|
|
Скачати 161.21 Kb.
|
|
Економічне обґрунтування проекту. Маркетингові дослідження. Типи економічних систем. Економічна система – сукупність усіх економічних процесів, що відбуваються в суспільстві на основі сформованих у ньому відносин власності й господарського механізму. У будь-якій економічній системі для виробництва потрібні економічні ресурси, а результати господарської діяльності розподіляються, обмінюються й споживаються. У той самий час в економічних системах є елементи, які відрізняють їх одну від одної:
Історично склалися чотири типи економічних систем:
У будь-якій економічній системі існують три основних питання економіки. 1. Що виробляти? Які з можливих товарів і послуг повинні вироблятися в даній економічній системі в певний період часу? 2. Як виробляти? При якій комбінації виробничих ресурсів, з використанням якої технології повинні бути вироблені обрані з можливих варіантів товари й послуги? 3. Для кого виробляти? Хто буде купувати обрані товари й послуги, оплачувати їх, отримуючи при цьому користь? Як має бути розподілений валовий дохід суспільства від виробництва даних товарів та послуг? Кожна економічна система дає відповіді на ці питання. Основні економічні поняття. Засоби виробництва У будь-якій економічній системі існують три основних питання економіки. 1. Що виробляти? Які з можливих товарів і послуг повинні вироблятися в даній економічній системі в певний період часу? 2. Як виробляти? При якій комбінації виробничих ресурсів, з використанням якої технології повинні бути вироблені обрані з можливих варіантів товари й послуги? 3. Для кого виробляти? Хто буде купувати обрані товари й послуги, оплачувати їх, отримуючи при цьому користь? Як має бути розподілений валовий дохід суспільства від виробництва даних товарів і послуг? Основні економічні поняття. Засоби виробництва У будь-якій економічній системі виробництво здійснюється з використанням засобів виробництва
Структура засобів виробництва Засоби виробництва – це сукупність засобів і предметів праці, які використовують люди в процесі виробництва матеріальних благ та послуг. Предмети праці – це частина засобів виробництва, на яку спрямована праця людини. Предмети праці або дані природою, або є продуктами праці. Засоби праці – це сукупність засобів виробництва, за допомогою яких люди впливають на предмети праці, видозмінюючи їх згідно зі своїми цілями і потребами. Продуктивність праці та її основні показники Продуктивність праці – це показник ефективності використання трудових ресурсів(трудового фактора). Продуктивність праці вимірюється або кількістю часу, що витрачається на виробництво одиниці товарної продукції; або кількістю продукції в натуральному або грошовому вираженні, виробленою одним працівником за певний, фіксований час(годину,день,місяць,рік). Звідси випливають два показники, що характеризують рівень продуктивності праці: норма часу й норма виробітку. Норма часу – це час, установлений на виготовлення одиниці продукції або виконання певного обсягу роботи одним робітником ч групою робітників відповідної кваліфікації в певних організаційно-технічних умовах. Норма часу обчислюється в людино-годинах, людино-хвилинах або людино-секундах. Норма виробітку – це кількість операцій, виробів, яка має бути виконана або виготовлена за одиницю часу(годину, зміну тощо) у певних умовах одним робітником чи групою робітників відповідної кваліфікації. Норма виробітку є величиною обернено пропорційною нормі часу. Вона встановлюється для робіт із великою повторюваністю протягом зміни на робочому місці. На будь-якому підприємстві підвищення продуктивності праці є одним із пріоритетних завдань, оскільки рішення цієї проблеми означає зростання обсягів продукції, що випускається, а отже, зростання прибутку. Фактори зростання прибутку продуктивності праці – це чинники, що сприяють підвищенню продуктивності праці. До них належать:
Собівартість Ще один важливий показник діяльності підприємства – собівартість продукції, що випускається. Собівартість – це всі видатки(витрати), витрачені підприємством на виробництво й реалізацію(продаж) продукції або послуги. Собівартість може містити в собі: ٠ витрати на матеріали; ٠ заробітну плату основного й допоміжного персоналу; ٠ амортизація основних засобів; накладні витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом та реалізацією, тощо. Зниження рівня цих витрат призводить до зниження собівартості продукції. Однак собівартість змінюється із кожною виробленою або придбаною одиницею товару або послуги. Наведімо простий приклад: и вирушили на автомобілі до крамниці, щоб купити пачку пачку масла за ціною 5 грн. Розрахуємо собівартість цієї пачки для вас. Ви витратили одну годину часу. Припустімо, година