«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті»


Скачати 435.52 Kb.
Назва«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті»
Сторінка1/3
Дата07.01.2014
Розмір435.52 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
  1   2   3
ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

НЕМИРІВСЬКИЙ БУДИНОК ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ
Методична розробка

на тему:
«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті»

Робота виконана

Керівником гуртка

«Комп’ютерні технології»

Буряк М.А.

2012-2013 н.р.
Зміст
Вступ…………………………………………………………………….….3

1. Використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в освіті………………………………………………………………………...6

1.1.Впровадження ІКТ у освітніх системах країн світ………….....8

1.2.Стан інформаційних та комунікаційних технологій в освіт…16

1.3. Напрямки реформування інформаційних та комп’ютерних технологій в освіті…………………………………………………..20

2. Застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання…………………………………………………………………….21

Висновки……………………………………………………………………32

Список використаної літератури……………………………………….....36

Вступ
«… Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, чуття мускульних рухів… взяли участь в акті запам’ятовування. За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам'ять».

К.Ушинський

Робота присвячена аналізу проблем інформатизації освіти в Україні, зокрема, доступу учнів та педагогів до електронних засобів навчання, мережі Інтернет. Подано інформацію щодо проблем та перспектив застосування ІКТ в освіті. Охарактеризовано перспективи розвитку освітньої політики з точки зору запровадження ІКТ.

Українська освіта сьогодні стоїть на порозі значних зрушень у розвитку та запровадженні інноваційних технологій для покращення загальної якості освіти. Важливим напрямом розбудови для українських освітян є сфера інформаційної грамотності та запровадження ІКТ у всі освітні процеси, починаючи від процесу навчання до процесів управління освітою та моніторингу освітніх результатів. Велика увага приділяється розробці стандартів ІКТ в освіті завдяки інтеграції України у загальносвітові освітні процеси та мережі.

Всі ці процеси є взаємопов’язаними між собою; саме тому вони потребують особливої уваги тих, хто сьогодні приймає рішення для вирішення питань покращення якості освіти. Важливим сьогодні залишається як розгляд сучасного стану запровадження ІКТ у освітні процеси, так і вироблення певних рекомендацій для вітчизняних фахівців з метою їх впровадження.

Рівень розвитку країни значною мірою визначається рівнем розвитку освіти, яка повинна на нинішньому етапі розвитку цивілізації швидко й адекватно реагувати на потреби суспільства, позбавляючись шляхом проведення кардинальних реформ притаманного теперішній освіті консерватизму. Одним із важливих чинників реформування освіти є її інформатизація. Побудова ефективних систем інформатизації освіти з урахуванням світового досвіду, особливостей і реалій стану вітчизняної освіти – одна із актуальних і важливих наукових і практичних проблем.

Сучасне інформаційне суспільство, як суспільство економіки знань та глобальної компетентності, має такі особливості:

        обсяг знань, що породжується у світовому співтоваристві, подвоюється кожні 1,5–2 роки;

        щодня у світі публікується 8000 наукових і технічних статей;

        обсяг інформації, що пересилається через штучні супутники Землі протягом двох тижнів, достатній для заповнення 20 млн. томів;

        у індустріально розвинутих країнах учні під час закінчення середньої школи одержують більше інформації, ніж їхні бабусі й дідусі за все життя;

        у наступні три десятиліття відбудеться стільки ж змін, скільки їх було за останні триста десятиріч тощо.

Тому інформатизація суспільства – це перспективний шлях до економічного, соціального та освітнього розвитку. Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання та тестування, що надає можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог.

