Андрющенко Микола Петрович
Організація техніко-конструкторської діяльності учнів у гуртках технічної творчості засобами інформаційно-комунікаційних технологій
Постановка проблеми. Нині, враховуючи усі позитивні моменти впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у процес варто зазначити, що ІКТ є досить ефективним засобом досягнення навчальної та виховної мети. Відповідно можна висунути проблему використання цих технологій у процесі організації техніко-конструкторської діяльності учнів. Адже, як показує практика, саме завдяки використанню новітніх інформаційно-комунікаційних технологій під час уроків та занять, в учнів значно зростає інтерес до навчання, це позитивно позначається на кінцевих результатах. У даному випадку ІКТ є інструментом для формування мотивації на початковому етапі організації, та ефективним засобом керування цим процесом протягом техніко-конструкторської діяльності, і методом досягнення кінцевої мети на завершальному етапі.
Аналіз попередніх досліджень. Проблема розвитку творчого потенціалу особистості знайшла відображення у дослідженнях багатьох педагогів та психологів. Зокрема, розвиток творчих здібностей, психологічні аспекти творчої діяльності особистості розкриваються в працях А.В.Антонова, Ю.З.Гільбуха, Є.Н.Кабанової-Мєллєр, Т.В.Кудрявцева, Л.О.Леонтьєва, А.М.Матюшкіна, Є.А.Мілєряна, А.Ф.Єсаулова, Д.О.Тхоржевського, І.С.Якіманської та ін.
Дидактичні основи розвитку творчих здібностей розроблені в наукових працях Г.С.Альтшуллера, П.Р.Атутова, Ю.К.Бабанського, Р.С.Гуревича, Д.М.Комського, В.Г.Разумовського, М.М.Скаткіна, Ю.С.Столярова, В.К.Сидоренка, С.А.Хорошавіна та ін. Проблема впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес досліджувалась в працях Б.Б.Бєсєдіна, С.М.Голованя, Ю.С.Горошка, В.П.Дровозюка, М.І.Жалдака, та інших учених.
Мета дослідження полягає у застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій, під час організації техніко-конструкторської діяльності учнів у гуртках технічної творчості.
Виклад основного матеріалу. Творча діяльність притаманна лише людині. Вона виступає як діалектичний процес взаємодії суб’єкта й об’єкта, у процесі якого здійснюється опредмечування людської сутності та їхнє розпредмечування. А саме в цьому діалектичному процесі відбувається розвиток творчих здібностей людини. Творче завдання є одним із засобів організації техніко-конструкторської діяльності учнів, який можна поділити на кілька етапів [1].
На першому етапі необхідно створити проблемну ситуацію, яка спонукає школяра до техніко-конструкторської діяльності, тобто сформувати високий рівень мотивації цієї діяльності. Для цього можна використати безмежні ресурси Всесвітньої мережі Інтернет, на незліченних сторінках якої ми маємо можливість заздалегідь знайти багато необхідних матеріалів, ілюстрованих та зображених у вигляді фотографій чи схем, як готового продукту чи виробу, так і методи й способи його виготовлення, технологічні картки, схеми, тощо. Потрібно лише скористатись будь-якою зручною пошуковою системою, за ключовими словами, наприклад «цікаві саморобки», і система нам видасть багато результатів з Веб-сайтами, на яких можна знайти та відібрати оригінальні вироби інших учнів, щоб зацікавити та спонукати учасників гуртків до власних технічних ідей та рішень. Цікавим є те, що інформацію в цифровому варіанті дуже легко продемонструвати. Найкраще це можна зробити за допомогою мультимедійного проектора або великого монітора, тому що цей спосіб надає можливість охопити велику кількість аудиторії, сприяє колективному обговоренню, аналізу та визначенню позитивних і негативних моментів у показаному матеріалі. Але саме основне – учні можуть візуально побачити і уявити готовий виріб чи механізм та технічну ідею його створення! Це зацікавить їх і мимовільно зачепить їх уяву та творче мислення. Продемонстрований цікавий матеріал із елементами креативності, виконаний іншими учнями, буде мотивувати учасників гуртка до власних технічних ідей.
На другому етапі школяр конкретизує ідею створення технічного об’єкту у формі техніко-конструкторського завдання. Для цього також можна використати Інтернет. Учень залучається до творчо-пошукової діяльності. Він спочатку ставить перед собою мету створити певний технічний пристрій і визначає для себе його функціональне призначення (яке буде виконувати пристрій), умови експлуатації, з’ясовує у загальних рисах будову та принцип дії, дає назву виробу. У цьому випадку юний технік може знайти корисну інформацію, історичні факти, схеми, рисунки, методи та засоби створення як окремої операції так і всього виробу.
