|
|
Скачати 3.09 Mb.
|
2.10.Що таке масова свідомість Тепер, з”ясувавши у загальних рисах, що являє собою свідомість, зокрема – суспільна свідомість, розглянемо поняття „масова свідомість” та “національна свідомість”. Ось типова характеристика масової свідомості, як вона усталилася у радянській літературі: “Масова свідомість - це суспільна свідомість мас (класів, соціальних груп) конкретного суспільства, яка відображає умови їх повсякденного життя, потреби інтереси. Масова свідомість включає в себе поширені в суспільстві ідеї, погляди, уявлення, ілюзії соціальні почуття людей. У ній переплітаються буденно-психологічний та теоретико-ідеологічний рівні суспільної свідомості, хоча реальна наявність теоретико-ідеологічних елементів та їх питома вага у масовій свідомості залежать від історичних умов та ступеня розвитку мас як соціального суб”єкта. Стан масової свідомості виражають громадська думка, настрої та дії мас. У класово антагоністичних формаціях масова свідомість складається стихійно, як результат впливу безпосередніх умов та тиску панівної ідеології, яка нав”язується масам усіма засобами духовного впливу, що перебувають в руках політично та економічно пануючого класу...Марксистсько-ленінські партії у своїй діяльності враховують реальний стан масової свідомості трудящих і разом з тим розвивають її шляхом внесення до неї наукової та революцйної ідеології, шляхом вховання мас на їхньому власному політичному досвіді.При соціалізмі якісно змінюється сам механізм виникнення масової сідомості, в ній різко зменшується елемент стихійності і зростає значення та роль активного та цілеспрямованого начала” і т.д.( Философский словарь. – М.,1986,с.285-286) Отже, громадська думка, будучи вираженням певного стану масової свідомості, включає в себе (принаймні, може включати) поширені (!) в суспільстві ідеї, погляди, уявлення, ілюзії соціальні почуття людей, і в ній “переплітаються” різні “рівні” суспільної свідомості (Йдеться, поза сумнівом, про відмінність „буденної” – живої - від „теоретико-ідеологічної” – жорстко фіксованої -свідомості). Гаразд. А що означає в даному контексті епітет свідомості -„масова”? Йдеться про поширеність (масовидність) певного феномена (змісту суспільної свідомості) чи про свідомість власне „мас”? Ось порівняймо кілька формулювань, до яких увіходить епітет „масова”: „Масова комунікація - систематичне поширення повідомлень (через пресу, радіо, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис ) з метою утверждения духовних цінностей даного суспільства здійснення ідеологічного, політичного, економічного чи організаційного впливу на оцінки, думки та поводження людей. Характер та мету масової комунікаці як знаряддя ідейно-політичної боротьби, управління, пропаганди, поширення культури, реклами визначаються соціальною природою суспільства”. (Советский энциклопедический словарь. –М.,1979 ) Слово масова в даному випадку вживається у значенні числівника. Подібно, як і в наступному: „Теорія масового обслуговування - резділ математики, що вивчає системи, призначені для обслуговування масового потоку вимог випадкового характеру. Типовий приклад такої системи — автоматична телефонна станція, де випадковим чином надходять «вимоги» — визови абонентоів, а «обслуговування» полягає у з”єднанні їх з іншими абонентами. (Советский энциклопедический словарь. –М.,1979) А ось у наступній дефініції вже не так ясна функція цього епітету: „Масова культура – (у філософії, соціології) узагальнена характеристика панівного у сучасному буржуазному суспільстві типу культури, перетвореної у виробничо-комерційну форму виробництва та поширення за допомогою засобів масової комунікації стандартизованих духовних благ; основні риси - примітивізм у зображенні людських відносин, зведення соціальних конфліктів до зіткнення „хороших” та „поганих” людей, розважальність, сентиментальність, натуралістичне смакування насильства,, сексу, розпалювання расових та національних