Одним із важливих напрямків розвитку інформатизації освіти є нові комп’ютерні технології. Інтерактивність, інтенсифікація процесу навчання, зворотний зв'язок – помітні переваги цих технологій, котрі зумовили необхідність їх застосування у різних галузях людської діяльності, насамперед у тих, які пов'язані з освітою та професійною підготовкою. Нині помітно зросла кількість досліджень, предметом яких стало використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі. Цій темі в Україні присвячені дослідження таких науковців, як В.Ю. Биков, Я.В. Булахова, О.М. Бондаренко, В.Ф. Заболотний, Г.О. Козлакова, О.А. Міщенко, О.П. Пінчук, О.В. Шестопал , А. Верлань, Р. Гуревич, М. Жалдак, Ю. Дорошенко, Г. Кедрович, Т. Коваль, С. Сисоєва, О. Спірін, О. Стефаненко та ін.

Як свідчать дослідження цих та інших учених, основними напрямами формування перспективної системи освіти, що мають принципово важливе значення для України, котра нині перебуває на етапі складних економічних

перетворень, є такі:

  • підвищення якості освіти шляхом її фундаменталізації, інформування учнів про сучасні досягнення науки у більшому обсязі та швидшими темпами;

  • забезпечення орієнтації навчання на нові технології ІКТ;

  • забезпечення більшої доступності освіти для різних верств населення;

  • підвищення творчого потенціалу освіти.


1. Використання новітніх інформаційних технологій в освіті

Вже тепер інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ) становлять вагому частку світового виробництва, що веде до глобального перерозподілу як ринку праці, так і ринку освітніх послуг. Крім того, розбудова єдиного Європейського освітнього простору в рамках Болонського процесу істотно підвищує роль ІКТ в освіті, що зумовлено сучасною світовою тенденцією до створення глобальних відкритих освітніх та наукових систем, які дозволяють, з одного боку, розвивати систему нагромадження і поширення наукових знань, а з другого — надавати доступ до різноманітних інформаційних ресурсів широким верствам населення.

Швидкість зміни інформації у сучасному світі настільки висока, що гостро постає питання формування у дитини оптимальних комплексів знань і способів діяльності, формування інформаційної компетентності, що забезпечить універсальність її освіти. Підвищення якості освіти визначається використанням нових методів і засобів навчання. Активне навчання потребує залучення учнів у навчальний процес.

Різним аспектам інформатизації освіти присвячені численні дослідження. Проте загальні методи і закономірності створення і використання засобів і систем інформатизації освіти з урахуванням необхідних напрямків реформування освіти, видів діяльності, що здійснюються в системі освіти, сучасного стану інформатизації освіти і розвитку галузі інформаційних технологій в Україні, досліджені недостатньо. До основних публікацій, у яких висвітлені деякі аспекти зазначених загальних питань, можна віднести Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» , у якому дана оцінка нинішнього стану інформатизації освіти України і визначені основні напрямки її розвитку.

У Законі констатується, що ступінь розбудови інформаційного суспільства в Україні порівняно із світовими тенденціями є недостатнім і не відповідає потенціалу та можливостям України. Наведені причини відставання, серед яких:

  • ефективність використання фінансових, матеріальних, кадрових ресурсів, спрямованих на інформатизацію, впровадження ІКТ у соціально-економічну сферу, є низькою;

  • розвиток нормативно-правової бази інформаційної сфери недостатній;

  • рівень комп’ютерної та інформаційної грамотності населення є недостатнім, упровадження нових методів навчання із застосуванням сучасних ІКТ – повільним;

  • рівень державної підтримки виробництва засобів інформатизації, програмних засобів та впровадження ІКТ є недостатнім, що не забезпечує всіх потреб економіки і суспільного життя;

  • спостерігаються нерівномірність забезпечення можливості доступу населення до комп'ютерних і телекомунікаційних засобів, поглиблення «інформаційної нерівності» між окремими регіонами, галузями економіки та різними верствами населення.


