. В. Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, м. Тернопіль Підвищення вимог до професіоналізму фахівців, що висуваються сучасним суспільством, ставить під сумнів достатність суто теоретичної додипломної підготовки вчителів. Брак досвіду особливо гостро відчувається протягом періоду професійного становлення молодого вчителя, коли відбувається перехід навчання до практики. Проблемам періоду професійної адаптації вчителів-початківців приділяється значна увага за кордоном, зокрема у США, де однією з форм підтримки молодих учителів є наставництво. Наставництво можна трактувати як процес передачі досвідченим учителем власних знань, умінь та навичок учителю-початківцю. Це професійні партнерські стосунки колег, що сприяють їх взаємному професійному розвитку. Американські науковці А. Рейман і Р. Еделфелт [1, с. 19] виокремили найважливіші якості наставника, що забезпечують продуктивність його взаємин з підопічним: 1) ентузіазм і емпатія, вміння зрозуміти проблеми молодого вчителя; 2) вміння заохотити підопічного; 3) здатність забезпечити взаємовигідну співпрацю; 4) готовність сприяти розвитку професійної рефлексії у підопічного; 5) вміння створити невимушену атмосферу для ефективного обміну досвідом; 6) готовність захищати підопічного; 7) вміння одночасно виконувати завдання й обов’язки різного характеру. Т. Бей [2, с. 13] розроблено систему з подібними характеристиками наставника, які є ключовими під час їх відбору. Отже, окрім згаданих, до досвідчених педагогів висуваються такі вимоги: 1) готовність до безперервного навчання і саморозвитку; 2) здатність бути прикладом для наслідування; 5) вміння забезпечити комплексну підтримку молодого фахівця, а не суто оцінювання його діяльності; 6) готовність до часових витрат, пов’язаних з наставництвом. Література 1. Reiman, A. School-based mentoring programs: Untangling the tensions between theory and research / Reiman, A., Edelfelt, R. // Raleigh, N.C: North Carolina State University, Department of Curriculum and Instruction. – 1990 – 29 p. 2. Bey, T. Mentoring: Contemporary principles and issues / Bey, T., Holmes, C. Reston // VA: Association of Teacher Educators. – 1992 – 127 p. РОЗРОБКА ЕЛЕКТРОННОГО РЕСУРСУ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ШКОЛЯРІВ ДО ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ З ІНФОРМАТИКИ Калітіна А.І. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, м.Харків На сьогодні все частіше підсумкове оцінювання проводиться в тестовій формі, бо за допомогою тестів можна оцінити рівень засвоєння матеріалу та відпрацювати навички його виконання. Говорячи про інформатику, досвіду проведення підсумкового екзамену в тестовій формі в нашій країні поки що немає, але є у Росії. Проаналізувавши навчальні програми української та російської шкіл, можна побачити, що ми маємо всі підстави скористатися російським досвідом. В контексті цього нами розробляється електронний ресурс, який допоможе учням підготуватися до підсумкового оцінювання з інформатики в тестовій формі. Аналізуючи ресурси щодо створення сайтів, ми побачили, що на сьогодні все частіше використовуються так звані CMS (Content Management System), але, на нашу думку, CMS Joomla – це найкращій вибір, бо вона має безліч переваг, а саме: гнучкість (різноманіття сайтів); дружелюбний інтерфейс; простота засвоєння; великий вибір тем оформлення, компонентів (що збільшує функціональність сайту); займає малий віртуальний простір на хостинг-сервері; велика кількість сайтів та форумів підтримки та інше. На сайті представлені чотири розділи, а саме: головна сторінка, учням і батькам, вчителям та цікавості. На головній сторінці можна побачити основні новини сайту, нормативно-правові документи, основні відомості про оцінювання та різні підходи з критеріями, аналіз російського досвіду ЄДІ (єдиний державний іспит). Вкладка «Учням і батькам» дає змогу ознайомитись з основними темами з курсу, завданнями та їх детальним розбором з кожної теми, тематичними та загальними тестами. Вкладка «Вчителям» Вас знайомить з основними нормативно-правовими документами та програмами. Також тут представлені матеріали для уроків інформатики, завдання з кожної теми, тести та різноманітні посібники з інформатики. Зайшовши в розділ «Цікавості», Ви побачите цікаві задачі з інформатики. Це різні ігри, ребуси, кросворди. Зареєструвавшись, ви зможете поспілкуватись з іншими користувачами. Сподіваємось, наш сайт принесе всім зацікавленим користь. ДІАЛОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ В ОСВІТІ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА Карпенко Г.М. Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника м. Івано - Франківськ Завдання освіти на сучасному етапі - розвиток та саморозвиток особистості, яка здатна до самоорганізації та самореалізації своїх потенціальних можливостей. В діалозі відбувається продуктивна пізнавальна діяльність майбутніх педагогів, які повинні володіти самостійним і незалежним мисленням, а отже і новим педагогічним мисленням, яке засноване на принципі діалогу і є ознакою соціокультурної модернізації. Розглядаючи професійну освіту студентів вищих педагогічних закладів, треба зазначити, що для майбутнього вчителя освіта стає способом оволодіння ефективними засобами отримання інформації про світ, набуття навичок самоосвіти, організації життя і професійного зростання. Сьогодні відчувається потреба в такій людській взаємодії, яка при всьому розходженні поглядів, позицій, установок ґрунтується на принципах діалогічного спілкування, співробітництва і співтворчості. Однак учитель не завжди готовий будувати свої стосунки з учнями на діалогічній основі, використовуючи навчальний діалог не тільки як форму спілкування та навчання, але й як засіб творчого розвитку їхньої особистості. Тому проблема побудови навчального процесу на принципах діалогічного спілкування, співпраці й співтворчості є особливо актуальною. Відповідно до цього актуалізується й проблема підготовки майбутніх учителів до організації діалогічного навчання. Проблема діалогу - складний та багатогранний вид активності людини. Характеризуючи діалогічну діяльність треба враховувати психологічні, педагогічні та особистісні її особливості. Завдання вищої школи полягає в тому, щоб забезпечити такі умови, в яких майбутні педагоги могли б удосконалювати гуманістичний потенціал власної особистості, прагнути до загальнолюдського ідеалу, основу якого складають загальнолюдські цінності, за таких умов орієнтуватися на співпрацю, відкритий рефлексійний діалог, в процесі якого відбувається осягнення дійсності та професійне зростання майбутніх фахівців, у тому числі педагогів. ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА КУРСАХ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ Колесникова Л.В. КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», м. Харків У роботі розглянути питання пов’язані з підготовкою вчителів математики до організації навчального процесу в школі з використанням комп’ютерних технологій, які дозволяють навчити учнів знаходити необхідну інформацію для більш поглибленого розуміння шкільної програми з математики, сформувати вміння конструювати математичні моделі, здійснювати навчальні дослідження. Для формування в учителів інформаційної компетентності на курсах підвищення кваліфікації вчителів математики створені всі необхідні умови: в аудиторіях є мультимедійні засоби навчання ( під час проведення занять викладачі подають навчальний матеріал у вигляді презентацій або працюють на інтерактивній дошці), обладнано декілька комп’ютерних класів. У навчально-тематичному плані курсів передбачено 10 годин на ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями та вироблення в учителів навичок роботи з комп’ютером , з правилами використання комп’ютерних програм у навчальних закладах, з методикою використання навчального програмного забезпечення. Але, як свідчать результати анкетування, ця кількість годин не є достатньою ( так вважають 53 % респондентів). Тому за проханням учителів було розроблено додатково два спецкурси, на яких педагоги більш детальніше можуть ознайомитися з дидактичними та методичними вимогами до програмних засобів навчального призначення , з умовами ефективного використання електронних засобів навчального призначення, а також навчитися методично грамотно використовувати комп’ютерні технології у професійної діяльності . Отже, у напряму підготовки вчителів математики до активного застосування ІКТ зроблено перші кроки, але ще багато проблем треба вирішувати, наприклад, як організувати дослідницьку діяльність учнів на уроках математики, як ефективно впроваджувати дистанційне навчання. Література 1.