|
|
Скачати 1.46 Mb.
|
|
108.Зміст, перелік та порядок здійснення основних заходів щодо стабілізації діяльності кризового підприємства, характеристики організаційно-економічного механізму забезпечення стабілізації роботи підприємства та переходу його до режиму "нормального функціонування". Щодо подолання кризових явищ на п-стві виокремлюється 4 етапи, що включають заходи певного змісту з урахуванням фактору часу.
109.Концепція та методи подолання стратегічної кризи підприємства. Після досягнення відносної стабілізації д-сті п-ства за допомогою оперативно-тактичних заходів керівники та власники п-ства можуть перейти до обгрунтування подолання кризи більш тривалими та витратними способами. Концепція подолання кризи – визначає загальну систему дій, спрямованих на обгрунтування та досягнення поставленої мети, передбачає використання найбільш загальних підходів, засобів, методів та інструментів антикризового управління. Концепція подолання кризи, охоплює такі етапи: 1-й етап. Комплексний аналіз та оцінка стану п-ства. 2-й етап. Реструктуризація п-ства. 3-й етап. Розробка стратегії по остаточній стабілізації, подолання наслідків кризи, перехід до зростання або до ліквідації п-ства. Комплексний аналіз та оцінка стану п-ства проводиться в таких напрямках:
Реструктуризація п-ства – здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію п-ства, зокрема, шляхом його поділу з переходом до боргових зобов’язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це не передбачено планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню п-ства, збільшенню обсягів випуску конкур-ї продукції, підвищенню ефективності вир-ва та задоволенню вимог кредиторів. До короткострокової реструк. відносяться: зміна форми власності та фінансова реестр. До довгострокової: продуктова, виробнича та організаційно-упарвлінська рест. Розробка стратегії по остаточ. стабіліз, подолання наслідків криз, перехід до зростання або до ліквідації. У період виходу п-ства з кризи найголовнішою метою є виживання, збереження капіталу. Найголовнішим цільовим показником є “чиста цінність” п-ства, для досягнення якого повинні розроблятися антикризові стратегії. 110."Стратегічний набір" кризового підприємства, як результат акумуляції заходів по запобіганню (подоланню) локальних криз: механізм узгодження, визначення необхідних витрат часу та грошей, оцінка ризиків. Стратегічний набір – це система взаємообумовлених стратегій ( загальних, ресерсних, функціональних, продуктово-товарних), розроблених на відповідний термін, яка відбиває специфіку п-ства та рівень його претендування на місце і роль у зовнішньому сер-щі. “Стратегічний набір” комплексної антикризової стратегії складається з комплексу забезпечувальних стратегій. Аналіз причин кризи дозволяє визначити зміст антикризової стратегії. Яка має містити як елементи усунення наслідків кризи, так й перспективи переходу п-ства до нормального функціонування та розвитку на новій основі. Використання “матриці впливу” для обґрунтування антикризової стратегії використовує поняття «стратегічний розрив”, що за своїм змістом являє собою потенційну стратегічну кризу, для боротьби з якою слід розробляти відповідні стратегії (плани), як інструменти виконання обраних стратегій. Ліквідація стратегічних розривів можлива за умов розробки збалансованої системи стратегій, а також – антикризового плану, де попередньо передбачені оперативно-тактичні заходи по відновленню поточної прибутковості та платоспроможності. Інший підхід до розробки антикризової стратегії орієнтований на розробку та балансування стратегій подолання локальних криз в окремих функціональних сферах п-ства. До складу локальних стратегій можуть входити як сфери д-сті які передбачається розвивати, так і ті, що планується скорочувати або навіть ліквідувати. Значимість окремих функ. забезпеч. стратегій залежатиме від причин криз. Якщо криза сформувалася внаслідок поганого знання потреб споживачів, то провідну роль стратегічному набору антикриз. стратегії відіграватиме маркетингова стратегія. 111.Формування стратегічної антикризової програми та забезпечення її виконання. Підприємство для подолання кризи може розробляти комплексну антикризову програму або програму реструктуризації, що дозволяє об’єднати різнопланові заходи. Наявність програми дозволяє більш ґрунтовно організувати роботу з антикризової д-сті обо по реструктуризації, як на п-стві в цілому, так і в окремих підсистемах, забезпечити послідовність та системність цьому процесові. В основі цієї програми має лежати “стратегічний набір” комплексної стратегії “реструктуризація п-ства”або антикризова стратегія. Існують різні антикризові стратегії. Найважливіші з них: стратегія попередження кризи(превентивна стратегія), стратегія очікування (стартегія пасивної оборони), стратегія протидії кризовим явищам, спрямована на уповільнення її процесів, стратегія стабілізації ситуації на п-стві, що знаходиться в кризі, стратегія розумного ризику на стратегічний період, стратегія послідовного виходу з кризи, стратегія створення умов для усунення наслідків кризи . 112. Плани санації та реструктуризації, як антикризові плани. Фінансове оздоровлення може існувати у формі фінансової санації. У відповід. до чинного законодавства санацію слід трактувати як систему заходів, що здійснюються під час провадження справи про банкрутство з метою запобігіння визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямовану на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації п-ства, боргів та капіталу і зміну орг-правової та виробничої стр-ри боржника.