1.1.Впровадження ІКТ у освітніх системах країн світу

Слід визначити, що стан застосування ІКТ в освітній, особливо у шкільній сфері, в Україні значною мірою залежить від процесів, що відбуваються як на внутрішньому освітньому ринку, так і в міжнародному освітньому просторі. Вплив міжнародних тенденцій на розвиток освітніх процесів в нашій країні є очевидним. Так, сьогодні українська освіта зробила значні кроки на шляху запровадження міжнародно прийнятної системи моніторингу навчальних досягнень учнів (серед яких – перспектива запровадження порівняльних досліджень TIMSS, PISA, PIRLS), закладання основ для створення стандартів ІКТ-грамотності, розробка та впровадження інструментів дистанційного навчання та розбудова інституту відкритої освіти, розробка низки заходів до впровадження багатомовного навчання та розвитку інформаційно-комунікаційної освіченості тощо.

Рівний доступ до інформаційних та комунікаційних технологій включає в себе широкий спектр аспектів, однак зупинимось ми лише на деяких, на наш погляд, найбільш важливих та актуальних і на які вплинули міжнародні освітні реформи. Сьогодні залишається невирішеною низка проблем, які потребують ретельної уваги освітян всіх рівнів. Серед цих проблем слід особливо виділити важливість раціонального використання педагогічних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі; оновлення існуючих та розроблення нових особистісно орієнтованих дидактичних і методичних систем, які спрямовані на ефективне формування ключових компетентностей школярів; оновлення та розробку нового навчально-методичного забезпечення навчального процесу у закладах освіти, створення нового покоління навчальної літератури, створення можливостей для навчальних закладів у їх рівному доступі до сучасних інформаційних ресурсів. Не менш важливим залишається розробка з даних проблем у наукові галузі, а саме розробка фундаментальних та прикладних досліджень в галузі запровадження ІКТ у навчальний та управлінські процеси.

Слід звернути увагу на ті дослідження, що проводяться в країнах ЄС та інших країнах стосовно піднятих проблем. Такий огляд нам може надати інформацію щодо останніх тенденцій розвитку ІКТ в освіті та тих перспектив, що, беззаперечно, торкаються й української освіти.

Кожного року різні країни велику увагу приділяють місцю ІКТ у навчальних програмах, використанню ресурсів з мережі Інтернет, частці дистанційного навчання, змінам рівня ІКТ оснащення та ресурсів у школах, ставленні до ІКТ технологій вчителів, учнів та батьків. Національні програми економічно стабільних країн Європи та світу проголошують впровадження програм розвитку ІКТ у сферу освітніх послуг як пріоритетний напрям. Адже необхідність досягнення достатнього рівня володіння сучасними інформаційними та комунікаційними технологіями є невід’ємною умовою відповідності сучасному ринку праці та суспільним потребам.

Проблемна ситуація: українська освіта сьогодні відчуває нагальну потребу розробки та запровадження ІКТ відповідно кращим світовим зразкам, що є запорукою вагомого внеску у розвиток стабільності та прогресу вітчизняного суспільства, відповідності сучасним потребам ринку праці та мобільності.

Слід зазначити, що під мобільністю у країнах ЄС мається на увазі здатність людей до навчання, підвищення рівня знань, вмінь та компетентностей впродовж життя для відповідності ринку праці незалежно від країни.

Сучасне суспільство сьогодні характеризують не тільки як інформаційне суспільство, а більше як мережне, де важливу роль відіграє спілкування різних зацікавлених кіл через інформаційні мережі за інтересами та потребами. Основними рисами такого суспільства є: децентралізація процесів управління, індивідуалізація навчання, незалежність від часу та простору, розвиток ІКТ навичок та вмінь приймати рішення тощо.

Обравши шлях на кардинальні реформи, входження до європейського освітнього простору, поліпшення якості освіти, українська освіта потребує приведення всіх її компонентів до загальноприйнятих світових стандартів, що відповідатимуть кращим світовим зразкам, в тому числі і у галузі застосування комп’ютерних технологій.

Зупинимось на загальних відомостях та ключових позиціях впровадження ІКТ у освітніх системах країн світу. Так, у 2000 р. країни Європейського Союзу проголосили про загальну інформатизацію освітніх систем терміном до 2010 р. (Лісабонська декларація 2000р.). Важливим стратегічним напрямом та пріоритетом європейського співробітництва в галузі використання мультимедійних та Інтернет технологій в рамках покращення якості освіти (Вів’єн Редінг, Європейський комісар з питань освіти).