Жалдак М.І.Комп’ютер на уроках математики. Посібник для вчителів.- К.: Техніка, 1997. – 303с. 2. Раков С.А., Горох В.П. Компютерные експерименты в геометрии.Учеб. пособие для учащихсяч по курсу геометри.-Х.: РЦНИТ - 1996. - 175с. концептуальны засади створення міжуніверситетської мережі трансферу технологій Кондаурова І.О. Державний університет інформатики і штучного інтелекту м. Донецьк Актуальним завданням сьогодення є створення умов для комерціалізації наукомістких технологій, як в Україні, так і в рамках міжнародної науково-технологічної кооперації. Це потребує створення міжуніверситетської мережі трансферу технологій, головною метою якої є сприяння переходу національної економіки до економіки знань. В основу формування мережі трансферу технологій слід покласти наступні принципи: добровільна участь членів у спільної діяльності; наявність загальної мети, стратегії розвитку, структури, регламенту взаємодії (наявність стандартів, які є обов’язковими до виконання); визначення сфери діяльності учасників, їх значення та місця у майбутній мережі; орієнтація міжуніверситетської мережі на професійних учасників процесу трансферу технологій; контроль якості вхідної інформації; захист прав розробників технологій. Структурна організація міжуніверситетської мережі трансферу технологій передбачає наступну ієрархію: перший рівень – вищі навчальні заклади, наукові організації, інші суб’єкти науково-інноваційної інфраструктури; другий рівень – регіональна підсистема, яка об’єднує організації першого рівня; третій рівень – Національна міжуніверситетська мережа трансферу технологій; четвертий рівень – міжнародний. Базовими функціями створюваної мережі мають бути наступні: - підготовка спеціалістів відповідного рівня якості для наукомістких виробництв; виховання інноваційної культури викладачів і студентів; - моніторинг та трансфер між університетами новітніх освітніх технологій з метою підвищення ефективності навчального процесу - розвиток пріоритетних напрямів науки і техніки та формування тематики фундаментальних і прикладних науково-дослідних робіт відповідно до запитів ринку; моніторинг цих досліджень; - координування взаємозв’язків між науковим сектором і промисловістю за допомогою концепції мережевої взаємодії, яка дозволить отримувати: професійну підтримку формування власних запитів; відбір ефективного способу надання інформації; доступ до інформації про релевантні запити та суміжні питання, що пов’язані з трансфером технологій. |
| : 004. 9 Дунаєвська Н. В. Використання інформаційно-комунікаційних... Постановка проблеми. Характерним для майбутнього суспільства є широке використання інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ),... |
Використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці учнів ПТНЗ Д суспільства на якісно новий ступінь розвитку інформаційне суспільство [1, ст. 213]. Відповідно постає проблема, як найдоцільніше... |
| «Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті» Використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в освіті |
«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті» Використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в освіті |
| ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ ВЧИТЕЛЯ(ВИКЛАДАЧА) ІНФОРМАТИКИ Й ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Вчитель (викладач) і завідувач кабінету відповідають за організацію і проведення занять і робіт відповідно до вимог охорони праці... |
Н. В. Скалій Роль інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі школярів Х компетентностей учнів, визначених як орієнтири для виявлення результативності освіти України. Серед ключових компетентностей визначаються:... |
| Андрющенко Микола Петрович Організація техніко-конструкторської діяльності... ... |
І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь Он-лайн ресурси та видання з використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті |
| «Використання програмного продукту Skype у навчальному процесі» РОЗДІЛ І ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ |
Тема досвіду: використання інформаційно-комунікаційних технологій... Досвід вивчався у 2009-2011 роках завідувачем методичного кабінету міського відділу освіти Трохименко І. М |