забобонів, культ успіху, споживацтва, насадження конформізму тощо мають на меті підпорядкування свідомості мас буржуазним цінностям та способу життя.” (Советский энциклопедический словарь. –М.,1979) Як видно з цього пасажу, слово масова у даному контексті відіграє роль зовсім не числівника, перебираючи на себе роль якісної характеристики. Зверніть увагу і на те, що замість поширеного „масова свідомість” вжито цілком певний вираз „свідомість мас”. (Вираз “масова свідомість” являє собою дещо “метафоричне” (завдяки інверсії у його побудові). Отже, попри всю можливу і наявну плутанину значень слова маса як числівника (синонім „величезної кількості”: „маса задоволення!”, „маса помилок” іт. д.) та іменника (означення суб”єкта історичної дії: „трудящі маси”, „робітничі маси”) йдеться, поза сумнівом, саме про свідомість мас. Таким чином, аби скласти точніше уявлення про те, що власне являє собою „масова свідомість”, необхідно докладніше з”ясувати, що ж таке “маса“? У наш час це слово використовують і як науковий термін (у фізиці -для однієї з характеристик матерії, що визначає інертні та гравітаційні властивості речовини,зокрема ваги; , у математиці та деяких інших сферах знань) та у побуті ним означують значну кількісну, хоча й достеменно не обліковану, характеристику певних явищ: “маса прибутку”, ”маса додаткової вартості”, “маса народу”. В останньому випадку часто-густо вдаються до інверсії, кажуть „трудящі маси”, “народні маси”, або й зовсім пропускають слово “народ” і кажуть просто маси... Погляньте-но, запрошував Ортега-і-Гасет своїх сучасників у 1929 р.: “міста повні людей. Доми повні пожильців. Готелі повні гостей.Поїзди повні подорожніх. Кав”ярні повні публіки. Променади повні перехожих. Приймальні славних лікарів повні хворих. Вистави, хіба що вони занадто невчасні, повні гладачів. Пляжі повні купальників. Питання, яким раніше ніхто не журився, стає майже постійно проблемою, а саме: де знайти місця?” (Х.Ортега і-Гасет. Бунт мас.// Вибрані твори..-К.,1994,с.15) Звідси Ортега робить висновок: “в суспільстві маси взяли повну владу. А що маси, з своєї природи, не повинні та й не здатні керувати власним буттям , а ще менше правити суспільством, то це значить, що Європа переживає тепер найтяжчу кризу, яка лише може охопити народи, держави чи й культури”. (Х.Ортега і-Гасет. Бунт мас.// Вибрані твори..-К.,1994:15). Для назви свого есе Ортега обрав словополучення, яке не залишає жодних сумнівів щодо оцінки ним ситуації, -“Бунт мас”. У цьому зв”язку видається не позбаленим сенсу аналіз етимології цього кючового слова, терміну та поняття. Слово маса зазвичай виводять від латинського massa, що мало декілька значень: грудка (землі, глини), жмут (вовни), клубок (ниток), злиток (заліза, свинцю) тощо, але воднораз і - “первісна матерія”, “хаос”. Однак у цього слова є й більш глибоке історично-лінгвістичне коріння. Латинське massa бере початок від грецького дієслова massow (массоу), що в оригіналі означає місити; утворений від нього іменник masson (масон) означає місиво!.. Ось на якому “грунті” виросли та розплодилися різноманітні концепції “масовізму: масове суспільство , масова культура , масова комунікація, масова свідомість ... Першопочатковим у цьому ряду виявилося поняття “суспільна маса”- “місиво”. “Натовп - це поняття кількісне й зорове, - твердив Х.Ортега-і-Гасет. - Перекладімо його, не змінюючи сутності, на суспільствознавчу термінологію. Тоді ми одержимо поняття суспільної маси... Отак, - повчально проголошує Ортега, - проста кількість - юрба - перетворюється (!?) в якісне визначення (Х.Ортега і-Гасет. Бунт мас.// Вибрані твори..