вашого часу оцінюється в 10грн. Ви витратили паливо в автомобілі. Припустімо, що палива витрачена на суму 5 грн . Також ваш автомобіль зносився (мали місце витрати на амортизацію). Припустімо, що на амортизацію було списано 10 грн. Таким чином, собівартість пачки масла для вас з урахуванням усіх витрат скла 30грн. Собівартість = (ціна*кількість +витрати)/ кількість Але якщо ви придбали дві пачки масла, то собівартість зміниться: (ціна*2+витрати)/2=17,5 грн за пачку. Звідси випливає, що існує ще один шлях знищення собівартості продукції. Це збільшення обсягів випуску продукції. Прибуток Метою виробничо-господарської діяльності будь-якого підприємства є одержання максимального прибутку. Він виступає в ролі мотиваційної, рушійної сили господарської діяльності. Прибуток – це економічна категорія, що характеризує основний фінансовий результат, досягнутий підприємством за певний період часу. Цей результат визначається на основі порівняння доходів і витрат підприємства. Дохід підприємства від реалізації виробленої продукції має покривати видатки на виробництво цієї продукції й приносити прибуток. Прибуток виконує дві найважливіші функції: ٠ характеризує кінцеві фінансові результати діяльності підприємства, розмір його грошових накопичень; ٠ є головним джерелом фінансування витрат на виробничих і соціальний розвиток підприємства (податок на прибуток – найважливіший елемент доходів державного бюджету). Стабільне одержання прибутку також дозволяє зміцнити позиції підприємства серед конкурентів. Прибуток розраховується просто: це різниця між виторгом за поданий товар або послугу й витратами на виробництво товару або надання послуги. Весь прибуток, отриманий підприємством, є валовим прибутком. Послідовність розподілу прибутку така: ٠ у першу чергу з валового прибутку підприємство робить відрахування (податки,відсоток за кредит,орендна плата,благодійні фонди); ٠ чистий прибуток, що залишився, використовують на потреби виробництва (на його розширення, на підготовку кадрів, на розвиток соціальної сфери, на екологію); ٠ із чистого прибутку підприємець одержує також особистий підприємницький дохід за свою діяльність, спрямовану на досягнення ефективної роботи підприємства. Рентабельність Мірою відносної прибутковості є рентабельність, що показує відсоток прибутку, отриманий з одиниці витраченого капіталу. Показники прибутку й рентабельності взаємопов’язані між собою. Розраховується рентабельність просто: це частка від поділу прибутку на видатки або на витрату ресурсів. Показники рентабельності дозволяють оцінити, який прибуток має промислове підприємство з кожної одиниці вкладених грошових коштів. З формули розрахунку видно, що існує два шляхи підвищення рентабельності. Шлях 1. Рентабельність можна підвищити за рахунок зниження собівартості продукції. На підприємствах при виготовленні кожного виробу створюється частина прибутку. Чим нижчою собівартість, тим більший прибуток від кожної одиниці продукції, тому що ціна залишається не змінною. Шлях 2. Рентабельність можна підвищити за рахунок збільшення обсягу виробництва, тому що виробничі витрати, які не залежать від обсягів виробництва (наприклад освітлення й опалення приміщень, амортизація устаткування тощо), розподіляються на більшу кількість одиниці продукції. Це цікаво Оцінювання рентабельності підприємства – це те , що має зробити будь-який бізнесмен перед започаткуванням своєї справи. Для малого бізнесу помилка в розрахунку рентабельності може стати фатальною. Тільки після чітко й грамотно проведених аналітичних досліджень можливі успіх і процвітання підприємства. У цілеспрямованої людини завжди багато задумів та ідей, однак у кожному разі необхідно розрахувати ефективність даного задуму, не слід хапатися за першу-ліпшу ідею і безумно вкладати гроші. Cпочатку спроектуйте її на папері. Пам’ятайте, що бізнес – це гра, гра на гроші! Корисною підприємцям буде програма «Діловар», призначена для розрахунку ефективності планового бізнесу, яка дозволяє визначити:
Інтелектуальні (нематеріальні) продукти Так можна оцінити витрати на виробництво матеріальних продуктів. Але існують так звані матеріальні продукти. Також існують інтелектуальні (нематеріальні) продукти, так звані ноу-хау. Це патенти, товарні знаки, прогресивні технології, об’єкти авторського права (винаходи, інформаційні продукти тощо). Упровадження інтелектуальних продуктів має не абияке значення для підприємства. Адже практично інтелектуальний продукт (ІП) дозволяє монополізувати ринок нової продукції або технологію виробництва продукції. Інакше кажучи, підприємство може стата монополістом, якщо не з’явиться більш ефективне технічне рішення з виробництва даної продукції. Необхідно розрізняти два різновиди ІП:
Ринкові ціни В умовах ринкової економіки формуються вільні ринкові ціни на товари й послуги. Вільні ринкові ціни не підлягають втручанню державних органів, формуються під впливом ринку, законів попиту та пропозиції й мають назву рівноважних цін, тобто таких цін, при яких обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції товарів на ринку. Перехід від фіксованих державних цін до вільних, ринкових цін називають лібералізацією цін. В ідеалі ринкові ціни мають складатися в процесі вільного торгу між покупцями й продавцями. Але реально не вдається уникнути впливу на процес установлення ринкових цін низки факторів психологічної природи, пов’язаних із поведінкою, інтересами покупців і продавців. Вільні ціни встановлюються за погодженням сторін (продавця і покупця). При їхньому визначенні враховуються ступінь новизни товару, його корисність , якість, кон'юктура ринку. При цьому фактичний розмір прибутку залежить від рівня узгодженої ціни. Вільні ціни фіксуються в протоколах узгодження цін або в договорах на поставку товару. Вони можуть бути переглянуті за узгодженням сторін залежно від зміни цін на сировину, матеріали та інших факторів, що впливають на формування витрат. Отже, Економічна система – це сукупність усіх економічних процесів, що відбуваються в суспільстві на основі сформованих у ньому відносин власності господарського механізму. Розрізняють такі економічні системи: традиційна, ринкова, команда (або централізована), змішана. У кожній системі існують свої національні моделі організації господарства, тому що всі країни мають свою історію, відрізняються рівнем економічного розвитку, соціальними й національними умовами. Кожна економічна система по-своєму відповідає на три основних питання економіки: що виробляти? як виробляти? для кого виробляти?. У будь-якій економічній системі виробництво здійснюється з використанням засобів виробництва. Засоби виробництва – це сукупність засобів і предметів праці, які використовують люди в процесі виробництва матеріальних благ і послуг. Предмети праці – це частина засобів виробництва, на яку спрямована праця людини. Предмети праці або дані природою, або є продуктами праці. Засоби праці – це сукупність засобів виробництва, за допомогою яких люди впливають на предмети праці, видозмінюючи їх згідно зі своїми цілями й потребами. Продуктивність праці – це показник ефективності використання ресурсів праці. Норма часу – це час, установлений на виготовлення одиниці продукції або виконання певного обсягу роботи одним робітником чи групою робітників відповідної кваліфікації в певних організаційно-технічних умовах. Норма виробітку – це кількість операцій,виробів, яка має бути виконана або виготовлена за одиницю часу (годину, зміну тощо) у певних умовах одним робітником чи групою робітників відповідної кваліфікації. Прибуток – це економічна категорія, що характеризує основний фінансовий результат, досягнутий підприємством за звітний період. Рентабельність показує відсоток прибутку, отриманий за одиниці витраченого капіталу. Собівартість – це всі видатки (витрати), затрачені підприємством на виробництво й реалізацію (продаж) продукції або послуги. Вільні ринкові ціни звільнені від втручання державних органів, формуються під впливом ринку. Маркетингові дослідженння проекту. «Маркетинг – це розв’язання проблем ваших клієнтів із вигодою для себе» (Рендел Чепмен). «Маркетинг – це вміння розуміти клієнта, побачити мету, досягти її, завжди пам’ятаючи про те, що в підсумку має потовщати гаманець» (Сергій Васильєв). «Маркетинг - це спроба уявити, чого хочуть люди, щоб дати їм це» (Шеллі Лазарус). Цілі маркетингових досліджень. Сьогодні для того, щоб одержати інформацію про ринок, будь-яке підприємство змушене проводити маркетингові дослідження (від англ. market - ринок). Маркетингові дослідження необхідні підприємствам не тільки для залучення нових клієнтів, але й для збереження своїх постійних покупців. Достовірність маркетингової інформації є однією з найнеобхідніших умов для успішних продажів на ринку в умовах жорсткої конкурентної боротьби. Маркетингові дослідження являють собою збір, реєстрацію й аналіз даних із маркетингових проблем. Цілі маркетингового дослідження випливають із виявлених проблем. Маркетингові дослідження можуть носити «розвідувальний» характер, тобто бути спрямованими на збір попередньої інформації, або носити описовий характер. У результаті маркетингових досліджень створюється інформаційна база, що є основою для складання прогнозів, програм і стратегій. Процес проведення маркетингових досліджень починається з визначення потреб і завершується підготовкою й презентацією заключного звіту. Процес маркетингового дослідження складається з таких етапів: - визначення