|
|
Скачати 0.76 Mb.
|
|
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ Бацуровська І.В. Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв З метою дослідження стану використання дистанційних технологій навчання в процесі діяльності викладачів вищих навчальних закладів було опитано 182 інженера різних спеціальностей. Досліджувались питання які стосуються використання таких дистанційних технологій як електронне листування, тематичні форуми, оперативні консультації чат-конференції, мережеві та аудіовізуальні технології соціальні сервіси та блоги. Отримані результати дають змогу стверджувати, що інженери в більшості в своїй діяльності використовують електронне листування, форум і чат. Електронне листування, яке використовують в своїй професійній діяльності 58% інженерів, дає можливість обмінюватись між собою різними файлами: кресленнями, фотографіями деталей на різних етапах удосконалення, звітною документацією, нормативними актами, та ін. Тематичні форуми використовують 51% інженерів з метою обмірковування питань пов’язаних з професійною діяльністю, обговорення планів розміщення обладнання, технічного оснащення і організації робочих місць, розробляти технологічні нормативи, інструкції, схеми складання, маршрутні карти і т.д.; Чат-конференціями користуються 47% фахівців інженерних спеціальностей. Завдяки таким конференціям спеціалісти мають можливість розглядати раціоналізаторські пропозиції щодо вдосконалення технології виробництва і давати висновок про доцільність їх використання в умовах підприємства. . Не більше половини опитаних інженерів використовують в своїй діяльності програмний сервіс Skype (47%), користуються електронною енциклопедією Wikipedia (44%) і сервісом Youtube (31%), який надає послуги хостингу відеоматеріалів. Незначний відсоток опитаних указує на використання в своїй діяльності соціальних закладок (11%), соціальних сервісів (12%), блогів (12%), персональні веб-сторінки (6%) та твіттеру (6%). Отже, при підготовці фахівців інженерних спеціальностей у вищих навчальних закладах, слід звертати велику увагу на використання інформаційно-комунікаційних технологій. ІНТЕГРАТИВНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАТИКИ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ Бєлявцева Т.В., Біла Ю.А. Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків Сучасний етап розвитку суспільства характеризується постійним бурхливим зростанням обсягу інформаційних потоків. Це відноситься практично до будь-якої сфери діяльності людини. Найбільше зростання обсягу інформації спостерігається у промисловій, фінансово-банківській та освітньої сферах. Враховуючи те, що діяльність майже всіх фінансових установ базується на використанні сучасних інформаційних систем та технологій, виникає необхідність підготовки відповідних фахівців економічного профілю, які можуть розробляти та використовувати новітні засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) до розв’язку практичних завдань у професійній діяльності. Для ведення фінансового та управлінського обліку зазвичай використовуються різноманітні облікові, інформаційно-правові й довідкові системи вкупі з офісними програмами. Отже, при підготовці економістів потрібно звернути увагу на формування відповідного рівня володіння сучасними ІКТ у сфері фінансової діяльності. На основі розробки та втілення певної групи навчальних професійних завдань у вказаних фінансово-облікових та інших інформаційних системах, створюються можливості: розв'язання питання формування професійної готовності майбутніх фахівців економічного профілю, сприяння вдосконаленню інформаційної й математичної підготовки у вузі, створення можливості забезпечення майбутнього фахівця економічного профілю фундаментальними й технологічними знаннями й уміннями. При цьому важливо звернути увагу на підбор завдань, їх декомпозицію, розв'язок математичними методами завдань, що піддаються формалізації, та розв'язок завдань творчими методами, якщо вони не піддаються формалізації, а також узгодження результатів розв'язків окремих завдань і одержання остаточного результату. Таким чином, використання ІКТ при розв’язанні завдань економічного характеру забезпечує керування процесом на всіх етапах розв'язку, можливість діалогової взаємодії, в ході якої можуть обговорюватися не тільки правильність тих або інших дій, але й стратегія пошуку розв'язання, планування й оптимізація виконання студентами завдання в цілому. Такий підхід до навчання студентів дозволяє забезпечити конкурентоспроможність майбутнього фахівця. Застосування моделей представлення знань при проектуванні модульної структури навчальних дисциплін у змісті вищої освіти на засадах інтеграції наукових знань Білоусова Л.І., Гризун Л. Е. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м. Харків Зважаючи на проблеми узгодженого викладання навчальних дисциплін різних циклів підготовки майбутніх фахівців, що виникають при формуванні змісту вищої освіти на різних рівнях, актуальність матеріалу, що репрезентується, зумовлюється необхідністю пошуку шляхів оптимізації та автоматизації процесу проектування модульної структури навчальних дисциплін, яке доцільно здійснювати на інтегративних засадах. Авторами було обґрунтовано і апробовано технологію проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань, на різних етапах якої було застосовано ідеї, методи і положення теорії штучного інтелекту. Так, було обґрунтовано необхідність покладення в основу структурування навчальної дисципліни певної моделі представлення знань та встановлено доцільність застосування семантичної мережі при моделюванні загальнопредметного рівня освіти; розроблено базові процедури представлення знань на основі фреймової моделі, які слід здійснювати на рівні навчального предмету та навчального матеріалу, та визначено переваги застосування фреймової моделі з точки зору здійснення інтеграції знань; встановлено математичні механізми здійснення зв’язків між найвищим (загальнопредметним) та нижчими рівнями формування змісту освіти; визначено математичні засади аналізу побудованої модульної структури навчальної дисципліни, автоматизації управління когнітивними процесами. На основі дослідження структури інформаційно-методичної системи вищого навчального закладу було визначено місце, яке має займати модульна структура навчальної дисципліни в базі знань означеної системи. Встановлено, що при моделюванні навчальних планів, що входять до бази знань, ієрархічною семантичною мережею, навчальні дисципліни є проміжними вершинами між початковими вершинами (вимогами ОКХ і ОПП) і кінцевою вершиною (комплексні кваліфікаційні завдання). Для розміщення даних про навчальну дисципліну у навчальній базі знань модульна структура кожної навчальної дисципліни моделюється за допомогою фреймової моделі представлення знань та певних продукційних правил, що забезпечують необхідні зв'язки між елементами слотів. ЖІНОЧА WEB-СТОРІНКА В ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ІНФОРМАТИКИ. Білоусова Л.І., Обозна М.Ю., Сендеров О.А. Харківський національний педагогічний університет ім. Г.Сковороди, Харківський фізико-математичний ліцей № 27. В рамках сайту з історії розвитку інформатики нами розробляється жіноча WEB-сторінка музею, починаючи зі знаменитої леді Ади Лавлейс, і ставшими знаменитими вже в наші дні Грейс Хопперс, Катерини Логвинівни Ющенко, Фрэнсис-Элизабет Аллен і Барбари Лисков. 1. Так Ада Лавлейс (1815-1852), самостійно розробила програму обчислення чисел Бернуллі, у якій Лавлейс продемонструвала можливості програмування на аналітичній машині Ч.Беббіджа, що і дає підстави вважати Аду Лавлейс першою у світі сучасною програмісткою. 2. Грэйс-Мюррей Хопер(1906 - 1992), послідовниця А.Лавлейс, народилася на 91 рік пізніше Ади Лавлейс. У роки другої світової війни Грэйс Хопер, у званні молодшого лейтенанта ВМС США працювала на електромеханічному комп'ютері Mark-1, побудований за описами А.Лавлейс аналітичної машини Ч.Бэббіджа, для розрахунків балістич-них таблиць. На чолі групи програмістів Грэйс Хопер заклала основні положення алгоритмічної мови COBOL. В відставку Грэйс пішла в 1986 році, у чині контр-адмірала ВМС США. 3. Катерина Логвинівна Ющенко (1919–2001 гг.) народилася у м.Чигирін, у родині українського вчителя історії і географії. Незважаючи на те, що вона була дочкою "ворога народу", заарештованого у 1937 році, вона зуміла уже в роки війни здобути вищу освіту і вже в 60-ти рокі працювала співробітником від-ділу теорії ймовірностей Львівського інституту математики, під керівництвом академіка Б.В.Гнеденко. Потім вона очолила обчислювальну лабораторію та брала участь у роботах по створенню першої радянської ЕОМ МЭСМ-1, під керівництвом академіка С.А.Лебедєва, а потім займалася теоретичним програмуванням, член-кореспондент АН України. 4. Фрэнсис-Элизабет Аллен (нар. в 1932 р.) - американський фахівець в області теорії обчислювальних систем, очолює дослідницьку групу Parallel TRANslatіon, у якій займається питаннями параллелизации обчислень. 5. Барбара Лисков (нар. в 1939 р.) - фахівець в області теорії обчислювальних систем, Її винаходи стали основою для розробки алгоритмічних мов C++, Java і C#. Таким чином, ясно, що роль жінок у розвитку обчислювальної техніки й інформатики величезна. Це видно з того, що робота Ади Лавлейс заклала основи сучасного програмування, а це дозволило через 1оо років побудувати електромеханічну машину "Марк-1". ЇЇ наступниці, Грэйс Хопер, Катерина Ющенко, Фрэнсис Аллен і Барбара Лисков також стали засновниками цілих наукових шкіл в інформатиці. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У НАВЧАННІ ШКОЛЯРІВ ОСНОВ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ Білоусова Л.І., Рибіна Ю.О. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди м. Харків В загальноосвітніх навчальних закладах вивчення дисципліни «Основи безпеки життєдіяльності» відіграє важливу роль у розробці ідеології безпеки, формуванні в учнівської молоді навичок конструктивного мислення та поведінки в надзвичайних ситуаціях. Проблема забезпечення тісного зв’язку між життям і навчанням є актуальною і потребує від вчителя основ безпеки життєдіяльності пошуку інноваційних методів і засобів навчання на основі реальних життєвих ситуацій. В умовах глобальної інформатизації освітянам у вирішенні цієї проблеми допомагають засоби телекомунікацій та інформаційних комп’ютерних технологій. В роботі розглянуто три напрямки використання інформаційно-комунікаційних технологій. Першим напрямком є використання ресурсів мережі Інтернет як невичерпного джерела інформації, що відрізняється масштабністю, оперативністю і гнучкістю. Інтернет забезпечує учнів достатньою кількістю наочних матеріалів з реальними життєвими фактами та подіями (науково-популярні статті, соціологічні дослідження, відео катастроф, терактів, страйків, тощо). Створення презентацій у середовищі Microsoft Office