План ації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника, яка вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства. Згідно закону у плані санації можуть передбачатися наступні заходи щодо відновлення платоспроможності: -реструк туризація п-ства; -перепрофілювання вир-ва; -закриття нерентабельних вир-в; -відстрочка платежів; -ліквідація дебіт. Заборг; -продаж частини майна боржника; -одержання кредиту на виплату вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації; -інші способи відновлення платоспроможності боржника. План (программа)реструктуризаії – документ, який відбиває органічний звязок робіт відповідних виконавців з досягнення цілей у межах обраної стратегії, та має такі властивості:
Унікальність, неповторність змісту, якісних та кількісних харак. 114.Сутність, причини та ознаки банкрутства підприємства. У світі існують дві правові доктрини інституту банкрутства, які засновані на принципах неоплатності та неплатоспроможності. Законом України “Про віднов. платоспромож. боржника або визнання його банкрутом” будується за принципом неплатоспроможності. Розріз абсолют. і відносну неплатоспромож. Закон України визначає неплатоспроможність як неспроможність СПД виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по з/п, а також виконати зобов’язання щодо сплати податків та зборів не інакше як через відновлення платоспромож. Критерій абсолютної неплатоспромож., розмір безспірних вимог – не менше 300 мінімальних розмірів з/п та строк прострочення розрахунків три місяці з встановленого дня їх погашення. Банкрутство – це визначена господ. судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Обєктивними причинами реального банкрутства, що знаходить вираз у фінансовому стані боржника: інфляційні процеси, зростання процентних ставок за кредити, збитки внаслідок зміни постачальників сировини і матеріалів, завищення або зниження фінансової вартості активів, що не сприяє визначенню реальної кредитоспромож. п-ства. 113.Організаційне забезпечення виконання антикризових заходів: методи обґрунтування та вибору організаційної форми підсистеми антикризового управління (ПАУ), типові підходи щодо діяльності ПАУ на різних стадіях розвитку кризових явищ на підприємстві. ПАУ- це сформульована на постійній чи тимчасовій основі підсистема управління п-ством, призначена для цільового планування, організ., та інституаліз дій та ресурсів, мотивації ефективної антикриз. д-сті та контролю, необхідної для превентивної, кризової та посткризової д-сті, спрямованої на захист (мінімізацію) впливу кризових явищ та пов’язаних з цим втрат. ПАУ має коригувати свою д-сть в залежності від стадій розвитку кризи, тобто значимість окремих ф-цій змінює своє значення. На передкризовій стадії ПАУ має працюватим переважно як науково-дослідна організація і виконувати: визначення концепції антикриз. упарвлін. п-ством, визначати наявні та потенційні кризові зони і д-сті, розробляти стратегії, поточні та стратегічні плани, здійснює керівництво проектами спрямованими на запобігання кризових явищ, розробляє поліси страхового покриття, формує зв’язки з зовнішніми спеціалістами-консультантами, формує інформ. базу, яка включає методичну та практичну складову із подолання кризових явищ. В умовах кризи ПАУ функціон. як “штаб надзвичайних ситуацій”. На цій стадії вона здійснює: аналіз причин, ідентифік. типу та глибини кризи, введення в дію резервних антикриз. планів, перехід на кризову систему прийняття рішень, забезпеч. ф-ння п-ства, аналіз поля сил і проведення роботи щодо запобігання наслідків. На стадії стабілізації д-сті та виведення п-ства з кризи ПАУ: коригує концепцію ауп, визнач. керовані та некеровані кризоутвор. фактори, розробляє нові стратегії, плнаи, здійсн. керівництво проектами спрямованими на ліквідацію наслідків кризи та розвиток п-ства у нових умовах, розроб. і коригує внутр.нормат. документи, які регулюють антикриз. д-сть п-ства.\ 115.Поняття "банкрутство", "фіктивне банкрутство", "недобросовісне банкрутство", "санація", "ліквідація". Банкрутство - визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури Санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника Ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного арбітражним судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна; Фіктивне банкрутство – заява власника або засновника підприємства про фінансову неспроможність виконання зобов’язань перед кредиторами та бюджетом з метою введення в оману кредиторів для отримання від них розстрочки чи відстрочки виконання своїх зобов’язань, чи отримання скидки в сумі кредиторської заборгованості, чи для приховання незаконного втрачання коштів. До «недобросовісного банкрутства» відносяться умисне та приховане (уточнить у препода!!!). Приховане банкрутство – навмисне приховання факту стійкої фінансової неспроможності підприємства через подання недостовірних даних з метою одержання кредитів для поліпшення фінансового стану підприємства, або для привласнення одержаних коштів з наступною ліквідацією підприємства. Умисне банкрутство – навмисне створення керівниками підприємства або його власниками ситуації неплатоспроможності; умисно не компетпнтне фінансове управління; нанесення ними збитків підприємству у власних інтересах. Фіктівне, приховане та умисне банкрутство є кримінальними злочинами. 