проблеми; - визначення потреби в товарі, послузі; - формулювання цілей маркетингового дослідження; - вибір методів проведення маркетингового дослідження; - визначення типів і джерел інформації; - вибір методу збору даних; - розробка форми для збору даних; - збір даних; - аналіз даних; - підготовка й презентація заключного звіту. Методи маркетингових досліджень. Існують такі методи маркетингових досліджень: - спостереження в магазині. Дослідники використовують відеоспостереження, щоб вивчити покупців у їхньому «природному середовищі»; - спостереження вдома. Компанії посилають дослідників додому до покупців для вивчення їхнього ставлення до товару; - дослідження за допомогою фокус-групи. Компанії набирають одну або більше фокус-груп, які обговорюють товар або послугу. Фокус-група може складатися з 6-10 осіб. Вони відповідають на запитання й коментують одне одного. Зазвичай цей процес записується на відео й пізніше обговорюється командою менеджерів; - опитування й огляд. Компанії збирають інформацію у вигляді інтерв’ю з великою вибіркою населення; - методи поглибленого інтерв’ю. Компанії організовують поглиблену дискусію з учасниками опитування для того, щоб зрозуміти їхню підсвідомість або приховані мотивації; - маркетингові експеременти. Продумано набираються групи споживачів і аналізуються розбіжності в їхніх відповідях. Використовуючи кабельне телебачення або електронну пошту, компанії оцінюють різні рекламні кампанії, ціни й просування товару й можуть побачити, які з них найкращі. Зараз найбільшою популярністю користуються такі методи: фокс-груп, анкетування й оглядів. Методи збору даних при проведенні маркетингового дослідження поділяються на якісні й кількісні. Методи збору даних.
Кількісні методи збору даних проводять за допомогою спеціально розроблених опитувальних анкет. Маркетологи складають анкети таким чином, щоб вони були доступними для розуміння широкою аудиторією. Водночас відповіді респондентів мають містити достатньо інформації, яку можна було б використовувати для аналізу й вироблення ефективного маркетингового рішення. Статистичну обробку інформації, що виникає в ході соціологічних досліджень, можна проводити із застосуванням сучасних пакетів статистичної обробки даних SPSS і MicroCase. Вони розроблені для вивчення конкретних практичних ситуацій. Точність і швидкість проведення маркетингових досліджень істотно підвищується за допомогою Microsoft Office Excel 2007. Цей потужний процесор електронних таблиць можна використовувати майже на всіх етапах дослідження – від збору й накопичення даних до виконання аналізу й підготовки маркетингового звіту. Це цікаво Наприкінці ХХ століття з’явилися нові види маркетингу: соціально-економічний маркетинг та так званий «дикий» маркетинг. Реклама – двигун торгівлі. Рекламування продукції є важливим елементом маркетингу. Традиційні методи рекламування нових товарів, як і раніше, широко використовуються й виявляються цілком ефективними. До них належать: - рекламні буклети; - реклама на біг-бордах; - ефектні торговельні знаки; - нанесення назви фірми на ручки, плакати, календарі тощо. У сучасному суспільстві рекламний бізнес простягнув свої «щупальця» повсюдно, вдаючись до таких методів, як комерціалізація громадських місць, використання знаменитостей для популяризації торговельних марок. На думку експертів, сьогодні ми бачимо впродовж дня до 1500 рекламних оголошень. Фактором, що ускладнює роботу маркетологів, виступає подальше розгалуження мережі мас-медіа. Тепер людям є із чого обирати: їм доступні сотні каналів кабельного телебачення, мільйони Інтернет-сторінок і тисячі найменувань журналів. Більше того, сьогодні, нарешті, взагалі можна уникнути телевізійної реклами, використовуючи відеомагнітофон. Природно, що така ситуація вимагає від маркетологів створення оригінальних варіантів реклами продукту, які могли б зацікавити покупців. Інтернет – прекрасний засіб для поширення реклами й антиреклами. Чати й спеціальні сайти, на які будь-який бажаючий може викласти негативну інформацію щодо товарів та послуг, що не виправдали його очікувань, дозволяють швидко виявити несумлінні компанії, які викидають на ринок товари низької якості. Однак для тих, хто дійсно може запропонувати щось особливе, маркетинг через Інтернет пропонує нові можливості для розширення бізнесу, не пов’язані зі значними витратами. Це цікаво Рекламний «шум» особливо важливий для впливу на свідомість молоді, яку більшість маркетологів уважають пріоритетною цільовою групою. Установлено, що для людей, які народилися між 1979 і 1994 роками, інформації, отриманої від знайомого, цілком достатньо для того, щоб прийняти рішення щодо нової покупки («Анатомія шуму» Еммануель Розен). Компанії, що займаються дослідженнями у сфері маркетингу, з’ясували, що сьогодні молоді жінки, які купили якийсь предмет одягу, рекомендують придбати такий самий удвічі більшій кількості своїх знайомих, аніж це зробили б їхні матері. Стратегія, що нею користується компанія Kibu.com для розкручування свого сайту, одержала назву «маркетинг рівності». Kibu.com наймає велику кількість школярок, які відвідують місця, де збирається молодь, роздають там усіляку дрібну парфумерію й розповідають про сайт. Ця стратегія має переконати споживачів у тому, що ті люди, які стоять за брендом, можуть бути їхніми друзями. Прямі продажі. Прямі продажі – це просування (англ. promotion) товару від виробника до споживача «без крамниці», оминаючи роздрібну мережу. Розрізняють три основні способи прямих продажів: - торгівля розносна (у тому числі мережева); - торгівля поштою; - торгівля через крамниці, що належать виробникові (наприклад «BergHOFF»). При прямих продажах продавець сам шукає клієнта й сам вступає з ним у контакт. Реалізація товарів кінцевому споживачеві відбувається як результат індивідуальної або групової презентації товару з рекомендаціями щодо його використання. Це дає можливість клієнтам детально ознайомитися із продукцією в зручному для них місці й у зручний час. Покупець може протестувати продукцію й при бажанні замовити її з доставкою додому. Простіше кажучи, прямі продажі – це безпосередній прямий контакт продавця з покупцем. Саме так працюють мережеві компанії «Avon», «Faberlic», «Amway», «Rainbow», «Oriflame» та інші. Такі компанії беруть на себе розробку, удосконалення продукції, розширення асортименту, доставку й зберігання продукції, забезпечують розробку навчальних посібників, проведення тренінгів та семінарів, видання довідкової й рекламної продукції. Торговельні агенти виступають як незалежні підприємці, тобто беруть на себе всі ризики свого бізнесу, можуть поєднувати його зі своєю основною роботою або зробити повноцінну кар’єру в компанії. Торговельні агенти одержують доходи від продажу продуктів безпосередньо споживачам, тобто від роздрібної націнки, а також у вигляді премій від індивідуального та групового обігу. Отже, у результаті маркетингових досліджень створюється інформаційна база, що є основою для складання прогнозів, програм і стратегій. Методи збору даних при проведенні маркетингового дослідження поділяють на якісні й кількісні. «Правильна», продумана реклама сприяє просуванню продукції. Реклама може бути спрямована на інформування про товар, на нагадування про товар. Прямі продажі – це просування товару від виробника до споживача «без крамниці», оминаючи роздрібну мережу. При прями продажах продавець сам шукає клієнта й сам вступає з ним у контакт. Торговельні агенти одержують доходи від продажу продуктів безпосередньо споживачам, тобто від роздрібненої націнки, а також у вигляді премій від обороту продукції. |
|||||||||||||||||
|
Уроку. Економічне обґрунтування проекту Мета уроку: Засвоєння знань про сутність та етапи економічного аналізу проекту; формування вмінь визначати собівартість та ціну;... |
Уроку. Економічне обґрунтування проекту Мета уроку: Засвоєння знань про сутність та етапи економічного аналізу проекту; формування вмінь визначати собівартість та ціну;... |
|
Уроку: комбінований. Структура уроку Мета: засвоєння учнями знань про сутність та етапи економічного аналізу проекту; формування вмінь визначати собівартість та ціну;... |
Уроку: комбінований. Структура уроку Мета: засвоєння учнями знань про сутність та етапи економічного аналізу проекту; формування вмінь визначати собівартість та ціну;... |
|
Уроку. Маркетингові дослідження проекту Мета: засвоєння знань про сутність та методи маркетингового дослідження; про джерела маркетингової інформації; формування вмінь... |
Тема: Економічна ефективність. Розподіл, обмін та споживання. Мета Розкрити роль основних суб'єктів економічного процессу; пояснити сутність економічних систем, їх фундаментальні засади; знати, як... |
|
Ключові слова: економічне управління, економічне управління підприємством,... ... |
ТЕМА НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ТА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА Семінарське заняття №1- 2 год Економічна система, економічне благо, економічні потреби, економічні інтереси, продуктивні сили суспільства, праця, предмет праці,... |
|
Уроку. Маркетингові дослідження проекту ЖбННЯ. Розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу. Виховувати допитливість, старанність, працелюбність, спостережливість. Обладнання:... |
Людина в економічній сфері Економіка. Економічне життя суспільства. Людина в системі економічних відносин. Економічні потреби, умови і ресурси. Економічна діяльність... |