|
Скачати 65.09 Kb.
|
Тема 4. Пізнавальні процеси. Пам’ять. Мислення. Уява. Мовлення Зміст понять «пам’ять», «мнемоніка», «мислення», «інтелект», «коефіцієнт пам’яті: запам’ятовування, зберігання інформації та відтворення. Мнемоніка. Правила запам’ятовування. Продуктивність пам’яті. Мислення, його основні форми і види. Інтелект та оцінка інтелекту. Особливості професійного мислення. Уявлення та фантазія. Фізіологічні засади уявлення, види, прийоми. Роль уявлення в подоланні фізичних і психологічних перевантажень пожежників. Мова і мислення. ● Пам’ять – форма психічного відображення, що виявляється в закріпленні, збереженні, запам’ятовуванні, розпізнаванні та відтворенні явищ, процесів та психічних станів, завдяки пам’яті ми здобуваємо різноманітну інформацію, засвоюємо знання про світ і розвиваємо наші вміння та вправність. Більшість психологів визнає три рівні пам’яті, які відрізняються тим, як довго на кожному з них може зберігатися інформація. У зв’язку з цим розрізняють безпосередню, або сенсорну, пам’ять, короткочасну пам’ять, довгочасну пам’ять. [19, 45, 70] Сенсорна пам’ять – це примітивний процес, який здійснюється на рівні рецепторів, сліди такої пам’яті зберігаються ¼ секунди. Короткочасна пам’ять характеризується більшою тривалістю збереження інформації. Було встановлено, що вона діє 20 секунд. За такий час зберігається небагато інформації – наприклад, якесь число або декілька складів з 3–4 літер. Якщо інформація не вводиться повторно, то через 20 секунд вона зникає, не залишаючи ніяких слідів. Довгочасна пам’ять. Саме з тих елементів, які залишаються в пам’яті короткочасній, мозок відбирає те, що буде зберігатися в пам’яті довготривалій (таблиця множення, пісеньки, вірші, які вчили в школі, сім’ї). Оперативна пам’ять – вид пам’яті, що проявляється в ході виконання певної діяльності, така пам’ять служить цій діяльності. Види пам’яті: а) Мимовільна й довільна пам’ять. Мимовільна, коли ми запам’ятовуємо певну інформацію без свідомого рішення її запам’ятати, і довільна, коли ми робимо свідомі зусилля, щоб щось запам’ятати. б) Безпосередня й відкладена пам’ять. Безпосередня, короткочасна пам’ять дає можливість відкрити певну інформацію відразу ж після ознайомлення з нею. Відкладена пам’ять – довготривала, вона виявляється у спроможності відтворити певну інформацію після певного проміжку часу. в) Механічна й логічна пам’ять. Механічна пам’ять наявна, коли матеріал повторюється багато разів, при цьому особа повторює те, що запам’ятала, але не зможе пояснити його. Логічна пам’ять являє собою запам’ятовування, що базується на розумінні, виявленні смислу, виділенні логічних складників. г) Образна пам’ять. Це зорова, слухова пам’ять, яка являє собою запам’ятовування того, що бачили, що чули. д) Словесно-логічна пам’ять. Для такої пам’яті характерна схильність до запам’ятовування й відтворення думок, висловлених вербально, в усному та писемному мовленні. е) Моторна пам’ять. Рухова пам’ять служить для набуття моторно-рухових навичок. є) Емоційна пам’ять. Запам’ятовування подій, що мають сильні почуттєві забарвлення. Риси пам’яті. Найважливіші риси пам’яті це – тривалість, швидкість запам’ятовування, точність, швидкість, відтворення, місткість. Процеси функціонування пам’яті. Запам’ятовування. Цей етап функціонування пам’яті пов’язаний із нагромадженням у процесі діяльності досвіду. Зберігання – це потаємна фаза пам’яті. Людина при потребі може використати інформацію, нагромаджену в пам’яті, це своєрідний банк. Тривалість збереження залежить від свідомого рішення про те, наскільки довго хочемо щось пам’ятати. Пригадування – це фаза пізнавальних процесів, завдяки якій людина може використовувати нагромаджену раніше інформацію. Відтворення відбувається в трьох формах: розпізнавання, власне пригадування та репродукування. Забування – процес протилежний запам’ятовуванню, який допомагає «розвантажувати» пам’ять від багатьох непотрібних деталей. Забування може бути як корисним, так і шкідливим. ● Мислення – це пізнавальний процес, у якому відображені структурні й функціональні відношення різних елементів дійсності. Це процес опосередкованого та узагальненого пізнання людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв’язках і відносинах. Мисленнєві операції. Аналіз – мисленнєва операція, що являє собою виділення в об’єкті тих чи інших сторін, елементів, властивостей та ін. Синтез – мисленнєва операція, яка дозволяє