Останні стратегічні документи країн ЄС (Лісабонська декларація, Копенгагенська Декларація) передбачають, що формування інформаційної культури (e-Learningculture) у школах має забезпечити застосування ІКТ у викладанні та навчанні через всі навчальні програми. Це стосується професійного розвитку та підготовки вчителів, підтримки розвитку шкільних бездротових мереж, технічної підтримки та вимог щодо оновлення техніки та програмного забезпечення, а також інформаційного змісту навчання.

Педагогічні технології. Серед останніх тенденцій у розвитку педагогічних технологій слід відмітити той факт, що ІКТ надають можливості для вчителя застосовувати в роботі так зване проблемно-орієнтоване або конструктивістське навчання. Воно передбачає навчання у насиченому інформаційному середовищі в індивідуальному ритмі кожного учня, здійснювати контроль успішності новими інтерактивними методами та тим самим урізноманітнити професійні педагогічні навички та форми роботи.

Вимоги країн ЄС до інформаційної грамотності. Країни-члени Європейського Союзу визначили необхідність моніторингу рівнів інформаційної грамотності. Було переглянуто та розроблено необхідні кваліфікаційні стандарти у галузі ІКТ грамотності. Наприклад, країни ЄС ще на початку 2000 року ввели обов’язковий сертифікат з комп’ютерної грамотності для випускників загальноосвітніх навчальних закладів.

Стратегія ЄС: навчання впродовж життя. Країнами-членами ЄС було визначено 8 основних галузей ключових компетентностей:

  • (фундаментальні) навички рахування та письма;

  • базові компетентності в галузі математики, природничих науках та технології;

  • іноземні мови;

  • ІКТ навички та використання технологій;

  • вміння навчатись;

  • соціальні навички;

  • підприємницькі навички;

  • загальна культура.

Компетентнісний підхід до впровадження ІКТ та інформаційної грамотності. Питання ІКТ грамотності є сьогодні особливо важливим. Виділення ІКТ-компетентності як окремої складової загальноосвітньої обізнаності сучасної людини сьогодні зумовлено активним запровадженням комп’ютерних технологій у всіх галузях людської діяльності. В науковій літературі поняття ІКТ-компетентності сьогодні піднімають вчені як українські (П.В. Беспалов, А.А. Єлізаров, М.І. Жалдак, Н.В. Морзе, В.Ю.Биков, Смирнова-Трибульська Є.Н. ін.) [5], так і зарубіжні (L.H.Sagalnik, Ruchen Dominique, Spector J., Michael-de la Teja та ін.). Узагальнене бачення ІКТ компететнтності полягає у здатності особистості застосовувати інформаційні і комунікаційні технології для здійснення інформаційної діяльності, а саме: пошуку необхідної інформації, її оцінювання та вміння структурувати, аналізувати та користуватись нею і, так само, створювати та розповсюджувати у різних сферах своєї діяльності в залежності від ситуації. Набуття необхідних ІКТ компетентностей є складовою стратегії ЄС щодо навчання впродовж життя. Така позиція відповідає місцю та ролі ІКТ у щоденному житті сучасної людини.

Зупинимось детальніше на стані запровадження ІКТ у країнах ЄС. Так, щорічно в рамках проведення міжнародних досліджень PISA та PIRLS здійснюється моніторинг стану та результатів впровадження ІКТ у навчальний процес та доступу до них навчальних закладів, вчителів та учнів. Так, за останніми дослідженнями в країнах Євросоюзу на один комп’ютер припадало від 5 до 20 15-річних учнів (найбільший показник – Греція та Португалія. Найбільша кількість учнів на один комп’ютер – Польща).