-К.,1994:17) Щойно наведена “логічна” (з дозволу сказати!) операція, що її провів Ортега, - зовсім не новизна в історії мислення, як не нова й загалом соціально-політична ситуація, що спонукає ідеологів до подібних операцій. Здійснена ця операція за допомогою софістичних маніпуляцій: підміни понять та порушення критеріїв логічного поділу (дихотомії). Поняття „маса” („юрба”, „натовп”) Ортега характеризує як “кількісне і зорове”. Це нісенітниця, коли не умисний софізм: “зорових” понять ніколи і ніде не існувало; тут явне сплутування різних рівнів різних категорій пізнання: “поняття” та “уявлення”. Мислення - це розумові дії з поняттями; операції ж з уявленнями (які справді можуть бути зоровими, слуховими, смаковим, тактильними тщо) - прерогатива уяви,фантазії. Не кажучи вже про те, що “перетворення” реального явища (юрба) на логічну категорію (визначення) достоту нагадує логіку кумедного анекдотичного армійського старшини, який наказав солдатам “копати траншею від паркану і до... обіду”. Та навіть поняття “натовп” на поняття “суспільна маса” самою процедурою “перекладу на суспільствознавчу термінологію” не перетвориться. Подібне “перетворення” може статися лише при застосуванні відомої технології “перетворення“ на очах глядачів води на вино (чи “порося”- на “карася). Це „фокус” або ілюзія -продукт уяви, фантазії. “Суспільство, - стверджує Ортега, - це завжди динамічна єдність двох чинників: меншини і мас”. (12:17) Знову своєрідний вигин (“закарлюка”) думки. За правилами логічного поділу меншості (“меншина”) має протистояти більшість; “масі” ж мала б протистояти її (маси) “питома одиниця”... Та послідуємо за ходом думки автора “Бунту мас” далі: “Меншини - це спеціально (зауважимо:іспанське слово especial має також значення особливо, особливим чином; especie, від якого воно походить, означає (крім іншого) рід, вид, сорт”- О.Т.) кваліфіковані одиниці чи групи одиниць. Маса - це сукупність осіб без спеціальної кваліфікації... - Маси - це “рядова людина”, “це якісна однорідність, це суспільна безформність, це людина, що не відрізняється від інших, а є повторенням загального типу”.(Х.Ортега і-Гасет. Бунт мас.// Вибрані твори..-К.,1994:17) Таким чином, ”маса”, “суспільна маса”, в інтерпретації Ортеги, - це, так би мовити, “сукупний продукт серійного виробництва”: величезна кількість “наштампованих”, виготовлених за одним “кліше”, за однією і тією самою “пресформою” ... людей. Власне, навіть не зовсім людей, а лише їх, так би мовити, “подоб”: бо “поділ суспільства на маси та на добірні меншини (зверніть увагу: “меншини” вже не просто “спеціально кваліфіковані”, а -добірні: “еліта”! Нагадаємо, що корінь цього слова - вибір, добір - міститься у французькому egalite - О.Т.) є поділом не на суспільні класи, а на класи людей”.( Х.Ортега і-Гасет. Бунт мас.// Вибрані твори..-К.,1994:18) Отже, виявляється, є нібито люди “вищого”... сорту (“добірні”, за термінологією Ортеги) та сорту “нижчого”: “маса”, до якої так і липне епітет “сіра”. “По суті, - веде далі Ортега-і-Гасет,- масу можна дефініювати як психологічний факт, не чекаючи на те, щоб одиниці з”явилися в накопиченні. В присутності однієї особи ми можемо пізнати, чи вона належить до маси, чи ні. Маса - це кожний, хто сам не дає собі обгрунтованої оцінки - доброї чи злої, а натомість почуває, що він “такий, як усі”, і проте тим не переймається і навіть задоволений почуватися тотожним з іншими”. (Х.Ортега і-Гасет. Бунт мас.// Вибрані твори..-К.,1994:18) Від часу помітного зростання суспільних продуктивних сил і, отже, виробництва засобів до життя, число людей на Землі дедалі збільшувалося, так що уже в античні часи суспільство змушене було розширювати територію розселення та розміри міст, а в містах - зводити велетенські споруди, придатні для зібрань значної кількості людей. Спочатку це були приміщення для розваг (Театрони, Одеони- у Стародавній Греції, Театри та Цирки - у Римській імперії), потім - для торгівлі (римські “базиліки”), для відправи санітарно-гігієнічних потреб (римські терми, східні купальні, бані), проведення колективних молінь (християнські церкви, мусульманські мечеті, буддійські храми ) тощо. І тоді вже суспільство поділялося на “більшість” (народ, демос ) та “меншість” (знать, аристократія, нобілітет, шляхта), раби і рабовласники, феодали і кріпаки і т.