116.Причини та глибина кризових явищ, як основа вибору способів впливу на них. Кризові явища є об’єктом АУП, оскільки на них зійсн вплив за допомогою різних інструментів та методів, тому слід ретельно вивчати їхню природу. Від характеристик об’єкта залежить вибір суб’єктами управління інстументів впливу на них. Одними з таких хар-к є причини та глибина кризи. Причини кризи – сукупність дій або явищ, внаслідок яких формуються кризові явища різні за характером прояву та глибиною впливу на систему, що є об’єктом аналізу. Причини криз явищ, як правило, формуються на основі взаємодії об’єктивних та суб’єктивних, зовнішніх та внутрішніх факторів, які переважно негативно впливають на діяльність підприємства, завдають шкоди окремим його елементам або системі в цілому та при несвоєчасній реакції – можуть призвести до загибелі системи, на яку вони впливають. Глибина кризи – це показник тяжкості ураження підприємства кризою. За глибиною враження кризи поділяють на локальні, системні та стратегічні. Локальна криза – пр-с погіршення діяльн в одній з підсистем орг-ції, зумовлений впливом об’єкт-х та суб’єкт-х, зовн та внутр факторів, на які заздалегідь не було здійсн відпов впливу для підтрим норм ситуації. Системна криза – пр-с погірш фінанс, технолог, виробн, організац, соц-го стану підпр, стадія у його функц-ні, коли виникає загроза подальш його існування в умовах обмеж можливостей впливу керівн та персоналу на його діяльн. Стратегічна криза – незапланований пр-с певної тривалості та обмеж можливості впливу з боку керівн-в та власн-в підпр з важко прогнозованими наслідками, які призв до вичерпування стратегічного потенціалу та втрати доцільності подальш існування орг-ції з незмінними цілями, місією, напрямками діяльн та виробн потенціалом. 117. Історичний огляд становлення процедур банкрутства в Україні та за її межами. До 1992 року у законодавчому полі України фактично був відсутній юридичний механізм рішення проблем неплатоспроможності господарчих суб,єктів. Питання погашення заборгованості вирішувались на адміністративному рівні або у порядку виконавчого виробництва за результатами арбітражного чи громадського судового процесу. Першим законодавчим актом, який установив спеціальну процедуру розгляду справ фінансово неспроможних підприємств в Україні, став Закон України від 14 травня 1992 року "Про банкрутство". Цей Закон мав багато недоліків, що робило його неприємним у роботі Арбітражного суду. Потім на основі накопиченого досвіду та відсутності повномасштабного Закону про банкрутство Вищим Арбітражним судом України 18.11.1997 року було дано пояснення "Про деякі питання практики застосування Закону України про банкрутство". Але роз,яснення було не достатньо для покрашення недоліків діючого Закону. Відчувалася потреба у новому, сучасному Законі, який охоплював би кращі досягнення іноземних та ніціональної правових систем. Таким став Закон "Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом". В порівнянні з попередньою редакцією Закону, змінені основи для відкриття справи про банкрутство; встановлені процесуальні строки розгляду справи; встановлені нові судові процедури; введена нова судова фігура – арбітражний керуючий та інші. В Законі є ще багато редакційних недоліків, але в цілому він відповідає потребам сучасної економіки. Особливість Закону є в тому, що він має пріорітет перед іншимими законами а, саме, громадського кодексу, арбітражного та громадсько-процесуального кодексів. |
| Тема: Економічна ефективність. Розподіл, обмін та споживання. Мета Розкрити роль основних суб'єктів економічного процессу; пояснити сутність економічних систем, їх фундаментальні засади; знати, як... |
Виконавці: ст викл. Кучер С. Ф., к ек н. Несторенко Т. П, Леміш К.... Економіко-правове механізм розвитку просторових соціально-економічних систем (на прикладі Північного Приазов’я)” |
| ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОГНОЗУВАННІ... В роботі досліджено сучасні підходи до прогнозування соціально-економічних показників, побудовано моделі прогнозу курсу валют на... |
Виконавці: ст викл. Кучер С. Ф., к ек н. Несторенко Т. П, ст викл.... Економіко-правове механізм розвитку просторових соціально-економічних систем (на прикладі Північного Приазов’я)” |
| Розділ Загальна характеристика жанрів сучасної преси 9 Оптимальне засвоєння цієї інформації в період нових соціально-економічних відносин передбачає значне зростання ефективності впливу... |
Економічне обґрунтування проекту. Маркетингові дослідження. Типи... У будь-якій економічній системі для виробництва потрібні економічні ресурси, а результати господарської діяльності розподіляються,... |
| ЗАКОН УКРАЇНИ Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних... |
ЗАКОН УКРАЇНИ Охорона праці це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних... |
| 2. Поняття про інформацію та повідомлення Саме системи другої групи будуть основним предметом розгляду в даному навчальному посібнику. І основна увага при розгляді таких систем... |
Тест з охорони праці Охорона праці це а це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних... |