В результаті здійснення так званого Пан-Європейського дослідження використання ІКТ в школі (Pan European survey on ICT use at school) було опитано близько 20 тис вчителів з 10 тис шкіл у 25 країнах світу. У 2008\2009 навчальному році основний фокус дослідження полягав у доступі до ІКТ їх можливостях, технології використання в навчальних закладах. Було виявлено такі дані:

• 96% шкіл країн ЄС мають доступ до мережі Інтернет;

•67% шкіл мають доступ до електронних мереж (Нідерланди, Естонія, Мальта - найвищий показник; Греція, Польща, Кіпр - нижчий – 15, 28,31%);

•співвідношення учень/комп'ютер – 1/9, що означає 100 учнів на 11,3 комп'ютери;

•північні країни, Нідерланди, Великобританія, Люксембург – мають найвищу кількість комп'ютерів на учня – 5 учнів на 1 комп'ютер.

За показниками використання комп’ютерів серед різних вікових груп учнів в ЄС:

•учні 9-10 років стверджують, що вони не часто користуються комп’ютерами;

•15-річні учні Франції, Німеччини, Бельгії стверджують, що вони у своїй переважній кількості рідко використовують комп’ютер у школі;

•найбільші показники спостерігаються у Данії, Австрії, Фінляндії, Швеції та Ісландії;

• рівень інвестицій країн ЄС у розвиток ІКТ в школах;

•європейські країни не сталять стратегічним завданням впроваджувати ІКТ на рівні початкової школи, за деякими винятками;

•відсоток шкіл в кранах ЄС, які використовують комп'ютери в класі, сягає від 61% у Північних країнах, Нідерландах, В.Британії, Словенії, Кіпрі, Ірландії, Люксембурзі, з однієї сторони, та до 20 % у Греції, Словаччині, Угорщині;

•наприклад, уряд Ірландії на період до 2013 р. запланував інвестувати €252 мільйони євро на впровадження ІКТ у школи (National Development Plan (NDP).

ІКТ у навчальних програмах. За даними дослідження, ІКТ інтегрується в зміст загальних предметів: Велика Британія, Швеція, Фінляндія, Нідерланди, Данія, де учні досягають значних результатів, а в інших країнах, де ІКТ викладається як окремий предмет – менших результатів. Обов'язковим на сьогодні в навчальних програмах вивчення інформаційної грамотності є для таких країн, як Італія, Болгарія, Чехія, Латвія, Литва, Угорщина, Словаччина.

•В Греції ІКТ є одним з обов’язкових предметів у денній початковій школі.

• У Франції ІКТ у зміст обов’язкової освіти початкової школи.

•У Великій Британії використовуються обидва підходи, де інформаційні технології можуть викладатись як окремий предмет, так і бути інтегровані через так звані крос-програмні комбінації.

• В Угорщині ІКТ навчання не є обов’язковим

•В Румунії ІКТ є предметом за вибором

Загальна доповідь Європейської комісії про використання та доступ до ІКТ “Використання ІКТ для підтримки інновацій та навчання впродовж життя” [1] (доповідь ЄК, листопад 2008 р.) була присвячена проблемам використання е-навчання починаючи з 2000 р. Дана доповідь включила основні висновки, які сьогодні є орієнтиром для багатьох європейських освітніх політик. Зупинимось на них детальніше:

1. Внесок ІКТ у освіту та навчання є видимий, але не такий, яким би мав бути. У системі освіти досліджених країн він не відображений у тій мірі, в яким він є у сфері виробництва та громадських служб.

2.Впровадження ІКТ в освіту потребує змін у всіх педагогічних, технологічних та організаційних засадах.

3. Потенціалом для впровадження ІКТ є підтримка розвитку всіх типів освіти (формальної, неформальної та терційної (інфoрмальної).

4.В освітніх системах ЄС не відображено достатньо інновацій у сфері ІКТ.

На основі даних висновків Європейською комісією було здійснено такі рекомендації:

1. Важливо впроваджувати в систему освіти інклюзивний та відкритий підхід до інформатизації.