д. І таксамо “добірні” представники тодішніх “меншин” прагнули представити людей з “більшості” не зовсім повноцінними членами співтовариства. (Хто не пам”ятає, що рабів їх власники вважали просто думаючими тваринами?). І навіть “логічні операції” при цьому застосовували достоту подібні. Людей “нижчого сорту” іменувли на загал охлосом, як тепер - масою (ocloz по-грецьки означає чернь, простолюддя, голота, сірома і т.д.). Так от із цієї “маси” греки шляхом нескладної словесної маніпуляції також виділяли “питому одиницю” охлосу: до слова ocloz вони додавали слово, що означає “один” -monoz - і здобували “охломона” (oclomonoz). Подібно, як і у нас із збірного поняття “сірома” “сіромашшя” виокремили відповідну “питому одиницю” - сіромаха. Щоправда, з присмаком співчуття, а не зарозумілої зверхності та зневаги, як у випадку Ортеги. Зрештою, на виразне вербальне вивершення своєї “лінгвістичної операції” Ортега не наважився - не посмів чомусь з маси виділити питому одиницю (“масона”?), натомість означив цю одиницю як “рядова людина” (еквівалент улюбленого у нас евфемізму - “пересічна людина”, “проста людина”)... Проте не такими делікатними були його вчителі, які задовго до того, як Ортега, навчаючись у німецьких університетах, так би мовити, „гострив свої мізки на бруску ніцшеанства”, також „калібрували” людей за „сортами”, особливо виділяючи при цьому „людей високої та добірної породи” (Ф.Ницше. Человеческое, слишком человеческое.//Соч. в 2-х томах.-Т.1.-М., 1990, с.234). Цих вони іменували надлюдьми (Übermensch) на противагу „недолюдям” (Untermensch), що нібито становлять оту саму „масу”, „місиво”. „Кажу вам, прийде надлюдина, - пророкував Ніцше: - Білява бестія, спрагла здобичі і перемог, - тут неможливо помилитися”. Злобою, незбагненною люттю та ненавистю „киплять” його слова, звернуті до мас : „Багато, дуже багато народилося і надто довго вони вже висять на своїх гілках” – так говорить його „Заратустра”. А в „Прагненні влади” „філософ” жадає, щоб „вищі люди (!) оголосили війну людським масам”,бо, бачте, - ви тільки вчитайтесь та вдумайтесь! -„величезна більшість людей не має права на існування”. Які людиноненависницькі „теорії”, які бузувірські політичні концепції та нищівні воєнні стратегії „вилупились” із цих „елітарних гіздилищ”, добре відчуло на собі людство у ХХ столітті... Ще у 1908 році англійський „інтелектуал” Д.Г.Лоуренс, ознайомившись з шизофренічними писаннями Ніцше, повідомляв у приватному листі: „Якби я мав змогу, я збудував би залу смерті, завбільшки з Кришталевий палац, там стиха награватиме військовий оркестр і яскраво світитиме кінематограф; потім я піду по вуцлицях і завулках і заведу їх усередину – всіх недужих, кульгавих, калічних; я їх вестиму лагідно, і вони всміхатимуться, втомлено шепочучи подяки, оркестр стиха гратиме „Алілуя”. До нацистських „газових камер”, прообраз яких тут вимальований, залишалась тоді всього лише три десятки років – час одного покоління людей ... Подібних поглядів та почувань дотримувався і широко знаний у нас за романом „Війна світів” Герберт Уелс (1866-1946). У своїх „Передчуттях” він постає як апологет „євгеніки” - так званої „науки” про „вдосконалення людської породи” шляхом нищення кволих, ницих і взагалі „небажаних”: „А як нова республіка ставитиметься до нижчих рас, - допитувався він,- до чорних... жовтих... і до тих ніби термітів цивілізованого світу – євреїв?..” „Коли стати на грунт соціології, - зауважує Н.Дейвіс у дослідженні якого (Норман Дейвіс. Європа.Історія.-К.,2001.) наводяться вищецитовані одкровення ніцшеанців, - погляди Ніцше можна тлумачити як інтелектуальну огиду перед розвитком масової письменності і масової культури взагалі. Ці погляди перйняв міжнародний гурт митців та письменників, які прагнули зміцнити бар”єри між так званою „високою культурою” і „низькою культурою”, а звідси й зберегти свою самозванну роль “аристократії духу”. В цьому аспекті ідеї Ніцше стали гідним партнером мистецькому модернізмові...” (Норман Дейвіс.Європа.Історія.-К.,2001,с.886) Популярність ідей Ніцше серед інтелігенції на початку ХХ ст. свідчила про велику паніку, спричинену нібито „загрозою мас”,- співчутливо цитує Дейвіс свого співвітчизника – дослідника взаємин інтелектуалів та мас (John Carey. The Intellectuals and theMasses.- London, 1992 :4) і показує, як цій популярності посприяла сестра Ф.Ніцше. „Елізабет Ніцше-Форстер (1846-1935), що 1886 року очолювала загін „арійських” поселенців по дорозі до колонії Nueva Germania (Нова Німеччина”) в Парагваї, доглядала свого недужого брата ( -на цей час клінічно душевно хворого- О.Т) і привласнила („препарувала”, за виразом Дейвіса. –О.Т.) його ідеї. Вона товаришувала з Вагнером і Муссоліні, обожнювала нацистів і пов”язала ім”я Ніцше з расизмом та антисемітизмом. Заплаканий фюрер прийшов на її похорон”.(6:886). Важливо пам”ятати, підкресслює Дейвіс, що „оті „маси”, що їх так упослідили наклепники, не існували й не існують” ( Там само, с.886) і в союзники знову запрошує сучасного дослідника взаємин „інтелектуалів” та „мас”: „Ту або ту юрбу ще можна бачити, - полемізує явно з Ортегою Д.Карей, - але маса – сума всіх можливих юрб – це юрба у метафізичному аспекті ...метафора ...що обертає решту людей на конгломерат ... і заперечує їхню індивідуальність, яку ми приписуємо собі та людям, яких знаємо”.( John Carey. The Intellectuals and theMasses.- London, 1992 :21) Поняття “масова свідомість”, що за визначенням має бути „свідомістю мас”, оскільки засновується на хибному уявленні про про „маси” як нібито скопища „низькосортних” людей, двозначне і фальшиве. Його коректно застосовувати лише у значенні кількісної характеристики – обсягів поширення у суспільстві ідей, уявлень, оцінок, зміст яких потребує аналізу у кожному конкретному випадку поза межами поділу людей на „сорти” та „породи”. |
|
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ КИЇВ НТУУ "КПІ" 1997 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ... МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ "КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ" |
Курс лекцій СУМИ 2003 МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ... Курс лекцій спрямований на надання студентам допомоги по вивченню навчального курсу з „Торгового права” та розрахований на студентів... |
|
СПІЛКА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ СПОРТИВНОГО ТАНЦЮ УКРАЇНИ, МОЛОДІЖНА РАДА СГОСТУ, ТСК „ЧЕМПІОН” Місце проведення: м. Київ, проспект Комарова 1, НАУ (Національний авіаційний університет), Центр культури та мистецтв |
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Одним з важливих етапів процесу підготовки висококваліфікованих спеціалістів є написання та захист курсових робіт. Навчальним планом... |
|
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Василевич В. В. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини).... |
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни... Рецензенти: Валюх З. О., д філол н., проф. (Київський національний лінгвістичний університет); Григор’єва О. О., к філол н., доц.... |
|
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ЕКОНОМІЧНИЙ... Дисципліна «Бухгалтерський облік і експертиза» на ІУ курсі у 7 семестрі в обсязі 50 годин, з них лекцій 26 год., самостійна робота... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙ... Головченко О. М., Ананьєв Є. П. Сучасна економічна теорія: курс лекцій – Одеса: м. Роздільна ТОВ «Лерадрук», 2012. 204 с |
|
Програма для вчителів-наставників Допроектне дослідження здійснюється за підтримки консультантів з Великої Британіі Ланкастерський університет та Коледж Св Марка та... |
Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ Торговельне підприємство у процесі своєї діяльності постійно наражається на різноманітні ризики. Ці ризики можуть призвести до непередбачуваних... |