PowerPoint, фільмів – у Windows Movie Maker та Macromedia Flash – це є другий напрямок використання комп’ютерних технологій, який надає можливість учням у доступній формі представляти результати власної практично-дослідницької діяльності. Особиста інтерпретація життєвих подій заохочує дітей не тільки серйозно ставитись до проблеми, але і спонукає їх до критичного, конструктивного мислення, допомагає демонструвати своє бачення вирішення конфліктних ситуацій. Табличний процесор Microsoft Office Excel дає змогу учням аналізувати та порівнювати статистичну інформацію, створювати наочні графіки і діаграми, які відображають важливі дані про надзвичайну подію, що сталася (кількісні показники загиблих, травмованих, або результати соціологічних опитувань, тощо). Комплексне застосування вище зазначених інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні дозволяє вчителю основ безпеки життєдіяльності підвищити мотивацію учнів, ефективність засвоєння ними необхідних знань та набуття життєво необхідних навичок. ЗАДАЧИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТУПЕНЯ РИЗИКУ БАНКІВСЬКИХ ІНВЕСТИЦІЙ У ШКІЛЬНІЙ ІНФОРМАТИЦІ Білоусова Л.І., Сендеров О.А., Шихкерімов О.К. Харківський національний педагогічний університет ім. Г.Сковороди, Харківський фізико-математичний ліцей № 27. Інвестиції (від англійського слова investment) являють собою вкла-дення капіталу за допомогою банків, з метою одержання від цього в майбутньому доходів або прибутку. Важливість банків при цьому оче-видна, тому що здійснюючи капітальні вкладення, банки беруть участь в розширенні та відновленні основних фондів на підприємстві або в приватному бізнесі, тим самим сприяючи інтенсивному розвитку еконо-міки. Однак, банківські операції, як депозити так і кредити, завжди були пов'язані з ризиком втрат, а в наш кризовий час імовірність цих ризиків тільки зростає, особливо при інвестиціях у приватний бізнес. Для ухва-лення рішення про надання кредиту, банк повинен оцінити фінансові показники проекту сучасними комп'ютерними методами. Ціль даної роботи - розглянути задачи роботи банку по мінімізації ризиків кредиту або депозиту. По аналогії з поняттями фізики, ми розглядаємо задачи «статики» і задачи «динаміки» роботи банків. При цьому під «статикою» банківських завдань розуміються разово розв'язу-вані завдання на розміщення депозиту або на кредитування (тобто позичку). Під «динамікою» банківських завдань розуміється рух гро-шів, тобто урахування коливань цін на валютних ринках. Учні повинні виконати математичну постановку цих завдань, розробити алгоритми і програми їхнього рішення на сучасній комп'ютерній базі, що дозволить активно застосовувати ці матеріали як на практиці, так і у навчально-му процесі. Приклади таких завдань наведені в таблиці.
У цілому, результати цієї роботи можуть використатися як на практиці, так і у навчальних цілях на уроках економіки, інформатики та факультативу з економічної інформатики. ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПІДРУЧНИКІВ Бугайчук К.Л. Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків Електронний підручник – це навчальне електронне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), в якому рівнозначно та взаємопов'язано за допомогою відповідних програмних засобів існує текстова, звукова, графічна та інша інформація, що забезпечує безперервність і повноту дидактичного циклу процесу навчання, служить для групового, індивідуального або індивідуалізованого навчання, відповідає навчальній програмі та призначене для використання у навчальному процесі. Для розробки електронних підручників використовуються різні програмні засоби. Усі вони можуть бути поділені на наступні види
|
|
: 004. 9 Дунаєвська Н. В. Використання інформаційно-комунікаційних... Постановка проблеми. Характерним для майбутнього суспільства є широке використання інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ),... |
Використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці учнів ПТНЗ Д суспільства на якісно новий ступінь розвитку інформаційне суспільство [1, ст. 213]. Відповідно постає проблема, як найдоцільніше... |
|
«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті» Використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в освіті |
«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті» Використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в освіті |
|
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ ВЧИТЕЛЯ(ВИКЛАДАЧА) ІНФОРМАТИКИ Й ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Вчитель (викладач) і завідувач кабінету відповідають за організацію і проведення занять і робіт відповідно до вимог охорони праці... |
Н. В. Скалій Роль інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі школярів Х компетентностей учнів, визначених як орієнтири для виявлення результативності освіти України. Серед ключових компетентностей визначаються:... |
|
Андрющенко Микола Петрович Організація техніко-конструкторської діяльності... ... |
І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь Он-лайн ресурси та видання з використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті |
|
«Використання програмного продукту Skype у навчальному процесі» РОЗДІЛ І ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ |
Тема досвіду: використання інформаційно-комунікаційних технологій... Досвід вивчався у 2009-2011 роках завідувачем методичного кабінету міського відділу освіти Трохименко І. М |