2. Пріоритетом для співробітництва країн має стати застосування повного потенціалу ІКТ у освітній сфері, особливо, задоволення потреб у педагогічних, організаційних, технологічних інноваціях через:

• розвиток інноваційного навчання, включаючи ІКТ до змісту освіти та супроводжуючи його через підготовку вчителів та відповідні ресурси;

• розробку інструментів оцінювання та стандартів якості нагальних навчальних потреб, застосовуючи інструменти відкритої освіти та спектр ІКТ;

• побудову широкого застосування електронних засобів та приладів як можливості підвищення темпів впровадження креативного застосування ІКТ у навчанні та викладанні. Інформаційне суспільство вимагає від освіти під час підготовки конкурентоздатних фахівців не лише нових умінь і знань, але й перебудови стратегічної діяльності, спрямованої на врахування зазначених особливостей.

Огляд ситуації використання та доступу до ІКТ у країнах Європейського Союзу дає нам підстави говорити про останні тенденції та окреслити певні перспективи:

  • Рівень розвитку суспільства за останнє десятиліття, його інформаційно-технологічної бази, дали різкий скачок у розвитку комп’ютерної техніки, технології програмування та, як основне, появу нових засобів зв’язку та розвиток нових технологій та засобів навчання. Основною ознакою сучасного суспільства стало створення та робота інформаційних мереж: глобальних, локальних, корпоративних та інших.

  • Важливість розвитку та впровадження в систему освіти нових, особистісно-орієнтованих інформаційно-комунікаційних технологій в освіті є незаперечною у контексті швидкоплинних процесів розвитку технологій, виробництва, змін у економіці та соціальній сфері життя країни.

  • Важливим вбачається проведення внутрішніх серйозних досліджень застосування ІКТ у навчальних закладах та рівню володіння ІКТ навичками вчителів.

  • Інклюзивний та відкритий підходи д інформатизації навчального процесу мають стати стратегічними напрямами освітньої політики країн. Пріоритетом має стати співробітництво країн у сфері застосування повного сучасного потенціалу ІКТ у сфері освіти та створення рівних можливостей для навчальних закладів.

  • Розробка відповідних інструментів моніторингу навчальних потреб, а також оцінювання та стандартів якості є важливою як у сфері підготовки спеціалістів, так і для процесу організації навчання та створення інформаційного освітнього простору.

  • Розбудова технологій та засобів застосування електронних приладів та мереж, розвиток та впровадження проблемних методів навчання, креативного застосування ІКТ значно підвищить мотивацію учнів та професійні навички педагогів у сфері освіти.
  1   2   3

Схожі:

«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті»
Використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в освіті
: 004. 9 Дунаєвська Н. В. Використання інформаційно-комунікаційних...
Постановка проблеми. Характерним для майбутнього суспільства є широке використання інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ),...
І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь
Он-лайн ресурси та видання з використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті
Збірник наукових праць «Інформаційні технології в освіті»
Збірник присвячено таким напрямам наукових досліджень у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті та науці
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ ВЧИТЕЛЯ(ВИКЛАДАЧА) ІНФОРМАТИКИ Й ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Вчитель (викладач) і завідувач кабінету відповідають за організацію і проведення занять і ро­біт відповідно до вимог охорони праці...
Н. В. Скалій Роль інформаційно-комунікаційних технологій  у навчально-виховному процесі школярів
Х компетентностей учнів, визначених як орієнтири для виявлення результативності освіти України. Серед ключових компетентностей визначаються:...
«Використання програмного продукту Skype у навчальному процесі»
РОЗДІЛ І ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОФЕСІЙНІЙ...
Навчальних закладів було опитано 182 інженера різних спеціальностей. Досліджувались питання які стосуються використання таких дистанційних...
Використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці учнів ПТНЗ
Д суспільства на якісно новий ступінь розвитку інформаційне суспільство [1, ст. 213]. Відповідно постає проблема, як найдоцільніше...
Тема досвіду: використання інформаційно-комунікаційних технологій...
Досвід вивчався у 2009-2011 роках завідувачем методичного кабінету міського відділу освіти Трохименко І. М
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка