|
|
Скачати 1.62 Mb.
|
|
1. Сутність економічного мислення Мислення – це психологічний процес із відкриттям нового знання, вирішення проблеми на основі переробки отриманої інформації. Мислення є найбільш загальною і опосередкованою формою психологічного відображення, що встановлює зв’язок між пізнаваними об’єктами. Економічне мислення – складова мислення людини взагалі. Воно безпосередньо пов’язане з економікою. Це пізнання сутності економічних процесів, виявлення їхніх закономірностей за допомогою розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо) і реалізація економічних знань, умінь і якостей особистості в економічній діяльності і поведінці в цілісному економічному процесі. Воно виступає як процес осмислення суб’єктом реальних господарських ситуацій, що підвищують ефективність трудової діяльності, яка визначає економічну поведінку людини і стиль господарської діяльності. Основними характеристиками економічного мислення є наступні:
Економічне мислення як мислення людини взагалі формується в процесі виховання, навчання, одержання освіти, підготовки, підвищення кваліфікації, тощо. Система освіти впливає на формування економічного мислення людей, а потім діючи в економічній сфері і на економічну свідомість. Економічне мислення є формою прояву економічної свідомості в конкретній суспільній соціально-економічній ситуації. 2. Середовище формування економічного мислення: економічне, політико-правове, соціально-культурне. Економічне мислення - це пізнання сутності економічних процесів, виявлення їхніх закономірностей за допомогою розумових операцій і реалізація економічних знань, умінь і якостей особистості в економічній діяльності і поведінці в цілісному економічному процесі. Економічне мислення як мислення людини взагалі формується в процесі виховання, навчання, одержання освіти, підготовки, підвищення кваліфікації, тощо. Таким чином, економічне мислення розвивається в певному середовищі. Найбільш впливовим середовищем є економічне. Основними факторами формування економічного мислення суб’єкта є:
Чим більш значущими є фактори формування і розвитку економічного мислення, тим більшою є включеність соціального в економічну практику. 6. Роль економічної науки у формуванні професійної компетенції. Компетенція – це знання і уміння у певній сфері людської діяльності; компетентність – це якісне використання компетенцій, специфічна здатність ефективного виконання конкретних дій у предметній сфері, включаючи вузько предметні знання, особливого роду предметні навички, способи мислення, розуміння відповідальності за свої дії. Професіональна компетенція в цілому характеризується сукупністю інтегрованих знань, умінь і досвіду, а також особистісних якостей, які дають можливість людині ефективно проектувати та здійснювати професійну діяльність у взаємодії з навколишнім світом. Виділяють прості (базові) компетенції, які формуються на основі знань, умінь, здібностей, що легко фіксуються та проявляються у певних видах діяльності; та ключові – надзвичайно складні для обліку та виміру, що проявляються у всіх видах діяльності, у всіх відношеннях особистості зі світом, що відображають духовних світ особистості і сенси її діяльності . Професійні компетенції фахівців бакалаврського та магістерського рівнів підготовки мають свій об’єкт, класи професійних завдань:
3. Типи економічного мислення: стандартний і творчий. Під економічним мисленням слід розуміти опосередковане і узагальнене відображення економічної дійсності, що включає: по-перше, пізнання економічної системи та притаманних їй об’єктів економічних законів та категорій; по-друге, засвоєння отриманих знань, їхнє перетворення, переконання, уміння та навички, мотиви діяльності; по-третє, реалізацію цих переконань, навичок і мотивів в економічну поведінку. Основними типологіями економічного мислення є:
Наукове мислення – спосіб осмислення дійсності, що базується на раціональному, системному, доказовому пізнанні. Основною метою є отримання об’єктивної істини. Науковому мисленню притаманні такі основні ознаки:
Ненаукове мислення – мислення на обмежено раціональному або повністю ірраціональному, несистемному, недоказовому підході до економічної діяльності. Йому притаманні такі ознаки: несистемність, хаотичність, звернення до авторитету. Всі види неекономічного мислення можна поділити на релігійне та містичне економічне мислення, ідеологічне та повсякденне. Повсякденне економічне мислення базується на здоровому глузді, життєвому досвіді, практичній кмітливості. Воно надзвичайно широко розповсюджено серед людей, які не мають фахової економічної освіти. Однак, воно є досить ефективним і дає можливість багатьом людям досягти значних індивідуальних економічних успіхів. Наукове та повсякденне мислення має ряд відмінностей: 1). Наукове економічне мислення – це об’єктивні відомості про економіку, а повсякденне – суб’єктивні погляди. 2). Для наукового характерні всебічність, системність (цілісність) поглядів, а для повсякденного – уривчасті та однобічні відомості. 3). Для наукового характерним є з’ясування суті явищ і процесів, для ненаукового – поверхові уявлення про процеси, явища. Релігійне та містичне – полягає у посиланні на авторитет; ведення економічних справ у відповідності до певних морально-етичних норм, проповідуваних релігією (заперечення лихварства у Християнстві). Ідеологічне («ілюзорне») – прямо дискредитує наукове, економічне пізнання: ціннісні установки особистості закривають собою факти, і ціннісна складова в економічних судженнях ігнорує актуальну складову останніх, факти дійсних процесів і явищ. Це призводить до серйозних втрат в економічному пізнанні. Так формується доктрина – заздалегідь сформоване вчення, певна система філософських або інших поглядів. Стандартне економічне мислення – мислення, коли рішення приймається на основі здорового глузду, загально прийнятих знань, ідей, теорій тощо. Творче економічне мислення – пов’язане з виробленням нових методів розв’язання певних завдань та досягнення мети, з критичними підходами до існуючих ідей, теорій тощо. 4. Розвиток економічного мислення Розвиток економічного мислення найбільш наочно виявляється у еволюції теорії вартості, що пройшла шлях від найбільш чіткої та логічно викладеної теорії трудової вартості, основи якої були закладені вже у працях меркантилістів до концепції неокласичного синтезу. «Лідерами» у цих теоріях вважаються теорія трудової вартості та теорія маржиналізму. У цілому ж відмічений процес ґрунтується на осмисленні та переосмисленні наступних методологічних посилань:
Сучасне трактування вартості (цінності) товару виходить за рамки цих двох теорій, хоча це трактування базується на теорії маржиналізму. Сучасна економічна теорія трактує вартість (цінність) не як об’єктивну категорію і не як властивість товару (товар не має ніяких властивостей, це просто фізичне тіло, воно має властивості, які люди як би «приписують» йому, надають ці властивості певним товарам). Самі по собі товари не мають вартості, хоча це суперечить здоровому глузду. Коли ми хочемо знати скільки коштує та чи інша річ (яка вартість товару) ми пов’язуємо вартість (цінність) речі з певними діями. Лише діям притаманна вартість, і лише конкретним діям окремих людей. Крім того, для різних людей у різний час буде різна вартість (цінність) товару. 5. Економічне мислення і економічна практика. Найважливішою сутнісною характеристикою справжнього наукового пізнання є підтвердження наукових висновків практикою, життям, реальною дійсністю. Так «марксистська доктрина» не є актуальною в сучасних економічних системах, так як не підтвердилася практикою. Основу будь-якої економічної діяльності людини становлять потреби. В економічному світі людини вони безмежні, та на жаль на задоволення всіх потреб людини не вистачає ресурсів. Через цю невідповідність в економіці й існує проблема вибору. Економічне мислення – це насамперед уміння приймати раціональні рішення, тобто діяти в ситуації вибору, усвідомлюючи власну відповідальність за нього. Таким чином, економічне мислення та економічна практика взаємопов’язані. Визначальною стороною їх взаємодії є економічна практика. Економічне мислення справляє активний зворотній вплив на практику, стимулює економічну діяльність. Для одержання об’єктивної картини треба проаналізувати величезну кількість даних, які всебічно характеризують економічні явища, дають об’єктивні висновки для формування економічних категорій і законів. Економічна діяльність – найважливіша форма свідомої, цілеспрямованої практичної діяльності людей у процесі якої вони в основному вступають в активні зв’язки з природою та економічні відносини між собою для створення економічних благ з метою задоволення потреб. 7. Економіка як об’єкт наукового дослідження. До сьогодні ще немає єдиного загальноприйнятого визначення економіки в практичному господарському значенні. Найбільш поширеними є такі визначення:
Таким чином економіка вживається в значенні сфери господарського життя, а також в значенні науки, яка вивчає цю сферу. Суспільство виступає як сукупність об’єктів господарства. Звідси економіка є сукупністю певних суб’єктів економічної діяльності, кожен з яких вирішує раціональне ведення господарства. Економічна наука – це система теоретичних знань про закони економічної діяльності суспільства. Об’єкт економічної науки – це те, що вивчається, це економіка в цілому; суб’єкт – людина, господарюючи. Предметом економічної науки є економічна діяльність. Суб’єктів господарювання умовно поділяють на чотири групи:
Суб’єктами господарювання є також окремі особи, домогосподарства, підприємства, держава, продавці та покупці, індивіди окремо та суспільство загалом. Економічна сфера діяльності людини спрямована на задоволення потреб людини та суспільства, а також на створення штучного середовища існування людини. Таким чином економіка охоплює такі сфери: виробництво, обмін, розподіл, споживання; та вирішує такі завдання: що виробляти? Як виробляти? Для кого? 8. Предмет економічної науки. Предметом дослідження може бути суттєва сторона об’єкта, мета вивчення. Економічна наука – це система теоретичних знань про закони економічної діяльності суспільства. Звідси випливає розуміння предмету економічної науки – економічної діяльності. Вважається, що предметом вивчення національної науки є національне багатство, але у подальшому, це уявлення все більше починають пов’язувати з обмеженістю (рідкістю) наявних ресурсів. Важливо відмітити, що економічна наука вивчає не самі рідкісні ресурси. Економічна наука вивчає економічну діяльність, що пов’язана з виробництвом, розподілом, обміном та споживанням економічних благ. Існує багато різноманітних визначень економічної теорії. Вони значною мірою залежать від вихідних позицій тієї чи іншої теоретичної концепції. Тривалий час вважалось, що предметом економічної науки є причини зростання матеріального добробуту людей, багатства. На сучасному ж етапі розвитку економіки вважають, що економічна наука досліджує людську поведінку з точки зору співвідношення між цілями і обмеженими ресурсами, які можуть мати різне використання. Отже економічна наука сприяє ефективному використанню обмежених ресурсів з метою задоволення потреб суспільства та кожного його члена. 9. Функції економічної науки. Економічна наука - це система теоретичних знань про закони економічної діяльності суспільства. Економічна наука виконує такі функції: 1). Теоретична – є вихідною і визначальною. Сутність її полягає в тому, щоб глибоко і всебічно вивчати виробництво і розподіл матеріальних благ. Вивчення економічної теорії зводиться до пізнання економічних законів і категорій, які визначають глибоку суть конкретної економічної системи. 2). Практична – полягає у розробці принципів та методів науково обґрунтованої економічної політики держави. Економісти беруть участь у визначенні економічних стратегій, тобто довгострокової господарської політики держави. 3). Прогностична – передбачення напрямів розвитку економічних процесів для запобігання економічним втратам, пом’якшення перебігу деяких негативних процесів. 3). Світоглядна (виховна) – вироблення нового типу економічного мислення; формування сучасного світогляду людини, уявлення про функції економіки на національному та загальносвітовому рівнях. 4). Ідеологічна - висновки економічної науки завжди стосуються інтересів певних груп, тому економічна теорія не може бути незалежною від ідеології. |
|
Критерії рівня сформованості економічного мислення Проблеми визначення критеріїв розвитку економічного мислення досить складні, і поки що відсутні певні групи показників |
ЗАКОНУ Тема. Періодичний закон, періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва Розвиваюча: формувати в учнів пізнавальній інтерес і творче мислення, сприяти розвитку в учнів логічного мислення на основі аналізу... |
|
Адаптація — процес пристосування будь-якої системи (людини, організації)... Винахід — вирішення технічної проблеми на основі використання систематичних знань. Об’єктом винаходу можуть бути: пристрій, спосіб,... |
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ЯК ЕЛЕМЕНТ ТАКТИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ Слідча тактика, як розділ криміналістики, вивчає основні напрямки і способи найбільш ефективного виявлення, переробки і використання... |
|
Формування основ культури мислення у дошкільників Постановка проблеми Останнє варто розглядати не лише в контексті навчання дітей уміння розв’язувати так звані предметні навчальні задачі, а й стосовно... |
Тема Пізнавальні процеси. Пам’ять. Мислення. Уява. Мовлення Продуктивність пам’яті. Мислення, його основні форми і види. Інтелект та оцінка інтелекту. Особливості професійного мислення. Уявлення... |
|
Технології розвитку критичного мислення” Актуальність. Застосування технологій критичного мислення є інструментом впливу на інтелектуальні здібності дитини – інтелектуальну... |
Домінанті потреби розвитку дітей Сприятливий психологічний клімат у сім'ї, в соціумі, насиченість стенічними емоціями, саногенне мислення |
|
Уроку: комбінований. Структура уроку Мета: засвоєння учнями знань про сутність та етапи економічного аналізу проекту; формування вмінь визначати собівартість та ціну;... |
Уроку: комбінований. Структура уроку Мета: засвоєння учнями знань про сутність та етапи економічного аналізу проекту; формування вмінь визначати собівартість та ціну;... |