На третьому етапі завершується складанням техніко-конструкторського завдання. Отримавши певну інформацію про способи розв’язування подібних завдань, члени технічного гуртка вибирають засоби їхнього вирішення, передбачають конструктивні особливості майбутнього пристрою - види вузлів та деталей, їх кількість і основні функції, приблизні розміри та габарити виробу. Учні здійснюють елементарні попередні розрахунки конструкції виробу. Використовуючи мережеві сервіси та протоколи обміну інформацією (наприклад ICQ, Skype, E-mail, FTP, HTML) вони мають змогу в реальному часі обговорювати та аналізувати накопичені матеріали, та обмінюватись ними на великій відстані.
Четвертий етап полягає у виборі шляхів та засобів розв’язання техніко-конструкторського завдання. Керівник гуртка за допомогою ІКТ знайомить вихованців з аналогічним рішенням подібних завдань, використовуючи при цьому як описову, так і графічну інформацію, а також натуральні вироби і макети, знайдені в мережі Інтернет, або електронних журналах.
На цьому етапі діти пропонують варіанти розв’язання творчого завдання, під час яких керівник технічної творчості учнів використовує різні форми та методи організації занять. Це може бути наприклад, колективне обговорення побаченого.
На п’ятому етапі техніко-конструкторської діяльності школярів відбувається переведення уявних образів конструкцій виробів на мову графіки. Знову ж таки, застосовуючи графічні можливості комп’ютера, за допомогою спеціального програмного забезпечення (наприклад Paint, Photoshope, Corel Draw, Компас 3D) можна набагато краще та якісніше відобразити необхідну схему, креслення, ескіз чи певний механізм.
Шостий етап техніко-конструкторської діяльності передбачає демонстрацію проектів. Учні пропонують свою розробку приблизно за такими пунктами:
1) оригінальність і грамотність конструктивного рішення;
2) технологічність розробленої конструкції, можливість її виготовлення на наявній матеріально-технічній базі;
3) правильний підбір і дешевизна матеріалів, додержання інших принципів та правил конструювання, використання уніфікованих деталей, вузлів, низька матеріаломісткість та ін.;
4) застосування знань з основних наук, рівень творчості у процесі розв’язання завдання;
5) можливість проміжного контролю якості майбутнього виробу;
6) манера та вміння відстоювати свою ідею, комунікативні можливості учня.
Під час демонстрації своєї розробки учень може принести усі знайдені матеріали та інформацію, відсортувавши і згрупувавши її в єдину цілісну систему, у вигляді Веб-сайту, який би зміг би наочно й ефективно відобразити хід думок та послідовність дій на кожному етапі конструювання. У результаті чого, кожен учасник зможе ретельно в індивідуальному чи колективному порядку ознайомитись із проектом.
Після внесення певних коректив, доробки або переробки й модифікацій ескізних зображень, унаслідок вибору кращих із них, затверджують остаточний варіант, який в подальшому доповнюється пояснювальною запискою і робочими кресленнями з дотриманням всіх умовних позначень та вимог до виконання технічної документації. Лише після цього можна розпочинати виготовлення виробу за розробленими проектами.
Отже, наступний, сьомий етап техніко-конструкторської діяльності учнів полягає у виготовленні виробу. На цьому проміжку відводиться основна частина на самостійне або групове виробництво виробу. Юні конструктори можуть знаходити в мережі необхідні вказівки по роботі певного обладнання, чи відповіді на запитання, що виникли в процесі розробки.
Заключний, восьмий етап передбачає захист проекту. Знову ж таки можна використати мультимедійний проектор, або комп’ютерну мережу. Тут може бути застосований вище вказаний Веб-сайт із усією необхідною документацією. Крім того, можна до нього додати відеоролики та фотографії, на яких відображено створений продукт у дії. Все це аргументується коментарями конструктора, який особисто, або за допомогою напарника може безпосередньо керувати презентацією, і складає загальне враження й висновки про виконану роботу.
Висновок. Отже, використання інформаційно-комунікаційних технологій ефективно сприяють організації техніко-конструкторської діяльності учнів у гуртках технічної творчості на усіх етапах проектування. Їх широкі можливості дозволяють позитивно впливати на процес пошуку, подачі, засвоєння, повторення, та закріплення навчального матеріалу. Комп’ютерні глобальні та локальні мережі розширюють інформаційні ресурси для учнів, що надає змогу зручно та якісно отримати необхідні відомості або відповіді на запитання, що виникають у процесі проектування.
Список використаних джерел
Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.rusnauka.com/18_EN_2009/Pedagogica/48693.doc.htm
Таравський І.К., Пильтяй О.М. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Етапи вирішення творчих завдань під час проведення гурткової роботи.
|