мислено переходити від частин до цілого. Узагальнення – об’єднання предметів і явищ за їх загальними і суттєвими ознаками. Порівняння – установлення подібності та відмінності. Абстрагування – відродження від несуттєвих ознак і виокремлення лише суттєвих особливостей групи предметів або явищ. Риси мислення. Самостійність мислення виявляється передусім в умінні побачити і поставити нове питання, нову проблему і потім вирішити їх своїми силами. Творчий характер мислення виразно виражається саме в такій самостійності. Гнучкість мислення полягає в умінні змінювати намічений спочатку шлях (план) розв’язання задач, якщо він не відповідає тим умовам, які поступово вичленяються і які невдалося врахувати із самого початку. Швидкість думки особливо потрібна в тих випадках, коли людині потрібно приймати певні рішення в дуже короткий термін (наприклад, під час бою, аварії). Основними логічними формами мислення є поняття, судження, умоввід. Поняття – думка, в якій відображені загальні суттєві ознаки предметів і явищ дійсності. Судження - це відображення зв’язків між предметами і явищами дійсності, або між їх властивостями і ознаками. Судження це вислови про щось, вони стверджують або заперечують якісь зв’язки між предметами, явищами. Умовивід – це такий зв’язок між думками, в результаті якого з одного судження ми отримуємо інші судження. Мислення виконує дві основні функції: пізнавальну (пізнання світу); організаторську (організовує людські вчинки). а) творче мислення – найцінніша форма мислення; б) репродуктивне мислення – відтворення вже відомих знань; в) образно-рухове мислення – використовується при виконанні простих вправ; г) абстрактно-логічне мислення – виявляється в умінні висловити свої думки за допомогою словесних або числових знаків і символів. ● Уява – це психічний процес створення образів, предметів, ситуацій, обставин шляхом установлення нових зв’язків. Розрізняють пасивну й активну уяви. Активна уява може бути відтворювальною і творчою. Відтворювальна створює образи на основі опису. Творча уява створює нові оригінальні образи та ідеї. Прийоми уяви: гіперболізація, аглютинація, схематизація, типізація, загострення, аналогія, фантазія. Мрії – це специфічний комплекс свідомих і творчих уявлених образів, пов’язаних з прагненнями й бажаннями людини стосовно майбутнього. Шляхи розвитку у воїнів уяви:
Шляхи розвитку пам’яті:
Шляхи розвитку уявлення:
Шляхи формування мислення:
Шляхи розвитку мови:
Питання для самоконтролю
Література 1. Годфруа Ж. Что такое психология? – М., 1992. 2. Введение в психологию / Под ред. А.В.Петровского. – М., 1996. 3. Реан А.А., Бордовская Н.В., Розум С.И. Психология и педагогіка. – СПб., 2000. 4. Психологія / За ред. Ю.Л.Трофімова. – К., 1999. |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками... Тема : Пізнавальні процеси. Пам’ять. Мислення. Уява. Мовлення. Відчуття. Сприймання. Увага |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками Жовтневого ЗМПО. Тема Тема : Пізнавальні процеси. Пам’ять. Мислення. Уява. Мовлення. Відчуття. Сприймання. Увага |
Календарний план Психічні процеси: відчуття і сприймання, пам’ять, мислення, мовлення, увага, уява |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з особовим складом 4-го караулу... Тема №: : Пізнавальні процеси. Сприйняття. Увага. Пам’ять. Мислення. Відчуття |
Тема: Диференціація звуків [ с ] – [ ш ] Мета Виховувати уміння добирати ознаки та дії до предмета. Розвивати фонематичні процеси (уявлення, сприймання, відтворення), слухову... |
Ст підручника При цьому підвищується працездатність учнів, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять,... |
УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ 1КЛАС ТЕМА: СТОРІНКАМИ ПРОЧИТАНИХ КНИГ МЕТА МЕТА: Активізувати читацьку пам’ять дітей,пробудити бажання читати книги самостійно;розвивати пам’ять,монологічне мовлення; виховувати... |
Завадський І. О. та ін. Інформатика: 9 кл.: Підруч для загальноосвіт... Тема. Пам'ять комп'ютера. Внутрішня пам'ять. Зовнішня пам'ять. Дисководи. Новітні пристрої пам'яті. Практична робота №1. Робота з... |
Тема уроку. Відокремлені обставини. Мета уроку Розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, творчу уяву, емоційні почуття. Виховувати любов до... |
Урок: укр мова Тема: Поняття про іменник Формувати навички правильної вимови, написання окремих іменників. Привчати дітей писати грамотно, каліграфічно. Розвивати зв’язне... |