Я Тексти лекцій (для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства», 030509 «Облік і аудит») Харків ХНАМГ 2012

Організаційно-економічні відносини характеризують систему зв’язків між людиною і виробничим процесом (поділ праці, організація і оплата праці, грошовий обіг та ін.).

• 
  дикість;
  
• 
  варварство;
  
• 
  цивілізованість.
  

Перші два етапи спираються на перевагу збиральництва готових продуктів природи. Характерна ознака цивілізованості – перехід від збиральництва до переробних суспільно-виробничих технологій.

• 
  певний спосіб діяльності у вигляді праці;
  
• 
  наявність переробних технологій;
  
• 
  відповідний рівень матеріальної і духовної культури, яка передається від попередніх до наступних поколінь людей.
  

• 
  аграрна цивілізація на підставі так званої неолітичної революції з пануванням сільського господарства як головної галузі суспільного виробництва;
  
• 
  індустріальна цивілізація на підставі промислового перевороту;
  
• 
  постіндустріальна, або інформаційна цивілізація, яка бурхливо розвивається в надрах індустріального суспільства з початком нового етапу НТР.
  

• 
  традиційна (патріархальна);
  
• 
  командно-адміністративна;
  
• 
  ринкова вільної конкуренції;
  
• 
  змішана;
  
• 
  перехідна.
  

• 
  замкнуте натуральне виробництво, безпосередній зв'язок між виробництвом і споживанням;
  
• 
  відстала техніка, ручна праця;
  
• 
  низький рівень поділу праці;
  
• 
  залежність від природних чинників;
  
• 
  економічні відносини, побудовані на основі традицій, звичаїв, релігійних і культурних цінностей.
  

• 
  панування приватної форми власності на засоби і результати виробництва;
  
• 
  свобода і самостійність господарської діяльності, рівний доступ до економічних ресурсів;
  
• 
  панування товарно-грошових відносин;
  
• 
  машинна праця, високий рівень розвитку техніки, активне впровадження інновацій;
  
• 
  високий рівень поділу праці;
  
• 
  вільне ціноутворення;
  
• 
  конкурентний механізм господарювання;
  
• 
  мінімальне державне втручання.
  

• 
  державне регулювання всіх соціально-економічних, культурних і інших процесів;
  
• 
  реалізація соціальних програм;
  
• 
  панування суспільної (на практиці – державної) власності на засоби і результати виробництва;
  
• 
  жорстке, централізоване директивне планування виробництва і розподілу ресурсів;
  
• 
  відсутність свободи підприємництва і конкуренції;
  
• 
  ігнорування законів товарно-грошового обігу;
  
• 
  зрівняльний розподіл результатів виробництва, відсутність матеріальних стимулів до високоефективної праці;
  
• 
  пріоритет державних інтересів;
  
• 
  несприйнятливість до НТП;
  
• 
  високі витрати виробництва, низька конкурентоспроможність виробляємої продукції, хронічний дефіцит споживчих товарів.
  

• 
  поєднання механізмів ринкового і державного регулювання;
  
• 
  диверсифікація форм власності на засоби і результати виробництва;
  
• 
  високий рівень розвитку продуктивних сил;
  
• 
  орієнтація на впровадження досягнень науки і техніки, висока конкурентоспроможність виробленої продукції;
  
• 
  високий рівень соціального захисту населення;
  
• 
  значна економічна роль держави.
  

• 
  державна (загальнодержавна і муніципальна (комунальна));
  
• 
  колективна (кооперативна, власність колективу підприємства, власність суспільних, релігійних і культових організацій).
  
• 
  змішана ( об'єднання різних форм власності).
  

• 
  роздержавлення як комплекс заходів, які спрямовані на подолання державного монополізму;
  
• 
  приватизація як форма роздержавлення з відчуженням колишнього об’єкта державної власності на користь недержавної особи;
  
• 
  націоналізація як процес, протилежний приватизації;
  
• 
  денаціоналізація (реприватизація) як процес переходу до приватних володарів об’єктів, що були раніше націоналізовані.
  

1. 
   Характеристика натурального і товарного виробництва.
   
2. 
   Товар і його властивості. Теорії вартості.
   
3. 
   Суть, еволюція, функції і типи грошей
   
4. 
   Закони грошового обігу. Інфляція.
   

• 
  замкнутість, відособленість і самодостатність господарських одиниць, які за рахунок власних ресурсів забезпечують себе всім необхідним;
  
• 
  низькопродуктивна ручна праця при використанні примітивних засобів виробництва, нерозвиненість суспільного поділу праці;
  
• 
  зроблена продукція призначається для внутрішнього споживання, а не для обміну; продукт праці не набуває товарної форми;
  

• 
  відкритість і взаємозв'язок господарюючих одиниць;
  
• 
  господарські зв'язки між виробниками здійснюються через обмін ресурсами й результатами виробництва;
  
• 
  використання грошей, тобто платність відносин;
  
• 
  дія економічних законів товарного виробництва: закону вартості, закону попиту та пропозиції, закону конкуренції, законів грошового обігу та ін.
  

1. 
   За фактом використання грошей:
   

• 
  бартерне, тобто з прямим обміном товарів без посередництва грошового еквіваленту;
  
• 
  грошове, тобто за обов’язковою участю грошей.
  

2. 
   За номенклатурою продукції:
   

• 
  із стабільною номенклатурою при слабкому технологічному розвитку;